«Митний безвіз» із ЄС запрацює з 2021 — Качка

Зростання кредитування в аграрній сфері за результатами 2017 року стало одним з найдинамічніших в порівнянні з іншими секторами економіки. Про це заявила директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Світлана Коробкова.

Також, за словами С. Коробкової, на особливу увагу заслуговує малий і середній бізнес, що працює в агросекторі.

«Малий і середній бізнес показали свою стійкість і здатність обслуговувати взяті кредити. За даними НБУ, проблеми з поверненням кредитів мають лише близько 5% малих і середніх аграрних підприємств. В порівнянні з рівнем непрацюючих кредитів підприємствам, який на початок 2018 року становив 54,6%, платіжна дисципліна в аграрному секторі виглядає досить», — зазначила експерт.

В цілому ж, за даними НБУ, портфель банківських кредитів бізнесу виріс тільки на 0,7%.

«Все більше українських банків визнають, що аграрний сектор є одним з найбільш надійних для кредитування сегментів економіки. При цьому якість аграрних кредитів — більш високе в порівнянні з кредитуванням інших секторів. Як результат, фахівці вважають, що кредитувати агробізнес вигідно,» — зазначила С. Коробкова.

Також повідомляється, що багато великих українських банки роблять ставку саме на АПК. Так, за словами голови правління Райффайзен банк Аваль Володимира Лавренчука, понад 50% кредитів банку видано аграріям.

«Що стосується надійності агрокредитів, вони найвищі на ринку. Відмови платити за кредитами не перевищують 3%», — додав він.

delo

Минулого року українським експортерам вдалося відкрити ринки ще 12 країн. Крім того, Держпродспоживслужба разом з компетентними органами інших держав погодила 35 експортних сертифікатів, повідомили у відомстві під час публічного звіту про роботу за 2020 рік.

Зокрема, минулого року спостерігався прогрес у торговельних взаєминах з такими країнами: Бразилією, Алжиром, Індонезією, В’єтнамом, Іраном, Молдовою, Узбекистаном, Сербією, Ліваном, Грецією, Німеччиною, Швецією та Грузією.

У планах на 2021 рік – продовження пошуку нових міжнародних партнерів. Зокрема, йдеться про пожвавлення експорту ВРХ, яловичини, курятини та ін.

«Сьогодні продовжується робота з міжнародними партнерами щодо розширення збуту по різних товарних позиціях, серед яких – продукція птахівництва, жива велика та дрібна рогата худоба, яловичина та свинина, молоко та молочні продукти, мед, яблука, лохина та черешня, горох та квасоля, цибуля, пшеничне борошно, риба та рибопродукти, репродуктивний матеріал», – зазначили у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Meat-Inform

Міністерство аграрної політики та продовольства закликає народних депутатів України підтримати у другому читанні та в цілому законопроект №7451, який розблоковує процес приватизації і дозволяє підприємцям створити нові виробництва та гарантувати продовольчу безпеку держави в найближчій перспективі.

Українським аграріям терміново потрібен доступ до інфраструктури зберігання та переробки зернових, яку можуть забезпечити об’єкти державних підприємств – комбінати хлібопродуктів (КХП) та спиртзаводи (активи ДП “Укрспирт” та концерну “Укрспирт”). Бізнес готовий інвестувати в запуск виробництва, переобладнання підприємств та випуск продукції з високою часткою доданої вартості. Для цього потенційні інвестори повинні отримати активи у приватну власність.

Через блокаду ворогом Чорноморських портів в Україні накопичилося понад 20 млн тонн зернових та олійних культур врожаю 2021 року, які не змогли експортувати. Очікується, що цьогорічний врожай складе близько 50 млн тонн зернових, що зробить питання зберігання зерна критичним. До жовтня поточного року українські аграрії матимуть нестачу складських потужностей у розмірі 10-15 млн тонн.

Зменшення наявної аграрної інфраструктури демотивує сільгоспвиробників проводити роботи в наступному аграрному сезоні. В результаті виникнуть високі ризики системної кризи аграрної галузі, що позначиться як на експортних можливостях України, так і на національній продовольчій безпеці.

Уже сьогодні слід шукати нові можливості для переробки та зберігання зернових, а також створення продукції з доданою вартістю. Додаткові потужності можна обладнати на базі об’єктів, які перебувають у державній власності та не використовуються ефективно.

Державні спиртові активи  мають підведені інженерні комунікації та потужності для швидкого запуску виробництв з переробки зернових на спирт для технічних та хімічних потреб.  

 аgravery.com

Мінагрополітики відповідно до вимог ЄС впровадило уніфікований підхід до реєстрів кормів та каталогу кормових матеріалів.

Наразі в Мінагрополітики створено два нових реєстри: Державний каталог кормових матеріалів та Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей.

Державний каталог кормових матеріалів містить: Глосарій процесів – відомості передбачені Частиною В Регламенту Комісії (ЄС) № 68/2013 від 16 січня 2013 року; Перелік кормових матеріалів – відомості передбачені Частиною C Регламенту Комісії (ЄС) № 68/2013 від 16 січня 2013 року; Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей містить відомості передбачені Частиною В Регламенту Комісії (ЄС) № 2020/354 від 04.03.2020 щодо встановлення реєстру кормів, призначених для особливих поживних цілей. Мінагрополітики забезпечено відкритий та безоплатний доступ до відомостей цього державного реєстру для понад 7000 суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з виробництвом та обігом кормів.

Відомості Державного каталогу кормових матеріалів та Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей використовуватимуться операторами ринку кормів при уніфікації назв кормових матеріалів, забезпеченні доступу до інформації про їхні властивості, маркуванні, рекламі та представленні кормів.

Ведення державного реєстру Мінагрополітики здійснюватиме відповідно до статей 25 та 28 Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» та Порядку формування та ведення Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 № 884.

Нагадаємо, що в 2021 році учасники ринку кормів отримали повний комплект потрібного регулювання з боку держави – центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини забезпечено прийняття 20 необхідних нормативно-правових актів відповідно до Закону України «Про безпечність та гігієну кормів».

minagro.gov.ua