Для українських аграріїв запровадять дві програми фінансування придбання землі

Індекс умовної прибутковості виробництва молока (УМІ) України в червні 2020 року не тільки продемонстрував стабільність, але й виріс на незначні 0,5%.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

Він зауважив, що це перше зростання УМІ в червні за всю історію спостережень за ним з 2011 року, бо як правило, червень — це не найкращий місяць для виробників. Торік, наприклад, УМІ знизився в червні на 4,4%.

Не зважаючи на зниження ціни на 1,2%, воно було компенсоване здешевленням концентрованого раціону на 1,7%, переважно завдяки падінню цін на соняшниковий шріт.

«Отже, червень став першим місяцем року, коли УМІ не знижувався — до цього він падав кожного місяця 2020 року. Не зважаючи на це, сукупно перше півріччя було для професійних виробників молока не таким вже й поганим — прибутковість перевищувала минулорічну на 3,4% і була найвищою за останні шість років. Тільки в далекому 2014 році перше піврічня принесло виробникам більші прибутки», — зазначає він.

Експерт переконаний, що головна причина вищої прибутковості, не зважаючи на падіння кожного місяця, — рекордно висока прибутковість в другій половині 2019 року.

«Нагадаю, що УМІ — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше», — додає він.

В липні, як правило, відмічається початок сезонного зростання УМІ. В цьому році теж чимало підстав для зростання на зовнішньому і на внутрішньому ринках, прогнозує Андрій Ярмак. 

milkua.info

Відповідно до інформації головних управлінь Держпродспоживслужби у Вінницькій, Запорізькій, Івано-Франківській та Київській областях з 22.03.2017 в особистих підсобних господарствах громадян в с. Городок (Іллінецький район, Вінницька область), смт Розівка (Розівський район, Запорізька область), с. Волосів, (Надвірнянський район, Івано-Франківська область) та с. Безп’ятне (Васильківський район, Київська область) було зареєстровано захворювання та загибель свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ) встановлено діагноз - африканська чума свиней (АЧС) (звіти про результати досліджень № 001880 п.м./17 від 23.03.2017, № 001961 п.м./17 від 25.03.2017, № 001964 п.м./17 та № 001965 п.м./17 від 26.03.2017, № 001997 п.м./17 від 27.03.2017).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при Іллінецькій, Розівській, Надвірнянській та Васильківській районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Джерело: Держпродспоживслужба

Українські аграрії скорочують у поточному році посіви озимих культур, однак експортний потенціал країни збережеться.

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в інтерв'ю DW.

Він нагадав, що на момент вторгнення рф фермери мали засіяні землі й певний запас добрив і палива, тому максимально відсіялися в тих умовах, які були, незважаючи на проблеми з кредитами, дизелем, цінами, з логістикою, неможливістю реалізувати вирощене.

«Але всі ці проблеми відображаються на посівах озимини. Вони сіють на 20−30% менше, аніж минулого року.

Всі мають розуміти, чим довше буде війна, тим менше буде зерна в Україні й тим більше загострюватимуться глобальні проблеми із зерном. Минулорічне зерно ми майже все вивезли», — додав міністр.

Сольський також уточнив, що урожай буде дещо нижчим, ніж очікувалось (65−67 млн т).

«Для споживання нам потрібна одна четверта від зібраного. Тому для експорту залишиться ще дуже і дуже багато», — заспокоїв він.

30 серпня, Президент України Петро Порошенко підписав законопроект № 7403-д, яким скасовується норма щодо невідшкодування ПДВ при експорті сої, насіння свірипи та ріпаку для виробників, які самостійно поставляють ці культури за кордон.

«Висловлюємо вдячність Президенту за те, що він став на сторону аграрної спільноти та підписав цей закон. Таким чином, він зламав олігархічні домовленості, тим самим захистивши інтереси невеликих сільгоспвиробників», — зазначив голова ВАР Андрій Дикун.

У разі непідписання цього закону, з 1 вересня вступила би в силу норма щодо скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті сої. Вона завдала б нищівного удару по всіх аграріях, які вирощували сою у 2018 році, оскільки це спричинило б зменшення їхнього прибутку від реалізації на 16,7%, а також дозволило олігархічним структурам та транснаціональним компаніям (власникам переробних потужностей) збагатитись за їх рахунок. Також результатом набуття чинності даної норми стало б різке зростання тіньового ринку. Відсутність відшкодування ПДВ мало стимулювати закупівлю сої та ріпаку за «чорну готівку» за ціною без ПДВ з подальшим експортом, без відшкодування і без повернення валютної виручки в країну.

Крім того, скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних культур є грубим порушенням зобов'язань, які Україна взяла на себе при вступі до СОТ і підписанні Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом.

Нагадаємо, Верховна Рада прийняла законопроект № 7403-д за основу і в цілому 22 травня. За ухвалення відповідного рішення проголосували 249 народних депутатів при необхідному мінімумі у 226 голосів. Однак повернення відшкодування ПДВ тільки для експортерів, передбачене нормами законопроекту № 7403-д, є лише частковим вирішенням «олійного питання», оскільки дрібні фермери не зможуть формувати великі партії сої для експорту.

Депутати розглядали також законопроект № 7403−2, на прийнятті якого наполягали аграрії. Ним пропонувалось скасувати дискримінаційні правки та повернути відшкодування експортного ПДВ для усіх виробників олійних. Його підтримали 15 обласних рад, міжнародні організації, провідні експерти галузі. Але зрештою за його прийняття проголосували лише 110 депутатів.

Раніше аби зламати супротив лобістів «олігархічних структур» та домогтись включення законопроекту № 7403−2 до порядку денного парламенту, аграрії були змушені тричі перекривати головні автомагістралі країни, влаштовувати акції протесту під профільним податковим комітетом Ради і будівлею парламенту.

uacouncil