Новий випадок АЧС виявили на Херсонщині

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв'ю телеканалу «Еспресо» розповів про допомогу країн G7 та ЄС щодо забезпечення продовольчої безпеки у світі, про перебіг посівної кампанії в Україні, а також про те, чи варто чекати зростання цін на базові харчові продукти.

Про підтримку країн Великої сімки

Оскільки українські морські порти заблоковано, експорт с/г продукції насамперед спрямовується через залізницю або баржею через дунайські порти.

Пропускна спроможність цих напрямків до початку війни була незначною: вивозилося максимум 200−250 тис. тонн у місяць. Зараз її треба збільшити мінімум у десять разів.

Тому лідери ЄС наразі працюють над тим, щоб сформувати так звані окремі зелені коридори, через які могло б оперативно й безперебійно вивозитися збіжжя з України, яке непотрібне для внутрішнього споживання.

Йдеться про першочерговий пошук зерновозів; про формування маршрутів, де ці зерновози могли пропускатися пріоритетно, а не в умовах загальної черги; про пришвидшення документального оформлення відповідних товарів, зокрема митної, ветеринарної та іншої перевірки на кордоні Україна — ЄС у режимі 24/7.

Такі спільні зусилля дозволять нам експортувати хоча б половину від тих обсягів, які йшли через наші порти. З-поміж іншого, це також допомогло б українським аграріям підготуватися до нового врожаю, звільнивши внутрішні елеватори. Крім того, вони б отримали економічно позитивну ліквідність, що позитивно позначилося б і на економіці загалом, і на нашому обмінному курсі зокрема. І, звісно, це б зробило значний вклад у продовольчу безпеку світу, тому що відновилось би постачання суттєвих обсягів продовольства в різні країни світу. Це зняло б напругу і з точки зору зростання ціни, і з точки зору дефіциту харчів, що вже виникає в багатьох країнах світу.

Адже, до прикладу, з огляду на гальмування експорту пшениці з України Східна Азія почала шукати альтернативні джерела поставок, зокрема звертатися до Індії, а Індія, переймаючись за власну продовольчу безпеку, обмежила експорт пшениці. І це тільки перший сигнал.

Перекрити експортні обсяги поставок з України не вдасться, адже ми за рік разом із переробкою могли відправляти в інші країни дуже великі обсяги агропродукції - до 90 млн тонн.

Про посівну

Екватор щодо виконання весняної посівної цього року пройдено. Фактично посіяно вже понад 10 млн га, або близько 75% від посівних площ, які планувалось засіяти, у більшості регіонів України.

Ранні ярі культури висіяні всі, продовжується посів кукурудзи, соняшнику і гречки.

Сівба триває на всій контрольованій території нашої держави, де немає бойових дій.

Тож завдяки сприятливим погодним умовам і в разі відсутності форс-мажорних факторів є потенціал до збору достойного врожаю, який розпочнеться вже наприкінці червня — на початку липня.

Про ситуацію на тимчасово окупованих територіях

На жаль, фермери мають дуже обмежені можливості для виконання посівної. Багатьох фермерів, примушують перереєстровуватись і примусово працювати за правилами незаконних збройних формувань країни-агресора. Тому на тимчасово окупованих територіях відсіюється набагато нижчий відсоток площ.

Ми впевнені і щиро віримо, що ці території будуть звільнені й українські фермери зможуть спокійно зібрати свій врожай на користь себе та нашої держави.

Про ситуацію в тваринництві

За оцінками Мінагрополітики, в середньому по галузі втрачено до 10−15%. Йдеться про тимчасово окуповані території або ті, де продовжуються активні бойові дії.

Продукція тваринництва у нас завжди вироблялася понад внутрішнє споживання — частина експортувалася. Тому це не є критична величина втрат для продовольчої внутрішньої безпеки. У нас є достатньо потужностей, щоб повністю забезпечити українців м’ясом різних видів, а також молочною продукцією та яйцями.

Проте, звісно, це складна ситуація для тих фермерів, які безпосередньо зазнали цих втрат. Усі збитки документуються, і будуть виставлені претензії для повної компенсації з боку агресора, щоб можна було відновити всі тваринницькі комплекси.

Про здорожчання цін на продовольство

На сьогодні в Україні дещо знизились ціни на кормову базу. Разом з тим, підвищилися ціни на пальне — це єдиний, але важливий фактор серед складників собівартості. Тому на сьогодні один фактор перекриває інший — підстав для різкого здорожчання продовольства немає.

Як завжди, є класичні сезонні зміни. Ми зараз входимо в пік сезонних цін, але надалі вони знижуватимуться аж до осені.

Далі глобально все залежатиме від цін на енергоносії.

minagro.gov.ua

Коливання цін на ринку кормів в першу чергу залежать від вартості сировини. У 2021 році китайський ринок, один з найбільших споживачів зернових, зіткнувся з гострою нестачею кукурудзи. На думку аналітиків, країна ще довго буде залежати від імпорту, що відкриває великі можливості для виробників зерна з інших країн.

За даними компанії Superior Feed Ingredients, LLC., прогнози щодо імпорту в поточному році різняться. Деякі аналітики повідомляють про можливий обсяг в 24 ммт — наприклад, таку цифру повідомляє Міністерство сільського господарства США. Але є і більш сміливі оцінки: за даними фахівців Rabobank, показник цілком може вирости до 30 ммт і більше.

«Щоб зрозуміти, наскільки ці цифри вагомі, досить згадати, що за останні 60 років Китай в сумі імпортував близько 75 ммт кукурудзи. А за останні 6 років ті ж США не забезпечили навіть половини щорічних потреб Китаю в імпорті", — прокоментував ситуацію Джон Шив, аналітик Superior Feed Ingredients, LLC.

На думку експерта, якщо прогнози щодо попиту виявляться вірні, то темпи експорту з США повинні бути на 50% вище, ніж у 2020 році, і на 15% інтенсивніше, ніж будь-коли. Але місцеві виробники вже зіткнулися з наслідками аномальних похолодань в деяких штатах, які спричинили за собою збої в логістиці: багато графіків навантаження відстали на 2 тижні і більше.

У сукупності з активністю Бразилії і Аргентини як конкурентів-постачальників кукурудзи на східний ринок, це істотно знижує ініціативність американських компаній. Багато з них бояться наростити обсяги виробництва, а згодом зіткнутися з падінням попиту або конкуренцією з боку дешевої американської сировини.

Аналізуючи причини такого високого попиту, фахівці Rabobank відзначають: не останню роль відіграє перехід від традиційних форм господарства до більш сучасним. Переймаючи досвід західних колег, тваринницькі господарства змінили підхід до кормів і перейняли модель, в якій основу раціону складають кукурудза і соя. А великий внесок в перегляд харчування свиней вніс заборону на годування їх органічними відходами.

Говорячи про внутрішній ринок Китаю, більш якісні культури, які можуть замінити кукурудзу (наприклад, пшениця і рис), не доступні більшості господарств в необхідному обсязі. Агропромислові підприємства країни протягом довгого часу не могли задовольнити потреби місцевого ринку, тому зростання попиту посилюється через бажання багатьох фермерів закупити сировину прозапас.

Ринок Китаю, вважають аналітики Rabobank, не зможе вийти на самозабезпечення до 2030 року. А значить, в доступному для огляду майбутньому Китай продовжить бути привабливим напрямком для реалізації кукурудзяного зерна.

DairyNews.ru

Розведення індиків та продаж індичого м’яса в Україні є не досить популярним напрямком аграрного бізнесу. Утім, витрати на утримання цієї птиці майже такі ж, як на курчат-бройлерів, а м’ясо індиків дорожче. Тому тримати їх вигідніше, ніж курей, вважає фермер з Київщини Андрій Ковалевський, який вирощує цих птахів уже протягом трьох років.

У інтерв’ю для Agri-gator фермер розповів, які породи індиків найпопулярніші.

«Найбільш популярний американський крос – «БІГ-6». Це індики-бройлери, які дають дуже великий вихід м’яса. Вони відносно невибагливі у утриманні, за півроку виростають до 12 кг. Можу зазначити кілька важливих нюансів, до яких я дійшов самостійно, дослідним шляхом. Наприклад, у приміщенні, в якому містяться індички, вологість повітря повинна дорівнювати 60-70%… Висока вологість призводить до розладу кишечника і виникнення різних інфекційних хвороб, а при низькій - індички практично не їдять, а тільки п’ють воду», – зазначає пан Ковалевський.

Meat-Inform

Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді скоротити фінансову допомогу сільськогосподарським товаровиробникам на 9%, або на 400 млн. гривень, до 4 млрд. гривень у проєкті державного бюджету на 2020 рік до 2-го читання порівняно з 1-м читанням.

Про це йдеться в опублікованому законопроєкті до 2-го читання про держбюджет на 2020 рік № 2000.

Згідно з ним, Кабмін також змінив назву державної програми зі «здешевлення кредитів сільськогосподарським товаровиробникам для купівлі земель сільськогосподарського призначення» на «фінансову допомогу сільгосптоваровиробникам».

Крім того, порівняно із законопроєктом до 1-го читання витрати держбюджету скоротилися на функціонування інституту з підтримки і просування експорту на 10% до 45 млн. гривень, на організацію і регулювання діяльності установ у системі агропромислового комплексу та забезпечення діяльності Аграрного фонду — на 10% до 91,9 млн. гривень.

Загалом Кабмін скоротив фінансування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського розвитку на 2020 рік на 19,8%, або на 4,4 млрд. гривень, до 17,95 млрд. гривень.

Як повідомлялося раніше, Кабінет Міністрів затвердив концептуальні напрями здешевлення кредитів виробникам сільськогосподарської продукції для купівлі землі.

Тим часом Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді запустити ринок сільгоспземель з 1 жовтня 2020 року.

Українські Новини