Як змінилися ціни на українську пшеницю та кукурудзу

Європейський банк реконструкції і розвитку поліпшив прогноз для зростання економіки України в 2019 році з 2,5% до 3,3%, та з 3% до 3,5% в 2020 році.

Про це йдеться у прогнозі ЄБРР.

У ЄБРР вважають, що українська економіка стійка до політичних чинників, але темпи зростання все ще скромні.

При цьому банк підкреслює важливість для макроекономічної стабільності угоди про нову програму МВФ, оскільки 2020−2021 роках Україна має виплатити великі суми за державним боргом.

«Інфляція споживчих цін сповільнилася до 7,5% у вересні 2019 року, але все ще перебувала вище цільового показника регулятора в 5%», — йдеться повідомленні.

Agravery

В Україні не введено та не планується введення жодних обмежень на закупівлю молока у населення - домогосподарства реалізовують свою продукцію у звичному режимі. Водночас у 2018 році починають діяти урядові програми підтримки, спрямовані на поступове підвищення якості молочної сировини. Участь у держпрограмах дозволить завершити цей процес безболісно та поетапно з максимальною вигодою як для виробників, так і споживачів. 

Про це йшлося під час брифінгу «Закупівля молока у селян: міфи, страхи та реальна ситуація» сьогодні, 29 січня.

«Жодних заборон на закупівлю молока – це принципова позиція Уряду. Натомість значна фінансова підтримка буде спрямована на заходи із поступового підвищення якості молочної сировини. Окрім соціального фактору, до зваженої політики в цьому питанні спонукає і економічний, оскільки молокопереробна галузь забезпечується на третину молоком від господарств населення», - прокоментував перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

При цьому від констатував, що уже зараз абсолютна більшість українського молока, що виробляється селянськими господарствами, відповідає вимогам та може використовуватись при виробництві харчової продукції.

Перехідний період з поступового підвищення якості молочної сировини може тривати понад 2 роки. Наразі розробляються гігієнічні вимоги до молока і молочних продуктів при виробництві та переробці, які будуть запроваджуватися в залежності від готовності ринку та виробників. Однак навіть після їх імплементації, молоко другого сорту буде дозволено використовувати у виробництві нехарчових продуктів.

«Одним із ефективних способів підвищувати якість молока для невеликих господарств може стати кооперація. Об’єднання у кооперативи дасть можливість отримати значну державну допомогу на відповідне обладнання. Для цього в 2018 році передбачені наступні програми: розвиток тваринництва, розвиток фермерства і кооперації, та компенсація с/г техніки, в перелік якої включено обладнання для молочної галузі», - наголосила заступник Міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова.

Перехід від виробництва молока другого ґатунку до першого не вимагає великих фінансових витрат. Кожен крок із зміни вимог до молока буде супроводжуватися аналізом ринку і його готовності до трансформацій.

«Кінцева мета - поступове, а саме до 2022 року, приведення вимог до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням. У результаті цього процесу у виграші залишаться і виробники, і споживачі. Перші матимуть можливість збільшити прибутки через продаж більш якісного молока і виходу на організований ринок, другі - споживатимуть здорову і корисну продукцію», - зазначив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Довідково:

За 9 місяців 2017 року на переробні підприємства надійшло 3392,7 тис. тонн молока, що на 3,5% більше ніж у відповідному періоді 2016 року.

У тому числі:

- у сільгосппідприємств закуплено 2053,9 тис. тонн молока (на 5,9% більше ніж у відповідному періоді 2016 року);

- від господарств населення – 1004,5 тис. тонн (на 1,8% більше).

Прес-служба Мінагрополітики

Українські харчові продукти мають неабиякий попит на ринку ЄС. Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, передає кореспондент УНН.

"Продукцію тваринництва - м'ясо, у тому числі - м'ясо птиці, на ринок ЄС постачають сім українських компаній. Ще чотири - займаються експортом яєць і яєчних продуктів. Крім того, є понад 20 компаній які постачають рибу і рибну продукцію до Європи", - розповіла вона.

Постачання харчових продуктів за кордон здійснюють, переважно, великі компанії, уточнила Трофімцева.

"Великим виробникам простіше виходити на міжнародні ринки, ніж малим і середнім. Тому вони і з'являються там першими, прокладаючи шлях на міжнародні ринки іншим. У великого бізнесу переважно немає проблем із регулярним постачанням продукції за кордон, над чим ще треба працювати середнім та малим підприємствам", - каже вона.

На майбутнє - дрібні виробники мають всі шанси підкорити європейський ринок, вважає Трофімцева.

Сьогодні ЄС купує українські продукти охоче. Європейцям, серед іншого, цікаві нішеві продукти: м'ясо індика, перепілок тощо. А в Україні їх виробляє, переважно, малий бізнес, пояснила заступник міністра.

Нагадаємо, за останні роки Україна трансформувалася з імпортозалежної держави в одного з головних постачальників курятини у світі.

У глобальному рейтингу експортерів Україна посідає 6-те місце, а в ЄС — входить в трійку лідерів. Головними конкурентами України в ЄС є Бразилія і Таїланд.

Однак найбільший виробник і експортер курятини “Миронівський хлібопродукт” запевняє, що в найближчий час він максимально наблизиться до обсягів світових гігантів Brasil Foods і Tyson. 

Джерело: УНН

8 лютого, у форматі онлайн зустрічі почала роботу 47 сесія Комітету з всесвітньої продовольчої безпеки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (КВПБ). Українську делегацію очолив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — Торговий представник України Тарас Качка.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Це вперше Україна бере участь у засіданні КВПБ в офіційному статусі. Відповідне оголошення про надання Україні членства, було проголошено під час загальної урочистої частини заходу.

Засідання триватимуть протягом чотирьох днів під загальною темою «Новий погляд на продовольчу безпеку та харчування». В рамках заходу учасникам буде представлено звіт Групи експертів високого рівня щодо створення глобальної концепції продовольчої безпеки та харчування до 2030 року.

«Україна працює на світовому продовольчому ринку прозоро та прогнозовано і може долучитися до формування та зберігання світових продовольчих запасів. Слід зазначити, що Україна не вводила обмежень на експорт основних продуктів під час пандемії COVID-19 та наголошує на необхідності спрощення процедур міжнародної торгівлі і запобігання створенню нових торговельних бар'єрів», — прокоментував заступник Міністра Тарас Качка.

Крім того, в рамках роботи сесії значну увагу буде приділено питанням гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок в контексті продовольчої безпеки та харчування, а також обговорено результати попередньої Рамкової програми дій та представлено для затвердження нову Багаторічну програму дій КВПБ і Добровільні рекомендації КВПБ з продовольчих систем та харчування.