Україні загрожує гіперінфляція вже до осені

У період з 17 по 23 серпня 2019-го року країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 419 осередків особливо небезпечних хвороб.

За минулий період у світі виявили один спалах ящура в раніше благополучній Намібії.

Нові вогнища африканської чуми свиней зафіксували на території Бельгії (1 осередок), Болгарії (24), Латвії (7 осередків), Молдови (9), Румунії (256), Сербії (12), Словаччини (8) і України (4 вогнища) , а також у Лаосі (8 осередків) і М'янмі (2 вогнища). Вогнища класичної чуми свиней зареєстрували у Бразилії (1) та Японії (71 вогнище).

На території Тайваню (3 вогнища) і ПАР (2 вогнища) виявили випадки захворювання птахів високопатогенним грипом. Хворобу Ньюкасла відзначили у США (1 осередок).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період у МЕБ повідомили про вогнища сибірки у Вірменії (1 осередок), Азербайджані (1) та в Казахстані (1); а також про вогнища лихоманки Західного Нілу в Німеччині (4 вогнища), про геморагічну хворобу кроликів у США (1 осередок) та про вогнище лейшманіозу у Вірменії.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» оскаржує несправедливий механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі у судовому порядку. Окружний адміністративний суд Києва прийняв відповідний позов до розгляду та назначив дату попереднього засідання на 6 листопада 2018 року.

«На наше переконання, основною причиною провалу цьогорічної системи розподілу дотацій є те, що уряд практично усунув від обговорення відповідних механізмів державної підтримки аграрні асоціації, які представляють інтереси отримувачів цих коштів. Ми хочемо цим позовом домогтись того, щоб Міністерство аграрної політики, як і інші відомства припинили порушувати діюче законодавство при розробці нормативних актів, які безпосередньо впливають на роботу сільгоспвиробників, їх доходи та рентабельність», — зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

За його словами, незважаючи на те, що у 2018 році уряд спрямував на підтримку аграрного сектору 6,3 млрд грн проти 5,5 млрд грн у минулому році, фермери фактично цих грошей не побачили. Адже за дев’ять місяців роботи затвердженого механізму було використано трохи більше за 10% від загальної суми!

Так, за програмою компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва станом на 20 серпня було витрачено трохи більше за 196,4 млн грн з виділених 945 млн грн.

По програмі підтримки тваринництва, на яку цьогоріч уряд спрямував 4 млрд грн, фермери отримали всього 488,1 млн грн. Зокрема, за програмою стимулювання вирощування молодняка ВРХ в господарствах фізичних осіб з 700 млн грн було використано лише 6,7 млн грн. А по програмі часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин кошти використані не були зовсім.

Крім того, механізми розподілу коштів у 2018 році були прийняті з рядом порушень, про які ВАР неодноразово заявляла з початку року, та спрямовані на задоволення інтересів найбільших гравців ринку за рахунок малого та середнього агробізнесу. І це при тому, що минулорічна програма «квазіакумуляції ПДВ», відповідно до якої виробники отримували дотації відповідно до суми сплаченого податку, була значно ефективнішою. Перш за все, тому, що згідно з цією програмою виробники отримували кошти автоматично та прозоро. А тепер профільне міністерство знову запровадило «ручний» механізм розподілу бюджетних коштів.

«Програма „квазіакумуляції ПДВ“ не була досконалою. У формулі розрахунку була допущена груба помилка, через яку підприємства, які одночасно займались і тваринництвом, і рослинництвом дотацію майже не отримували. ВАР ще у 2017 році запропонувала рішення, яке виправляло допущену помилку та розробила проект нового порядку розподілу коштів. Ці напрацювання були підтримані усіма аграрними асоціаціями. Але замість того, щоб прислухатися до думки експертів і учасників ринку, Кабмін скоротив фінансування даної програми до нуля, а гроші перенаправив на інші статті витрат, які вже довели свою неефективність», — зазначив Михайло Соколов.

Наступного року уряд планує продовжити цьогорічну політику. Так, відповідно до проекту бюджету на 2019 рік, уряд планує збільшити держпідтримку аграрної галузі до 6,9 млрд грн. З них 1,38 млрд грн Кабмін збирається спрямувати на компенсацію вартості придбаної української сільгосптехніки, 1 млрд грн — на розвиток фермерських господарств, 4 млрд грн — на підтримку тваринництва і 400 млрд грн — на розвиток садівництва.

uacouncil

Агрохолдинг МХП заявив, що продовжуватиме виробляти зерно та м’ясо птиці на своїх підприємствах у центрі та на заході України, які відносно безпечні, ніж решта регіонів, пише Euromeatnews.

Також найбільший виробник м’яса птиці в Україні заявив, що продовжуватиме експортувати курятину за допомогою вантажівок.

До вторгнення росії в Україну MХП, який також вирощує кукурудзу, соняшник, пшеницю та ріпак, отримував близько 60% свого щорічного доходу від експорту в $1,9 млрд. Ця частка впала майже до нуля, оскільки війна відірвала компанію від звичайних морських маршрутів перевезень, що змусило її шукати альтернативи.

«Ми розглядаємо експорт залізницею, але це складно через відмінності в інфраструктурі української та європейської залізниць, – зазначила фінансова директорка МХП Вікторія Капелюшна для Bloomberg News. – Ми почали експорт м’яса птиці вантажівками, і найближчим часом очікуємо збільшення обсягів».

Нинішня посівна кампанія може охопити майже 95% земель, що належать агрохолдингу. МХП був основним постачальником птиці до ЄС, на Близький Схід та Азію. Частина цих ринків може бути втрачена через зрив, спричинений вторгненням росії в Україну. Однак компанія володіє ще птахофабрикою в Словенії та п’ятьма новими фермами у Сербії.

Як повідомлялося, Вінницька птахофабрика передала громадам 1,7 тис. тонн курятини.

Нагадаємо, через обстріли й пожежу на складі під Києвом знищено продукцію МХП.

 poultryukraine.com 

Якщо завдяки ефективному осіменінню зменшити кількість днів доїння корови, то загальний прибуток господарства від цього тільки зросте. Таким спостереженням на конференції в Вінницькій області поділився Лорін Гремс, технічний консультант Alta Genetics Inc. із США.

Зокрема, скорочення сервіс-періоду на 30 днів дає додаткові $150 прибутку на корову в рік.

Тобто, маючи 1000 голів стада, можна отримати на $150 тис. більше прибутку.

Гремс пояснює це тим, що в останній місяць лактації надої дуже знижуються. Фактично середня продуктивність корови, яку доять 190 днів, менша, ніж та, яку доять 160 днів.

Також консультант розповів, що задля ефективного відтворення стада необхідно прагнути 100% кількості запліднених корів, а висока фертильність при першому осіменінні має перевищувати 40%. Також — якомога раніше виявляти нетільних корів після осіменіння (в ідеалі — на 32-й день).

«Щодо другого осіменіння, то воно повинно відбуватися через короткий період часу після першого, в ідеалі — через 35 днів, — зазначив експерт. — Рівень фертильності при другому осіменінні має бути більшим за 35%; 70−75% стада мають бути тільними до 150-го дня доїння, і для цього потрібно здійснити принаймні два осіменіння до 120-го дня доїння», — поділився фахівець.

agroday