Держпродспоживслужба визначила найближчі пріоритети

20-вер-2021

Діджиталізація процесів, протидія поширенню COVID-19, моніторинг ситуації з захворюванням на грип птиці, впровадження реформи шкільного харчування — серед пріоритетів роботи Держпродспоживслужби на найближчий період.

Про це розповіла Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час виїзної колегії, яка проходить у місті Рівне, йдеться на сайті відомства.

«Наше завдання — збільшення ефективності роботи Держпродспоживслужби по всім напрямкам, діджиталізація процесів та перетворення Служби на сервіс», — підкреслила Владислава Магалецька.

Серед пріоритетів роботи на найближчий період — контроль дотримання протиепідемічних заходів для протидії поширенню COVID-19. Ще один важливий напрямок роботи — контроль ситуації з грипом птиці (моніторинг та оперативне реагування), оскільки незабаром очікується осінній переліт дикої птиці.

Держпродспоживслужба також приділятиме посилену увагу впровадженню реформи шкільного харчування та дотримання нових норм.

Крім того, серед пріоритетів названо захист прав споживачів, зменшення кількості нотифікацій і забезпечення експорту українських продуктів.

Раніше Владислава Магалецька заявила, що головною реформою Держпродспоживслужби є її трансформація на сучасний, прозорий та зручний сервіс, що стоятиме на захисті як держави, так і бізнесу та кожного споживача.

Більше новин
Чому підвищується ціна на м'ясо птиці
14-серп-2017

Асоціація "Союз птахівників" пояснює зростання цін на м'ясо птиці збільшенням обсягів експорту в 1-му півріччі при збереженні обсягів виробництва на рівні аналогічного періоду минулого року.

Про це Українським Новинам повідомив керівник асоціації Сергій Карпенко.

"При обсягах виробництва м'яса птиці на рівні минулого року, за 1-е півріччя експорт склав 147,7 тис. тонн, що на 42% вище показників 2016 року. Збільшення експортних поставок і грає ключову роль в підвищенні внутрішніх цін", - повідомив він .

Експерт додав, що на ситуацію також впливає зростаючий попит на м'ясо птиці, на яку споживачі переключаються з більш дорогої свинини, при цьому за півроку фактичне його споживання скоротилося на 15 тис. тонн.

Ситуація, що склалася лише сприяє зростанню цін.

"За 6 місяців поточного року в Україні було вироблено 589,6 тис. тонн м'яса птиці в забійній вазі, що на 0,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сільськогосподарські підприємства виробили 507,7 тис. тонн, що на 0 , 9% більше, ніж за аналогічний період минулого року ", - зазначив експерт.

З урахуванням тенденції показників виробництва за 1-е півріччя, асоціація зберігає прогноз виробництва м'яса птиці 1,18 - 1,19 млн т за весь 2017 рік.

Крім того, за даними на сайті асоціації, за 7 місяців українські підприємства експортували 169,5 тис. тонн м'яса птиці, що на 31% перевищує показник за аналогічний період минулого року.

www.poultryukraine.com

Детальніше
З 1 січня почали діяти нові стандарти щодо якості молока
09-січ-2019

У матеріалі Agropolit фахівці Асоціації тваринників України (АТУ) пояснюють, що передбачають нові стандарти та якими документами регламентуються, а також — як це вплине на селян і їхню можливість займатися виробництвом продукції тваринництва.

Свого часу саме АТУ стала ініціатором відтермінування заборони прийому молока 2-го сорту, щоб селяни не залишилися без чи не єдиного джерела заробітку.

Що в нормативних актах?

З 1 січня 2019 року набирає чинності ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови». Новий стандарт містить характеристики та технічні умови для здійснення закупівлі та приймання молока коров’ячого. Таке рішення передбачено у наказі Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 27.06.2018 № 188 «Про прийняття та скасування національного нормативного документа; про внесення зміни до наказу від 18 грудня 2017 р. № 420».

Наприклад, у відкритому доступі в мережі Інтернет текст проекту ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови», який діятиме з 1 січня 2019 року, відсутній. Окремі веб-сайти пропонують на платній основі його переглянути: (перший, другий). Це щодо поінформованості виробників про нові вимоги щодо якості молока.

Водночас, із 1 січня 2019 року буде скасовано національний нормативний документ ДСТУ 3662−97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі» в частині вимог до молока екстра, вищого та першого ґатунків.

В цілому зазначений стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти. В частині ж вимог до молока другого ґатунку національний нормативний документ ДСТУ 3662−97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі» буде скасований лише з 1 січня 2020 року. Але із цієї дати буде встановлено дворічний перехідний період, протягом якого молоко 2-го ґатунку буде прийматися, але виключно для технічних цілей (корми для тварин, казеїн тощо).

Підсумовуючи вищесказане, зазначимо наступне. З 1 січня 2019 року змінюються вимоги до якості молока екстра, вищого та першого ґатунків! Вимоги ж до молока 2-го ґатунку залишаються незмінними*. Селяни й усі ті, хто виробляє молоко 2-го ґатунку, зможуть спокійно його здавати на підприємства аж до 1 січня 2020 року.

milkua.info

Детальніше
Аграрії відмовляються від неефективної держпідтримки аграрної галузі
06-лист-2018

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) у складі ГС «Всеукраїнський аграрний форум» звернулась до Президента України Петра Порошенко із закликом сприяти скасуванню неефективної державної підтримки аграрної галузі, за якої виплати здійснюються або на користь великих компаній, або залишаються в бюджеті невикористаними. Натомість аграрії запропонували направити ці кошти на компенсацію втрат доходів бюджету від ухвалення законопроектів щодо зниження ставки ПДВ для деяких видів сільгосппродукції до 10% (сприятиме зниженню роздрібних цін на продукти харчування) та запровадження податку на виведений капітал (призведе до розвитку економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці).

«Незважаючи на виділення у державному бюджеті безпрецедентних сум на державну підтримку українських аграріїв, реальні малі і середні сільгоспвиробники її практично не отримують… Ми вважаємо неприпустимим таке витрачання державних коштів в ситуації, коли відчувається гострий дефіцит бюджетного фінансування гострих соціальних потреб, а також невідкладних заходів щодо стимулювання розвитку національної економіки… Ми вважаємо за необхідне припинити виділення коштів на державну підтримку аграрного сектора, тому що події останніх років переконали нас в тому, що Уряд і Верховна Рада України інституційно нездатні справедливо і ефективно їх розподіляти», — йдеться у тексті офіційного звернення, яке було направлене на ім'я голови держави.

Так, результати використання бюджетних коштів за програмами держпідтримки аграрного сектору у 2018 році були катастрофічними. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства й Державного казначейства України, станом на кінець вересня 2018 року передбачені програми були виконані лише на 14%. Таким чином, з закладених у Держбюджеті на 2018 рік 6,3 млрд грн станом на кінець вересня було виплачено лише близько 887 млн грн. При цьому, за підсумками 2017 року і дев'яти місяців 2018 року на користь найбільших агрохолдингів було здійснено 38% і 21% від усіх бюджетних виплат відповідно.

Незважаючи на це, Уряд наполягає на продовженні даної негативної практики. Кабінет міністрів подав у проекті Держбюджету-2019 пропозиції в частині агарних дотацій практично ідентичні тим, що діють у 2018 році, або навіть збільшив фінансування статей, які не виконуються. А Комітет Верховної Ради з питань бюджету фактично підтримав політику Уряду при розгляді поданих поправок до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

У той же час Комітет відхилив усі пропозиції ВАР щодо зміни розподілу і спрямування бюджетних коштів на програми, які реально затребувані середніми і малими агровиробниками. Зокрема, аграрії пропонували:

обмежити суми компенсації відсоткової ставки за кредитами за програмою «Фінансова підтримка шляхом здешевлення кредитів» у 10 млн грн в одні руки, з урахуванням пов'язаних осіб;

повернути програму так званої «квазіакумуляції ПДВ», що була запроваджена у 2017 році, та повністю скасована цьогоріч. Її перевагою був автоматичний та прозорий розподіл коштів між сільгоспвиробниками без втручання чиновників. Однак керуючись політичними мотивами профільне міністерство замість того, щоб виправити недоліки в роботі даної програми, які були виявлені у 2017 році, повністю припинило її фінансування. А тому сільгоспвиробники вимагають у 2019 році збільшити його до 2 млрд грн та виплачувати ці кошти пропорційно виручці;

зменшити ступінь локалізації сільгосптехніки вітчизняного виробництва до 20%, що дозволило б дати реальний поштовх розвитку українського тракторо- і комбайнобудування;

зробити виплату дотацій за програмою «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» пропорційною легальній виручці від продажу сільгосппродукції що дозволило б створити реальний стимул для виходу з тіні малих фермерських господарств.

Однак Комітет ці пропозиції не підтримав. Тому аграрії прийняли рішення відмовитись від запропонованої державної підтримки, яка розподіляється неефективно та несправедливо, натомість підтримати законопроекти про зниження ставки ПДВ на харчові продукти на запровадження податку на виведений капітал.

«Враховуючи наведене, просимо доручити Уряду розглянути внесення відповідних змін до проекту Державного бюджету на 2019 рік та сприяти їхньому прийняттю як таких, що спрямовані на підтримку всіх, насамперед соціально незахищених, верств населення, тому що їх впровадження матиме наслідком зниження роздрібних цін на харчові продукти, а також розвиток економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці у випадку запровадження податку на виведений капітал», — йдеться у тексті звернення до Президента.

Крім того, аграрії закликали Порошенко визначити зазначені законопроекти № 7420−1 та № 7420−2 щодо зниження ставки ПДВ невідкладними для їх позачергового розгляду Верховною Радою. А також застосувати свій авторитет Почесного Голови партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» та закликати фракцію цієї партії у парламенті не голосувати за прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», якщо пропозиції Всеукраїнського агарного форуму не будуть враховані у редакції законопроекту, винесеного на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

uacouncil

Детальніше
Експорт соєвого шроту впав на 30%
11-серп-2021

Експорт соєвого шроту з України у вересні-червні 2020/21 МР склав 436,2 тис. т, що на 30% за аналогічний показник минулого року.

Про це йдеться в повідомленні «УкрАгроКонсалт».

Як зазначається, останні два місяці експорт тримається на високому рівні за рахунок стабільно високих закупівель з боку ключових імпортерів - Білорусі та Польщі.

«Експортний потенціал 2020/21 МР збільшений до 470 тис. т (-31% до 2019/20 МР)», - відзначають експерти.

Ключовими імпортерами залишаються країни ЄС з часткою ринку 38% і Білорусь - 34%.

Уточнюється, що вперше в 2020/21 МР соєвий шрот експортований в Данію.

Зростання обсягів експорту відзначався в напрямку таких ринків як Німеччина (+ 452%), Молдова (+ 84%) і Грузія (+ 33%).

Зниження темпів експорту зареєстровано в Туреччину (-90%), Угорщину (-57%) і Польщі (-17%).

 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок