Жорстка безпека кормовиробництва ЄС, або Коротко про GMP+

14-черв-2018

Для виходу на іноземні ринки виробникам кормів, кормових добавок, інгредієнтів і преміксів потрібно дуже відповідально поставитися до сертифікації. Одним із ключових питань для повноцінної торгівлі з ЄС є отримання сертифікату за стандартом GMP+ (вимоги до системи менеджменту безпеки кормів).

Що таке стандарт GMP+?

Схема сертифікації кормів GMP+ була ініційована та розроблена в 1992 році учасниками комбікормової промисловості Нідерландів. Спочатку схема впроваджувалась у національному масштабі країни, згодом виросла до рівня міжнародної системи. У 2013 р. був опублікований перший стандарт по забезпеченню відповідальності за виробництво кормів. Для цих цілей були створені два модулі: забезпечення безпеки кормів GMP+ і забезпечення відповідального кормовиробництва GMP+.

Якщо підприємство планує продавати у Європу вирощене зерно для переробки, а саме для виробництва жирних кислот, олії, комбікорму чи преміксів, то сертифікат GMP+ є обов’язковим. Зараз в Україні майже 100 підприємств сертифіковані за цим стандартом, у Росії — 20, у Білорусії — 7.

Система безпеки кормових продуктів у ЄС більш жорстка, ніж харчових. Це пов’язано з тим, що досить важко виявити, чим насправді хвора тварина, і часто зоотехнік приймає рішення, що тварину легше зарізати, ніж лікувати. Тому для зменшення вірогідних захворювань продукцію перевіряють на всіх етапах.

За словами генерального директора компанії MNC Group Григорія Мазура, отримання сертифіката має важливе значення, бо за його відсутності постачальник продукції просто «вилітає» з ринку.

«GMP+ — це передусім питання безпечності продукції. Крізь правила сертифікації червоною ниткою проходять питання запобігання забрудненню, дотримання зобов'язань (складу, технології, стратегії контролю, управління змінами і т.п.). Дуже важливо, щоб власники і топ-менеджери були готові до сертифікації GMP+ і розуміли її необхідність. Ті, хто цього не зрозуміють, будуть втрачати контракти, тому що не зможуть забезпечити навіть мінімально необхідний рівень якості продукції», — вважає експерт.

Для чого потрібна система безпеки кормового виробництва?

Система виробництва по стандарту GMP+ описує порядок дій на виробництві, починаючи від вхідної сировини, повністю всі технологічні процеси, як із ними працювати і т. д., до продажу.

«Сертифікація потрібна для того, щоб коза, курка, свиня чи корова добре розвивалася, швидко росла, доїлась гарно і т. д. Якщо корм якісний і безпечний, то проблем із вирощуванням худоби не буде. Тобто ті норми, на які розраховує виробник, будуть виконані. Якщо у кормовому виробництві відбувся збій, чогось не доклали, наприклад, то що виходить: виробник купив корм, дав своїй козі, а вона не доїться. Тобто одразу йде недовиробництво», — розповідає Григорій Мазур.

Законодавство, що регулює систему кормовиробництва

У вітчизняній законодавчій базі немає вимог сертифікації по GMP+. Однак нещодавно був прийнятий закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження». Він був повністю списаний із стандарту ІSO22000, який в GMP+ складає десь, напевно, 60%. Тобто все, що є в законі, те і є в стандарті, та стандарт значно більше. Загалом вимог до системи кормового виробництва більше, ніж, наприклад, до системи сироваріння.

«Дотримання законодавства з виробництва продукції — це одна сторона. Інша частина питання — репутація і маркетинг, тобто, якщо підприємство думає про вихід на ринок супермаркетів чи експорт за кордон, то вже зараз потрібно впроваджувати систему безпеки харчових продуктів. Мінус нашого менталітету — багато хто з виробників вважає, що сертифікат можна просто купити. З іншого боку виробники, що цінують свою репутацію, мають досконалі системи менеджменту з високим рівнем безпеки харчових продуктів», — зазначає генеральний директор MNC Group.

Основні стандарти GMP+

Існують 4 основні стандарти GMP+, кожен з яких стосується конкретної сфери діяльності. Один — загальний, з широкою областю сфер дії, та три специфічні для більш вузьких сфер.

GMP+ В1 — це найширший стандарт, який поширюється на всі види діяльності від виробництва комбікормів, преміксів, кормових добавок та інгредієнтів до їх зберігання і відвантаження, крім послуг перевезення. Структура стандарту аналогічна ISO, що дозволяє легко його комбінувати з різними іншими стандартами, а також він посилений вимогами GMP+ та HACCP.

GMP+ В2 стосується лише виробництва добавок та кормових інгредієнтів.

GMP+ В3 поширюється на компанії, сфера діяльності яких включає продаж кормів та інгредієнтів, послуги зберігання і відвантаження, а також збір зернових, олійних і бобових культур.

GMP+ В4 призначений для компаній, що займаються фрахтуванням, надають послуги з перевезення.

Що потрібно для отримання сертифікату?

Для виробників, які хочуть виготовляти продукцію на основі сертифікації GMP+, найпростішим варіантом буде викликати спеціаліста, який проаналізує виробництво і розповість, що треба міняти. Що стосується виробництва, то основні моменти, які потрібно міняти, це: санітарно-пропускні пункти, місця розміщення зон для зберігання сировини. Впроваджується чіткий контроль системи гігієни співробітників: у зонах виробництва робітники ходять в халатах, шапочках і бахілах. Відповідно повинен бути дотриманий процес зберігання готових матеріалів, виробництва кормів, без відхилень.

Список акредитованих в Україні спеціалістів можна знайти на офіційному сайті GMP+ International

Де можна навчитися стандартам GMP+?

В Україні працює єдина в світі російськомовна академія GMP+ Academy при Одеській національній академії харчових технологій. Навчальний курс направлений на передачу знань про менеджмент безпеки кормів на всіх рівнях для досягнення максимальної безпеки в галузі виробництва і збуту кормової продукції.

kurkul

Більше новин
Ціна на курятину сприяла збуту свинини
03-лист-2016

Відновлення цін на ринку живця відбулося в кінці жовтня, і, найвірогідніше, «зачепить» початок листопада. Так, минулого тижня очікування виробників підтвердилися, тож свиней забійних кондицій реалізували по 29,1 грн/кг, як планували раніше. Про це повідомляє Аналітичний відділ АСУ. Перший тиждень жовтня також відзначиться вищими цінами. Зокрема, основну частину живця реалізовуватимуть в діапазоні від 29-30,5 грн/кг. Проте, окремі невеликі партії «розписали» дорожче — їх закупівельна ціна перевищує 31 грн/кг. «Відвоювати» вищу ціну на свинину дозволила активізація попиту з боку закупівельників, які просили додаткові об’єми живця та були готові відновити роботу з постачальниками сировини, торгівлю з якими до цього вели мляво. Крім цього, «підігрівають» ситуацію на ринку чутки про неофіційний відтік свиней за межі країни, поступове «згортання» присадибного свинарства та обмеження торгівлі свининою в АЧС-позитивних областях. Зазначимо, що аналогічний підйом цін спостерігався у відповідний період минулого року. Однак, цьогоріч закупівельні ціни знаходяться на помітно нижчому рівні ніж у 2015-му через відсутність активної зовнішньої торгівлі та недостатньої купівельної спроможності українців, які могли б підтримати їх рівень. Деяке подорожчання торкнулося і роздрібних цін на свинину, хоча вона залишається одним з найбільш доступних видів м’яса. Так, після деякого «просідання» на 42-му тижні, у кінці жовтня середні ціни на свинячу вирізку та стейк піднялися на 0,3 грн/кг. Водночас роздрібна ціна на курятину змінилася відчутніше: грудинка подорожчала на 1,15 грн/кг, а курячий фарш піднявся в ціні на 0,75 грн/кг та залишається дорожчим за свинячий. Варто також зазначити, що ціна свинячої вирізки у порівнянні з відповідною датою минулого року зросла незначно (+1,6%), тоді як куряче філе подорожчало більш ніж на 18%. Решта аналізованих товарних позицій зараз коштують дешевше ніж торік. Зокрема, свинячий фарш понизився в ціні майже на 16% відносно цін у кінці жовтня 2015-го. Як наслідок, підйом роздрібних цін на курятину слугував додатковим сприятливим чинником для збуту свинини. Так, станом на кінець жовтня, окремі свинячі відруби — тазостегнова частина, стегно, грудинка, лопатка — коштували менше 75 грн/кг, а значить були дешевшими за куряче філе. Хоча окремі «преміальні» свинячі відруби (корейка, вирізка, ошийок, стейк) коштують дорожче, проте їх пропозиції в окремих торгівельних мережах відповідають роздрібним цінам на філе курки.

Детальніше
Виробництво молока у січні-листопаді 2017 зросло на 3,2%
18-груд-2017

У листопаді в Білорусі було отримано 529,8 тис. т молока в сільськогосподарських організаціях. У порівнянні з жовтнем цього року виробництво скоротилося на 5,9%.

Разом з тим листопад-2017 виявився краще листопада-2016 на 4,2%.

Обсяг виробництва за підсумками 11 місяців досяг 6,426 млн. тонн, що на 3,2% більше, ніж в аналогічний період минулого року. Для порівняння: в 2016 році виробництво молока в Білорусі зростало з темпом 1,8%.

Можна очікувати, що в цьому році виробництво молока в країні зросте не менш ніж на 3%, а валовий надій тільки в промсекторі може досягти 7 млн. тонн.

beldairyblog.by

Детальніше
АЧС у Китаї: постраждало велике свиногосподарство
09-січ-2019

Минулого тижня хворобу виявили на фермі, де утримували більш ніж 73 тис. свиней, розташованій в провінції Хейлунцзян (Mingshui). Це найбільше китайське господарство, на якому виявили африканську чуму свиней. 

АЧС також виявили на фермі в окрузі Зежоу, місто Цзіньчен, провінція Шаньсі. Там утримували близько 8 тис. свиней.

Міністерство сільського господарства Китаю опублікувало на минулому тижні нове положення, яке впливає на бійні. За даними Міністерства сільського господарства, м'ясопереробники будуть зобов'язані проводити тести на наявність вірусу АЧС в продуктах зі свинини, перш ніж продавати їх. Крім того, забій свиней, що надходять з різних регіонів, буде проводитися окремо.

Якщо тести на наявність вірусу АЧС будуть позитивними, бійня повинна буде відбракувати всіх свиней і призупинити операції принаймні на 48 годин.

З моменту підтвердження китайським урядом першого спалаху африканської чуми свиней (АЧС) в провінції Ляонін 3 серпня 2018 року, вже виявили 100 спалахів захворювання у 23 провінціях/автономних регіонах/муніципалітетах. Упродовж цього часу у рамках боротьби з хворобою знищили більше 706 тис. свиней.

PigUA.info за матеріалами pig333.com

Детальніше
Ряд українських підприємств отримали право експорту продуктів тваринного походження до Молдови
16-черв-2017

Ряд українських підприємств включено до переліку компаній, яким надано право експорту продуктів тваринного походження до Республіки Молдова.

Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

Відповідно до повідомлення Національного агентства з безпечності харчових продуктів Республіки Молдова від 26.04.2017 № 01-6/857, ряд українських підприємств включено до переліку компаній, яким надано право експорту продуктів тваринного походження до Республіки Молдова.

До даного переліку входять сирзаводи, птахокомплекси, холодокомбінати та інші підприємства.

Зокрема, до переліку включено 11 підприємств: ТОВ «Фірма "Оліс ЛТД"», ТОВ «Рожищенський сирзавод», ТОВ «Рибоконсервний завод "Дунай"», ТОВ «Птахокомплекс "Губин"», ТОВ УПГ «Малинівка», ТОВ «ФОРЕС», ТОВ «Фуд Девелопмент», ПАТ «Львіський холодокомбінат», ТОВ «Птахокомплекс Дніпровський», ПрАТ «Черкасирибгосп» та ТОВ «Барський птахокомбінат».

Agravery

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (044) 454 12 24
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 8, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок