Свинина не буде дорогою на тлі здешевлення пшениці та комбікормів – думка

25 червня у Мінагрополітики відбулася зустріч фахівців Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок з представниками Європейської бізнес-асоціації та вітчизняними виробниками кормів.

Про це повідомляє прес-служба міністерства.

Під час зустрічі обговорено проекти нормативно-правових актів, розроблених на виконання Закону України «Про безпечність та гігієну кормів», що набуває чинності 19 січня 2020 року, зокрема, Порядок державної реєстрації кормових добавок.

Крім того, розглянуто механізм реєстрації, перереєстрації та спрощеної реєстрації кормових добавок.

За результатами зустрічі вирішено активізувати роботу щодо співпраці з міжнародними організаціями для визнання еквівалентними вимогам щодо державної реєстрації кормових добавок, встановленим законодавством України про корми, вимоги інших країн. Також вирішено розглянути можливість внесення кормових добавок, що входять до складу готових кормів, зареєстрованих в Україні, до державного реєстру кормових добавок, який буде сформовано з моменту набрання чинності Закону.

Крім того, ЄБА буде надано Мінагрополітики інформацію щодо кількості добавок, які ввозяться на територію України та потребують державної реєстрації, а Державному науково-дослідному контрольному інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок інформацію щодо вартості такої реєстрації.

Відтепер фермери можуть приймати участь у визначені розміру плати за доставку води для зрошення. Раніше на цей тариф могли впливати лише державні установи та організації, які утримують меліоративні об’єкти.

Така можливість стала реальною завдяки підписаному 6 травня президентом закону «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Над цим законом працювали більше двох років експерти ВАР та Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО.

Згідно його положень, аграрії можуть створити об'єднання водокористувачів, взяти на себе виконання функцій управління частиною об'єктів меліоративної інфраструктури (інфраструктурою нижчого рівня). Що дає змогу встановлювати для групи об'єднання свій власний тариф, який встановлюватиметься шляхом голосування членів ОВК. Також закон надає можливість залучати інвестиції у меліоративні системи, для їх оновлення та модернізації, що також слугуватиме економічному використанню води.

Головні завдання, на вирішення яких спрямований цей Закон, є:

• створення правової бази для створення та діяльності організацій водокористувачів, як окремої організаційно-правової форми об'єднання аграріїв, що використовують воду для меліорації (далі — ОВК);
• передача ОВК функцій управління частиною об'єктів меліоративної інфраструктури (інфраструктурою нижчого рівня);
• створення правових механізмів для внесення інвестицій в існуючу меліоративну інфраструктуру та будівництва нової меліоративної інфраструктури (як в рамках ОВК, та і не в рамках ОВК).

«Наголошую, що закон про ОВК ні в якому разі не позбавить малих агровиробників доступу до води. Магістральні канали є каналами державного значення, а тому згідно з положеннями закону не можуть бути передані будь-кому та залишаються у державній власності. Те ж саме стосується і міжгосподарської інфраструктури, яку передадуть у власність не агровиробникам, а організаціям водокористувачів, членами яких можуть бути усі зацікавлені землевласники/ землекористувачі, в межах території̈ ОВК, незалежно від розмірів ділянок. Також ОВК не може розпоряджатися отриманими об'єктами, а лише їх експлуатує, та у разі її припинення, зобов'язана їх повернути у державну власність», — експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький коментує прийняття нового закону.

Довідково: Україна має близько 40,5[1] млн. га земель, придатних для ведення сільського господарства, з них 2,2 млн. га формально віднесено до зрошуваних (з урахуванням окупованих територій). Натомість, за даними Офісу Підтримки Реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України постійного зрошення в Україні потребувало 18,7 млн. га орних земель, періодичного — 4,8 млн. га. Враховуючи зміни клімату площа сухої та дуже сухої ріллі, що потребуватиме зрошення, у подальшому буде лише збільшуватись.

agravery.com

Україна потрапила до ТОП-5 країн з найшвидшими темпами зростання експорту замороженої курятини, передає УНН з посиланням на worldstopexports.com.

Повідомляється, що з 2014-го по 2018 рік вітчизняні виробники наростили експорт продукту на 33,6%. Завдяки цьому Україна посіла 4-е місце у відповідному рейтингу.

Випереджають Україну Таїланд (+67,5%), Польща (+44,8%) та Чилі (+ 33,7%). П'яте місце у рейтингу посідає Гонконг (+18,4%).

Джерело: УНН

18 вересня відбулось 15-те засідання Німецько-Українського аграрного комітету, яке проводиться щорічно з метою оцінки ефективності двосторонньої співпраці, зокрема реалізації спільних коопераційних проектів в АПК, а також для обговорення нових перспективних напрямів подальшої співпраці в секторі.

Українську сторону очолювала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, німецьку — Парламентський держсекретар Федерального Міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини Міхаель Штюбген.

«Я вдячна німецьким колегам за активну співпрацю в питаннях двосторонньої торгівлі аграрною продукцією. Так, відмічається позитивна динаміка товарообігу сільгосппродукцією, який збільшився на 223,9 млн дол. США та становив 846,9 млн дол. США у 2017 році», — зазначила заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Також вона відмітила ефективне співробітництво між двома країнами в рамках двосторонніх коопераційних проектів, які допомагають створити стійку основу для розвитку зовнішньої торгівлі українського АПК.

Зі свого боку, пан Міхаель Штюбген відмітив, що Уряд ФРН вбачає в Україні дуже потужного аграрного гравця з великими потенційними можливостями на глобальному ринку та додав, що через Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини впроваджується 5 проектів, на які спрямовується 1/5 загального бюджету для реалізації двосторонніх міжнародних проектів.

«У перспективі ми розглядаємо ще багато напрямів для плідної співпраці, зокрема, співробітництво в лісогосподарській галузі, ветеринарії та підготовці висококваліфікованих фахівців для роботи з новітніми агротехнологіями», — резюмувала Ольга Трофімцева.

minagro