Новий спалах АЧС виявили на Вінниччині

У вересні Індекс виробництва базових галузей (ІВБГ) знизився на 4,4% р/р. Основний внесок у падіння ІВБГ мало сільське господарство, обсяги виробництва якого знизилися на 11,4% р/р через повільніший темп збирання кукурудзи цього року.

У вересні 2021-го року споживча інфляція прискорилася до 11% р/р, передусім через стрімке подорожчання сирих продуктів та послуг. Базова інфляція незначно зросла (до 7,4% рік до року) унаслідок збереження сталого споживчого попиту і підвищення виробничих витрат. Водночас інфляційний тиск стримували міцний курс гривні, дія річних контрактів на природний газ для побутових споживачів і подальше зниження цін на соняшникову олію в світі з пікових рівнів навесні поточного року
Зауважимо, що промислова інфляція незначно знизилася (до 45,1% р/р) під впливом корекції світових цін на продукцію ГМК. Водночас подорожчання газу в Європі завадило її швидшому сповільненню.

agravery.com

Стабільний розвиток тваринництва в Україні підтримується зовнішнім і внутрішнім попитом на продукцію птахівництва. Про це повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, передає УНН.

За 10 місяців цього року, у порівнянні із аналогічним періодом минулого року, виробництво продукції тваринництва зросло на 1,5%.

Ріст показників був за рахунок стабільного зовнішнього та внутрішнього попиту на м’ясо птиці (переважно курятини) та яйця, а також покращення епідеміологічної ситуації у свинарстві. Йдеться, зокрема, про зменшення випадків африканської чуми свиней (АЧС): минулого року в Україні було зафіксовано 131 випадок захворювання, тоді як цьогоріч — лише 49.

Протягом звітного періоду обсяги вирощування птиці зросли на 11,2%, а експорт — на 23%, повідомили в міністерстві. АМКУ уточнює, що виробництво м‘яса птиці в Україні — це 93% курятини і 7% інших видів (індичка, качка, гуси).

Незначно зросли обсяги вирощування свиней — на 3,6%. Натомість, обсяги вирощування великої рогатої худоби впали на 0,2%.

У міністерстві очікують, що позитивний вплив птахівників дещо збалансує загальні показники за підсумком року.

“Очікується, що за підсумком 2019 року зростання обсягів виробництва с/г продукції уповільниться, хоча обсяги врожаю зернових культур очікуються на вищому рівні ніж торік. Водночас, врожай технічних, овочевих та плодовоягідних очікується нижчим через меншу врожайність ніж торік внаслідок аномальних погодних умов в травні- червні. Поряд з тим, у тваринництві очікується позитивний вплив стабільного зовнішнього та внутрішнього попиту (зокрема на продукцію птахівництва) та зниження темпів розповсюдження АЧС”, — йдеться у повідомленні міністерства.

Джерело: УНН

Ринок диктує свої правила, сьогодні мало виростити якісну яловичину. Найскладнішим завданням стало — продати кожну частину яловичої туші із максимальним прибутком.

Про це розповів Євген Шатохін, міжнародний експерт з птахівництва та ВРХ.

«Стара примітивна модель трейдингу напівтушами або чвертями не вирішить цю задачу. Ніхто у світі не торгує напівтушами, адже цей ринок не несе маржинальності. Він обмежений російським ринком та кількома іншими ринками СНД, де якість вторинна, а ціна первинна», — зазначив експерт.

За словами Євгена Шатохіна, максимальна маржинальність досягається шляхом маркетингу на цільові ринки окремих відрубів, отриманих в результаті специфічних карт розробки туш.

«І це не єдиний рецепт на шляху до успіху. Найбільші ціни дають країни арабського світу бажано за охолоджений продукт. А це в свою чергу передбачає халяльний забій, виключну гігієну виробництва та сучасний потужний «холодний ланцюг», якісні пакувальні матеріали, які забезпечать термін придатності охолодженого м'яса більше 90 днів та професійний потужний маркетинг», — підкреслив він.

Про голові інструменти виробництва затребуваного охолодженого м’яса національний консультант FАО розкаже 24 листопада на першому конгресі виробників та експортерів яловичини Ukrainian Beef Congress. Захід відбудеться в рамках виставки Ukrainian Food Expo.

Прес-служба АВМ

У 2020 році аграрна продукція була основою зовнішньої торгівлі, передає УНН із посиланням на інфографічний довідник "Агробізнес України".

Найбільше доходу від експорту Україні принесла соняшникова олія – 5 млрд 325 млн дол. за рік.

На другому місці – кукурудза, із показником у 4 млрд 886 млн дол.

Замикає трійку лідерів пшениця. У 2020 році Україна отримала 3 млрд 596 млн дол. доходу від експерту пшениці.

Також до топ-10 агропродуктів експорту України увійшли ячмінь, соя та м'ясо птиці.

Так, торік Україна отримала 1 млрд дол. доходу від експорту ячменю (4 місце), 692 млн дол. доходу від експорту сої (6 місце), та 561 млн дол. від експорту м'яса птиці (7 місце).

Україна експортує багато сировини, коментують аналітики.

"Основа експорту — зернові та олійні культури. Хоча вони й забезпечують значні обсяги доходу, проте дають менше доданої вартості порівняно з готовою продукцією та продукцією переробки, якої експортується значно менше", - розповіли фахівці.

Джерело: УНН