Через грип Нідерланди можуть залишитись без органічної птиці

25-лют-2020

Через низку спалахів пташиного грипу в ЄС влада Нідерландів ухвалила рішення щодо заборони вирощування сільськогосподарської птиці на вільному вигулі. Одним з критеріїв для виробництва органічної курятини є саме вільний вигул.

Безпекові заходи спрямовані на те, щоб комерційний сектор птахівництва не постраждав від потенційно заражених диких птахів із сусідньої Німеччини, говориться в прес-релізі Міністерства сільського господарства. Нагадаємо, нещодавно на невеликій німецькій фермі виявили птахів, заражених високопатогенним грипом штаму H5N8. Також зараження виявляли серед диких птахів.

Останній спалах пташиного грипу в Німеччині було виявлено недалеко від кордону з Нідерландами, набагато ближче, ніж ті, про які повідомлялося раніше, що збільшує ризик перенесення захворювання після міграції диких птахів.

Як повідомили в Міністерстві сільського господарства, можливість зняття обмежувальних заходів на промислових птахогосподарствах країни буде розглянута за чотири тижні.

Meat-Inform

Більше новин
Прогноз розвитку українського ринку молока та молокопродуктів в контексті світових
11-бер-2019

Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО поділився прогнозом щодо розвитку українського ринку молока та молокопродуктів в контексті світових тенденцій під час свого виступу на Молочному конгресі у Києві.

 

Економіст навів наступні кілька світових фактів за 2018 рік:

Жири і далі історично дорогі, лише незначне зниження на рік і майже в півтора рази дорожчі до середнього за останні роки;

Ще більше зниження цін на білок, в середньому за рік мінус 35% до середнього за п'ять років

Найбільший історичний розрив між ціною на жир та білок зберігався протягом 2018 року, але почав знижуватися наприкінці року

 

Повертаючись до ситуації в Україні, Андрій Ярмак зазначив, що масло продовжує «витягувати» переробку — формується неприємна «маслозалежність» всього ланцюжка, особливо виробників (46%доходів від експорту формує група «масла»).

 

«Переробники повірили в експорт і почали інвестувати в якість продуктів, однак „комодитизація“ поглиблюється внаслідок дефіциту розуміння експорту», — підкреслив економіст ФАО.

Також Андрій Ярмак звернув увагу учасників конгресу на те, що вперше за багато років незначно — на 2%, зріс внутрішній ринок — але це потужний позитивний сигнал.

«Падіння УМІ відбувалося в значній мірі з причини підвищення цін на корми, але підняти ціну на молоко було важко, бо експортувалися переважно біржові товари», -зазначив він.

Переходячи до прогнозів, а 2019 рік, Адрій Ярмак відзначив, що рік почався надзвичайно позитивно для світового ринку:

білок зріс на 26% протягом двох місяців;

жир зріс на 14% протягом двох місяців

«Інтервенційні запаси білку в ЄС, які тяжіли над ринком протягом двох років поспіль, вдалося продати майже на 100%. Україна цього поки що не відчуває, бо взимку майже не виробляє білок та масло для експорту. При цьому аналітики говорять про перспективу реабілітації білку», — сказав економіст ФАО. Також він наголосив на тому, що схема експорту сирного продукту через Білорусь більше не працює, тож залишається додатково близько 200−250 тис. тонн невитребуваної сировини.

До інших тенденцій, які впливатимуть на розвиток українського ринку молока та молокопродуктів Андрій Ярмак відніс:

Прискорення зростання внутрішнього ринку;

Зростання експорту повільніше, ніж зростання внутрішнього ринку (ревальвація?). Можлива підтримка з боку подорожчання СЗМ;

Підвищення рівня УМІ;

Підвищення прибутковості переробки та розширення виробництва крафтових продуктів.

milkua.info

 

Детальніше
Клімат став основною причиною зниження темпів виробництва молока у світі
14-бер-2019

Темпи росту світового виробництва молока продовжують знижуватись. Так в 2018 році, у порівняні з даними 2017 року, він становить 1%, тоді як у 2017 порівняно з 2016 роком він становив 2,5%. Всього в 2018 році було вироблено 318,5 млн т.

Скорочення темпів приросту спостерігалося в топових експортерів: загальне виробництво в ЄС склало 157,4 млн т, що на 0,9% більше ніж у 2017 р. (+2,8% 2017/16 рр.), у США — 98,6 млн т, що на 0,9% більше, ніж у 2017 р. (+2,4% 2017/16 рр.), Нова Зеландія — 21,9 млн т, що на 2,3% більше, ніж у 2017 р. (+3,7% 2017/16 рр.). Основною причиною стала аномальна спека влітку 2018 року у Європі та Австралії.

Складні погодні умови в Європі мають вплив на виробництво молока і в поточному році. За чотири тижні 2019 року виробництво молока у Франції показало 3% зниження. Загалом низхідний тренд виробництва молока в Європі триває із серпня 2018 року.

Виробництво молока в Німеччині також показує нижчі темпи зростання, ніж рік до того. А як відомо, саме ці дві країни забезпечують 37% всього молока Союзу.

Виробництво молока в Голландії, яка забезпечує 9,4% європейського молока, у 2018 році скоротилося на 2,92%. Це пов’язано з обмеженнями поголів'я, як джерела викиду фосфатів в атмосферу.

Приріст виробництва в минулому році показували такі учасники Союзу, як Данія (+2,5%), Польща (+2,6%), Ірландія (+4,3%). На Польщу припадає 7,3% всього молока Європи, Ірландія забезпечує 4,5%, а Данія — 4%.

Інтервенційні запаси сухого молока, які були сформовані у 2014/2015 році, вже розпродані. Проте, європейські фермери залишилися незадоволені цією програмою, адже вона недала можливість зберегти ціни на молоко та уникнути збитків. Рік закінчився зі зниженням — середня закупівельна ціна в Європі опустилася на 2,4% за рік. Збитків також зазнали і фермери Нової Зеландії — там ціни опустилися на 8,5%, а у США — на 12%. Варто не забувати і про те, що потрібен час, щоб використати і переробити цей обсяг.

avm-ua

Детальніше
Україна — єдина країна в світі, де держава не підтримує аграрне виробництво
26-груд-2018

Найбільший внесок в валовий внутрішній продукт, найбільший роботодавець, постачальник кожного другого експортного долара і один з найбільших платників податків.

Всі ці критерії відносяться до українського агровиробництва. А свіжі дані Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) свідчать про те, що Україна — єдина країна в світі, де держава не підтримує аграрне виробництво. Навіть більше: відкачує з нього гроші.

Простіше кажучи, від дійної корови — агросектора — Україна не тільки отримує молоко, але і намагається ще брати з неї кров і знімати шкуру.

Українські парадокси: хто платить — той залишається без музики

Досить парадоксально, що аграрний сектор навіть не потрапив в сферу пріоритетів стимулювання експортоорієнтованих галузей, яку затвердив уряд. Зате перші місця серед пріоритетів посіли модні нині сектор інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ), сектор креативних послуг, моди і дизайну, культурні та цифрові послуги, образотворче та сценічне мистецтво, туризм, і навіть сектор машинобудування, який за багато років державної протекції і підтримки зміг народити лише Ланос, який не став конкурентним навіть на внутрішньому ринку.

Зараз сумарна вага цих галузей в українській економіці і в експорті коливається в межах статистичної похибки і, ясна річ, ці сектора навіть не можуть в найближчому майбутньому стати ні локомотивами вітчизняної економіки, ні, тим більше, постачальниками валюти в країну. Лише скромно пріоритетом номер сім вказано харчопром.

Невблаганна статистика, яку намагаються ігнорувати євангелісти реформ, говорить про зовсім інших локомотивах українського економічного зростання.

Так само не можна ігнорувати той очевидний факт, що саме аграрне виробництво — найбільший постачальник валюти в країну, навіть якщо аналізувати експорт в товарному розрізі. У таблиці - ТОП-10 товарів українського виробництва, які дають 50,9% експортної виручки. Чотири з десяти позицій цього рейтингу зроблені агросектором.

Страшний діагноз: про що говорять дані ОЕСР

Що б не говорили ліберальні євангелісти-реформатори з нової генерації українських політиків, які мріють про українського технологічному прориві, Україна — аграрна країна. Близько 14% її ВВП формує агросектор- це друга позиція рейтингу країн-членів ОЕСР. При цьому українська аграрка — найбільший роботодавець: тут задіяно понад 15% населення країни, за цим показником країна входить в ТОП-10.

Здавалося б, країна повинна підтримувати галузь, яка є куркою, що несе золоті яйця. Але тут починається повне задзеркалля, в якому Україна примудрилася винайти унікальний велосипед і намагається рухатися на ньому за своїм унікальним шляхом.

В Україні - найнижчий в світі номінальний коефіцієнт державної протекції в агросекторі, всього 0,92. Яку можна порівняти величину — лише 0,98 — має Казахстан, де внесок агровиробництва в ВВП менше 5%. У той час як у більшості країн цей показник перевищує одиницю, а в Ісландії і Кореї близький до двох. Усереднений серед країн ОЕСР коефіцієнт державної протекції в агросекторі становить 1,1.

Але сама плачевна ситуація для українського агровиробника — в сфері державної підтримки. Колонка таблиці Producer Support Estimate якраз говорить про ту саму спробу здирання шкури і кровопускання корові, яка дає молоко. Україна виявилася єдиною країною, де частка державної підтримки в доходах агрогосподарств має від'ємне значення — мінус 7,1%. Це означає, що агросектор віддає державі більше, ніж від нього отримує. Схожа ситуація і в сфері співвідношення сплачених агровиробниками податків і отриманої держдопомоги — мінус 1,77% від ВВП. Це означає, що держбюджет «відкачує» з агросектора у вигляді податків суму, близьку до 20 мільярдам гривень. Натомість на це аграрії отримують з держбюджету близько 6 млрд гривень — приблизно таку суму складають бюджетні агродотації за всіма програмами державної підтримки.

Тому досить дивною виглядає ситуація, коли щорічно українському суспільству намагаються представити ці 6 мільярдів гривень як «божевільні гроші». Для порівняння, в Росії показник ваги держпідтримки в доходах агрогосподарств перевищує 12% при внеску галузі в ВВП всього лише 4,7%. Доходи ісландського агровиробника на 55,7% складаються з бюджетних трансферів (частка у ВВП — 6,3%), схожа ситуація в Норвегії і Кореї, де більше половини доходів агропідприємств — бюджетні гроші.

gazeta.ua

Детальніше
Глобальні ціни: у жовтні свинина в світі подешевшала на 6% — АСУ
16-лист-2020

У жовтні ціни на свинину в більшості країн-флагманів ринку свинини демонстрували негативну цінову динаміку. Хоча в Канаді та Бразилії мав місце висхідний рух котирувань, це не компенсувало протилежні тренди на ринку свинини ЄС, США та Китаю. У наслідок цього індекс глобальних цін жовтня втратив майже 6% порівняно з вересневим показником. 

Європейські котирування на ринку свинини просідають другий місяць поспіль під тиском більшої пропозиції німецької свинини. Крім цього, надалі відчувається негативний вплив протиепідемічних заходів на внутрішній попит та об'єми забою та переробки свинини. Хоча у низці країн ЄС (Франція, Німеччина, Іспанія) відбувся незначний зсув цін порівняно з вересневими, проте котирування у Бельгії, Польщі, Нідерландах, Італії послабилися помітніше. Тож середня ціна за жовтень втратила щонайменше 3% проти попереднього місяця, склавши 1,71 дол. США/кг забійною масою.

Ціни на свинину в Бразилії упродовж жовтня рухалися догори. Так, їх приріст за чотири тижні склав 0,23 дол. США/кг забійною масою, тож середня позначка місяця склала 2,13 дол. США/кг забійною масою (+5% до вересневої). Ключовою причиною позитивної цінової динаміки стали активніші ніж у вересні експортні поставки свинини, що скоротило об'єми пропозиції цього виду м’яса всередині країни та стимулювало його здороження. Відповідна цінова динаміка спостерігається і на початку листопада.

В Китаї внутрішні ціни на м’ясо свиней продовжили круте піке, яке стартувало на початку осені. Так, середня ціна кілограму свинини забійною масою протягом жовтня втратила 0,6 дол. США, а середньомісячий показник понизився на 11% та склав 6,39 дол. США/кг. При цьому, зазначимо, що цей показник дещо нижчий за середній рівень цін у жовтні 2019-го (6,43 дол. США/кг). Такий низхідний рух спричинив приріст внутрішньої пропозиції свинини на тлі відновлення свинарства та нарощування внутрішнього виробництва. Тож хоча на початку листопада падіння цін призупинилося, експерти ринку очікують, що до кінця року і надалі внутрішні ціни на свинину поступатимуться торішнім.

Порівняно з попередніми місяцями цінова ситуація на ринку свинини в Мексиці була відносно спокійною: ціна на живець у жовтні коливалася в межах 0,99−1,03 дол. США чи 1,35−1,41 дол. США в забійному еквіваленті, а середня за місяць зрівнялася з вересневою (1,39 дол. США). Враховуючи вимушене закриття багатьох «вуличних» та бюджетних закладів громадського харчування через посилення карантинних заходів, а також послаблену платоспроможність частини населення у зв’язку з пандемією, вагомим чинником підтримки внутрішніх цін залишається експорт свинини, зокрема до Китаю.

Після відновлення закупівельних цін на живець у РФ в середині жовтня (до 1,43−1,45 дол. США проти 1,39 на його початку), внутрішні котирування повернулися на стартову позицію. Тим не менш нетривала реабілітація дозволила середній позначці місяця практично зрівнятися з вересневою — 1,42 дол. США/кг живою масою чи 1,95 дол. США/кг забійною. Збільшену внутрішня пропозиція свинини на російському ринку зустрічає відносно стабільний внутршній попит, тож пожвавлені цьогоріч зовнішні поставки свинини дозволяють дещо знизити напругу на ринку та тиск на ціни. Не зважаючи на це, на початку листопада внутрішні котирування просіли до рівня, який до цього фіксували в середині червня — 96,3 руб./кг ж.м. Водночас посилення девальваційних процесів в країні понизили доларовий еквівалент ціни до 1,22 дол. США/кг ж.м., що є найнижчою ціною відповідного періоду за останні п’ять років.

Ціни на канадську свинину зростали протягом перших двох декад жовтня, тож середня ціна за місяць у доларовому еквіваленті зросла на 20% проти позначки за перший місяць осені — до 1,45 дол. США/кг забійною масою. Проте у кінці жовтня та на початку листопада котирування зазнали відчутного послаблення. Окрім традиційних ринкових чинників, в тому числі, сезонні тренди, тиск на ціну створило поширення в ЗМІ інформації про виявлення першого випадку свинячого грипу в провінції Альберта.

Хоча середня жовтнева ціна на свинину в США теж перевищила вересневу (+14%), проте причиною цього став ціновий пік у першій декаді місяця — 1,46 дол. США/кг з.м., що стало ціновим максимумом 2020-го. Після цього котирування «відкотилися» на десять центів до кінця місяця, а першу декаду листопада завершили на рівні 1,32 дол. США/кг. Ключовим фактором підтримки для цін залишається активна зовнішня торгівля свининою, зокрема з Китаєм, який тимчасово заборонив поставки цього виду м’яса з Німеччини, та менші ніж торік об'єми заморожених запасів на складах.

Що стосується динаміки закупівельних цін на вітчизняному ринку свинини, то після укріплення котирувань у першій половині місяця, вони дещо «відкотилися». Таким чином, середня ціна закупівлі свиней забійних кондицій в Україні у жовтні склала 45,5 грн/кг. Хоча цей показник понизився відносно вересневого менше ніж на 1%, проте порівняно з відповідним місяцем попередніх двох років просідання помітніше — близько 3%. З іншого боку, вже на початку листопада послаблення цін закупівлі зупинилося.

Середній рівень цін на свинину забійною масою в окремих країнах світу та глобальний індекс середніх цін на свинину в жовтні 2020 рр.

Аналітичний відділ АСУ за даними pig333.com, ec.europa.eu, oanda.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок