Світові ціни на зернові та м'ясо сягнули рекордного показника за 10 років

З початку війни низка країн скасували торговельні обмеження на український експорт. Насамперед для України було важливим рішення Європейського Союзу про скасування тарифних обмежень, адже втрата морських портів зробила ЄС єдиним шляхом для вітчизняної продукції. І без тарифів, квот, антидемпінгових мит Україна зможе простіше налагодити нові маршрути поставок.

Про це розповів заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка під час експертної дискусії «Можливості для українських експортерів на ринках ЄС та світу».

«З погляду експорту в нас є ключове рішення від Європейського Союзу, яке діє від 4 червня 2022 року до 5 червня 2023 року. В нас немає жодних тарифних обмежень, відповідно, це відміняє необхідність оформлення імпортних ліцензій. Про це ще не було технічного повідомлення, але на цей період вони зникають. Також на сьогоднішній день є домовленість з низкою країн-партнерів щодо скасування тарифів на українську продукцію»

За його словами, спрощення умов полегшить організацію та планування торгівлі для експортерів. Також рішення ЄС про відкриття ринку значно спростить транзитний експорт і знизить витрати, пов’язані зі сплатою мит.

У 2021 році експорт української агропродовольчої продукції до країн ЄС в грошовому вимірі склав $8,3 млрд.

При цьому Україна закрила 9 квот на безмитний експорт до ЄС, а саме на такі позиції як: мед, крупи і борошно, крохмаль, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, яйця, м'ясо птиці, оброблена продукція із зернових.

Яка українська агропродукція виграє найбільше

Тарифи та квоти скасовують як на сировинну аграрну продукцію — пшеницю, кукурудзу, ячмінь, так і на товари з доданою вартістю — мʼясо, яйця, молоко, мед, соки, крохмаль. Скасовуються мита на екпорт фруктів і овочів.

Торговий представник України зазначив, що є повне скасування директив з боку Великої Британії — всі мита на товари, що імпортуються з України, будуть знижені до нуля, а всі квоти — скасовані відповідно до Угоди про вільну торгівлю. Ця двостороння угода запрацює наступного тижня і триватиме рік. 

В 2021 році товарообіг між Україною та Великою Британією склав $2,2 млрд. Обсяг експорту — понад $1 млрд.

«Канада прийняла рішення про повне скасування мита на товари з України. В них усе проходить через систему централізованого менеджменту щодо м'ясо-молочної продукції. 9 червня було оприлюднено рішення, в якому йдеться, що у випадку вичерпання загальної квоти на молочну продукцію стосовно української молочної продукції далі буде застосовуватися нульове мито», — зазначає Тарас Качка.

В 2021 році товарообіг між Україною та Канадою склали $420,7 млн. При цьому експорт товарів з України до Канади зріс в 11 разів. 

Він додає, що така ініціатива поширюється і з іншими партнерами, зокрема Ісландією, з якою Україна теж має Угоду про вільну торгівлю. 

Паралельно відбувається оновлення угод з усіма західними партнерами та ведуться перемовини з Балканськими країнами. Є готова до підписання угода з Північною Македонією, Чорногорією, теоретично Україна вже вийшла на ратифікацію угоди з Туреччиною.

«На наш погляд, це лише стартовий пункт, оскільки далі працюємо над тим, щоб ці рішення мали стійкий вплив системного відновлення, і очевидно, що для цього 12 місяців замало. Поки діють преференції, у нас є час закріпитися і оновити угоди, щоб і надалі зберегти безмитний режим», — вважає Тарас Качка.

AgroPortal.ua

27 серпня відбулася зустріч заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової з представниками Проекту «Аграрні розписки в Україні», що здійснюється Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) для обговорення поточного стану реалізації в Україні проекту та наступних кроків щодо удосконалення Реєстру аграрних розписок.

«Вже четвертий рік поспіль українські аграрії успішно використовують аграрні розписки як додатковий фінансовий інструмент. У 2019 році позитивна динаміка продовжується — від початку року вже видано 1212 аграрних розписок на загальну суму 7,8 млрд грн. Важливо, що аграрними розписками активно користуються малі сільгоспвиробники», — зазначила Олена Ковальова.

Загалом, від 2015 року було видано 2063 аграрні розписки на загальну суму 14,2 млрд грн, а всього інструментом скористалося 995 сільгоспвиробників, 90% з яких — невеликі за розміром.

За словами Олени Ковальової, від початку 2019 року кількість кредиторів, що надавали фінансування за аграрними розписками, зросла більше ніж вдвічі: на початку 2019 року з розписками працювали 62 кредитори, а зараз їх вже більше 130. І якщо раніше за розписками кредитували переважно великі компанії, то зараз у сегмент заходять невеликі регіональні компанії, локальні банки, кредитні спілки. Лідерами ринку залишаються постачальники матеріально-технічних ресурсів, дистриб’ютори та банки.

З боку представників Проекту «Аграрні розписки в Україні» було зауважено, що залучення нових кредиторів до роботи з інструментом забезпечує притік капіталу в аграрну галузь та полегшує доступ до фінансування, особливо для сегменту невеликих фермерів. Так, різноманіття бізнес-моделей, розроблених для використання аграрних розписок у співпраці з різними кредиторами, на практиці підтверджує гнучкість та ефективність інструменту.

Сторони відмітили, що одним зі здобутків сезону-2019 стала практична реалізація використання аграрних розписок для залучення іноземного фінансування — 3 кредитори-нерезиденти з Естонії та Нідерландів надали фінансування за 8-ма аграрними розписками на загальну суму понад 3,6 млн дол. США.

«Вперше невеликі фермери отримали на практиці доступ до іноземних ринків капіталу з конкурентною вартістю кредитних ресурсів. Це перспективний крок для залучення додаткових грошових ресурсів в українську аграрну галузь, а також зміцнення позицій України на світовому ринку», — підкреслила Олена Ковальова.

Учасники зустрічі висловили сподівання на подальший розвиток ринку аграрних розписок, зокрема, у сегментах нішевих культур, свіжих овочів та фруктів, органічної продукції та співпраці у міжнародному форматі.

Прес-служба Мінагрополітики

Наразі споживання м’яса у країнах Євросоюзу зростає. Утім, за прогнозами Єврокомісії кількість тваринного білка, споживаного в середньому за рік, скоротиться на 1 кілограм. Деякі споживачі відмовлятимуться від свинини та яловичини на користь м’яса птиці.

Після економічної кризи та скорочення виробництва в 2013-му році (через реструктуризацію молочного сектору, нових норм, що впливають на сектор свинарства та обмежене постачання м’яса в цілому) споживання м’яса у ЄС відновилося (+4,7 кг на душу населення з 2013-го до 2019-го року). Це сталося завдяки поліпшенню економічної ситуації для домогосподарств та достатньому постачанню, незважаючи на зростання обсягів експорту.

Утім, очікується, що з 2020-го до 2030-го року річне споживання м’яса в ЄС знизиться з 69,8 до 68,7 кг на душу населення. Для цього існує кілька причин: соціальні та етичні проблеми, стурбованість довкіллям та кліматом, піклування про здоров’я та зниження доступності м’яса на внутрішніх ринках.

Загальний спад буде супроводжуватися зміною структури споживчого кошика. Так, якщо зараз жителі країн ЄС споживають у середньому 25,6 кг птиці на рік, то в 2030-му році цей показник зросте до 26,6 кг. Натомість споживання свинини зменшиться з 31,3 кілограма на рік до 30,2 кг, а яловичини – з 10,8 кг до 10 кг. Попит на баранину не зазнає змін – 1,8 кг на рік. Це пояснюється, зокрема попитом з боку мігрантів мусульманського походження, які надають перевагу овечому м’ясу.

М’ясо, вирощене в лабораторіях, та рослинні замінники впродовж найближчого десятиліття можуть стати конкурентами натурального м’яса. Утім, чи є такий продукт менш шкідливим для клімату і як до нього будуть ставитися споживачі, поки важко сказати.

meat-inform.com

Середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО в червні становило 119,9 пункту, що на 1,2 пункту (1,0 відсотка) нижче травневого рівня. Таким чином, безперервне зростання цього показника, що спостерігалося останні дванадцять місяців,  припинилося, повідомили The DairyNews в прес-службі організації.

На поточному рівні значення даного індексу виявилося на 21,6 пункту (22,0 відсотка) вище рівня відповідного періоду минулого року. У червні впали світові котирування всіх видів молочної продукції, включених в даний індекс, причому найбільше зниження продемонстрували ціни на вершкове масло, що пояснюється різким скороченням світового імпортного попиту і незначним збільшенням запасів, особливо в Європі.

Ціни на незбиране сухе молоко знизилися в результаті скорочення обсягу закупівель з боку Китаю і зниження попиту на спотові поставки, при цьому експортна пропозиція в світі зберігалася на рівні, достатньому для задоволення наявного попиту.

Світові котирування сиру і знежиреного сухого молока також дещо знизилися під впливом скорочення світового імпортного попиту і незначного збільшення обсягу експортних поставок з основних регіонів-виробників.