На Львівщині відкрили сучасне підприємство з виробництва мінерально-вітамінних добавок для с/г тварин

До 2023 року світовий ринок м'яса птиці буде збільшуватися на 4% щорічно. Про це йдеться в звіті "Global Poultry Meat Market 2019-2023", передає УНН з посиланням на reportlinker.com.

"Очікується, що зростаюча діяльність з імпорту та експорту м'яса птиці буде стимулювати зростання світового ринку м'яса птиці із середньорічним темпом зростання приблизно 4% протягом 2019-2023 років", - йдеться в повідомленні.

Зокрема, мова йде про експорт - імпорт курятини. У 2018 році найбільшим імпортером курятини була Японія, найбільшим експортером - Бразилія і США.

"А протягом кількох останніх років збільшувати показники експорту курячого м'яса вдавалося таким країнам, як Україна і Таїланд", - йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, за прогнозами німецьких експертів, в 2019-му Україна збільшить показники експорту курятини до 350 тис. тонн, випередивши при цьому Росію, Білорусь і Канаду.

Джерело: УНН

Міністерство аграрної політики та продовольства України ініціювало продовження терміну подачі заявок аграріями на отримання рукавів для зберігання зерна. Другий етап спільної програми Мінагрополітики і Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), який тривав з 13 по 23 жовтня, показав, що від сільгоспвиробників надійшло 228 заявок на отримання 3468 рукавів для тимчасового зберігання зерна.

Термін подачі заявок продовжено до 30 жовтня 2022 року включно.

Під час першого етапу програми, який тривав до 9 жовтня, загалом надійшло 1 494 заявки від малих та середніх агровиробників на отримання 30 120 рукавів.

Основні вимоги до учасників програми:

• площа землі в офіційній обробці(у власності чи оренді) від 100 до 10 000 га;
• використання отриманих рукавів виключно для зберігання власно вирощеної продукції;
• розташування оброблювальних земель на підконтрольних уряду територіях України;
• самостійний вивіз рукавів зі складів у своїй області, або у сусідній області(з Дніпропетровської — для сільгоспвиробників з Донецької, Луганської чи Запорізької області, забирати з Миколаївської — для сільгоспвиробників з Херсонської області).

Подання заяв на участь у програмі здійснюється за допомогою Державного аграрного реєстру (https://www.dar.gov.ua).

Нагадаємо, проект реалізується Мінагрополітики та ФАО за фінансової підтримки Канади, Японії та Minderoo Foundation.

minagro.gov.ua

Наказом від 18.05.2022 № 295 Мінагрополітики  затвердило Методику визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії російської федерації.

Документ унормовує процедуру визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф, що включає втрати земельного фонду, а також пов'язану з ними упущену вигоду.

При їх розрахунку враховуються:

• витрати на рекультивацію земель;
• збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
• витрати на відновлення меліоративних площ;
• Відповідальні за визначення шкоди та збитків обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану – військові адміністрації).
• Крім того, методикою окреслено інформаційну базу – орієнтовний перелік документів, даних та відомостей, які можуть застосовуватись для визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф. 

minagro.gov.ua

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий  озвучив результати діяльності своєї команди за рік під час звіту Уряду на засіданні економічного комітету Верховної Ради. Серед головних досягнень та пріоритетних завдань – питання держпідтримки, розширення ринків збуту, проведення земельної реформи та приватизація держпідприємств.

«Бюджетна підтримка зросла у 15 разів - на цей рік є 5,45 млрд грн. 1% від виробництва сільгосппродукції буде спрямовано на підтримку аграріїв. До того ж, ця програма закріплена на 5 років. Також важливо, що компенсацію за придбання сільгосптехніки українського виробництва збільшено до 20% від її вартості», - повідомив Тарас Кутовий.

Також Міністр зазначив, що за рік Україна суттєво наростила зовнішньоторговельний обіг продукції АПК. Товарообіг склав 19,6 млрд дол. США (або 26,1% всього зовнішньоторговельного обігу України).

«Позитивне сальдо - 11,3 млрд дол. США.  66 млн тонн вироблено зернових у цьому році. Капітальні інвестиції за цей рік склали рекордну кількість у 61 млрд грн. Тому, абсолютно очевидно, що сьогодні аграрна галузь є рушійною силою для всієї економіки України», - прокоментував Міністр агрополітики.

Тарас Кутовий подякував Верховній Радій України за ратифікацію кредиту від Європейського інвестиційного банку. На сьогоднішній день йде напрацювання розподілу кредиту через українські банки, за яким аграрії зможуть отримати 400 млн євро за суттєво зниженою кредитною ставкою фінансування.

Серед вагомих досягнень Міністр відзначив і процеси, які стосуються земельної реформи.

«Запрацювали нові електронні сервіси в земельних відносинах. Впроваджено нову антикорупційну практику екстериторіального погодження проектів землеустрою. Такі нововведення дуже сильно скорочують усі маневри, пов’язані з будь-якими корупційними зловживаннями», - підкреслив Кутовий.

Окрім того, Міністр подякував Уряду за виділені кошти на впровадження нового рибоохоронного патруля. Так, новий патруль на сучасній техніці працює вже в 6-ти областях. Протягом 2017-го року планується запуск рибного патруля в усіх областях України.

«Вперше за 19 років Україна отримала прибуток від діяльності океанічного флоту. До державного бюджету було сплачено 515 тис. доларів США. І я думаю, що це гарний показник», - зауважив Міністр Кутовий.

Також у своєму виступі Міністр повідомив, що за рік роботи Мінагрополітики подало 12 законопроектів у Верховну Раду.  З них: 1 прийнято, 6 ухвалено комітетами на розгляд народними депутатами, 5 знаходяться на опрацюванні. Кабінетом Міністрів України було схвалено 58 постанов.

Прес-служба Мінагрополітики