До початку жовтня запаси зерна в Україні становили дещо менше 20 млн тонн

Згідно Закону України «Про безпечність та гігієну кормів», який Верховна Рада прийняла 21 грудня 2017 р., ГМ корми та корми, що містять ГМ організми мають бути марковані. Нові вимоги до маркування набувають чинності 19 січня 2020 р.

Згідно зі ст. 31 Закону ГМ корми та ГМ організми підлягають обов'язковому маркуванню.

Етикетки повинні містити назву корму та напис «генетично модифікований» або «виготовлений з генетично модифікованих організмів» та назви цих організмів.

Вимоги щодо маркування не будуть застосовуватися до кормів, що містять менше 0,9% ГМ організмів у загальному обсязі, за умови, що присутність ГМ організмів є технічно неможливою та виробники забезпечують доказ того, що вони вжили всіх заходів для вилучення ГМ організмів із кормів.

news.agropages

Визнання еквівалентності законодавству ЄС державної реєстрації кормових добавок в Україні наразі проходить обговорення в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. МЕРТ вже надало ЄС свої пропозиції та отримало відповідь.

«Є відповідь від ЄС. Вона досить об'ємна та знаходиться на перекладі. Десь 13 травня буде вироблена спільна позиція та представлена на обговорення», — уточнюють в уряді.

Питання наявності в Україні системи реєстрації кормових добавок, еквівалентної європейській, вельми актуальне і може бути критичним для такої групи українських експортерів:

• м'яса птиці та м’ясних продуктів;
• молока та молочних продуктів;
• рибної продукції, яєць.

«У разі відсутності ефективної еквівалентної європейській системи державного контролю безпечності кормів Україна може зазнати економічних та іміджевих втрат вже найближчим часом. Насамперед, відсутність такої системи означає, що кормам вітчизняного виробництва просто не будуть довіряти, а відтак і не стануть купувати на ринку ЄС, побоюючись, що такі корми є небезпечними», — вважає також автор дослідження «Реєстрація кормових добавок, зареєстрованих в ЄС: оптимальна модель для України» виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко.

Тобто ЄС може в будь-який момент підняти питання визнання безпечності продуктів харчування тваринного походження з України, якщо по ланцюгу простежуваності виробник не зможе показати, що тварина споживає безпечні корми. Відтак ЄС може запровадити тимчасові обмеження на експорт відповідних продуктів тваринного походження.

Крім того, якщо Україна не зможе довести, що вона здатна підтвердити безпечність кормів, якими годують тварин, із яких потім отримують харчові продукти тваринного походження, така сама недовіра існуватиме й щодо харчових продуктів тваринного походження, вироблених в Україні. Це також може негативно вплинути на експортні показники харчової промисловості.

Водночас на внутрішньому ринку виробники кормів будуть продовжувати нести зайві витрати на державну реєстрацію кормових добавок, преміксів та готових кормів, адже існуюча в Україні система реєстрації, на відміну від європейської, передбачає реєстрацію однієї і тієї ж самої добавки, преміксу або готового корму кожним виробником. Всі ці витрати на реєстрацію закладаються у вартість відповідної продукції і, врешті-решт, перекладаються на плечі кінцевого споживача, що знижує конкурентність вітчизняного виробника.

 agronews.ua

На обкладинці цього випуску журналу написано №100! Це майже 9 років кропіткої і напруженої роботи, тривог, хвилювань за долю нашого «чада», радості, гордості за себе і за нього, планів і їх звершень.

Замислювався проект «Корми і Факти» в допомогу фахівцям з годівлі сільськогосподарських тварин і птиці і безпосередньо з кормовиробництва, щоб дати корисну інформацію не тільки про те, як виробляти хороші корми, а й як правильно їх використовувати, які на ринку з'являються нові кормові продукти і технології. «Червоною лінією» через усі публікації з самого початку і понині проходить тема якості і безпеки кормів в годівлі тварин і птиці та в контексті здорового харчування людини. «Ми є те, що ми їмо» - це дуже ємний постулат, оскільки тема глибока і має багато складових, які ми намагаємося розкривати в публікованих нами матеріалах.

У своєму розвитку журнал «Корми і Факти» поступово «обріс» ще й іншими тематиками, що мають безпосередньо тісний зв'язок з питаннями годівлі: санітарія, ветеринарія, утримання, обладнання, менеджмент ферм та ін. Погодьтеся, найкращий корм, насипаний в жахливі брудні годівниці, не принесе користі; кури, які знемагають від спеки, не хочуть ні корм клювати, ні нести яйця; «Маститна» корова не дасть нормального молока, як її не годуй. Все взаємопов'язано. І все важливо, дрібниць немає. Ми пишемо про це.

Пошук актуальної, нової інформації - наша щоденна турбота, щоб, взявши в руки наш журнал, читач обов'язково знайшов в ньому тільки корисне для себе та для поліпшення роботи свого господарства. Тому ми дуже багато їздимо, беремо участь у всіх значущих заходах - виставках, конференціях, форумах, зборах, семінарах. Ми підрахували: щорічно редакційна команда буває на 18-22-х таких заходах по всій країні, і це не межа. Шукаємо нових авторів, або вони нас знаходять самі, дискутуємо, визначаємо коло важливих питань, які потрібно висвітлити в журналі. Розпитуємо наших читачів, що для них актуально, яка їм потрібна інформація.

Дуже педантичні ми і в питанні публікації рекламної інформації. Бо не гроші тут для нас вирішальний аргумент, а добра репутація компанії-рекламодавця і якість її продуктів, будь-то комбікорм, ветпрепарат або ярусна клітина, тому що ми несемо моральну відповідальність за те, що публікуємо. І ми завжди намагаємося надати читачам різноманітність і вибір. Аби на користь.

Ми дбаємо про те, щоб різні категорії читачів отримували нашу інформацію в тому вигляді, в якому їм зручно - в «паперовій версії» або в електронному вигляді. У журналу «Корми і Факти» є розкішний сайт http://agro.press, який постійно оновлюється інформаційно-новинним порталом і архівом усіх номерів, з якими можна ознайомитися в pdf-форматі.

100 номерів - це: загальний тираж більше 250000 прим., близько 2560 статей, 78 постійних авторів, база в 3,5 тисячі адрес розсилки, 188 партнерських компаній-рекламодавців, багато з яких працюють з нами роками і отримують додатковий прибуток від збільшення продажів. Ростуть полосность, тиражі і кількість передплатників. Чому? Тому що «Корми і Факти» - позитивний журнал, цікавий, красивий, легкий для читання і сприйняття. Ми не даємо «чорнушних» новин, ми пишемо про хороше: про наукові відкриття, нові технології і продукти, які можуть допомогти нашим селянам, фермерам, сільгосппідприємствам жити краще і працювати успішніше.

Приєднуйся до нас. Будемо раді бути корисними!

Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова

Данські дослідники прийшли до висновку, що свині можуть заразитися вірусом африканської чуми свиней, поїдаючи заражених мух. Це може пояснити спалахи АЧС влітку на фермах, з високим рівень біобезпеки, як, наприклад, в країнах Балтії.

Відомо, що певні види мух, такі як кровосисні ґедзі (Tabanidae), є так званими «механічними переносниками» вірусних патогенів. Ці мухи живуть в напівводних середовищах існування, де вони можуть контактувати із зараженими АЧС дикими кабанами, перш ніж проникнути до  свиноферми.

Мухи досить великі, щоб свині їх переслідували і поїдали або випадково проковтували під час годування. Це може бути способом поширення вірусу від диких кабанів до поголів’я ферми і може пояснити спалахи АЧС в Європі в літні місяці. Окрім того, за результатами іншого дослідження данських вчених, вірус АЧС може зберігатися в організмі мухи до 3 днів.

Доктор Рене Бедкер працював зі стадами в країнах Балтії, а також в інших країнах Східної Європи, заражених вірусом АЧС. Він довгий час намагався знайти закономірність у факторах, які можуть впливати на поширення інфекції між стадами. Експерименти показали, що свиня легко заражається АЧС при вживанні в їжу мух, що харчуються кров'ю зі вмістом вірусу.

Проте, на думку Рене Бедкера, не можна стверджувати, що подібна схема легко реалізується в стадах. На шлях зараження впливають багато факторів на фермах, і, ймовірно, це пояснює непослідовне поширення інфекції, що спостерігається між стадами в країнах з АЧС. Необхідні додаткові дослідження щоб повністю зрозуміти закономірність поширення вірусу. Тим часом, не чекаючи результатів нових експериментів, деякі свинарі вже встановили в систему вентиляції сітки від мух.

PigUA.info за матеріалами pigprogress.net