Китай забороняє використання сухого білка плазми свинячої крові в годівлі свиней

Європейська агенція з безпеки продуктів харчування (EFSA) оцінить ефективність будівництва паркану з ціллю боротьби із поширенням африканської чуми свиней (АЧС). Про це повідомив міністр сільського господарства та розвитку села Польщі Кшиштоф Юрґєль, передає "Польське радіо".

«Рішення у справі паркана проти кабанів буде прийнято тільки після висновків EFSA», — поінформував польський міністр.

Він додав, що польська сторона вже опрацювала необхідні у цій справі документи. Міністр також сказав, що експертиза європейського агентства буде готова у липні або в серпні поточного року.

Відзначають, що законопроект щодо будівництва паркану вже готовий. Вартість його спорудження становитиме близько 230 млн злотих (понад 53 млн євро).

Очікують, що паркан побудують уздовж кордону з Калінінградською областю, Литвою, Білоруссю і Україною. Його довжина складатиме 1 тис 200 км.

Нагадаємо, раніше у Польщі завили про наміри побудувати паркан на кордоні з Україною з метою боротьби із поширенням вірусу АЧС. Паркан має обмежити міграцію диких кабанів з території України, що мають високий потенційний ризик бути ураженими хворобою.

pigua.info

Продукція українського агровиробництва та ІТ-розробки сількогосподарського спрямування приваблюють арабських фермерів.

Таку думку висловив Мохаммад Салім Алотті, голова правління «Асоціації українських і арабських бізнесменів та інвесторів», в ефірі AgroFM.

За словами експерта, Арабський світ зацікавлений в український сільськогосподарських продуктах та ІТ-розробках, які використовуються агровиробниками.

«В Україні є велика кількість цікавих ІТ-розробок для агровиробників. Проте, слабкий маркетинг цих сервісів на арабському ринку призводить до того, що там про це не знають. Тому купують інноваційні розробки в Америці і європейських країнах», — стверджує експерт.

Таким чином, «Асоціація українських і арабських бізнесменів» ставить перед собою завдання залучити арабські інвестиції в українську економіку та сприяти виходу українського ІТ-продукту на арабський ринок.

Для того, щоб українська агропродукція потрапила на арабський ринок виробники отримують сертифікат відповідності Халяль.

Наразі Україна найбільше експортує в арабські країни: м'ясо, птицю, яйця, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, сухе молоко, вершкове масло, соняшникову олія.

Мохаммад Салім Алотті вважає, що українському уряду для розвитку економіки країни необхідно забезпечити субсидії і пільги для іноземних бізнесменів, щоб вони відчували себе безпечно і хотіли інвестувати в Україну. Однак, країни Арабського світу вже зробили значні інвестиції у розвиток українського підприємництва.

«Саудівська Аравія купила величезну українську компанію „Мрія“, а також інвестувала в кілька електростанцій на сонячних батареях», — додав Мохаммад Салім Алотті.

milkua.info

Станом на 31.07 загальна сума виплат за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» складає 716 млн гривень. З них 47,4 млн грн було направлено  сільгосптоваровиробникам, які придбали техніку та обладнання вітчизняного виробництва у червні 2020 року.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Попередньо було виділено 104,5 млн грн сільгоспвиробникам на придбання техніки у грудні 2019 року та січні-травні 2020 року. Кошти отримали 1 017 аграрія, які за вказаний період придбали 1 684 одиниць сільгосптехніки та обладнання. Також 565,9 млн грн було спрямовано для погашення заборгованості перед аграріями за жовтень-листопад 2019 року.

Загалом у 2020 році кошти отримають 1 481 аграрія, які за вказаний період придбали 2 295  одиниць сільгосптехніки та обладнання  на суму 2,8 млрд. 

На 2020 рік бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» передбачено 1 млрд гривень. 

Урядова програма державної підтримки має позитивний вплив і на відновлення української промисловості. Щороку Мінекономіки формує перелік вітчизняної сільськогосподарської техніки та обладнання, вартість яких компенсується за рахунок коштів державного бюджету. За 2 роки номенклатуру вітчизняної техніки та обладнання  розширено у 6,3 рази. Число заводів-виробників сільгосптехніки з належним рівнем локалізації зросло в 4,5 рази. Це в свою чергу сприяло створенню щонайменше 5 тис. робочих місць.

Станом на 1 жовтня 2017 року спостерігається зниження поголів’я ВРХ (у тому числі корів) та свиней.  Так, поголів’я ВРХ   зменшилося на 0,5%  і склало    4140,4 тис. голів,  корів зменшилось на 1,9% до 2120,5  тис. голів,  а  поголів’я свиней на 9,3%  відповідно і склало 6761,6 тис. голів.

Поголів’я птиці сумарно зросло на 3,2% до 233773,6 тис. гол:  сільськогосподарські  підприємства +7,0%, господарства населення -0,1%.

на 1 жовтня (тис. голів)

www.poultryukraine.com