AMAZONE представила технологію, яка дозволяє економити добрива

Агрофірма «Ольгопіль», яку очолює Павло Каленич, запустила в експлуатацію новий завод «Villa Milk» з виробництва молочної продукції під однойменною торговою маркою. Потужності молокопереробного комплексу знаходяться у селі Каташин Чечельницького району. Особливість підприємства в тому, що воно має завершений цикл виробництв — від вирощування кормів, утримання поголів'я молочного стада до переробки молочної сировини та виробництва кінцевого продукту споживання.

Сучасний фермерський комплекс європейського зразка з автоматизованим процесом доїння та високотехнологічний молокопереробний завод, який працює на новітньому обладнанні ізраїльської фірми «Tessa», дозволяють досягати показників найвищої якості продукції.

Відповідно до вимог міжнародних стандартів, на підприємстві впроваджена система управління безпечністю харчових продуктів ДСТУ ISO 22 000.

Потужність підприємства складає 5 тонн молока за зміну. З нього наразі виробляють шість видів молочної продукції (молоко 2,5% і 3,2% жирності, кефір 1% і 2,5% жирності, ряжанку та сметану), у майбутньому, асортимент продукції включатиме йогурти, масло, м’які сири та бринзу.

«Коли постало питання переробки продукції, ми почали вивчати можливості та оцінювати виробничі потужності в різних країнах світу. Зупинили свій вибір на техніці від ізраїльської компанії „Tessa“, яка поставляє своє обладнання на швецькі молокопереробні комплекси. Побачивши рівень підходу до виробництва молока у Швеції і оцінивши свої можливості ми зрозуміли, що можемо побудувати підприємство, яке нічим не поступатиметься європейським аналогам, а в окремих моментах, зокрема у плані високотехнологічного виробництва, навіть краще.

Нині ми маємо виробництво, яке відповідає усім європейським вимогам. Відстань між заводом і тваринним комплексом — 60 метрів. Час від доїння до переробки на високотехнологічному обладнанні - менше години. Це дозволяє виробляти продукцію для людей як для себе. Великі компанії нам не конкуренти, бо ми не орієнтовані на об'єми, наша мета — подати до столу якісне, корисне, смачне молоко — таке, як було в дитинстві», — зазначив власник підприємства Павло Каленич.

«Villa Milk» — це велике реалізоване бажання, яке народилося ще у 2004 році, коли власник підприємства Павло Каленич створив агрофірму «Україна О». Спершу вона обробляла угіддя і вирощувала якісні корми. А у 2014 році, окрім високорентабельної рослинницької галузі, зайнялася тваринництвом. Розвели ферму «щасливих» корів за шведським аналогом. А у 2017 році, за 60 метрів від комплексу, розпочали будівництво заводу з переробки екологічно чистого молока.

Аналогів подібного молокопереробного комплексу на Вінниччині немає, та й в Україні треба пошукати. Приміщення складається з приймального сектора, цеху виробництва кисломолочної продукції, виробництва твердих та м’яких сирів, складу готової продукції та тари, термостатних та холодильних камер. Поставка молока та вигрузка готової продукції розділені на окремі, які між собою не пересікаються. Коридор розділяє завод на два сектори: побутовий і виробничий, щоб перейти з одного в інший потрібно пройти через дезінфікуючий турнікет.

«Ми у компанії „Villa Milk“ робимо ставку на натуральність. Пропонуємо споживачам ексклюзивну лінійку натуральних молочних продуктів, які виготовленні за унікальною технологією. Продукція „Villa Milk“ зроблена у термостатний спосіб, який передбачає, що процес сквашування і дозрівання кисломолочної продукції відбувається безпосередньо в тій тарі, яку ви бачите на полиці в магазині. При термостатному способі виробництва готовий кисломолочний продукт є більш привабливим за зовнішнім виглядом: завдяки щільному згустку має непорушену структуру та насичений смак, що є перевагою в порівнянні з резервуарним способом виробництва», — розповів директор підприємства Віталій Істратов.

У планах компанії «Villa Milk» побудувати ще одну ферму, що дозволить збільшити потужності молокопереробного комплекту. Її унікальність полягатиме в тому, що замість людей, на ній працюватимуть роботи. Це дозволить мінімізувати людський фактор у виробництві молока. До того ж, підприємство планує створити на своїй базі можливість для навчання студентів профільних вишів, а також розглядає перспективу приймати дітей і еко-туристів, які цікавляться виробництвом натуральної продукції. Для їхнього комфортного перебування, поруч із заводом, зводиться готельний комплекс та сувенірний магазин. Уже незабаром «Villa Milk» презентує нову сторінку своєї історії під назвою — органічний туризм.

naparise

Продажі племінних тварин із початком війни практично зупинилися, котирування залишилися на довоєнному рівні.

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Свинарі України».

Як зазначається, у сегменті торгівлі племінними тваринами та реммолодняком наразі не спостерігається активність, співставна з ситуацією на ринку свинини чи товарних поросят. Так, ціни на чистопорідних та гібридних кнурців та свинок залишаються відносно сталими, а вітчизняні нуклеуси та племрепродуктори не відчули переваги від відсутності поставок імпортованої генетики.

«Ситуація з реалізацією племінних тварин наразі дуже складна. Так, низка наших замовників відмовляються від своїх контрактів або виконують їх лише частково. Ми й не наполягаємо, адже розуміємо, що війна — не час для інвестицій. І певне зниження цін на нашу продукцію наразі не вплинуло на попит. Можливо, з часом з’явиться попит на ремонтне поголів’я з боку підприємств західних областей, проте наразі помітних зрушень ми не бачимо», — коментує керівник ТОВ «Угринів Еко ферм» (Львівщина) Богдан Бандрівський.

Зрив поставок племінних тварин через початок війни підтверджує директор ТОВ «Агропрайм-Холдинг» (Одещина) Віктор Маслов.

«Якщо порівнювати із довоєнним періодом, коли в нас партії племінних тварин були «розписані» до кінця року, зараз ринок практично не працює. Так, один із наших клієнтів опинився в зоні бойових дій, інші призупинили закупівлю реммолодняка через наближеність до регіонів підвищеного ризику та невизначеність ситуації. «Точкові» продажі місцевим свинарям є, проте обсяги реалізації неспівставні. Ціни ми не змінювали, однак, якби і знизили, попит це не стимулювало б, адже люди бояться вкладати гроші у проєкти з тривалою окупністю. Набагато простіше відгодувати поросят і повернути вкладення вже за 3-4 місяці», — пояснив він. 

Водночас Юрій Маліновський з ТОВ «Еко Міт» (Львівщина) вбачає передумови для поступового виходу ринку із «застою».

«Звісно, найбільше постраждали підприємства на сході, в тому числі й наші клієнти. Чимала частка свинарів у відносно безпечних регіонах ще побоюється вкладати гроші в поголів’я, боїться ризикувати. Тож не можна сказати, що працюємо, як раніше. Через такі настрої ми знаходимося у «підвішеному стані», і відсутність доступу до імпортованої генетики наразі не дає переваг.

Проте низка операторів у центрі та на заході поступово оговтується: підприємства роблять інвентаризацію, починають активніше вибракування маточного поголів’я та планують замінювати продуктивнішою «свіжою кров’ю». Виробники усвідомлюють, що ті втрати, яке вже понесло та може ще понести свинарство на сході та південному сході країни, треба буде компенсувати виробникам, які зберегли виробництво — країну потрібно буде годувати. І проактивні оператори вже роблять необхідні кроки, щоб вчасно відповісти на ринковий запит, коли він буде відчутним», — запевняє він.

agroportal.ua

Українська економіка у 2022 р. впаде як мінімум на 30%. Економічні показники залежать від того, наскільки затягнеться війна, коли відновиться логістика та експорт через порти.

Про це повідомив генеральний директор української інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала, пише Forbes.

«Сьогодні важливо, щоб держава зберегла макроекономічну стабільність. Поки що це виходить. Головне, щоб держава нам не заважала. Фінансова допомога нам не потрібна», — зазначає Томаш Фіала.

Він додав, що зниження податків — завжди правильна ідея, але це не змусить бізнес працювати під час війни. 

«Якщо бізнес почуватиметься безпечно, він працюватиме, а якщо ні — не буде навіть із низькими податками», — вважає Томаш Фіала.

«Наразі доходи бюджету впали більш ніж на 50%, а надходження від податків знизилися на 80%. Україна просить у міжнародних партнерів щомісяця $7 млрд, щоб покрити дефіцит бюджету та витрати на війну. Цю суму не так просто отримати, але гадаю, нам це вдасться зробити».

На думку Томаша Фіали, після війни держава має впровадити базовий пакет економічних реформ. Серед першочергових завдань — максимально лібералізувати бачення бізнесу, ціноутворення, тарифи, ринок землі, запустити приватизацію, відновити логістику та експортні потоки.

«Важливо, щоб антикорупційні органи були незалежними і добре виконували свою функцію. Ми поступово будемо отримувати міжнародні гранти на відновлення країни. Якщо будуть корупційні ризики, то гроші можуть швидко скінчитися», — зауважує експерт.

За його словами, драйвером української економіки після війни може стати приплив зовнішнього фінансування через план Маршалла та євроінтеграцію.

«Коли інвестори зрозуміють, що Україна — майбутній член Євросоюзу, і процес євроінтеграції запущено, то інвестори почнуть масово вкладати гроші, а люди — повертатися до країни», — резюмував Томаш Фіала.

AgroPortal.ua

Міністерство сільського господарства США (USDA) переглянуло оцінку виробництва кукурудзи в Україні, збільшивши її до 29,5 млн т.

«Збільшення виробництва кукурудзи в Україні буде більш ніж компенсоване зменшенням валового збору в Аргентині через скорочення посівних площ і Канаді, де, не дивлячись на більші порівняно з минулим роком площі під культурою, була отримана низька врожайність», — йдеться в повідомленні.

Таким чином, прогнозується зростання експорту української кукурудзи у 2020/21 маркетинговому році на 1,5 млн т — до 24 млн т.

agravery.com