Жорстка безпека кормовиробництва ЄС, або Коротко про GMP+

14-черв-2018

Для виходу на іноземні ринки виробникам кормів, кормових добавок, інгредієнтів і преміксів потрібно дуже відповідально поставитися до сертифікації. Одним із ключових питань для повноцінної торгівлі з ЄС є отримання сертифікату за стандартом GMP+ (вимоги до системи менеджменту безпеки кормів).

Що таке стандарт GMP+?

Схема сертифікації кормів GMP+ була ініційована та розроблена в 1992 році учасниками комбікормової промисловості Нідерландів. Спочатку схема впроваджувалась у національному масштабі країни, згодом виросла до рівня міжнародної системи. У 2013 р. був опублікований перший стандарт по забезпеченню відповідальності за виробництво кормів. Для цих цілей були створені два модулі: забезпечення безпеки кормів GMP+ і забезпечення відповідального кормовиробництва GMP+.

Якщо підприємство планує продавати у Європу вирощене зерно для переробки, а саме для виробництва жирних кислот, олії, комбікорму чи преміксів, то сертифікат GMP+ є обов’язковим. Зараз в Україні майже 100 підприємств сертифіковані за цим стандартом, у Росії — 20, у Білорусії — 7.

Система безпеки кормових продуктів у ЄС більш жорстка, ніж харчових. Це пов’язано з тим, що досить важко виявити, чим насправді хвора тварина, і часто зоотехнік приймає рішення, що тварину легше зарізати, ніж лікувати. Тому для зменшення вірогідних захворювань продукцію перевіряють на всіх етапах.

За словами генерального директора компанії MNC Group Григорія Мазура, отримання сертифіката має важливе значення, бо за його відсутності постачальник продукції просто «вилітає» з ринку.

«GMP+ — це передусім питання безпечності продукції. Крізь правила сертифікації червоною ниткою проходять питання запобігання забрудненню, дотримання зобов'язань (складу, технології, стратегії контролю, управління змінами і т.п.). Дуже важливо, щоб власники і топ-менеджери були готові до сертифікації GMP+ і розуміли її необхідність. Ті, хто цього не зрозуміють, будуть втрачати контракти, тому що не зможуть забезпечити навіть мінімально необхідний рівень якості продукції», — вважає експерт.

Для чого потрібна система безпеки кормового виробництва?

Система виробництва по стандарту GMP+ описує порядок дій на виробництві, починаючи від вхідної сировини, повністю всі технологічні процеси, як із ними працювати і т. д., до продажу.

«Сертифікація потрібна для того, щоб коза, курка, свиня чи корова добре розвивалася, швидко росла, доїлась гарно і т. д. Якщо корм якісний і безпечний, то проблем із вирощуванням худоби не буде. Тобто ті норми, на які розраховує виробник, будуть виконані. Якщо у кормовому виробництві відбувся збій, чогось не доклали, наприклад, то що виходить: виробник купив корм, дав своїй козі, а вона не доїться. Тобто одразу йде недовиробництво», — розповідає Григорій Мазур.

Законодавство, що регулює систему кормовиробництва

У вітчизняній законодавчій базі немає вимог сертифікації по GMP+. Однак нещодавно був прийнятий закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження». Він був повністю списаний із стандарту ІSO22000, який в GMP+ складає десь, напевно, 60%. Тобто все, що є в законі, те і є в стандарті, та стандарт значно більше. Загалом вимог до системи кормового виробництва більше, ніж, наприклад, до системи сироваріння.

«Дотримання законодавства з виробництва продукції — це одна сторона. Інша частина питання — репутація і маркетинг, тобто, якщо підприємство думає про вихід на ринок супермаркетів чи експорт за кордон, то вже зараз потрібно впроваджувати систему безпеки харчових продуктів. Мінус нашого менталітету — багато хто з виробників вважає, що сертифікат можна просто купити. З іншого боку виробники, що цінують свою репутацію, мають досконалі системи менеджменту з високим рівнем безпеки харчових продуктів», — зазначає генеральний директор MNC Group.

Основні стандарти GMP+

Існують 4 основні стандарти GMP+, кожен з яких стосується конкретної сфери діяльності. Один — загальний, з широкою областю сфер дії, та три специфічні для більш вузьких сфер.

GMP+ В1 — це найширший стандарт, який поширюється на всі види діяльності від виробництва комбікормів, преміксів, кормових добавок та інгредієнтів до їх зберігання і відвантаження, крім послуг перевезення. Структура стандарту аналогічна ISO, що дозволяє легко його комбінувати з різними іншими стандартами, а також він посилений вимогами GMP+ та HACCP.

GMP+ В2 стосується лише виробництва добавок та кормових інгредієнтів.

GMP+ В3 поширюється на компанії, сфера діяльності яких включає продаж кормів та інгредієнтів, послуги зберігання і відвантаження, а також збір зернових, олійних і бобових культур.

GMP+ В4 призначений для компаній, що займаються фрахтуванням, надають послуги з перевезення.

Що потрібно для отримання сертифікату?

Для виробників, які хочуть виготовляти продукцію на основі сертифікації GMP+, найпростішим варіантом буде викликати спеціаліста, який проаналізує виробництво і розповість, що треба міняти. Що стосується виробництва, то основні моменти, які потрібно міняти, це: санітарно-пропускні пункти, місця розміщення зон для зберігання сировини. Впроваджується чіткий контроль системи гігієни співробітників: у зонах виробництва робітники ходять в халатах, шапочках і бахілах. Відповідно повинен бути дотриманий процес зберігання готових матеріалів, виробництва кормів, без відхилень.

Список акредитованих в Україні спеціалістів можна знайти на офіційному сайті GMP+ International

Де можна навчитися стандартам GMP+?

В Україні працює єдина в світі російськомовна академія GMP+ Academy при Одеській національній академії харчових технологій. Навчальний курс направлений на передачу знань про менеджмент безпеки кормів на всіх рівнях для досягнення максимальної безпеки в галузі виробництва і збуту кормової продукції.

kurkul

Більше новин
Володимир Лапа прозвітував про результати діяльності Держпродспоживслужби у 2016 році
06-бер-2017

Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа у п’ятницю, 3 березня 2017 року, представив публічний звіт про підсумки діяльності Держпродспоживслужби у 2016 році.

Під час виступу Голова зазначив, що Держпродспоживслужба приступила до виконання функцій у квітні 2016 року. За цей час було сформовано 573 територіальних органів, які наразі проходять реорганізацію, у результаті якої кількість терорганів із статусом юридичних осіб скоротиться до 25.

При Держпродспоживслужбі створено Громадську раду, сформовані всі колегіальні органи.

У Службі впродовж минулого року проведено 20 конкурсів, із них на зайняття вакантних посад керівництва територіальних органів – 12. Усього для участі в конкурсах було зареєстровано 228 кандидатів, з яких на зайняття посад керівництва територіальних органів – 112 осіб. Протягом 2016 року завершено конкурси на зайняття посад начальників головних управлінь в 21 області та місті Києві.

«Фактично ми повністю укомплектували кадрами центральний апарат, сформовано керівний склад головних управлінь. Тепер потрібно якісно посилити територіальні органи на рівні спеціалістів», - зазначив Голова.

За його словами, торік Держпродспоживслужба розпочало процес державної реєстрації потужностей, і станом на сьогодні до відповідного реєстру внесена інформація про понад 140 тис. операторів потужностей.

Особлива увага приділялася роботі з диверсифікації ринків збуту української продукції та проведенню переговорів із доступу продукції на світові ринки:

  • КНР (молокопродукти, м'ясо птиці, шрот соняшниковий, ріпак, пшениця, сорго, шрот соєвий, жом буряковий, черешня, яблука, лохина);
  • Йорданії, Єгипту (яловичина);
  • Сербії, Японії, Канада, Сінгапуру, Корея, США (м'ясо птиці);
  • ЄС. Зараз право експорту на ринки ЄС мають 275 вітчизняних підприємств, із них 93 – підприємства, які виробляють харчову продукцію, решта – продукцію нетваринного походження;
  • До В’єтнаму, Малайзії, Індонезії та Індії були надіслані аналітичні інформаційні  матеріали для проведення аналізу фітосанітарного ризику по яблукам і лохині;
  • Опрацьовано питання розширення переліку сільськогосподарської продукції, дозволеної для імпорту в Індонезію. У результаті розширено дозволену сільськогосподарську продукцію до 16 типів.

За словами Володимира Лапи, торік державними фітосанітарними інспекторами проведено фітосанітарний контроль імпортованих в Україну 67,5 млн. од. садивного матеріалу, 86,2 млн од. зрізу квітів, майже 855 тис. т овочів та фруктів, 16,2 тис. м3 та 2,9 тис. т лісо- та пиломатеріалів та ін. Також здійснено фітосанітарний контроль для експорту 40,6 млн т зернових культур та 3,6 млн. т олійних культур. При проведенні фітосанітарного контролю виявлено 46 випадків зараження продукції небезпечними шкідниками. За результатами проведеної роботи у 2016 році направлено 225 нотифікаційних повідомлень з приводу невідповідності вимогам об’єктів регулювання фітосанітарним вимогам.

Торік видано 6372 висновків держсанепідекспертизи, 610 дозволів (санітарних паспортів) на роботи з радіоактивними речовинами, 5265 погоджень на викиди забруднюючих речовин у повітря тощо.

Володимир Лапа також наголосив, що у 2016 році спостерігалося погіршення санітарно-епідемічної ситуації, пов’язаної з реєстрацією випадків гострих кишкових інфекційних захворювань. У 2016 році працівники Держпродспоживслужби взяли участь у розслідуванні 142 спалахів кишкових інфекційних захворювань, під час яких постраждало 2877 осіб, у тому числі 1374 дитини (47,8 %).

Голова Держпродспоживслужби також наголосив, що на базі м. Києва та Київської області впроваджується пілотний проект, який передбачає проведення процедури відеофіксації під час проведення заходів державного контролю та нагляду, які відносяться до сфери повноважень Держпродспоживслужби. Такі кроки здійснюються в рамках реалізації державної антикорупційної політики в Україні. Планується, що цей проект буде поширений на всю територію України уже до кінця поточного року.

Держпродспоживслужба України

Детальніше
Чернігівщина збільшила виробництво молока на 4%
07-лют-2017

За попередніми підсумками 2016 р. Чернігівська область по всіх категоріях господарств одна з найбільших виробників молока в державі, з показником 549,1 тис. т.

Про це повідомляє прес-службаДепартаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА.

Високе місце в рейтингу забезпечило збільшення виробництва молока саме по сільськогосподарських підприємствах. Так, за 12 місяців 2016 р. ними вироблено 227,5 тис. т молока, що на 9,6 тис. т (+4,4%) більше, ніж за відповідний період 2015 р.

Слід відмітити, що питома вага сільгосппідприємств у всіх категоріях господарств становить 41% (по Україні 26%).

Найбільші обсяги виробництва молока зосереджені в Бахмацькому та Ічнянському районах, де виробляється 32% молока від загальнообласного показника.

Зріс показник продуктивності корів. В середньому по області продуктивність дійної череди збільшилась на 403 кг (+8,6%) і склала 5098 кг. Вперше надій молока сягнув позначки в 5000т.

Детальніше
Оновлено ветеринарний сертифікат для молочних продуктів, призначених для імпорту в ЄС
24-квіт-2017

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що оновлено Ветеринарний сертифікат для молочних продуктів, придатних для людського споживання з третіх країн або їх частин, авторизованих відповідно до колонки с додатку і до регламенту (ЄС) № 605/2010, та призначених для імпорту в Європейський Союз.

Ознайомитися із сертифікатом можна на веб-сайті Держпродспоживслужби у рубриці «Міжнародне співробітництво» - «Ветеринарія та безпечність» - «Сертифікати: імпорт, експорт».

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Огляд світового ринку кормів в 2016 році
22-лют-2017

Світове виробництво кормів в 2016 році перевищило 1 млрд метричних тонн, було вироблено 1032,2 млн т кормів, що на 3,7% більше, ніж у 2015 році (995,6 млн тонн). При цьому кількість заводів знизилося з 32341 в 2015 році до 30090 - в 2016.

Зростання виробництва кормів в період 2012-2016 року:

  • 2012 рік - 954,2 млн. метр.тонн (+ 9,6%)
  • 2013 рік - 960,4млн. метр.тонн (+ 0,7%)
  • 2014 рік - 980,1млн. метр.тонн (+ 2,7%)
  • 2015 рік - 995,6 млн. метр.тонн (+ 2,0%)
  • 2016 рік - 1032,2 млн. метр.тонн (+ 3,7%)

Виробництво кормів для бройлерів склало 287 млн ​​метр. тонн (- 1,6%). Причинами зниження стали:

  • Спалахи пташиного грипу в Європі;
  • Збільшення конверсії корму.

Виробництво кормів для індички склало 14,62 млн метр.тонн, що на 4,6% нижче обсягу виробництва в 2015 році.

У 2016 році знизили виробництво Росія, Бразилія, Німеччина. Найбільш імовірною причиною зниження виробництва кормів став глобальний перехід від споживання м'яса індички в сторону м'яса бройлерів, особливо в ЄС.

Виробництво кормів для качок склало 6,6 млн метр.тонн. Різке зниження виробництва спостерігається в наступних країнах: Франція, Великобританія, Тайвань, Туреччина, Таїланд. Причинами зниження також є спалаху пташиного грипу.

Виробництво кормів для свиней

Виробництво кормів для ВРХ

  • Молочне скотарство: виробництво кормів становило 116,4 млн метр.тонн. Основні країни-виробники: США, Індія. Решта країн різко знизили виробництво кормів для великої рогатої худоби, особливо: Туреччина (- 1,5 млн метр. тонн), Німеччина (- 3,4 млн метр.тонн) і Франція (-0,3 млн метр. тонн).
  • М'ясне скотарство: виробництво кормів становило 82 млн метр. тонн. Основні країни-виробники: на першому місці США, також збільшується обсяг виробництва в Китаї, Іспанії, Туреччини, Мексиці.

Виробництво кормів для аквакультури становить 39,9 млн метр. тонн, що на 12% більше показника минулого року. Найбільше зростання виробництва спостерігається в Європі, при цьому тенденція збільшення обсягу виробництва спостерігається 6 років поспіль.

Ціна на корм - один з найважливіших чинників в кінцевій вартості продукції тваринництва і становить до 70% собівартості свинини, яловичини, м'яса птиці, а також молока і яєць.

У матеріалі використані аналітичні дані, надані Асоціацією «Союз птахівників України», http://www.poultryukraine.com/

Довідка:

Асоціація «Союз птахівників України» є добровільним об'єднанням вітчизняних підприємств-виробників птахівничої галузі і має статус неприбуткової організації.

Діяльність Асоціації спрямована на співпрацю з органами державної влади на загальнодержавному рівні. Зокрема, фахівці асоціації беруть активну участь в розробці та просуванні державних програм розвитку галузі, розробки державних стандартів, технічних регламентів в області тваринництва і птахівництва, аналізі та підготовці законодавчих проектів і підзаконних актів.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (044) 454 12 24
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 8, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок