Криза «вдарила» по закупівлі ремонтного молодняку

В даний час рівень проникнення інновацій в український агросектор оцінюється в 10−12% в порівнянні зі світовим ринком.

Вкладення українських компаній у впровадження інноваційних технологій, зокрема, R&D (research&development), повинні складати близько 5 млрд грн, до $200 млн на рік, вважає генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Тарас Висоцький.

«За експертними оцінками, компаніям необхідно вкладати 5−10% доходу в інноваційні технології. Якщо йти за цією логікою, то в масштабах аграрного сектора України необхідно вкладати до 5 млрд грн, до $200 млн на рік саме R&D (research&development), не враховуючи покупку техніки», — сказав він на прес-конференції, присвяченій впровадженню інноваційних технологій в агросектор України. За словами Т. Висоцького, в даний час рівень проникнення інновацій в український агросектор оцінюється в 10−12% в порівнянні зі світовим ринком. Левову частку використання і впровадження нових технологій займають агрохолдинги. При цьому, на думку гендиректора УКАБ, 10% досить, щоб «поїзд зрушив», а для національного поширення необхідно три-п'ять років.

«Процес вже незворотній, він буде рухатися. Для того, щоб 10% перетворилися в критичну масу, умовно в 60%, знадобиться від трьох до п'яти років. 100% — такого не буде, оскільки поки застосують 70%, лідери вже просунуться далі. По суті, ми маємо 8-річні цикли: два-три роки — фіксуються лідери, три-п'ять років — на впровадження технологій в національному масштабі», — прогнозує Т. Висоцький.

milkua.info за матеріалами telegraf.com.ua

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №3656 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції». 

Згідно з законопроєктом аграріям можуть знизити ставку ПДВ з 20% до 14%

Авторами законопроєкту є Микола Сольський, Мар'ян Заблоцький, Павло Халімон, Вадим Івченко та інші.

Документ пропонує знизити ставку з 20% до 14% на деякі товарні позиції. Зокрема, велику рогату худобу і живих свиней, незбиране молоко, пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, цукровий буряк, насіння льону, свиріпи, ріпаку, соняшника, насіння і плоди інших олійних культур.

Як стверджують автори законопроєкту, від зниження ставки ПДВ виграють не лише сільгоспвиробники, а й переробники, оскільки термін сплати основної суми ПДВ для них  переміщається з дати оплати сировини на дату оплати зобов’язань по операціях з реалізації продуктів її переробки. Відтермінування щонайменше на 30 днів (20 днів декларація + 10 днів сплата ПДВ).

За зниження ставки ПДВ  по операціях з реалізації зернових та олійних культур пропорційно знижується сума відшкодування з бюджету  експортерам таких зернових та експортерам продуктів їхньої переробки. Тобто,  в рази зменшуються витрати бюджету та ризики втрат, пов’язаних із шахрайством з ПДВ та застосуванням так званих «скруток», оскільки різко знижується ефективність таких шахрайських схем.

kurkul.com

За даними Системи оповіщення про хвороби тварин Європейського Союзу (ADNS), у 2018 році Польща, Латвія, Литва, Естонія, Чехія, Румунія, Угорщина та Бельгія підтвердили загалом 1335 спалахів африканської чуми серед свійських тварин та про 5321 випадок захворювання диких кабанів.

На підставі повідомлень про спалахи АЧС, що надсилались до ADNS кожною країною ЄС, можна побачити, що з 2014 до 2017 року африканська чума свиней прогресувала лише у чотирьох європейських державах — у Польщі, Латвії, Литві та Естонії. У 2017 році до цього списку приєднались Чехія та Румунія, а в 2018 —Угорщина, Болгарія та Бельгія.

У 2014 році в Польщі зафіксували 24 випадки АЧС серед диких кабанів та 2 спалахи захворювання на підприємствах. У 2018 році кількість спалахів вірусу серед диких тварин зросла до 2443, а серед свійських — до 109.

У Латвії в 2014 році виявили 32 випадків АЧС на підприємствах і 148 — у середовищі диких кабанів. Цього року серед домашніх свиней в країні ще не зареєстрували жодного спалаху захворювання, хоча серед диких тварин вірус все ще поширюється.

Схожа ситуація і в Литві, Естонії, Угорщині, Болгарії та Бельгії  цього року там поки не зареєстрували випадків зараження АЧС свійських тварин, утім дикі кабани продовжують поширювати захворювання.

А от у Чехії, схоже, вдалося побороти захворювання — у 2019 році в країні не виявили жодного випадку АЧС ні на господарствах, ні в природі.

 meat-inform.com

Експорт курятини з України в 2020 р. складе 420 тис. т, що на 3,4% більше 2019 року (406 тис. т).

Про це свідчать дані звіту USDA.

Згідно зі звітом, в 2021 р. світовий експорт курятини спільно з США досягне 12,185 млн т, при цьому на США припадає 27% від світового обсягу (3,33 млн т).

У рейтингу найбільших світових експортерів м'яса птиці, за прогнозом USDA, Україна займає 6 місце. У ТОП-6 постачальників м'яса птиці, згідно зі звітом USDA, увійдуть:

Бразилія - ​​3,86 млн т, на 1,3% більше 2019 року (3,81 млн т);

США - 3,33 млн т, + 2% (3,26 млн т);

ЄС - 1,44 млн т, -7% (1,54 млн т);

Таїланд - 890 тис. Т, + 11,8% (881 тис. т);

Туреччина - 456 тис. т, + 8% (408 тис. т);

Україна - 420 тис. т, + 3,4% (409 тис. т).

При цьому, в USDA очікують, що експорт м'яса курки з України до 2021 р. складе 430 тис. т, що на 2,3% більше 2020 року (420 тис. т).

 latifundist.com