Світове тваринництво відчує наслідки війни в Україні до кінця року

24-трав-2022

Україна експортує значно більше кормів, ніж продовольчого зерна. Тому проблеми з експортом української кукурудзи, шротів олійних культур та сої відчують тваринники в усьому світі.

Таку думку висловив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак на своїй сторінці у Facebook.

Він підкреслив, що тваринництво — це галузь, яка має досить тривалі цикли виробництва. Тому, якщо дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України всі почали відчувати майже миттєво, то вплив припинення експорту кормів відчуватися починає поступово. І більшість країн тільки починають це розуміти. 

«Корми теж подорожчали. І вже найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів’я, шукаючи заміни на місці. Але дива не буває — місцеві джерела всі й так використовувалися і теж відразу стрімко здорожчали. Але поголів’я падає, тож ціни на м'ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів», — пояснює він. 

Ярмак додає, що різкий стрибок вартості кормів призводить до стрімкого зменшення поголів’я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м'ясо зростають в рази.

«На мій погляд, стрімке зменшення поголів’я в зазначених вище регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3-5 місяців, після чого, під кінець 2022 року, ці країни побачать космічні ціни на м'ясо», — прогнозує він. 

Експерт зазначає, що у вересні-жовтні 2022 р. світ зіткнеться з новою хвилею революцій та локальних війн у регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. 

agroportal.ua

Більше новин
Україна на третину може збільшити ВВП за допомогою АПК
24-жовт-2018

Великі аграрні підприємства мають значний потенціал для успішної конкуренції на зовнішніх ринках.

Стверджує аналітик аграрного ринку Олексій Кущ.

За його словами, зараз йдуть жваві суперечки про те, який формат аграрного бізнесу може принести максимальний результат. Інвестиції в малі та середні фермерські господарства — це розвиток мультикультурного аграрного виробництва.

«У той же час, інвестиції в великий аграрний бізнес — це нові технології, зростання валових показників експорту та динаміки ВВП. Крім того, це і локомотив для МСБ, адже у всьому світі існує конвергенція між інвестиційним потенціалом аграрних холдингів і операційними можливостями фермерських господарств, простими словами — інвестувати потрібно в тих, хто дає результат. У цьому контексті дуже небезпечно разом з водою виплеснути і дитину або в міркуваннях про майбутню структуру аграрного ринку — нівелювати вже сформовані ринкові переваги. Модельною економікою, в цьому сенсі, для нас могла б стати Аргентина: за даними українських аналітиків аграрного ринку, обробка 1 000 га площ в цій країні здійснюється 5 працівниками аграрних холдингів або одним фермером, в той час як у нас, даний показник становить 15 осіб для холдингів і до 10 осіб у фермерів. Розвиток конвергенції між великими аграрними холдингами і фермерськими господарствами може привести до системного розвитку аграрного аутсорсингу, наприклад, в сфері спільного використання сільськогосподарської техніки», — впевнений Олексій Кущ.

За його словами, деіндустріалізація нашої економіки — проблема, яка виникла як внаслідок неефективної промислової політики, так і в результаті війни на Донбасі.

«Протягом найближчих 10−15 років, розвиток сектора послуг може дозволити створити в Україні замкнуту модель економічного зростання, але на цей період нам потрібні компенсатори втрати валового продукту внаслідок виведення зі структури економіки частини промислових потужностей південного сходу. Розвиток високопродуктивного аграрного ринку може стати таким компенсатором. Подібний сценарій розвитку проходили практично всі європейські країни — мова не йде про створення в Європі нової аграрної наддержави. Основний посил тут — до тих пір, поки у нас не з'явився розвинений третинний сектор економіки і не завершиться модернізація виробничого потенціалу, країна потребує швидких рішень і результатів, які можна конвертувати в економічне зростання вже завтра. У найближчі кілька років таким джерелом швидких рішень може стати аграрний сектор, що і підтверджується динамікою розвитку галузі сільського господарства за останні роки: поки інші галузі стагнують, аграрний сектор продовжує свій поступальний розвиток. Завдяки продукції цієї галузі генерується більше третини зовнішньої торгівлі країни. У той час як сума дотацій в АПК в 2018 році склала 6,3 млрд грн, або 0,2% ВВП України. Зрозуміло, що для ефективної підтримки АПК цього катастрофічно мало. Крім того, необхідно вдосконалити і методику розподілу цих ресурсів за методом „відкритого вікна“», — зауважує Кущ.

Він нагадав, що сьогодні АПК — фактично донор бюджету України. Сектор дає набагато більше, ніж бере.

«Дотації аграріям необхідно збільшувати, в тому числі і за рахунок фінансування великих підприємств, здатних виконати інвестиційні зобов'язання у вигляді створення нових робочих місць і нарощування обсягу виробництва готової продукції, з постійним підвищенням рівня доданої вартості. Об'єктивно великі аграрні підприємства мають значний потенціал для успішної конкуренції на зовнішніх ринках і забезпечують зростання експортної виручки. Формат держдопомоги варто диверсифікувати: якщо великі підприємства потребують допомоги держави для розвитку нових технологій, то фермерські господарства — в компенсації відсоткової ставки і доступних кредитних ресурсах», — говорить Олексій Кущ.

Експерт стверджує, що на аграрному бізнесі лежить і рішення інших важливих завдань: забезпечення продовольчої безпеки і скорочення питомої ваги сировинного експорту за рахунок зростання рівня переробки сировини в готову продукцію.

«Простими словами — експортувати не зерно, а комбікорми та інші продукти з нього. І це лише один штрих майбутньої трансформації аграрної галузі та підвищення її продуктивності. На жаль, з перших днів незалежності Україна обрала найпростіший шлях отримання доходів — замість розвитку технологічного виробництва, ми експортували в основному сировину. Тому сьогодні, як і всі сировинні країни, ми знаходимося в зоні ризику — ми не впливаємо на власний розвиток, адже залежимо від коливання цін на основні види експортованої сировини. Додана вартість — це найкращий індикатор якісного стану національної економіки. Чим вища додана вартість готової продукції базових галузей економіки, тим вище темпи економічного росту», — стверджує Олексій Кущ.

За його словами, єдиний шлях для України позбутися ролі «сировинної країни» — це нарощувати додану вартість в аграрному комплексі шляхом розвитку виробничих потужностей переробки продукції національними виробниками.

«Високотехнологічне, безвідходне виробництво повинно стати метою розвитку українського АПК. Розрахунки втраченої доданої вартості вражають: українська земля щорічно дає урожай в межах 50−60 млн тонн зерна при внутрішніх потребах на рівні 20 млн. т. За цінами сировинних ринків — це всього лише $6 млрд, або 6% ВВП. Збільшивши рівень доданої вартості за рахунок більш глибокої переробки в 5 разів, ми можемо отримати вже $30 млрд або + 30% ВВП, тобто замість нинішніх 3 трлн грн валового продукту вийти на рівень 4 трлн грн в рік і створити при цьому кілька десятків тисяч додаткових робочих місць з високим рівнем заробітних плат і соціальних гарантій», — відмічає експерт.

Олексій Кущ стверджує, що цих показників можна досягти, як то кажуть, на відстані витягнутої руки. Досягти, в тому числі і за рахунок прозорого і ефективного механізму розподілу державних дотацій в АПК, адже цим шляхом йдуть практично всі європейські країни і не тільки.

«Умовно кажучи, ми повинні вирішити, де українці будуть збирати і переробляти урожай: в Польщі або у себе на батьківщині. В такому випадку, збереження робочих місць в десятки разів окупить всі державні витрати на розвиток сектора АПК. За різними оцінками, підвищення рівня доданої вартості в аграрному секторі в п'ять разів призведе до створення до 1 млн нових робочих місць. В цьому випадку ефект мультиплікації призведе до того, що на одну гривню коштів, вкладених в АПК, держава зможе отримати до 20 грн додаткового ВВП. Тобто, інвестиції в розмірі 1,5% ВВП можуть згенерувати до 30% додаткового валового продукту, але з однією базовою умовою: наявністю прозорого механізму розподілу виділених ресурсів і системи контролю за їх цільовим використанням», — додає а Олексій Кущ.

dsnews

Детальніше
Заразний вузликовий дерматит повернувся в Ізраїль
07-черв-2019

03 червня Ізраїль вперше від вересня 2013-го року повідомив Міжнародне епізоотичне бюро (МЕБ) про новий спалах заразного вузликового дерматиту ВРХ (ЗВД). Відтак, усім виробникам молока світу треба бути пильними.

Спалах трапився на молочнотоварній фермі потужністю 1300 голів ВРХ (із них 700 дійних корів та 600 теличок) поблизу кордону із Сирією. Згідно повідомлення, хворобу зафіксували у двох тварин: «Двом тваринам з чіткою клінікою захворювання було 18 та 8 місяців. Ця ферма знаходиться за 4 км від кордону із сусідньою державою. Найімовірніше, зараження відбулося через комах,» — зазначено у повідомлені.

Діагноз підтвередили лабораторним методом ПЦР. Нині в регіоні ввели обмеження руху тварин, вакцинували поголів'я та знищили тварин із клінічними ознаками. Зазначимо, що в Ізраїлі лікування тварин з клінічними ознаками ЗВД заборонено.

Нагадуємо, що ФАО розроблено детальний та якісно ілюстрований Практичний посібник для ветеринарних лікарів «Заразний вузликовий дерматит», який можна переглянути і завантажити українською мовою за посиланням http://www.fao.org/3/i7330uk/I7330UK.pdf

Крім того, командою ФАО підготовлено відео про ЗВД https://youtu.be/7jp4olrs5Ng

Вивчайте і діліться із друзями, адже поінформований — значить озброєний!

Довідка:

Заразний вузликовий дерматит (ЗВД) — нова транскордонна хвороба, яка поширюється по всій території Близького Сходу, Туреччини, Балканського півострова, Кавказу та Східної Європи. Проникнення вірусу ЗВД в інтактні стада викликає значні економічні втрати в зв'язку з відмінком ВРХ, зниженням рівня продуктивності худоби, витратами на програми вакцинації і наслідками для торгівлі.

Ефективного лікування проти ЗВД не існує, єдина профілактика — вакцинація. Однак слід пам'ятати, що вакцинація в Україні суворо заборонена до виявлення перших інфікованих тварин і відповідного рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України.

Для максимальної підготовки всіх учасників галузі тих країн, які зараз знаходяться під високим ризиком проникнення ЗВД, Продовольча організація ООН (ФАО) реалізує проект технічної допомоги «Посилення регіональної готовності, запобігання і протидії заразне вузликового дерматиту в Білорусі, Молдові та Україні (TCP/RER/3605), який триватиме з 15.10.2018 по 30.06.2019 року.

milkua.info

Детальніше
Вітчизняне свинарство подає сигнали відновлення
23-жовт-2020

Так, у вересні промислове поголів’я свиней в Україні становило 3,55 млн гол., що на 3,1% більше, ніж роком раніше. Зокрема, протягом січня-вересня промислові свиногосподарства отримали 402,4 тис. т приросту живої маси свиней.

В Асоціації «Свинарі України» прокоментували: «Зменшення чисельності маточного поголів’я на початку року порівняно з 2019-м негативно вплинуло на об’єм отриманого за період приплоду та приросту свиней: показники скоротилися на 1,7% до 5,33 тис. т. та 404,4 тис. т відповідно. Проте на 42% менші втрати через падіж тварин (7,3 тис. т проти 12,6 тис. т за 9 місяців 2019-го) дозволили зберегти зальні об’єми вирощування свинини на рівні минулого року. Крім цього, пониження співвідношення обсягів забою та вирощування свинини до 93% (проти 96% торік) сигналізує про поступове відновлення галузі, адже цьогоріч більше вирощених тварин залишили для подальшого відтворення».

Зазначимо, що за даними ДССУ, протягом січня-вересня на забій реалізували 374 тис. т свинини живою масою.

pigua.info

Детальніше
Україна та Північна Македонія погодили сертифікат на експорт кормів
15-лют-2022

Компетентні органи України та Північної Македонії погодили форму сертифіката на експорт з України вологих та сухих кормів для домашніх тварин.

Про це інформує Держпродспоживслужба.

Зазначається, що погодження сертифікату стало результатом роботи, проведеної дипломатами Міністерства закордонних справ України та фахівцями Держпродспоживслужби з колегами з Північної Македонії.

«МЗС розуміє, що на тлі напруженої безпекової ситуації особливо важливо підтримувати українських експортерів, яким вона завдає шкоди. Тому ми з посиленою енергією працюємо спільно з колегами із Держпродспоживслужби над розширенням товарних позицій українського експорту, зняттям будь-яких перепон для українських товарів. Створення нових можливостей на іноземних ринках також посилює економіку нашої держави і збільшує надходження до державного бюджету», — коментує Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України.

За словами Владислави Магалецької, голови Держпродспоживслужби, Україна тісно співпрацює з Північною Македонією з багатьох товарних позицій. З початку року нові можливості для торгівлі з цією країною отримали українські виробники кормів для тварин.

«Раніше між обома країнами були погоджені сертифікати на експорт з України до Північної Македонії комбікормів, м'яса птиці, м'ясних напівфабрикатів, молочної продукції, яєць і яєчних продуктів», — наголосили у службі.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок