Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

04-трав-2018

У період з 21 по 28 квітня 2018-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) про 77 осередків особливо небезпечних хвороб.

Ветеринарні служби Росії за минулий період повідомили про спалах африканської чуми свиней (АЧС) в Бєлгородській області (1).

В Угорщині вперше зареєстрували захворювання дикого кабана на африканську чуму свиней (1). Нові вогнища АЧС також виявили в Латвії (11), Польщі (45), Республіці Молдова (1), Україні (1) та Чеській Республіці (3). Вогнища ящура (серотип О) виявили в Китаї (2). Ветеринарні служби 6 країн повідомили про високопатогенний грип птиці: Китай (1), Мексика (2), Тайвань (1), Фінляндія (1), Швеція (3) і Японія (2). Низькопатогенний грип птахів виявили у Франції (1).

За минулий період в МЕБ також повідомили про збільшення захворюваності коней грипом в Аргентині і пироплазмоз, діагностований у коня в Хорватії (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Більше новин
Попит на яловичину на внутрішньому ринку впав
12-лип-2018

Найактивніше серед всіх сортів м'яса в Україні виробляється курятина, споживання якої зростає з кожним роком — продукція вітчизняних птахофабрик користується попитом як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. Українська свинина практично повністю забезпечує внутрішній ринок. Її експортний потенціал обмежений через поширення АЧС. А яловичина є найдорожчим і трудомістким видом м'яса. Вона займала в 2017 році всього 5,2% в об'ємі українського м'ясного випуску.

Попит на яловичину на внутрішньому ринку впав, і вітчизняні власники великої рогатої худоби вважають за краще зосередитися на випуску молока, а бичка не відгодовувати, а відразу пускати на забій. Це призводить до зменшення в країні поголів'я ВРХ.

У 2017 році випуск української яловичини зменшився на 6,6% в порівнянні з 2016-м. Роком раніше зафіксовано його зростання на 8,6%, але показників 2013 роки досягти так і не вдалося.

Технологія заморозки ще не дуже поширена серед виробників — 78,5% яловичини випущено торік у свіжому вигляді. Вітчизняні виробники забезпечили в 2017 році 96,8% внутрішнього ринку. Частка імпорту збільшилася за рік з 2,5% до 3,2%. В основному завозяться сорти яловичини преміум-сегмента для роздрібної торгівлі та ресторанів.

«Більшість виробничих потужностей зосереджені в західних областях України. Сприятливий клімат, доступність кормів і наявність великих пасовищ сприяли тому, що лідером галузі стала Тернопільська область. Вона випускає 22,6% свіжої і 30,1% замороженої яловичини від загальноукраїнського об'єму», — зазначають аналітики.

Драйвером для розвитку виробництва української яловичини в умовах низького внутрішнього попиту є знаходження нових і розширення наявних каналів її експорту. Обсяг поставок на міжнародні ринки становить 30−40 тис. тонн на рік і перспективи зростання в цьому напрямку значні. Країни Азії та Близького Сходу готові закуповувати великі обсяги халяльного продукту.

«Для реалізації експортного потенціалу вітчизняним виробникам необхідно адаптувати своє виробництво під міжнародні вимоги. Йдеться про підвищення якості та глибини переробки м'яса, адже його транспортування на великі відстані можлива тільки в замороженому вигляді», — підкреслюють експерти.

Аналітики прогнозують, що найближчим часом скорочення внутрішнього попиту буде компенсуватися розширенням експортних поставок. Запорукою успішного розвитку для вітчизняних виробників є освоєння методів переробки яловичини, що забезпечують сучасні стандарти якості.

Pro-Consulting

Детальніше
Нові вимоги до маркування продукції можуть негативно вплинути на бізнес, — ЄБА
13-лют-2020

За вимогами ЄС українські виробники зобов’язані друкувати на упаковках одиниці вимірювань латиницею. На думку бізнес-спільноти, наказ Міністерства економіки, що згодом дозволив використовувати також кирилицю,  призводить до плутанини та погіршення умов бізнесу. 

Про це повідомляє Європейська Бізнес Асоціація.

На сьогодні, згідно з чинною редакцією, уся продукція, яка буде розміщена на ринку України після 1 січня 2021 року, має обов’язково бути маркована латиницею та може додатково мати маркування, нанесене кирилицею. Однак, таке рішення вдовольняє не всі індустрії.

Водночас, нещодавно Міністерством економіки було опубліковано проект змін до Наказу № 914, які у разі їх прийняття ще більше погіршать ситуацію. Зокрема, нова запропонована редакція передбачає, що абсолютно вся продукція повинна мати маркування одиниць вимірювання — і латиницею, і кирилицею.

На думку компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації, запропонована редакція не лише не вирішує існуючі законодавчі неузгодженості для ряду індустрій (до прикладу, сфери агрохімії, ветеринарних препаратів, тощо), але й суттєво погіршує умови ведення бізнесу для тих індустрій і компаній, які вже змогли виконати вимоги, передбачені чинною редакцією Наказу № 914, та наносять маркування виключно латиницею.

Особливо критичним питання є для компаній, які виробляють невеликі вироби, наприклад, навушники, флешки, камери, мобільні телефони та іншу невелику електроніку, тощо.

Адже, на таких виробах часто фізично неможливо нанести маркування та позначки декількома мовами. Таку вимогу часто можна виконати лише шляхом створення окремої виробничої лінії для товарів, призначених для українського ринку.

А це, в свою чергу, призвело б до зростання собівартості таких товарів для українського споживача та до скорочення асортименту товарів, який легально постачається в Україну.

agropolit.com

Детальніше
УЗА: Ліцензування експорту пшениці необхідно скасувати
06-квіт-2022

Українська зернова асоціація звернулася до профільних міністерств, зокрема Міністерства аграрної політики та продовольства та Міністерства економіки України, з проханням відновити експорт пшениці та скасувати ліцензування.

Як говориться у повідомленні УЗА, такий крок необхідний, оскільки Україна має надлишкові перехідні запаси з минулорічного врожаю, а експорт зерна значно ускладнений через блокування українських морських портів. 

«Скасування ліцензії на експорт дозволить трішки спростити механізм експорту пшениці та вивільнити потужності для зберігання нового врожаю», — пояснюють експерти. 

Зазначається, що в 2021 р. українські аграрії зібрали рекордний врожай пшениці — понад 33 млн т. З року в рік внутрішній ринок України споживає близько 5-7 млн т як продовольчої, так і фуражної пшениці разом. Враховуючи пандемію та бажання уряду сформувати рекордні перехідні залишки, зерновики підтвердили готовність експортувати лише 25,3 млн т пшениці, що закріплено в Меморандумі про взаєморозуміння між урядом та профільними асоціаціями. 

«Станом на 1 березня було експортовано лише 18,2 млн т пшениці із запланованих 25,3 млн т. Враховуючи рекордні перехідні залишки, в Україні на елеваторах зберігається ще близько 12 млн т пшениці, при цьому до нового врожаю залишилось менше 3-х місяців, а внутрішнє споживання може становити близько 1,5 млн т», — прогнозують в УЗА. 

За даними Укргідрометцентру, Держпродспоживслужби та Мінагрополітики, а також інформації з полів, пшениця успішно перезимувала, відтак наразі стан озимих культур добрий, і ризиків неврожаю, окрім як воєнних дій в окремих регіонах, наразі не спостерігається. При цьому, у зв’язку з військовою агресією рф та блокадою морських портів зерновики вимушені експортувати зернові та олійні культури лише через наземні шляхи. Пропускна спроможність наземних переходів обмежена приблизно в 20 тис. т на добу, що в 10 разів менше за можливості українських портів. Таким чином, за оцінками УЗА, за нинішніх логістичних умов Україна зможе експортувати не більше 2 млн т зерна, включно з пшеницею та кукурудзою.

«Сьогодні експорт — це не лише надходження вкрай потрібної валюти в країну, а й обігові кошти аграріїв для посівної кампанії та подальшого процесу вирощування культур. Окрім того, потрібно врахувати можливості зберігання вітчизняних елеваторів — близько 56 млн т. Сьогодні в Україні на складах залишається близько 22 млн т зерна, що може бути експортовано без ризиків продовольчої безпеки України. Враховуючи тенденцію щодо вирощування понад 100 млн т зерна щороку, а також неекспортовані залишки, Україна може зіштовхнутися з великою проблемою відсутності достатніх потужностей для зберігання зерна», — пояснюють в УЗА.

УЗА підтримала рішення уряду щодо скасування раніше впровадженого ліцензування експорту кукурудзи та соняшникової олії та вважає за доцільне також скасування ліцензування експорту пшениці та повного відновлення експорту зерна, оскільки відповідне рішення не сприяє експорту залишків, а лише гальмує торгівлю зерном.

agroportal.ua

Детальніше
Нульова ставка ПДВ для продуктів харчування є найбільшим викликом для влади у 2022 році
06-січ-2022

Виклик № 1 для всіх гілок влади — нульова ставка ПДВ для усіх продуктів харчування, фруктів і овочів у ЄС з другого півріччя 2022 року.

Про це ідеться у матеріалі головного редактора сайту АgroРolit.com Наталії Білоусової.

«Ми знаємо, що її планують запровадити в рамках реформи податку на додану вартість. Нещодавно у Брюсселі погодили текст Директиви ЄС про нульовий ПДВ. Тож щоб не ляпнутися обличчям у товари європейських виробників на українських прилавках, нам потрібно в супероперативному режимі вжити дзеркальних заходів — і давати харчовій переробці та АПК нульову ставку ПДВ», — написала Білоусова.

За її словами, якщо цього не станеться — то ми власними руками будемо душити свого ж виробника в умовах конкурентного ринку на свої же території.

«А споживач голосуватиме гривнями на користь європейських харчів. Як вам така перспектива? Не дуже. Адже за нею стрімке зростання саме харчового імпорту в Україну», — зазначила Наталія Білоусова.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок