22 липня 2019 року вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №7 (107), липень 2019

Депутати Аграрного комітету підтримали подання на бюджетний дохід України щодо необхідності збільшення державної підтримки сільського господарства на 2021 до 8,4 млрд грн що становить 1% від аграрного ВВП.

Про це повідомив Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, на своїй сторінці у Facebook, пише agravery.com.

«Особливо в цей рік, коли ми бачимо неврожай і складні погодні умови, є важливим передбачити достатньо коштів на 2021 рік, щоб реалізувати напрацювання, які націлені на розвиток виробництва продукції з доданої вартості: садівництво, тваринництво, органічне виробництво овочівництво», — зазначив Висоцький.

За словами заступника міністра, також необхідно активно відновлювати і розвивати зрошення та компенсацію відсотків по кредитам, і державну підтримку агрострахування.

«Чекаємо на засідання бюджетного комітету та наступних рішень в рамках бюджетного процесу. Сподіваємось, що кінцевий результат буде на користь аграрних виробників, та буде виділено достатньо коштів в прийнятому в цілому законі України про бюджет на 2021 рік», — підкреслив Тарас Висоцький.

Крім того, в комітеті почали обговорювати проект про ветмедицину №3318, однак через велику кількість поправок — розгляд по суті перенесли на наступний комітет.

«Під час засідання підтримали пропозиції щодо збільшення фінансування держпідтримки аграріям на 4,4 млрд грн в проекті держбюджету на 2021 рік №4000.

Однак, на жаль, комітет не вніс додаткову аргументацію звідки компенсувати видатки», — зауважив Сергій Лабазюк, народний депутат, член аграрного комітету, на своєму Telegram-каналі. Разом з тим, нардепи підтримали у редакції комітету до другого читання проект №3295 «Державний аграрний реєстр».

 «Тобто не внесли компанію в реєстр — не маєш права на дотації», — додав Лабазюк.

Фундамент під будівництво заклали у селі Заривинці на Бучаччині. Нова лінія виробництва дозволить створити близько 40 робочих місць, повідомляє Тернопільська ОДА.

Завод входить у структуру товариства «Бучачагрохлібпром», одним із напрямків роботи якого є тваринництво.

«Завдяки власному виробництву комбікорму плануємо покращити засвоюваність продуктів для тваринництва. Обладнання закуповуємо у Німеччині. Окрім того, встановлюємо дві лінії — заготівлі та відвантаження на ферми»,  — розповідає головний інженер ТОВ «Бучачагрохлібпром» Ігор Каковчик.

Завод виготовлятиме 10 тонн комбікорму в годину. Це забезпечуватиме потребу товариства у кормах. Втім, інвестори не виключають, що згодом потужностей вистачатиме і для виробництва продукції під реалізацію.

«Більшість процесів є автоматизованими. Та кожен з них вимагає контролю, і це дозволить нам залучити до роботи кілька десятків людей», — зазначає Ігор Каковчик.

Як повідомив голова наглядової ради «Бучачагрохлібпром» Петро Гадз, це лише початок інвестицій у регіоні.

«Плануємо збудувати ще один тваринницький комплекс на 4400 дійних голів з глибокою переробкою гною для зеленої енергетики. Вироблятимемо близько 15–20 МВт світла. А також зведемо тепличний комплекс на площі 12 гектарів, що дозволить додатково створити 200–250 робочих місць», — зазначив Петро Гадз.

milkua.info

Польща готова розширити власну інфраструктуру для транспортування заблокованого росією українського зерна на Близький Схід та країни Африки і потребує для цього «декількох місяців».

Про це після завершення зустрічі Європейської ради заявив глава польського уряду Матеуш Моравецький, передає «Укрінформ».

«Я сказав нашим друзям в ЄС, що Польща готова змінити і поширити можливості прикордонної, транспортної, залізничної і портової інфраструктури у стислі строки. Ми не зможемо цього зробити за кілька тижнів, але упродовж місяців зможемо досягти певного результату», — повідомив польський прем’єр.

Моравецький зауважив, що українське зерно не створює конкуренції для Польщі.

«Ми допомагаємо одночасно зберегти мир і безпеку у дуже важливих країнах і регіонах, які межують з Європою на півдні та південному сході», — підкреслив Моравецький.

За його словами, Польща запропонувала «дуже конструктивну співпрацю» і перебуватиме у близькому контакті з Єврокомісією щодо того, що Польща може зробити, аби налагодити транспортування через польський кордон і широку колію до залізничної станції Славкув.

«Принаймні частину збіжжя, яке застрягло на узбережжі Чорного моря, можна буде швидко транспортувати (за кордон — ред.)», — резюмував польський прем’єр.

agroportal.ua

В Україні сьогодні працює максимум 15 промислових виробників індичатини. Поголів'я індика в Україні досягло такого рівня, коли далі нарощувати його немає сенсу.

Про це розповів директор чернівецького фермерського господарства «Пан Індик-1» Сергій Семенів, пишет AgroTimes.

«Подальше збільшення обсягів виробництва недоцільно, оскільки сьогодні в нас повністю задоволений попит на внутрішньому ринку, — зазначив він. — А, як відомо, майже всі виробники індичатини орієнтовані на внутрішнього споживача».

За останніми статистичними даними, за цей рік поголів'я індиків в Україні скоротилося майже на 20-30%, переважно за рахунок селян і дрібних фермерських господарств, зауважив Сергій Семенів. Основною причиною цього стали високі закупівельні ціни на комбікорми та ветеринарні засоби.

«Також сьогодні ми бачимо, що середні та дрібні виробники один за одним заморожують виробництво: продають відгодовану птицю і не поповнюють потужності новими індичатами», — додав він.

Сам же «Пан Індик-1», який спеціалізується на товарному вирощуванні індиків, планує зробити акцент на вдосконаленні технології вирощування для зниження собівартості продукції.

agroportal.ua