Конкурс на кращі проекти для боротьби з антибіотикорезистентністю продовжений до 25-го вересня

09-вер-2021

В Україні триває конкурс на кращий проєкт з метою посилення боротьби з антибіотикорезистентістю у тваринництві. Відмова від антибіотиків чи контрольоване їх застосування у тваринництві, птахівництві, рибництві та бджільництві — одна з обов’язкових складових загальної стратегії боротьби із нею. Долучіться до реалізації!

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) та Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) у співпраці з Асоціацією «Свинарі України», Держпродспоживслужбою та Науково-методичним центром ВФПО Міністерства освіти України організували грантовий конкурс на підтримку кращих практичних рішень боротьби з антибіотикорезистентністю.

Детальніше з умовами конкурсу можна ознайомитися за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1CEpt0mNKtPvdv9vAYmftU3-yV7WDze-M/view

Встигніть надіслати свою заявку до 25-го вересня 2021-го року!

pigua.info

Більше новин
Як фермеру не пропустити земельні аукціони
02-груд-2020

Донедавна передача в користування земель державної чи комунальної власності фермерам відбувалась тільки в формі аукціону, які проводили обласні Держгеокадастри. 

Учасники торгів прибували до місця їх проведення, реєструвались, отримували табличку з номером, ліцитатор проводив торги, шляхом оголошення номерів лотів та відстеженням підняття табличок учасників. За такого способу проведення торгів вся інформація про учасників була зосереджена в одного суб’єкта, який і впливав на торги та ухвалював рішення про кваліфікацію учасників — у виконавця земельних торгів.

Після прийняття у першому читанні проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони» № 2195 від 01.10.2019, цей суб’єкт втратив свою актуальність у процедурі — наразі є можливість проводити земельні торги у формі електронного аукціону в мережі інтернет.

 agropolit.com

Детальніше
Україна скуповує польську свинину
15-бер-2019

У січні-лютому 2019 року Україна імпортувала 4,3 тис. тонн свинини загальною вартістю 7,9 млн дол. Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

Головним постачальником свинини в Україну була Польща, з якої було завезено свинини на 4,7 млн дол.

Друге місце у списку належить Німеччині. У січні-лютому Україна завезла з Німеччини свинини на 1,5 млн дол.

На третьому місці - Данія. У січні-лютому Україна імпортувала з Данії свинини на 829 тис. дол.

Водночас, минулого місяця Україна поставила на експорт всього 114 тонн свинини загальною вартістю 230 тис. дол.

Зауважимо, що в Україні імпорт свинини перевищує експорт у 25 разів.

Нагадаємо, напередодні Асоціація тваринників України закликала Гройсмана зупинити нелегальний імпорт свинини в Україну. Адже сьогодні кількість "сірих" закупівель системно зростає, від чого страждає український виробник, переконані в АТУ.

За словами парламентаря Сергія Тригубенка, так багато свинини, як зараз, ми не імпортували останні 4 роки. Ба більше, така ситуація призвела до відчутного подорожчання сала і свинини на внутрішньому ринку.

А оскільки з АЧС наші контролери впоратися досі не можуть, то, за прогнозами фахівців, українцям варто готуватися до подальшого росту цін на продукцію свинарства.

Джерело: УНН

Детальніше
Чисельність дійних корів в Україні скорочується
16-вер-2019

Динаміка зменшення чисельності корів в Україні з кожним місяцем посилюється. За період з січня по серпень загальна кількість корів усіх форм власності скоротилася до 1,9 млн гол., що на 4,6% менше, ніж у минулому році ― 2 млн гол.

Про це пише Володимир Андрієць, аналітик Асоціації виробників молока.

Найбільші темпи скорочення демонструє промислове поголів'я. Воно у серпні зменшилося до 448,5 тис. гол., а це на 5,4% менше, ніж у серпні минулого року ― 474,2 тис. гол. Внутрішньорічна динаміка кількості промислових корів у серпні продемонструвала найвищі темпи скорочення ― -5,2 тис. гол. лише за один місяць (середньомісячне скорочення поголів'я у поточному році до цього часу складало 2−2,5 тис. гол).

У відносних величинах найбільше скорочення поголів'я відбулось у господарствах Чернівецької (-19,4%), Луганської (-15,3%), Рівненської (-13,6%), Запоріжської (-12,5%) та Закарпатської (-11,1%) областей, порівняно з минулим роком. У абсолютних величинах скорочення дійного промислового стада відмічається у господарствах Полтавщини ― -4,7 тис. гол., Чернігівщини ― -3,9 тис. гол., Сумщини ― -3 тис. гол., Вінничини ― -2,1 тис. гол. та Рівненщини ― 1,9 тис. гол. за рік.

Скорочення поголів'я відбувається майже в усіх регіонах країни, крім Тернопільської (+2,5%, 12,3 тис. гол.), Херсонської (0%, 6,2 тис. гол.), Івано-Франківської (0%, 4,2 тис. гол.) та Волинської (0%, 18,5 тис. гол.) областей.

Загалом за рік поголів'я дійної худоби в Україні скоротилося на 92 тис. голів. З них 25,7 тис. гол. ― у сільськогосподарських підприємствах та 66,3 тис. гол. ― серед господарств населення.

 

Джерело: Аналітичний відділ АВМ за даними ДССУ

Детальніше
10 прогнозів щодо розвитку молочного ринку від експертів Eurotier 2018
20-лист-2018

У Німеччині завершилася виставка EuroTier, на якій експоненти з усього світу представляли інноваційні рішення для трьох основних галузей сільського господарства — скотарства, свинарства і птахівництва. У цьому році в рамках виставки пройшла конференція «Майбутні експортери молока на глобальному ринку», на якій експерти поділилися своїми прогнозами щодо розвитку молочного напряму в світі на найближчу перспективу. У заході взяли участь експерти з Німеччини, Росії, України, Білорусії, Лівану та Китаю.

Milknews послухав доповіді учасників і виділив 10 основних прогнозів по міжнародному молочному ринку на найближчий час.

  1. Кількість споживачів молока буде зростати

За підрахунками IFCN, чисельність світового населення до 2030 року виросте на 16% до 8,7 млрд чоловік. Таким чином, у молочній галузі з'явиться додатково 1,2 млрд споживачів. Такий приріст стане потужним стимулом для розвитку виробництва молока по всьому світу. Фахівці очікують, що якщо в 2017 році споживання молока на душу населення в середньому по світу становило 116 кг, то до 2030 року показник виросте до 135 кг. В середньому щороку значення буде додавати по 1,2%.

  1. Окремим стимулом для ринку стане зростання споживання серед людей з найменшими доходами

Додатковим стимулом для молочного ринку, на думку експертів, стануть країни, що розвиваються і люди з найменшими доходами. Різниця між обсягами споживання людей з найбільшими і найменшими доходами тільки в Росії становить близько 100 кг на душу населення. Експерти відзначили, що багатьом жителям країн, що розвиваються стають доступні молочні продукти. Зростає споживання йогуртів, морозива і сиру в країнах Африки. Експерти прогнозують значний приріст, до 25%, в арабських країнах, де на сьогоднішній день показники споживання знаходяться на низьких значеннях: 30 кг на душу населення в Саудівській Аравії, 78 — в Йорданії, 78 — в Єгипті, 79 — в Марокко.

  1. Ферми укрупнюватимуться

Виступаючі на конференції зійшлися на думці, що в найближчій перспективі кількість корів на фермі продовжить збільшуватися. Якщо в 2016 році, за інформацією національних служб статистики та IFCN, на фермах Євросоюзу в середньому містилося 18 тварин, то до 2030 року цей показник виросте на 65% до 98 корів. Найбільший приріст покажуть ферми Північної Америки — плюс 65% до нинішніх значень до 414 голів, Південно-Східної Азії — плюс 78% до 10 тварин. У країнах Східної Європи збільшення складе 32% до середнього значення до 4 корів на ферму. При цьому кількість ферм знизиться на 14 млн господарств, з бізнесу будуть йти неефективні і непрогресивні підприємства, вважають фахівці.

  1. Виробництво молока буде зростати

До 2030 року разом з ростом чисельності населення збільшаться і обсяги виробленого молока по всьому світу. Загальний показник виросте на 35%, впевнені експерти конференції. За прогнозами IFCN, головним драйвером приросту виробництва буде Південна Азія — плюс 64% до нинішніх значень, експерти роблять значні ставки на активно розвивається ринок Індії. В Африці виробництво виросте на 36%, в Латинській Америці — на 33%, на Близькому Сході — на 27%, у Східній Європі та СНД — на 22%. Західна Європа і Північна Америка забезпечать 14% і 26% приросту відповідно.

  1. Волатильність ринку збережеться

Дисбаланс і волатильність ринку час від часу спостерігаються на світовому молочному ринку. За оцінкою експертів, це пов'язано з циклічністю, з якої він розвивається. В середньому ціновий цикл на молочному ринку триває 3 роки. Так, з 2007 по 2009 рік на ринку спостерігалося явище, яке отримало назву «американські гірки», коли ціна за 3 роки змінилася на 50%. Потім в 2010 році майданчик зберігав відносний баланс протягом 1 року, після чого з 2013 до 2016 року продовжив різко змінюватися. У 2016−2018 середня ціна на молоко становила 35 євроцентів по всьому світу. У IFCN прогнозують, що в найближчій перспективі ціни знизяться до середніх значень в 30 євроцентів за кг молока.

  1. На ринок буде сильно впливати політика і клімат

Кліматичні зміни і політична напруженість стануть новими супутниками молочної галузі. За аналогією з цим роком, коли посушлива погода в окремих регіонах призвела до різкого подорожчання вартості виробництва молока, природні катаклізми продовжать впливати на галузевий ринок. За даними виступаючих, на торговельний майданчик можуть також чинити тиск санкції і торгові війни між країнами, перш за все, мова йде про конфлікт США з Китаєм, Мексикою і Канадою. З певними труднощами можуть зіштовхнутися фермери Великобританії в процесі виходу країни зі складу Євросоюзу.

  1. На експортному ринку з'являться несподівані гравці

Разом із значним зростанням обсягів виробництва сирого молока в учасників ринку буде виникати питання з майданчиками для збуту готової продукції. Учасники конференції впевнені, що найближчим часом на експорт будуть виходити нові амбітні учасники, які будуть конкурувати з традиційними лідерами в цій сфері — Новою Зеландією, США і Євросоюзом. Експерти роблять великі ставки на Індію, Туреччину, Іран, Уганду, Нікарагуа і Коста-Ріку.

  1. Росія вийде на експортний ринок

Окремо учасники конференції поговорили про перспективи Росії на зовнішніх ринках. В умовах, коли нова команда Мінсільгоспу взяла курс на експорт, у країни є можливість наростити зовнішні поставки з нинішніх 300 млн доларів до 800, впевнені учасники конференції. Ключовими ринками збуту для Росії стануть Китай і країни Близького Сходу. Раніше повідомлялось, що Мінсільгосп вже підписав угоду, яка відкриває російським виробникам перспективи експорту в Китай в цьому році.

  1. Ефективність виробництв зростатиме

В умовах зростаючої конкуренції в молочному секторі буде знижуватися кількість ферм і рости ефективність існуючих господарств. Виставка EuroTier в цьому році була присвячена сучасним технологіям, які, перш за все, допомагають аграріям досягти максимальної ефективності виробництва при мінімальних втратах. За оцінками фахівців, надої на одну корову в господарствах продовжать рости приблизно на 1,6% на рік за рахунок ефективних систем годівлі, доїння та утримання тварин. Якщо в 2017 році одна корова в середньому по світу давала 2,2 тонни на рік, то до 2030 року цей показник виросте до 2,7.

  1. На ринок буде чинити тиск сектор виробництва рослинних напоїв і біомолока

Учасники конференції підтвердили, що сегмент виробництва рослинних аналогів молока, а також так званого молока без участі корови або біомолока буде рости і чинити тиск на сектор. Вплив цього тренда вже помітний в розвинених країнах, наприклад в США, зокрема в Каліфорнії, де багато молоді відмовилися від класичних молочних продуктів. Виробникам і переробникам доведеться більше працювати над споживчими перевагами і розробляти актуальні продукти, вважають експерти. Зокрема мова йде про продукти з додатковою користю організму, збагачених вітамінами і мікроелементами.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок