США об'єднує країни для боротьби з АЧС

До літньо-осінніх польових робіт забезпеченість аграріїв мінеральними добривами по Україні становить 48%, з них фосфору — 47%.

Для проведення літньо-осінніх польових робіт 2018 р. сільськогосподарськими підприємствами замовлено 731,9 тис. т поживних речовин мінеральних добрив, в тому числі:

азоту — 383,3 тис. т;

фосфору — 194,4 тис. т;

калію — 154,2 тис. т.

За даними з регіонів сільськогосподарськими підприємствами закуплено 243,6 тис. т поживних речовин мінеральних добрив, з них фосфору — 64 тис. т (в минулому році було закуплено 251,3 тис. т поживних речовин, з них фосфору — 70,8 тис. т).

За останній тиждень закуплено 50,3 тис. т мінеральних добрив.

Враховуючи перехідні залишки, загалом наявність в літньо-осінні польові роботи становить 353,7 тис. т, з них фосфору — 91,8 тис. т (в минулому році було 316,5 тис. т поживних речовин, з них фосфору — 86, 4 тис. т).

Наявність, з урахуванням перехідних залишків на 1 гектар посівної площі становить 19 кг поживних речовин мінеральних добрив, з них фосфору — 5 кг/га.

Нагадаємо, що хімічні підприємства Ostchem змушені будуть через тиждень зупинити роботу при подальшій відмові «Укрзалізниці» подавати вагони для відвантаження їх продукції.

SuperAgronom.com

Україна увійшла до п’ятірки лідерів серед країн, з яких до ЄС надходить імпорт сільськогосподарської продукції. Відповідні дані оприлюднила Єврокомісія у дослідженні щодо стану торгівлі сільськогосподарською продукцією станом на жовтень 2018 року.

«Сільськогосподарський імпорт з третіх країн за період 12 місяців з листопада 2017 р. по жовтень 2018 р. зареєстровано на рівні €115,2 млрд… Найбільш важливими напрямками, звідки до ЄС надходить сільськогосподарський імпорт, за минулі 12 місяців залишаються Бразилія (12,0) та США (11,5), за якими йдуть Китай, Аргентина, Україна, Швейцарія, Туреччина та Індонезія, — на кожну з цих країн припадає від 4,4 до 5,5 мільярдів євро», — йдеться у документі.

При цьому обсяг українського експорту до ЄС у період з листопада 2017-го по жовтень 2018 року дещо знизився у порівнянні із аналогічним періодом 2016-2017 рр. — з €5,4 млрд до €5,1 млрд, з абсолютним показником зменшення обсягів сільськогосподарських поставок до ЄС на суму у €226 млн євро (-4,9%).

Водночас Україна посіла перше місце за темпами зростання сільськогосподарського імпорту з країн ЄС.

PigUA.info за матеріалами ukrinform.ua

За 11 місяців поточного року Україна поставила за кордон понад 300 тис. тонн м'яса птиці (переважно курятини). Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

У грошовому вираженні експорт становив близько 472 млн дол.

Лідером із закупівлі стала Голландія. За 11 місяців поточного року Україна експортувала туди м'яса на 105,4 млн дол.

Друге місце займає Словаччина. У січні-листопаді словаки закупили українського продукту на 57,3 млн дол.

Замикає трійку лідерів Саудівська Аравія. За 11 місяців поточного року Україна поставила до Саудівської Аравії курятини на 48,6 млн дол.

У той же час Україна закупила на міжнародному ринку всього 121 тис. тонн м'яса птиці.

При чому, як пояснюють профільні експерти, воно надходить в Україну у вигляді субпродуктів, для м'ясопереробних заводів.

"Що стосується імпорту, то дійсно на прилавках магазинів ви не знайдете польської курки. Весь імпорт, а це ММО і субпродукти, використовується в переробній промисловості.

І його збільшення обумовлено низькою вартістю імпортованого м'яса, на яке немає попиту в країнах ЄС і яке реалізується за демпінговими цінами на світових ринках", - повідомив глава Союзу птахівників Сергій Карпенко.

Нагадаємо, за останні роки Україна трансформувалася з імпортозалежної держави в одного з головних постачальників курятини в світі.

У глобальному рейтингу експортерів Україна посідає 6-те місце, а в ЄС - входить в трійку лідерів. Головними конкурентами України в ЄС є Бразилія і Таїланд.

Джерело: УНН

У 2019 році зросло надходження сировинного молока ґатунку «екстра» на переробні підприємства до 710,3 тисяч тонн.

Про це, з посиланням, на дані Держстатистики України, повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Підприємствам вдалося збільшити виробництво сировини екстра ґатунку на 124,1 тисяч тонн. Традиційно, постачальником сировини цього ґатунку на переробні підприємства є виключно сільськогосподарські підприємства.

«Зростання загального валу сировини екстра класу є позитивним сигналом і свідчить, що попри складну ситуацію у галузі підприємства працюють над покращенням якості молока, ― каже аналітик АВМ Володимир Андрієць. ― Поточний рік став найуспішнішим в плані зростання виробництва сировини екстраґатунку. Частка «екстра» у структурі молока від підприємств у 2019 році збільшилася до 27,2%, проти 21,6% у попередньому. Виробники молока розуміють: затрати на покращення якості молока окупні. Це особливо вигідно в умовах зростання ціни на сировинне молоко та значної її різниці між ґатунками. Окрім того, до цього спонукає набуття чинності нових норм щодо безпечності молока та молочних продуктів, які вступили в силу минулого року. Згідно них усе молоко здане на переробку має відповідати найвищому класу «екстра». Щоб виробники молока могли адаптуватися до нових вимог, до 2022 року встановлено перехідний період».

Відтепер у загальній структурі якості молока частка екстраґатунку складає 710,3 тис. тонн, а це 20,5%, вищого ― 938,7 тис. тонн, що дорівнює 27,1%, першого гатунку ― 946,3 тис. тонн або 27,3%, другого ― 805 тис. т., а це 23,3%, неґатункового ― 61,1 тис. тонн, або 1,8%.

«Враховуючи, що з усього валу молока, яке надходить на підприємства на екстраґатунок припадає лише 20,5%, то роботу над покращенням якості сировини необхідно активно впроваджувати. Адже потенціал маємо великий і, головне, що в реаліях технології з покращення якості молока є насправді досить доступними», ― підкреслює Андрієць.

Нагадаємо, що при цьому сировинного молока усіх ґатунків у 2019 році на переробні підприємства України надійшло 3,8 млн. тонн молока, що на 9,1% менше, ніж за аналогічний період 2018 року. Дефіцит сировини сягнув 379,2 тис. тонн.