Єврокомісія закликає дотримуватись однакових правил транспортування тварин

Донедавна передача в користування земель державної чи комунальної власності фермерам відбувалась тільки в формі аукціону, які проводили обласні Держгеокадастри. 

Учасники торгів прибували до місця їх проведення, реєструвались, отримували табличку з номером, ліцитатор проводив торги, шляхом оголошення номерів лотів та відстеженням підняття табличок учасників. За такого способу проведення торгів вся інформація про учасників була зосереджена в одного суб’єкта, який і впливав на торги та ухвалював рішення про кваліфікацію учасників — у виконавця земельних торгів.

Після прийняття у першому читанні проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони» № 2195 від 01.10.2019, цей суб’єкт втратив свою актуальність у процедурі — наразі є можливість проводити земельні торги у формі електронного аукціону в мережі інтернет.

 agropolit.com

Наступного сезону в портфелі компанії LNZ Group буде представлено новий гібрид силосної кукурудзи S3477/EXPG601 з ФАО 340, який дасть можливість розширити вікно заготівлі якісного силосу залежно від потреб господарства.

Про це AgroPortal.ua розповів директор Агродепартаменту LNZ Group Олександр Хмелюк.

«Гібрид S3477/EXPG601 відповідає всім вимогам до силосних гібридів. Однією з основних передумов для виведення нового силосного гібриду на ринок була відсутність у силосній лінійці бренду UNIVERSEED гібридів з ФАО 320-350», — зазначає Олександр Хмелюк.

За його словами, гібрид S3477/EXPG601 буде особливо доречним для північних регіонів, де гібриди з ФАО 400 і вище не отримують достатньої для повноцінного визрівання кількості сонячної енергії.

AgroPortal.ua 

Біотехнологічна компанія SAb Biotherapeutics (США) створює спеціальних генетично модифікованих корів здатних виробляти людські антитіла проти коронавіруса.

Раніше для лікування або профілактики інфекційних захворювань фармацевтичні компанії отримували людські антитіла в промислових масштабах використовуючи культивовані клітини або рослини тютюну. Компанія SAb Biotherapeutics з Південної Дакоти, зробила ставку на можливість виробляти необхідні антитіла за допомогою корів.

Так, ідея полягає в тому, що молочних корів генетично модифікують для напрацювання ними спеціальних людських антитіл. Корови досить зручні для вироблення антитіл в виробничих масштабах. Їх кров здатна утримувати в два рази більше антитіл ніж людська. За словами вчених, кожен місяць одна корова може давати досить антитіл для лікування декількох сотень пацієнтів.

«По суті, корови використовуються в якості гігантського біореактора», — каже вірусний імунолог Вільям Клімстра з Університету Піттсбурга, який аналізує активність бичачих антитіл проти SARS-CoV-2 (коронавірус).

На момент оголошення пандемії COVID-19 компанія SAb Biotherapeutics вже завершила клінічне випробування з антитілами, виробленими за допомогою корів, проти близькосхідного респіраторного синдрому, що викликається коронавірусом. Протягом 7 тижнів корови виробляли антитіла проти SARS-CoV-2.

Відзначається, що на сьогоднішній день дослідження ще не закінчені, але вже зараз отримані результати вселяють надію.

AgroPortal.ua за матеріалами Science

В Україні подорожчало виробництво сільськогосподарської продукції. Про це повідомляє Міністерство аграрної політики і продовольства України, передає УНН.

За спостереженнями МінАПК, у січні-червні 2019 року, у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, витрати на виробництво сільгосппродукції зросли на 5,8%. Зокрема, витрати на виробництво продукції рослинного походження виросли на 19,1%, а тваринницького - на 1,9%.

Уточнюється, що витрати вітчизняних підприємств на виробництво сільгосппродукції за рік зросли на 13,2%, а витрати господарств населення - скоротилися на 1,1%.

Відзначимо, що розвиток вітчизняного агропромислового комплексу підтримується державою шляхом виділення так званих дотацій. Вони відрізняються за напрямками: за утримання молодняку, за покупку вітчизняної сільськогосподарської техніки, за розвиток галузі у вигляді будівництва нових або реконструкції старих тваринницьких комплексів.

Торік побудували нові і реконструювали старі тваринницькі об'єкти 15 аграрних компаній, які займаються виробництвом м'яса і молока.

Агроіндустріальний холдинг "Миронівський хлібопродукт" (МХП), наприклад, у 2018 році завершив будівництво відразу трьох нових тваринницьких об'єктів на базі "Вінницької птахофабрики". Обсяг його інвестицій в галузь становив понад 2 млрд грн. І це вважається найбільшим інвестпроектом в АПК за останні роки.

Водночас тваринники МВК "Катеринославський" (найбільший розплідник корів австрійської селекції "Brown Swiss" - ред.) у 2018 році ввели в експлуатацію майже 16 тис. квадратних метрів тваринницького комплексу для телят віком до 2 місяців. Загальний обсяг інвестицій в нове "житло" становив понад 7 млн грн. Сума дотації - трохи більше ніж 2 млн грн.

Програмою держдотацій для поліпшення "житла" великої рогатої худоби скористалися також "Урманське" і ТОВ "Кищенці".

При цьому, сума держпідтримки АПК в Україні істотно відрізняється від аналогічної у європейських країнах.

У 2016 році дотації на аграрне виробництво у 28 країнах ЄС в цілому становили 52,6 млрд євро або по 2 млрд євро в середньому на країну. Українські ж аграрії у 2017 році від держави отримали загалом 6 млрд грн, що в 10 разів менше, ніж в європейській країні.

Як зазначав раніше заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов, той факт, що українські виробники в умовах мізерної держпідтримки примудряються конкурувати з іншими країнами і ще якось заробляти - більше схоже на диво.

Джерело: УНН