18 квітня 2017 вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №4 (80), квітень 2017

У Мінекономіки активно працюють над реалізацією Стратегії з розвитку зрошення в Україні на період до 2030 року із залученням широкого кола фахівців цієї галузі. Відновлення зрошення забезпечить сталий розвиток сільськогосподарської галузі у Південних регіонах та реалізацію аграрного потенціалу всієї України.

Про це зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко в Одесі під час круглого столу на тему: «Відновлення зрошення в зонах ризикового землеробства», йдеться на сайті відомства. 

Участь у заході взяли заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький, представники Одеської ОДА, одеської філії ДУ «Держґрунтохорона», Державного агентства водних ресурсів України, Інституту водних проблем і меліорації НААН, науковці, керівники аграрних підприємств та фермери.

«Питання відновлення зрошення потребують нагальної уваги. Впровадження Стратегії та спільних напрацювань дозволить ефективніше реалізовувати наш аграрний потенціал, зокрема, збільшити обсяг виробництва агропродукції, створити нові робочі місця, залучити інвестиції та стимулювати розвиток бізнесу на селі», — зауважив Ігор Петрашко.

Учасники зустрічі детально обговорили передумови та перспективи розвитку зрошення в Одеській області і в інших південних областях, а також розглянули перспективи розвитку зрошувальної інфраструктури.

latifundist

Аналітики вирахували, у скільки обходяться традиційні продукти харчування, і склали рейтинг найдорожчих з них у плані витрати ресурсів. Про це повідомляє znaj.ua.

Виробництво продуктів харчування вимагає чималих затрат. Це й електроенергія, і харчі для тварин, і спецзасоби для обробітку землі.

• Найдорожчим з точки зору ресурсів виявилося виробництво яловичини, йдеться у журналі New Scientis. 

Земля, на якій випасають велику рогату худобу, може дати у 10-20 разів більше білка, ніж є в яловичині, якщо засадити її бобовими. Для виробництва кілограма м’яса корів необхідно 15 тисяч літрів води. Це в три рази більше, ніж потрібно для вирбництва курятини, і в 18 разів більше, ніж би було використано для вирощування пшениці.

• На другому місці за витратністю йдуть креветки. Для отримання 1 кг креветок необхідно витратити 25 кг корму.
• Замикають трійку лідерів горіхи. Вони потребують величезної кількості води для росту. Наприклад, на вирощення каліфорнійського мигдалю йде 10% води держави. Аналогічна ситуація з волоськими горіхами, кеш’ю, фундуком і фісташками. Аби зберегти ресурси, експерти радять надати перевагу харчовим каштанам.

Четверте, п'яте, шосте та сьоме місця зайняли, відповідно, картопля фрі, кава, банани і шоколад. Причому виробництво смаженої картоплі є одним з головних джерел відходів.

Враховуючи, що в найближчі 30 років кількість населення Землі збільшиться ще на 2,5 млрд, автори дослідження радять переглянути ставлення до використання ресурсів і шукати більш ефективні шляхи для отримання продуктів з меншими витратами.

Держпродспоживслужба та Асоціація м’ясної галузі домовилися про співпрацю з метою розвитку експорту м’яса та м’ясних продуктів у 2021−2025 роках. Відповідний меморандум підписали Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька та виконавчий директор Асоціації Микола Бабенко.

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

«Держпродспоживслужба всебічно сприятиме підтримці українських виробників м’яса та м’ясних продуктів у міжнародній торгівлі, створенню нових можливостей та розвиткові м’ясної галузі в цілому», — розповіла Владислава Магалецька.

За інформацією Асоціації м’ясної галузі, ключовими напрямками експорту в 2021 році є країни Азії та Африки. Найбільше української продукції наразі постачається до Саудівської Аравії. Зокрема, протягом січня-квітня експорт становив більше 50 мільйонів доларів.

Також обговорювалася робота з відкриття нових ринків збуту для українських виробників. Владислава Магалецька наголосила, що зараз активно ідуть переговори по відкриттю ринків у КНР, Індії, Канаді, Малайзії, Мексиці, Південній Кореї та інших державах.

«Співпраця з Держпродспоживслужбою — це важливий крок, що наближає нас до відкриття нових ринків збуту та лідерства у глобальному ринку продуктів виготовлених в Україні — фундаментальна задача, вирішенням якої також займається наша Асоціація в глобальному ринку м’яса», — зазначив Микола Бабенко.

Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.

За перший квартал 2017 експорт молочних продуктів з країн ЄС зріс на 2,5% у натуральному вираженні та на 13,4% у вартісному вираженні, порівняно з відповідним періодом 2016-го.

Експорт молочних продуктів за березень продовжив тенденцію зростання на 4,7% у порівнянні із березнем 2016. У перерахунку на молоко (сировину) зростання склало 18,3%.

Збільшився експорт сиру — +9,2% у кількісному вираженні і +12,7% у вартісному, СЗМ — +6,7% у кількісному вираженні та +19,3% у вартісному, суміші для дитячого харчування — +11,2% у кількісному вираженні і +8,8,% у вартісному вираженні.

Найактивнішим імпортером в першому кварталі 2017 був Китай: суміші для дитячого харчування — +47%, СЗМ — +23% та СНМ — +26%.

Південно-східна Азія, країни Середнього Сходу та Африки збільшили обсяги експорту молочних продуктів з Європи.

MilkUa.info за матеріалами clal.it