Конкурс на кращі проекти для боротьби з антибіотикорезистентністю продовжений до 25-го вересня

Через військове вторгнення росії в Україну страждає гордість країни — сільське господарство, яке, за даними Держстату, спільно з сектором лісового господарства та рибництва минулого року давало 10,6% ВВП.

Про це італійському інтернет-виданню Аdnkronos розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

«Відсоток втрат сьогодні дуже високий, і його важко підрахувати. Війна все ще триває, і збитки, на жаль, щодня збільшуються. Наразі ми оцінюємо, що посіви зменшаться на 20−30% в порівнянні з минулим роком. Перешкоди, спричинені військовими діями, можуть призвести до зниження якості посівів та врожайності з гектара. За попередніми даними, близько 20−30% площі орних земель можуть залишитися не засіяними. Точна цифра буде відома наприкінці травня, коли посівна кампанія завершиться», — повідомив міністр.

Микола Сольський зауважив, що багато фермерів фактично змінюють культуру посівів. Наприклад, ті, хто сіяв минулого року кукурудзу, у цьому році надають перевагу соняшнику. У результаті урожай кукурудзи дещо зменшиться. Разом із тим, збільшилися посіви сої, ріпаку, ячменю і пшениці.

«За попередніми даними, падіння виробництва в цілому коливається від 40 до 70% залежно від продукту та ситуації в кожному регіоні», — додав Микола Сольський.

Щодо експорту, то цього року Україна повинна була експортувати 20 млн тонн пшениці з торішнього врожаю на світові ринки, але зробити це складно, оскільки морські порти заблоковані. У середньому в місяць ми експортувати більше 5 млн тонн зернових, в березні - 1,4 млн тонн, серед них 200 тис. тонн продовольчої пшениці.

«Найближчим часом зберігається складність експорту, яка, очевидно, також позначиться на країнах, в які мало бути спрямовано зерно», — додав міністр.

Микола Сольський зауважив суттєву активну допомогу Європейського Союзу Україні.

«Основною допомогою є перегляд експортних квот і їх максимальне скорочення — це найважливіша підтримка, яку український аграрний бізнес очікує від країн ЄС. Крім того, ми звернулися з проханням спростити умови транзиту, щоб мати можливість використовувати порти в Балтійському морі та румунські порти в Чорному морі», — зазначив очільник Мінагрополітики.

«Війна в Україні порушила ринковий баланс, тому треба бути готовими до того, що ціни на продовольство зростатимуть. Це триватиме, поки знову не відновиться нормальний баланс попиту і пропозиції. Сьогодні пропозиція на світових ринках зерна значно впала. І не виключено, що високі ціни на зернові зберігатимуться ще 3−5 років», — резюмував міністр.

agroreview.com

Україна та ЄС підписали Меморандум і Кредитну угоду щодо отримання нашою країною «виняткової» макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі 1,2 млрд євро.

Відповідні документи були підписані 23 липня в межах робочого візиту Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля до Брюсселя. Разом з очільником Уряду в робочій поїздці беруть участь Міністр фінансів Сергій Марченко та Голова Національного банку Кирило Шевченко.

Програма макрофінансової допомоги триватиме 12 місяців  і передбачатиме виплату двох траншів по 600 млн євро кожен. Передбачається, що виділення першого траншу можливе одразу після набрання чинності Меморандуму про взаєморозуміння і Кредитної угоди.

Отримання другого траншу  стане можливим після виконання українською стороною низки спеціальних умов та після проведення Єврокомісією відповідної оцінки щодо виконаних зобов’язань.

«Сьогоднішнє підписання Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитної угоди, в рамках яких Україна отримає 1,2 млрд євро, додає нам впевненості в економічній стабільності країни та продовженні реформ, які забезпечать добробут наших громадян. Нова програма макрофінансової допомоги є доволі амбітною, однак реалістичною, а її вдале впровадження буде спільною перемогою як для України, так і для ЄС», — повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Положеннями узгодженого з Європейською Комісією проекту Меморандуму передбачено вісім зобов’язань Української Сторони для отримання другої частини макрофінансової допомоги, які зокрема, передбачають:

підвищення прозорості та ефективності медичних закупівель;

впровадження реформи податкової та митної адміністрацій і реалізації планів податкової й митної реформ;

посилення незалежності, доброчесності, ефективного функціонування судової влади;

посилення прозорості та ефективності системи державного управління та незалежності й ефективності роботи антикорупційних органів і прокуратури;

розширення повноважень приватних виконавців; відновлення активів у державних банках;

ухвалення у першому читанні проекту закону про створення нового агентства (органу) для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів;

запровадження нормативно-правової бази корпоративного управління для державних підприємств (відповідно до керівних принципів ОЕСР);

покращення функціонування ринку газу.

Нагадаємо, що 20 травня 2020 року Рада Євросоюзу ухвалила рішення про надання нової макрофінансової допомоги Україні та ще дев'ятьом країнам-сусідкам ЄС.  Кредитні кошти спрямовані на подолання наслідків кризи, спричиненої пандемією COVID-19, та для покращення макрофінансової стабільності.

Урядовий портал

За результатами серпня, експорт українських біржових товарів істотно збільшився в порівнянні з липнем. Дане зростання має прямий вплив на подорожчання сирого молока на тлі його сезонного скорочення.

Фактичний показник індексу сирого молока в серпні склав 212 пунктів (на рівні попереднього прогнозу), що на 8 пунктів (3,9%) вище липня і на 41 пункт (24,0%) вище за аналогічний показник минулого року. Прогнозний показник індексу на вересень розраховується на рівні 223 пункту, що на 11 пунктів (5,2%) вище серпня і на 42 пункти (23,2%) вище вересня минулого року.
Вартість сировини прогнозовано збільшилася в серпні і продовжує своє зростання у вересні.

Основними причинами залишаються:

• загальне сезонне зниження виробництва сирого молока в країні;
• високі експортні показники молочної продукції;
• дефіцит якісної сировини (сортів «вищого» і «екстра»), завдяки якому переробники-експортери отримують свідомо більшу ціну продукту при зовнішніх продажах.

Всупереч очікуванням, виріс і індекс біржових товарів. Згідно з фактичними даними за серпень, індекс біржових молочних товарів склав 217 пунктів (попередній прогноз дорівнював 209 пунктам), що на 6 пунктів (2,8%) вище липня. Прогнозний показник індексу на вересень становить 224 пункту, що на 7 пунктів (3,2%) вище за показник серпня і на 31 пункт (16,1%) вище вересень минулого року.

Причина зростання індексу знову знаходиться не в ціновій «площині» (фактичні експортні ціни виявилися на рівні прогнозу). Після зниження обсягів зовнішніх продажів в липні, експортери істотно наростили відвантаження в серпні, — помітне збільшення по маслу і сухому знежиреному молоку (як до липня, так і до прогнозу).

У вересні очікується подальше зміцнення експортного індексу, в першу чергу за рахунок подорожчання ключового товару — вершкового масла.

milkua.info за матеріалами Інфагро

Кінець року – час замислитися над тим, чого вдалося досягти за минулі 12 місяців, а над чим ще необхідно попрацювати. І хоча рік Земляної Свині був насиченим для виробників свинини у Асоціації «Свинарі України» визначили 5 найбільших здобутків та невдач року минаючого.

Fail №1. АЧС на свиногосподарствах

Як і упродовж попередніх років найбільшою проблемою для галузі свинарства залишається складна епізоотична ситуація щодо африканської чуми свиней (АЧС). Хоча станом на початок грудня цьогоріч кількість випадків менша, ніж минулоріч,  зафіксували 10 спалахів на промислових свиногосподарствах. Загалом, унаслідок спалахів цьогоріч тільки на постраждалих фермах знищили майже 110 тис. свиней.

Окрім того, на ряду з колосальними фінансовими та матеріальними збитками через спалах АЧС перед господарствами постала ще одна проблема — зобов’язання сплати ПДВ за знищене поголів’я. Державна податкова служба України тлумачить положення Податкового Кодексу України так: знищення основного стада (свиноматок і кнурів) внаслідок дії обставин непереборної сили не оподатковується ПДВ, а знищення товарного стада (а це становить 95% від усього поголів’я) — підприємство зобов’язане оподаткувати ПДВ.

Win №1. Скорочення випадків АЧС

Згідно з офіційною статистикою Держпродспоживслужби, в Україні цьогоріч зафіксували 53 спалахи африканської чуми свиней (станом на початок грудня). Це майже втричі менше порівняно з минулим роком, коли виявили 145 випадків хвороби.

Fail №2. Зменшення поголів’я свиней

Поголів’я свиней у країні стабільно скорочується: промислове свинарство втратило 2,1% (-73,5 тис. гол. до 3,35 млн гол.) у порівнянні з початком грудня 2018-го, а присадибний сектор — 7% чи 200 тис. свиней. Враховуючи, те, що для останнього місяця року сукупна чисельність свиней в країні на рівні 6 млн гол. є рекордно низькою, є усі передумови для встановлення нового антирекорду за кількістю тварин у секторі вже у перші два місяці 2020-го.

Win №2. Обсяги виробництва зросли

За 11 місяців 2019-го сільськогосподарські підприємства збільшили обсяги реалізації свиней на забій на 5,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Так, ДССУ оцінює приріст промислової пропозиції свинини у 25,8 тис. т (до 470,7 тис. т). Загалом, упродовж аналізованого періоду на забій направили 4,3 млн свиней, що на 154 тис. голів більше ніж роком раніше. Збільшенню сукупної живої маси тварин також сприяло підвищення середньої забійної ваги однієї голови на 2 кг — до 109 кг.

Fail №3. Експорт

Хоча упродовж десяти місяців закордон спрямували майже 1,79 тис. т чи на 1,7% більше ніж за весь 2018-й та майже на 16% більше ніж за відповідний період минулого року, експорт свинини з України важко назвати дуже активним. Головна причина цього  — експортна ізоляція через АЧС.

Win №3. Обсяги імпорту зменшилися

За даними митної статистики ДФСУ, імпорт охолодженого та мороженого м’яса свиней до України за 10 місяців цього року склав 20,46 тис. т сукупною вартістю 39 млн дол. США. Це на 12,5% менше за натуральні обсяги імпорту свинини за аналогічний період минулого року та мінус 9,7% у валютному вираженні. Крім цього, зовнішньоторгове сальдо по свинині цьогоріч, хоч і від’ємне, проте майже на 5 млн менше — мінус 35 млн дол. США проти майже 40 у січні-жовтні минулого року.

Fail №4. Ціна

2019-й продемонстрував марність не тільки прогнозів на тривалий період, а й навіть оперативне планування цін у межах місяця. Так, цьогоріч волатильність цін була відчутнішою: «ціновий коридор» був ширшим (понад 11 грн/кг різниці між максимальною та мінімальною ціною за рік проти 8,5 грн/кг у 2018-му), а середня цінова позначка — на 2,5% чи більш ніж 1 грн/кг менша ніж рік тому (44,9 грн/кг).

Win №4. Перспективи відкриття ринку Китаю

Зростання обсягів дефіциту свинини у Китаї, найбільшому споживачеві свинини у світі, та пожвавлення відвантажень у цьому напрямку з найбільших країн-експортерів сприяє зростанню цін на свинину та продукти з неї на світовому ринку. Поки що, на можливість експорту до Піднебесної українські виробники можуть тільки сподіватися через заборону поставок через АЧС. Однак, цьогорічне запровадження компартменталізації для вітчизняних виробників свинини дає сподівання на те, що українську свинину будуть готові купувати закордоном незалежно від динаміки поширення АЧС в нашій країні. Крім того, варто очікувати, що слідом за світовими цінами «підтягуватимуться» і внутрішні.

Fail №5.  Невизначеність ринку землі

Ринок землі — питання, яке стосується всіх сільгоспвиробників. Вже упродовж пів року точаться «баталії» навколо запровадження його в Україні. Наразі Аграрний комітет розглядає майже 4000 тис. запропонованих до Законопроекту правок. Експерти прогнозують, що розгляд питання відкриття ринку землі можуть відкласти вже на наступний рік.

Win №5. Компартменти. Правила завезення тварин в Україну

Цьогоріч в українських свинарів з’явився інструмент захисту проти епізоотії та відкриття можливостей експорту для своєї продукції — компартменталізація.  В умовах АЧС це єдиний механізм доступу вітчизняної свинини до зовнішніх ринків і гарантія недоторканності господарства при ліквідаційних щодо АЧС заходах — у зоні захисту.

Окрім того, 24 листопада цього року в Україні набув чинності наказ Мінагрополітики від 16.11.2018 № 553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки».

З запровадженням нових правил імпорту зменшиться кількість діагностичних досліджень, що мають проводитися на території країни-експортера. Як наслідок зменшиться і фінансове навантаження на операторів ринку, що планують ввозити живих тварин до України.

pigua.info