АгроВесна 2020: афіша бізнес-заходів!

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства сформувало бюджетну декларацію на 2021-2023, в якій запропонувало виділити на ці роки понад 90 млрд грн на підтримку пріоритетних напрямків: промисловість, сільське господарство, експорт. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

Сума підтримки для збільшення обсягу сільськогосподарської продукції, розвитку підприємств агропромислового комплексу та забезпеченню продовольчої безпеки і стабільності ринків на три наступні роки загалом складає 45,52 млрд грн і розподіляється по наступних напрямках:

Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників — 40,9 млрд грн.

Фонд часткового гарантування кредитів — 3,12 млрд грн.

Кредити фермерським господарствам — 1,5 млрд грн.

Сума підтримки, що дозволить підвищити експортний потенціал країни становить загалом 12,41 млрд грн та охоплює наступні напрями:

Підтримка та просування експорту — 410 млн грн.

Експортно-кредитне агентство — 6,0 млрд грн.

Компенсація відсотків по кредитах експортерів — 6,0 млрд грн.

На підтримку промисловості за різними напрямками планується виділити загалом понад 32,65 млрд грн, зокрема:

Компенсація кредитів за придбання виробничого обладнання — 6,0 млрд грн.

Співфінансування проектів смарт-спеціалізація регіонів — 6,75 млрд грн.

Створення Фонду енергоефективності у промисловості — 3,0 млрд грн.

Розвиток авіабудування — 16,9 млрд грн.

«Важливо наголосити, що за експортними програмами підтримка надається у тому числі підприємствам промисловості. Таким чином загальна сума підтримки для промисловості може бути збільшена», — зауважують у відомстві.

По роках сума держпідтримки становить:

на 2021-й — 26 млрд;

на 2022-й — 31 млрд;

на 2023-й — 33 млрд.

agravery.com

У Верховній Раді України чекають на прийняття (один — на підписі у Президента) чотири важливі законопроекти, на виконання угоди з ЄС, які є важливими для агросектору. Про це ідеться у блозі на АgroРolit.com Марини Нікітіної, голови парламентського підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права ЄС.

Перший — законопроект № 4568 «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами», який парламент проголосував 3 листопада 2022 року. Наразі він чекає підписання Президентом України.

Законопроект спрямований на комплексне врегулювання вимог до безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами та спрямований на забезпечення захисту здоров’я громадян та інтересів споживачів відповідно до вимог ЄС.

Другий — законопроект № 6480 «Про географічні зазначення спиртних напоїв».

Він готується до 2-го читання в залі парламенту.

Проект розроблено з метою забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони в частині правової охорони географічних зазначень спиртних напоїв.

Третій — законопроект № 4558 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами».

Документ готується до повторного 2-го читання.

Ним запроваджуються вимоги щодо упакування та маркування пестицидів і агрохімікатів таким чином, щоб мінімізувати ймовірності їх помилкового прийняття за харчовий продукт, напій, лікарський засіб або корм, а також уточнюються вимоги до змісту етикетки, якою мають супроводжуватися пестициди і агрохімікати які повністю будуть відповідати вимогам ЄС.

Четвертий — законопроект № 5839 «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки».

Проект закону розглянуто до першого читання в комітеті Ради.

Законопроект стосується зміни двох згаданих законіву частині, де йдеться про дерегуляцію бюрократичних процесів щодо отримання реєстрації сертифікатів. Ним передбачається оптимізація документообігу щодо реєстраційних процедур між учасниками процесу.

Збільшення вимоги до локалізації для участі в державних закупівлях можна розглядати як велике джерело для підтримки українських виробників.

Про це зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко в інтерв'ю Ліга.Бізнес.

«Локалізація існує в усіх європейських країнах, у США. Про що мова: у змаганні між локальним та іноземним постачальником перевагу має отримувати компанія з локалізацією. Ясна річ, йдеться не про безумовну перевагу: ми ще дискутуємо підходи, щоб зберегти баланс — все-таки ми маємо угоду про асоціацію з ЄС, треба це враховувати. Але зараз цей баланс спотворений, причому не на нашу користь», — прокоментував Ігор Петрашко.

Міністр наголосив, що додатковий критерій локалізації буде вводитися, не міняючи системи Prozorro.

«Система буде продовжувати працювати у рамках діючих алгоритмів, щоб все відбувалося абсолютно прозоро, без жодного ручного управління. Але система повинна враховувати національні критерії. Наприклад, сплата податків. Чому компанія, яка сплачує податки в Україні не повинна мати жодного пріоритету перед конкурентом, який взагалі нічого не платить до нашого держбюджету, при цьому отримуючи від свого уряду кредит під нуль процентів на експорт? Це ненормально. Друге, для великих проєктів дуже бажано, щоб продукція збиралася/вироблялася в Україні. Є приклад Казахстану — чому у них є виробництво локомотивів GE, а до нас їх привозять? Тобто загальна ідея така: хочете отримати держзамовлення, платіть гроші до бюджету України», — роз’яснив Міністр.

За його словами, реформування системи не відбудеться миттєво, зміни будуть поступовими, для початку хотілося б дати сигнал.

Станом на 1 лютого 2022 року поголів'я птиці в Україні склало 193,9 млн голів, що на 0,7% більше, ніж на таку саму дату у 2021 році.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Поголів'я у промисловому секторі за січень цього року зросло на 2,9% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 110,9 млн голів.

Натомість у господарствах населення поголів'я птиці на 1 лютого скоротилося на 2,4% порівняно з такою ж датою 2021 року і склало 83 млн голів.

Держстат зазначає, що дані наведені без урахування тимчасово окупованої території Криму, Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

ptichki.net