Облікова ставка на рівні 25% є неприйнятною для агробізнесу — Марчук

15-черв-2022

На початку червня відбулося підвищення облікової ставки до 25%, що затверджено рішенням Правління Національного банку України № 262-рш «Про розмір облікової ставки». Цей крок НБУ негативно вплине на бізнес, в тому числі аграрний. Таку думку висловив Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

 «Для представників бізнесу, в тому числі аграрного, фінансова ставка банків зросла до 25%. Всі розуміють, що банківські кредити не будуть коштувати нижче 30%. В умовах війни важко знайти бізнес з рентабельністю 30%. Це дуже важливе питання. Сподіваюся, що буде знайдено певний компроміс, щоб фінансову ставку кредитування було зменшено, щоб кредитами було реально користуватися. Наразі банки мають право переглядати умови по кредитам, які були оформлені раніше. В поточних обставинах, коли експорт є дуже обмеженим, аграріям не вистачає обігових коштів, погашати кредитні ставки за значно вищими показниками від умов, які були сформовані на початковому етапі, досить складно», — зазначив Денис Марчук.

Нагадаємо, що Правління Національного банку України називає метою підвищення облікової ставки захист гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшення привабливості гривневих активів, зниження тиску на валютному ринку.

аgravery.com

Більше новин
Очищення с.-г. території України від боєприпасів: основні виклики та пріоритети
07-вер-2022

Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до обговорення гуманітарного розмінування та очищення сільськогосподарських земель від вибухонебезпечних предметів, яке ініціював проект «Німецько-український агрополітичний діалог (АПД)». Участь в онлайн-заході також взяли національні та міжнародні експерти з питань безпеки, цивільного захисту та розмінування, представники української аграрної політики та науки.

«Станом на сьогодні ми зіткнулися з безпрецедентною з часів Другої світової війни ситуацією з забруднення наших територій, зокрема с/г призначення, вибухонебезпечними предметами та мінування. Наших сил на розмінування, щоб це зробити надзвичайно швидко, недостатньо, адже в першу чергу сили спрямовуються на очищення населених пунктів — туди, де є найбільша життєдіяльність. На превеликий жаль, на деокупованих територіях Київщини, Сумщини, Чернігівщини подекуди не вдається зберегти життя людей. Новини про те, що загинули аграрії при обробітку своїх земель, є дуже болючими», — зазначив під час вітального слова заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.

Він подякував Уряду Німеччини за підтримку, яка надається Україні. А також підкреслив, що поряд із відновленням фінансової спроможності українських аграріїв, налагодженням логістичних ланцюжків для експорту агропродукції не менш пріоритетним є питання очищення українських територій від вибухонебезпечних предметів, а відтак — рекультивація с/г земель і відновлення їх родючості.

Загалом Україну на сьогодні в напрямі розмінування її територій активно підтримують Штати, Італія, Великобританія, Хорватія, Фінляндія, Нідерланди, Норвегія, Великобританія, Франція, Ісландія, Данія та інші.

Експерт з розмінування вибухонебезпечних предметів («Фаховий діалог із земельних питань АПД») Кай Вінкелман окреслив основні акценти в проблематиці очищення українських територій від вибухонебезпечних предметів:

1) Із 2014 року в Україні від воєнних дій постраждало близько 150−180 тис. кв. км територій — 25−30% нашої держави. Російська війська за день випускають 50−60 тис. артилерійських снарядів, при цьому 10% снарядів не вибухають. Масштаби забруднень — неймовірні. Окупанти використовують неточні масові снаряди, що призводить до хаотичного забруднення територій.

2) Забруднення земель с/г призначення оцінюється приблизно в 25 тис. кв. км. Для їх очищення знадобиться 10 млн людино-днів. Якщо оцінювати щоденні витрати в 200 євро на день, загальна вартість становитиме близько 2 млрд євро.

3) С/г землі забруднені імпровізованими боєприпасами, касетними снарядами, протипіхотними мінами, протитанковими мінами.

4) Необхідно збирати інформацію з супутникових даних, чим та як забруднено території — артилерійські снаряди, вибухівки, ракети. Пріоритетом для очищення с/г площ має бути картування небезпечних територій; оцінка небезпек від вибухонебезпечних предметів.

Важливий системний облік та аналіз територій, забруднених вибухонебезпечними предметами.

Для такого обліку повідомлень про виявлені боєприпаси на площах сільськогосподарського призначення в Україні вже був створений інтернет-портал military.feodal.online. За допомогою цього порталу користувачі можуть повідомляти про виявлені боєприпаси, покинуте 42 військове знаряддя і площі, забруднені вибухонебезпечними предметами, вносячи ці дані безпосередньо в базу даних.

minagro.gov.ua

Детальніше
Імпорт продовжує зростати, експорт скорочується — український молочний ринок
21-квіт-2020

На українському молочному ринку ситуація досить складна.  І складною вона буде ще довго. 

Цього року великі проблеми будуть вже не тільки у переробників, як це було досі, а й у виробників сировини.  До недавнього часу прибутковість виробництва молока в країні була досить високою.  А ось у другому кварталі деяким аграріям-молочникам можливо навіть доведеться попрацювати без прибутку.  Ціни на сире молоко знижуються, а собівартість його виробництва зростає (подорожчали корми).  Після тривалого періоду відмінних заробітків змиритися з цим важко.

Зараз на українському молочному ринку відбувається наступне:

Зростає пропозиція сировини за рахунок молока, виробленого в господарствах населення.  При цьому закупівельні ціни знизилися, але поки не настільки, щоб масово виробляти продукцію для експорту.

Після суттєвої активізації продажів в березні, помітно знизився внутрішній попит майже на всі молокопродукти.  Слід зазначити, що падіння попиту було б більш істотним, якби в Україну не повернулися з Європи сотні тисяч трудових мігрантів, збільшивши кількість потенційних споживачів.

 Закриття каналів збуту HoReCa і ринків підірвало бізнес ряду операторів, що мали налагоджені канали реалізації для цих категорій споживачів.

Внаслідок рецесії світових ринків, обвалилися ціни зовнішнього попиту на експортоорієнтовані товари.  Зовнішні продажі зараз беззбиткові в основному лише при поставках в пострадянські країни, і то вже не по всіх товарах.

Незважаючи на березневу девальвацію гривні, імпорт молокопродуктів продовжує збільшуватися.  У першому кварталі поточного року ввезення більшості товарних позицій у багато разів вище показників 2019 року.

ІНФАГРО

Детальніше
«У пріоритеті держпідтримки на 2018 рік – тваринництво та садівництво», — Олена Ковальова
08-серп-2017

Мінагрополітики розробило «Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки», фінансування якої становитиме 1 млрд грн щорічно. Зокрема, основні акценти держпідтримки будуть спрямовані на галузь тваринництва та садівництва. Про це йшлося під час інтерв’ю заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової.

«Наступного року ми акцентуємо увагу на розвитку тваринництва та переробці продукції у невеликих обсягах, зокрема, на кооперативних засадах. Адже потенціал цієї галузі розкритий частково: 90% фермерських господарств зорієнтовані на рослинництво і лише 1,8% — на тваринництво. Окрім того, у пріоритеті держпідтримки буде садівництво. Хочемо виділити кошти на холодильне обладнання та профінансувати нові галузеві проекти», — зазначила Олена Ковальова.

За словами заступника Міністра, планується профінансувати тваринництво у декілька етапів. По-перше, частина коштів піде на підтримку зростання поголів’я худоби, закупівлю молодняку великої рогатої худоби та дрібної рогатої худоби. По-друге, кошти інвестуватимуться в будівництво тваринницьких ферм. По-третє, вперше значна частина коштів піде на придбання переробного обладнання — часткову компенсацію його вартості. Передбачається, що для фермерських господарств відсоток компенсації може становити близько 30%. Окрім того, державна підтримка буде направлена на розвиток зернової та круп’яної галузей.

«Наразі ми розмірковуємо над створенням програми підтримки для нових фермерських господарств. Хочемо надати сільськогосподарським кооперативам та господарствам пріоритетне право в отриманні підтримки відсоткової ставки за кредитами. Цього року на це ми виділили 300 млн грн», — підкреслила Олена Ковальова.

pigua.info

Детальніше
В Україні скоротилося споживання м'ясних продуктів
23-жовт-2017

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, в січні-вересні 2017 року українськими господарствами виготовлено на 0,2% м'яса більше.

У січні-вересні 2017 року українськими господарствами виготовлено 1,637 тисяч тонн м'яса всіх видів, що на 0,2% більше, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому споживання м'ясних продуктів на душу населення скоротилося на 0,4 кг.

Експорт м'яса і м'ясопродуктів за три квартали поточного року склав 268 тис.тонн («плюс» 23% до 9 місяців 2016 року), імпорт — 156 тис. тонн («плюс» 22%).

Частка м'яса птиці в загальному обсязі експорту склала 79% (212 тис. тонн, що на 19% більше, ніж роком раніше). Високим попитом українська птиця в цьому році користувалася в Єгипті, Нідерландах, Іраку.

У 2017 році відбулося пожвавлення зовнішньої торгівлі вітчизняною яловичиною і свининою. Основними імпортерами цих видів м'яса є країни колишнього СРСР — Білорусь, Грузія, Казахстан, Молдова. У січні-вересні цього року експортовано 42 тис. тонн яловичини, що становить майже 20% від вітчизняного виробництва яловичини. М'ясний імпорт, як і в попередні періоди, переважно представлений свининою і м'ясом птиці. При цьому, імпорт птиці за 9 місяців поточного року виріс на 38%, свинини — на 11%.

Імпортується м'ясна продукція, в основному, з Польщі та Німеччини. Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні за 9 місяців цього року склала 10%. За балансовими розрахунками, за 9 місяців 2017 року, порівняно з відповідним періодом 2016 року, наповнюваність внутрішнього ринку м'ясом і м'ясопродуктами майже на 2% менше, ніж роком раніше (яловичина — «мінус» 9%, свинина — «мінус» 2%, наповнюваність м'ясом птиці знаходиться на рівні минулого року). Споживання м'яса на одну душу населення відстає від торішнього рівня на 0,4 кг і склало в січні-вересні поточного року 35,6 кілограма.

ukranews

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок