Освітлення впливає на продуктивність корів

14-вер-2020

Кількість світла, яку корови отримують протягом дня, впливає на надій. Сезонні зміни тривалості світлового дня також позначаються на виробництві молока, яке коливається від 2 кг на корову в день на півночі до 3,6–4 кг на півдні США.

«Зміни кількості годин світла та тривалості дня дають змогу тварині передбачити їх ще до того, як вони відбудуться», — сказав Кевін Гарватін, фізіолог і нутриціоніст з Університету штату Пенсильванія під час літньої віртуальної конференції з годівлі й управління молочними коровами.

Сезонні зміни доступного природного освітлення, від 16 до 18 годин денного світла навесні до 8−10 годин/день взимку, може на 5−10% зменшити виробництво молока, зауважує він.

«Як результат, виробництво молока найвище у квітні, а найменше у вересні. І якщо взимку корови ідуть у запуск, скорочення днів може призвести до збільшення росту залозистої тканини під час сухостійного періоду. Немає даних про те, як це усунути. Управління фотоперіодом, мабуть, найкращий вибір», — пояснює експерт.

Що важливо, коровам потрібен і період темряви, як частина їх звичного щоденного циркадного ритму. Проблемою може бути постійне світлове забруднення, особливо на великих молочних фермах з цілодобовим доїнням. Незважаючи на те, що у корівниках з безприв’язним утриманням вночі може бути темно, світлове забруднення з доїльної зали/накопичувача або від підгортачів корму може порушити роботу внутрішнього годинника корів.

«Я знаю, що ми намагаємося максимізувати ефективність доїльної зали, але чи варто втрачати 5−10% виробництва молока? — запитує він. — Можливо, ми можемо дозволити собі зупинити доїльну залу на кілька годин вночі, щоб отримати цю продуктивність».

Режим годівлі також важливий. Роздача свіжого корму стимулює споживання сухої речовини.

«Корови повинні мати доступ до корму після повернення з доїльної зали, але роздача свіжого корму за 2−3 години до або після доїння може збільшити споживання корму протягом дня», — говорить Гарватін.

Крім того, експерт радить уникати годівлі пізно ввечері або вночі. Це може призвести до меншого споживання корму вдень. Краще годувати корів вранці.

dairyherd.com

Більше новин
Моніторинг цін: поступове відновлення на звільнених територіях
26-квіт-2022

Початок війни фактично паралізував молочний бізнес. Проблеми з реалізації молока та логістичні колапси були проблемою номер один. Найбільший удар на себе взяли, звісно, господарства на тимчасово окупованих та прилеглих територіях. Від того закупівельні ціни на молоко в низці регіонів полетіли стрімко вниз, втративши в межах 10% на ґатункові. Окремі господарства навіть за екстра-ґатунок могли отримати не більше 5 грн/кг (за умови реалізації молока населенню), а дехто був змушений просто виливати молоко, яке не вдавалося роздавати людям та військовим.

Ситуація на ринку сирого молока у другій декаді квітня розвивалася в тонах дуже стриманого оптимізму.

Молокопереробні підприємства на звільнених територіях відновлюють тимчасово зупинену роботу або нарощують втрачені під час бойових дій обсяги переробки. Паралельно відновлюються канали реалізації, оскільки торгівельні мережі відновлюють роботу своїх магазинів на звільнених територіях і напрацьовують нові чи відновлюють попередні логістичні коридори.

Відтак, на ринку почало відчуватися відновлення попиту на молочну продукцію та покращення умов її збуту в деокупованих областях. Зі зростанням попиту і обсягів реалізації спостерігаємо зростання цінової пропозиції на молоко-сировину. Звісно це не довоєнні ціни, але й не ціни перших тижнів у 8 грн.

Ціна на молоко наразі формується більшою мірою за територіальним принципом. Чим ближче до зони бойових дій і більші проблеми з реалізацію, тим ціни нижчі.

Середні ціни на молоко станом на 20 квітня характеризуються на наступному рівні:

  • екстра — 10,13 грн/кг,
  • вищий — 9,88 грн/кг,
  • перший — 9,40 грн/кг (без урахування ПДВ).

Але знову ж таки варто наголосити, що діапазон значно ширший — від 9,50 до 10,70 грн/кг (без урахування ПДВ) за екстра.

При цьому, собівартість виробництва молока невпинно зростає — суттєво зросли ціни на паливо та ветеринарні препарати. А блокада експорту, як молочної продукції так зернових та олійних позбавляє господарства обігових коштів. Березень був нетиповим для аналізу виробничої собівартості. Це пов’язано з переглядом кормового раціону, скорочення кількості доїнь, змінами у структурі виплати заробітних плат, і характером реалізації молока-сировини (продаж на переробний завод, ринок чи безоплатна передача у вигляді гуманітарної допомоги). Тому поки що, говорити про її середні показники зарано.

В найближчому майбутньому ринок буде розвиватися під тиском наступних чинників: характер та інтенсивності воєнних дій, розблокування морських портів та вирішення питань з експортом молочних продуктів. Питання собівартості наразі виглядає, як сніговий ком, який накопичується при відсутності достатнього рівня закупівельних цін.

Джерело: опитування АВМ

Детальніше
Юрист розповів про закони, які захищають аграріїв від крадіжок зерна окупантами
13-трав-2022

Четверта Женевська конвенція «Про захист цивільного населення під час війни» від 1949 р. у ст. 55 зазначає, що будь-яка реквізиція продовольства на окупованих територіях може здійснюватися окупаційними адміністраціями лише з урахування потреб цивільного населення. При цьому така реквізиція має бути «справедливо відшкодована».

Про це розповів адвокат, старший юрист ЮКК «Де-Юре» Дмитро Оносовський в матеріалі «‎Врожай вкрали окупанти? Про право власності на врожай в умовах воєнного стану»‎ на Latifundist.com.

За його словами, в ній міститься норма, яка прямо передбачає забезпечення населення окупованої території продовольством, якщо місцевих ресурсів недостатньо. Також ст. 53 цієї ж Конвенції суворо забороняє знищення будь-якого майна, як приватного, так і комунального чи державного, якщо це не є «абсолютно необхідним для військових операцій».

«З наведеного витікає, що міжнародне право захищає як право власності на врожай, так і продовольчу безпеку окупованих територій в цілому. Воно не дозволяє окупаційним військам здійснювати свавільне привласнення чи мародерство продовольчих запасів. А будь-яке вилучення має бути відшкодовано окупаційною владою‎»‎, — акцентував юрист.

Водночас за словами юриста, на практиці існує проблема з притягненням до відповідальності за порушення цих вимог і отриманням відшкодування заподіяної шкоди, адже чи не єдиним міжнародним органом, що може захистити права постраждалих осіб є Європейський суд з прав людини. Інші міжнародні органи не розглядають справи за заявами приватних осіб. Проте нещодавно росія заявила про денонсацію зі свого боку, та вихід з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«‎Такий вихід юридично відбудеться не раніше вересня 2022 року. Враховуючи те, що Європейський суд з прав людини має повноваження розглядати позови осіб лише проти держав-членів Конвенції, то після вересня він втратить такі повноваження відносно справ проти росії», — зауважив Дмитро Оносовський.‎

Дієвим способом компенсації шкоди, за словами Дмитра Оносовського у перспективі можуть стати заморожені російські активи в Європі та Америці. Проте їх доля досі залишається незрозумілою, оскільки відсутні правові механізми, що дозволяли б задовольняти вимоги до росії за рахунок таких активів.

«‎Розроблення таких механізмів ще попереду і може зайняти не один рік та багато годин напруженої роботи дипломатів», — підсумував юрист.

Детальніше
New generation coming: чому фермерів стає все більше?
31-трав-2019

З початку року в Україні було зареєстровано майже 500 нових господарств. Що стимулює українців ставати новими фермерами та як допомагає у цьому держава?

В Україні існує 49 тис. сільськогосподарських підприємств, більше половини яких фермерські господарства. Згідно даних Держстатистики України, станом на 1 травня поточного року їх зареєстровано 46,1 тисяч, що на 489 більше порівняно з початком 2019 року.

Проте далеко не факт, що всі зареєстровані дійсно нові. Як говорить голова господарства «ФайнаBerry» Микола Стецьків, частина діючих господарств просто вийшли із «тіні» аби отримувати державну допомогу. Він сам офіційно працює лише другий рік. Починав із декілька соток, а зараз має гектар суниці садової на Львівщині. «Цього року братиму участь у земельному аукціоні, аби отримати можливість працювати іще на 5−6 га. Мій старт не можна назвати простим, проте мені подобається те, що я роблю. Хочу працювати легально, тож маю усі належні папери. Зареєструватись мені було не складно, і це відносно не дорого», — засвідчує підприємець. Пригадує, що раніше знайомі фермери сміялись з нього, що все робить згідно із законом. «Мовляв, більше втрачаю коштів на податках, аніж заробляю. А от тепер самі просять допомоги, то із юристом порадити, то документи установчі подивитись. Я не відмовляю», — засвідчує господар.

Але є й ті, що реєструватись не хочуть. Приміром, початкуючий підприємець Андрій Дробіт займається вирощуванням зелених салатів та базиліку, і засновувати офіційне фермерське господарство взагалі не хоче. «Я не хочу робити ФГ, писати статут, оформлювати документи — просто немає на це часу, працюю зараз чи не цілодобово. Кредитів мені не дадуть, занадто малі обсяги — менше гектара, та й допомоги ніякої від держави не матиму. Якщо знадобиться інший статус — зроблю, не проблема», — говорить він. Наразі він зареєстрований як приватний підприємець, і поставляє салати до ресторанів та на ринок «Шувар».

Але все ж таки кількість бажаючих офіційно займатись фермерством поступово зростає, переконаний президент «Асоціації фермерів та приватних землевласників України» Микола Стрижак. І яскраве підтвердження цьому — динаміка виробництва рослинницької продукції в країні. «Грамотна політика щодо підтримки фермерів, дотації зіграли свою роль. Стало більше тих, хто хоче працювати не в „чорну“, а легально. Я не виключаю, що наступного року ця цифра зросте іще суттєвіше, кількість одноосібників, які у прямому сенсі слова годують країну — понад 1,7 млн, і зараз держава робить все для того аби вони ставали фермерами, і створювали кооперативи — садівничі, молочні тощо», — коментує він.

Дотації як стимул?

Одним із ключових факторів для легалізації існуючих і створення нових фермерських господарств може стати державна допомога для новостворених підприємств. Згідно із законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», передбачені видатки за програмами підтримки розвитку агропромислового комплексу (АПК) у розмірі 5,9 млрд грн. Зокрема, на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств — 800 млн грн, а на кредити фермерським господарствам — 200 млн грн.

Як зазначають у Мінагропроді, уже зараз кожне нове господарство може отримати державну допомогу у розмірі 3 тис. грн на гектар, але не більше 60 тис. грн. У відомстві зазначають, що для отримання коштів необхідно особисто подати до регіональних відділень «Укрдержфонду» заявку і відповідні документи. Наголошується, що бюджетні кошти надійдуть на рахунок відкритий в уповноваженому банку.

Але наведені програми підтримки — це далеко не все, існує чимало міжнародних фондів, які готові спонсорувати початківців. Втім, нові підприємці не надто вірять у можливості отримання цих коштів. «Робити підприємство у розрахунку на держпідтримку чи гранти — це шлях в нікуди. Я свій бізнес будую по європейській моделі, за свій кошт їзджу на навчання до Голландії, вчусь у них працювати, аби сюди в Україну привезти нові технології, інвестую власні заощадження і від держави нічого не прошу і не чекаю. Мені шкода, що ефективного механізму підтримки дрібного агробізнесу в Україні досі створено», — засвідчує власник ферми «Васса» з Дніпропетровщини Артем Куций.

Його думку цілком підтримує засновник ФГ «Дача» Олександр Щербина. Він засвідчує, що найбільша проблема на початковому етапі - це нестача досвіду та обігових коштів. І якщо із першим впоратись можна просто, працюючи з року в рік, то із другим — зась. «Попит на органічну малину та огірки та яйця під торговою маркою „Дача“ достатній — маємо свої три невеличкі точки у Києві. Супермаркети на зразок „Сільпо“ та „Ашан“ хочуть ставити нашу продукцію на полицю, а мені просто нема чого запропонувати. Маю до тисячі курей, отримую 10−15 тис. яєць на місяць, а треба масштабуватись. Хочеться розширювати площі, давати нові робочі місця, а прибутки поки не дозволяють, кредит нам не дають», — говорить господар.

Сам собі капітан

Своє бачення виходу із ситуації мають і самі виробники — пропонують усі існуючі дотації просто замінити пільговими кредитами для фермерів-початківців. Це дозволить їм набагато швидше «увійти у колію», і мотивуватиме нарощувати потужності. Стецьків нарікає, що початківці-фермери, які працюють офіційно, платять податки, і перекупники на ринках, які торгують агропродукцією невідомого походження знаходяться «трішки» у різних умовах, правила гри і собівартість товару зовсім неоднакові.

Під час нещодавньої агропромислової виставки у Львові Стецьків особисто виступив з пропозицією до в.о. міністра Ольги Трофімцевої із проханням додаткового контролю надходження агротоварів у роздрібну торгівлю. «Ніхто не має права торгувати, не маючи ніяких дозвільних документів і підтвердження походження товару. Я запропонував програму пільгове кредитування для фермерів у розмірі одного мільйона гривень, та заставу усіх ресурсів, які мають бути придбані за цей кредит під 3−5%, та й навіть 10% з роком відтермінування. При цьому початківець має працювати не довше, ніж 5 років, мати не більше 10 га площ, і у якого річний оборот не перевищуватиме мільйона гривень», — говорить ініціатор проекту.

Поки що невідомо, чи побачать фермери цю ініціативу у дії, адже вона ще має пройти широке обговорення у Мінагропроді на початку червня, і потім можливо буде винесена на розгляд у Верховну Раду. Тим не менше, молоді фермери ставляться до ситуації із позитивом.

agravery.com

Детальніше
Уряд удосконалив державний контроль щодо імпорту харчової продукції та кормів
11-жовт-2019

9 жовтня на засіданні Уряду схвалено постанову про затвердження Порядку встановлення спеціальних умов імпорту харчових продуктів та кормів, якою запроваджується ризик орієнтований підхід до введення обмежень на ввезення (пересилання) на митну територію України вантажів, підконтрольних Держпродспоживслужбі.

Затверджений Порядок чітко визначає умови, за яких можуть бути введені обмеження (спеціальні умови) імпорту та які саме. При цьому рішення про встановлення та скасування спеціальних умов імпорту приймає не компетентний орган, що здійснює контроль, як це було до затвердження Порядку, а орган, що формує політику в галузі (Мінекономіки).

Затвердження Порядку сприятиме підвищенню ефективності державного контролю за переміщенням через кордон України харчових продуктів та кормів, усуненню чи зменшенню рівня загрози, пов’язаного із ризиком наявності небезпечного фактору у вантажі, що ввозиться (пересилається) на митну територію України та усуненню зайвих перешкод при здійсненні імпорту.

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок