Arla тестує системи 3D-зображень для поліпшення моніторингу благополуччя корів

Білорусь обмежила ввезення свиней із Закарпатської області України через африканську чуму свиней (АЧС).

Про це повідомляє Департамент ветеринарного і продовольчого нагляду Мінсільгоспу Республіки Білорусь, передає Agravery.com.

Так, у зв’язку з АЧС вводяться обмеження на ввезення на територію Республіки Білорусь із зазначеної області України живих свиней, сперми кнурів, м’яса свиней і продуктів його переробки, шкіряної, рогокопитної та кишкової сировини, щетини, м’яса диких кабанів, мисливських трофеїв, отриманих від сприйнятливих видів тварин, кормів і кормових добавок для тварин рослинного і тваринного походження, використовуваного обладнання для транспортування, утримування, забою і оброблення свиней і сировини (продукції) тваринного походження.

Зазначені обмеження також поширюються на ввезення кормів і кормових добавок для кішок і собак, а також готових кормів, що пройшли термічну обробку та виготовлені із свинарської сировини, походженням із Вінницької області.

pigua.info

Незважаючи на офіційне річне зниження виробництва молока на 0,5% (попередні дані Держстату по 2017 року складають 10,3 млн. тонн), обсяги товарної сировини, що йде у промпереробку, значно зросли.

Повна статистика буде у лютому, але, якщо орієнтуватися на виробництво молока в категорії сільгоспвиробництва, зростання складе більше 2%.

Реальність офіційного обсягу виробництва молока в господарствах населення традиційно викликає запитання. За попередніми підрахунками Держстату, частка категорії залишається істотною — 73,2% (в абсолютних значеннях 7,6 млн. тонн проти 2,7 млн. тонн в сільгосппідприємствах).

Падіння поголів'я худоби хоч і сповільнився на кінець року, але все ж помітно скоротилося. На перше січня в Україні налічувалося 2 063,9 тис. корів, що на 2,1% нижче аналогічного періоду минулого року. При цьому середня продуктивність виробництва молока в сільгосппідприємствах істотно зросла і склала на початок року 6 012 кг / корову, що на 6,3% вище торішніх даних.

Виходить, що навіть незважаючи на традіційно дефіцитний період, ми бачимо збільшення пропозиції сировини на тлі дуже слабкого попиту, в результаті, переробники змушені йти на зниження закупівельної ціни.

Ті компанії, які не переглядали протоколи на початку січня, знижують закупівельні ціни 15−16 січня. Очікується, що після цієї хвилі середня закупівельна ціна молока в Україні опуститься ще на 20 копійок.

milkua.info за матеріалами infagro

Агрохолдинг МХП у серпні поточного року виробив 58,18 тис. т курятини, що на 10% менше аналогічного місяця 2021 року.

Про це свідчать дані звіту про щомісячні операційні результати МХП.

Обсяги продажів відповідають торішньому рівню — 57,3 тис. т. Причому експорт зріс на 4% — до 32,6 тис. т, а внутрішні продажі скоротились на 5% — до 24,6 тис. .

«Незважаючи на те, що МХП продовжує стикатися зі складними проблемами та перебоями в роботі, продажах і логістиці, компанія планує відновити виробництво м’яса птиці на українських підприємствах до 100% потужності до кінця 2022 року», — говориться у повідомленні компанії.

У той же час МХП у 4 рази збільшив продажі соняшникової олії — до 25,1 тис. т, однак зменшив соєвої — до 2,5 тис. т (-27% до серпня 2021 року).

Реалізація продуктів м’ясопереробки та напівфабрикатів скоротилась на 44% — до 2,8 тис. т.

agroportal.ua

Система контролю за продукцією тваринництва змінюється. Чого чекати виробникам і що це принесе споживачеві? 

Після травневих свят Верховна Рада України має ухвалити ще один з «євроінтеграційних» законопроектів — №0906 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Нагадаємо, цей законопроект прийняли у першому читанні ще 22 серпня 2014 року. Протягом трьох років законотворці внесли до тексту законопроекту аж 571 правку.

Зволікання з ухваленням документу стримувало запуск системи контролю продукції тваринництва за європейськими стандартами. Більш того, цей законопроект потрібно було прийняти в рамках зобов’язань України перед Угодою про Асоціацію з Європейським Союзом. Тому наприкінці 2016 року ряд аграрних асоціацій підписали лист-звернення до заступника голови комітету ВР з питань аграрної політики Олександра Бакуменка з проханням підтримати у другому читанні цей законопроект.

Аграрний комітет ВР дослухався до такого звернення, і тому 11 квітня 2017 року рекомендував підтримати цю законодавчу ініціативу. Станом на сьогодні законопроект 0906 готується до другого читання парламентом.

Як має запрацювати система контролю за аграріями?

Текст законопроекту визначає три інстанції,  відповідальні за контроль за безпечністю аграрної продукції. Найвищою інстанцією є Кабінет Міністрів, котрий наглядатиме за роботою державних органів, котрі у свою чергу займаються контролем безпечності аграрної продукції. Мінагрополітики призначено відповідальним за оформлення нормативної бази, наприклад за укладення форм актів контролю, та затвердження порядку відбору зразків та проведення їхнього аналізу. Держпродспоживслужба безпосередньо займатиметься контролем за рівнем якості продукції агровиробників.

Однією з головних інновацій стане право для інспекторів установи без попередження перевіряти м’ясопереробні підприємства, а також скотобійні. Якщо гігієнічних норм на таких об’єктах порушують настільки, що виникає загроза або для тварин, або для споживачів, інспектори мають право своєю постановою припиняти діяльність підприємства строком на 10 днів. Припинити діяльність підприємства більш ніж на 10 днів зможе лише суд. Втім, підприємство має право відновити свою роботу після тої дати, з якої постанова інспектора або суду втрачають свою чинність.

Інспектор не може перевіряти підприємство, аудитом якого він займався попередні два роки. У перевірках підприємств може брати участь і помічник державного інспектора. Але він може лише збирати інформацію щодо дотримання гігієнічних вимог, надавати інспектору лише необхідну йому технічну допомогу.

Інспектори також зможуть виносити рішення про знищення або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів та або кормів. За потреби інспектори Держпродспоживслужби можуть залучати поліцейських до проведення контролю на агропідприємствах.  

Втім, інспектор Держпродспоживслужби  віднині повинен мати повну вищу освіту, а також знатись на особливостях роботи системи ХАССП.

Інформацію про результати перевірок підприємств місцеві управління Держпродспоживслужби зобов’язані публікувати на своїх сайтах. Якщо небезпечний продукт або корм попали в обіг, його назва та передбачувана територія обігу повинні бути також опубліковані.

Аналіз зразків продукції матимуть право робити не лише державні лабораторії, але й приватні лабораторії, акредитовані у Мінагрополітики. Але роботи з  аналізу відібраних зразків відбуватимуться за рахунок самих виробників, а не держави, як це було раніше.

Контроль за якістю харчової продукції на експорт, а також імпортованої відбуватиметься виключно на пунктах прикордонного інспекційного контролю, які мають створюватися окремим рішенням Кабміну. Такі пункти мають облаштовуватись на прикордонних КПП або у морських портах, або ж прикордонних залізничних станціях.

Закон має вступити у дію через 9 місяців після дня його ухвалення. Втім, для деяких випадків передбачаються перехідні етапи. Наприклад, протягом трьох років проводити інспекції об’єктів матимуть право і ті інспектори Держпродспоживслужби, які досі не отримали вищої освіти, та досі не пройшли курс навчання системі ХАССП. Протягом 5 років створювати окремі пости перевірки якості продукції на кордоні України буде не обов’язково. Перевірку продукції можна буде проводити на всіх уже створених митних постах на прикордонних переходах, навіть якщо вони не мають відповідного обладнання.

agravery.com