Огляд цін на свиней у ЄС 2019: винятковий рік для виробників свинини

За період воєнного стану кількість підприємств — виробників продуктів тваринного походження, що мають право експортувати свою продукцію до країн Європейського Союзу, збільшилась до 418. Це на 33 виробника більше, ніж на кінець лютого цього року.

Про це повідомили у Держпродспоживслужбі.

Найбільше зросла кількість постачальників молокопродуктів — на 11, рибопродуктів — на 6, а також равликів і продуктів з них — на 5.

Серед експортерів продуктів, призначених для споживання людиною, найбільше підприємств, що виробляють мед — 72, молокопродукти — 40 і рибопродукти — 32.

А серед експортерів продуктів, не призначених для споживання людиною, найбільше постачають до ЄС пух і перо — 67, казеїн — 49 та шкірсировину — 46.

Нагадаємо, з 4 червня 2022 року на рік скасовані мита для українських товарів при експорті до ЄС.

milkua.info

За 11 місяців поточного року Україна поставила за кордон понад 300 тис. тонн м'яса птиці (переважно курятини). Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

У грошовому вираженні експорт становив близько 472 млн дол.

Лідером із закупівлі стала Голландія. За 11 місяців поточного року Україна експортувала туди м'яса на 105,4 млн дол.

Друге місце займає Словаччина. У січні-листопаді словаки закупили українського продукту на 57,3 млн дол.

Замикає трійку лідерів Саудівська Аравія. За 11 місяців поточного року Україна поставила до Саудівської Аравії курятини на 48,6 млн дол.

У той же час Україна закупила на міжнародному ринку всього 121 тис. тонн м'яса птиці.

При чому, як пояснюють профільні експерти, воно надходить в Україну у вигляді субпродуктів, для м'ясопереробних заводів.

"Що стосується імпорту, то дійсно на прилавках магазинів ви не знайдете польської курки. Весь імпорт, а це ММО і субпродукти, використовується в переробній промисловості.

І його збільшення обумовлено низькою вартістю імпортованого м'яса, на яке немає попиту в країнах ЄС і яке реалізується за демпінговими цінами на світових ринках", - повідомив глава Союзу птахівників Сергій Карпенко.

Нагадаємо, за останні роки Україна трансформувалася з імпортозалежної держави в одного з головних постачальників курятини в світі.

У глобальному рейтингу експортерів Україна посідає 6-те місце, а в ЄС - входить в трійку лідерів. Головними конкурентами України в ЄС є Бразилія і Таїланд.

Джерело: УНН

Використання плазмового розряду, який діє за принципом «штучної блискавки», може видаляти забруднюючі речовини з гною.

До такого висновку прийшли після проведення випробувань в Великобританії, пише ВВС.

Технологія включає в себе запуск плазмового заряду в суспензію, щоб зруйнувати токсичний аміак і небезпечний для клімату метан.

Сама плазма являє собою потік речовини, нагрітої до такої міри, що електрони відриваються від атомів, а молекули руйнуються.

В процесі застосування «штучної блискавки» до гною молекули аміаку розбиваються, утворюючи чистий азот, який у подальшому можна використовувати для добрива.

В ході випробувань дослідники за допомогою плазмової гармати стріляли по коров'ячому гною на молочній фермі Холлі Грін в мальовничій частині Бакінгемшир. Згідно з результатами, вміст аміаку в гнойовій рідині знизився на 90%, а метану — на 99%.

Якщо технологія виявиться доступною, вона не тільки вирішить проблему зміни клімату і поліпшить запах в сільській місцевості, а й надасть можливість боротися із забрудненням повітря в міських районах.

Збільшення фінансування протиепізоотичних заходів дозволить підвищити їх ефективність. Таку думку висловив Голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа під час виступу на ХІІІ Міжнародній конференції «Птахівництво 2017».

У своїй доповіді Володимир Лапа акцентував увагу на актуальних питаннях роботи Держпродспоживслужби. Зокрема, він наголосив на необхідності достатнього фінансування роботи всіх структур Держпродспоживслужби для забезпечення оптимальної роботи. У проекті Державного бюджету на 2018 рік передбачено 687 млн грн на здійснення протиепізоотичних заходів, що більше ніж у п’ять разів перевищує фінансування Держпродспоживслужби на ці потреби в поточному році.

У своїй доповіді Голова Держпродспоживслужби висловив щиру подяку Прем’єр-міністру України, Міністерству аграрної політики та продовольства України, Міністерству фінансів України, Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин за підтримку і запевнив, що Держпродспоживслужба України, завдяки цьому, зможе вийти на новий рівень роботи.

«Таке, серед іншого, дозволить оперативно відшкодовувати громадянам України вартість вилучених тварин при здійсненні епізоотичних заходів. Усе вищевказане, безумовно, позитивно вплине на епізоотичну ситуацію в державі», - підкреслив Володимир Лапа.

«Питання довіри - одне з ключових у вирішенні поточної проблематики в сфері ветеринарії. Саме відшкодування вартості вилученої худоби є однією  зі складових у відновленні такої довіри»,- сказав він.

Водночас, за словами Володимира Лапи, потребує вирішення питання відновлення фінансування установ ветмедицини за рахунок Державного бюджету. Керівництво Держпродспоживслужби сподівається на позитивне вирішення даного питання при підготовці законопроекту «Про Державний бюджет на 2018 рік» до другого читання.

Прес-служба Держпродспоживслужби