Створено мобільний пристрій для визначення якості кормів і кормової сировини

Основна мета розвитку агросектору —  створення агропродукції з доданою вартістю, чого можна досягнути роблячи ставку на розвиток тваринництва.  

Про це у інтерв'ю Latifundist.com заявив народний депутат України («Партія «За майбутнє»), секретар комітету з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський, пише agropolit.com

«Держава має отримати віддачу від того, що вона підтримує сектор. Це не мають бути кошти проїдання. Тому, я думаю, ми маємо писати програми на підтримку тих галузей в аграрному секторі, які сьогодні будуть генерувати додану вартість», — каже він.

Іван Чайківський також назвав перелік пріоритетних напрямків для розвитку агросектору на 2021 рік за участі державної підтримки.

По-перше, це м’ясна галузь: на відгодівлю бичка, свиней, птиці, на виробництво молока, аквакультуру. Це вигідно державі. У майбутньому такі програми лише принесуть додану вартість на всіх етапах виробництва аграрної продукції та створення робочих місць у супутніх галузях. А це і є кінцева мета нашого агросектору — виробництво продукції з доданою вартістю", — пояснює він.

Також слід дати кошти на покращення генетики.

Нам треба завозити в Україну високопродуктивне поголів'я. Нам треба поміняти поголів'я, яке в нас є. У нас дуже багато ферм, які сьогодні ще абсолютно далекі від тої продуктивності, яка є в світі: в Європі, в Америці і так далі. Нам треба змінювати ситуацію. Але, на превеликий жаль, фермери не мають для цього ресурсів. Тому треба допомогти їм поміняти поголів'я. Щойно це буде зроблено, ми буквально за короткий період часу, за наступні 2−3 роки побачимо, наскільки ефективним стане тваринництво. І наскільки зросте кількість тих, хто захоче займатися цим", — розповідає Іван Чайківський.

Процедура оформлення продовольчих товарів, що експортуються з України в Казахстан, змінилася з 1 січня 2021 р. Про це йдеться в повідомленні Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, пише Agroportal.

«Починаючи з 1 січня 2021 р експортні вантажі з України в Республіку Казахстан повинні супроводжуватися формами ветеринарних сертифікатів, які опубліковані на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби в розділі «Сертифікати на експорт з України», — йдеться в повідомленні.

Кількість свиней в країні знову опустилася нижче шестимільйонної позначки. Негативну динаміку відзначають аналітики асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДССУ.

За даними Державної служби статистики України загальна чисельність свиней на початку листопада склала 5,98 млн гол. Це на 3,2% чи майже 200 тис. голів менше ніж рік тому. Аналітики профільної асоціації відзначають, що окрім прискорення темпів скорочення присадибного поголів'я свиней до 9,5%, спостерігається зменшення темпів приросту кількості свиней у сільськогосподарських підприємствах.

«Якщо на початку року показник сягав майже 12%, ще пару місяців тому цей показник складав 3−4%, то станом на початок листопада становив 1,3% чи 46 тис. голів. Тож щоб «перекрити скорочення поголів'я у господарствах населення, нарощування промислового поголів'я мало б бути щонайменше уп’ятеро більшим. Проте у світлі ринкових тенденцій останнього року такий ривок є практично неможливим», — коментують в АСУ.

Зазначимо, що місяцем раніше аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» відзначив перші сигнали згортання галузі.

Самостійно відстежувати помісячну динаміку поголів'я свиней, їх вирощування та реалізації на забій, а також інші важливі індикатори вітчизняного ринку свинини зможете у інфографічній рубриці за посиланням.

Мінагрополітики України пропонує учасникам ринку сформулювати пропозиції щодо покращення відповідних положень законопроєкту № 8166-д «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур», деякі положення якого викликають стурбованість у представників бізнесу. Таку пропозицію озвучив радник міністра аграрної політики та продовольства України Михайло Соколов під час робочої наради, ініційованої представниками «Європейської Бізнес Асоціації» та «Американської торговельної палати в Україні», повідомила 21 грудня пресслужба міністерства.

Як зазначається, дискусійними були питання встановлення механізму мінімальної експортної ціни на агропродукцію, коригування податкової накладної після завершення експорту, а також недостатності розміру ліміту, на який можна здійснювати експорт без забезпечення повернення валютної виручки.

«Потрібно, щоб ринок сформував своє бачення щодо механізму формування мінімальних цін, який буде ефективно працювати та не дозволить експортувати за заниженими цінами», — зазначив М. Соколов.

Також за підсумками наради була досягнута домовленість про формування робочої групи за участю представників асоціацій для відпрацювання зазначених питань.

Як нагадується, законопроєкт № 8166-д називають компромісним документом, у якому враховані головні пропозиції аграрних асоціацій. Він, як і базовий (8166), спрямований на забезпечення повернення валютної виручки та регулювання платіжного балансу України під час експорту окремих сільськогосподарських товарів шляхом запровадження режиму експортного забезпечення.

Також документ дає право легальному агробізнесу здійснювати експорт без будь-якого додаткового регулювання в межах встановленого ліміту.

milkua.info