Жорстка безпека кормовиробництва ЄС, або Коротко про GMP+

14-черв-2018

Для виходу на іноземні ринки виробникам кормів, кормових добавок, інгредієнтів і преміксів потрібно дуже відповідально поставитися до сертифікації. Одним із ключових питань для повноцінної торгівлі з ЄС є отримання сертифікату за стандартом GMP+ (вимоги до системи менеджменту безпеки кормів).

Що таке стандарт GMP+?

Схема сертифікації кормів GMP+ була ініційована та розроблена в 1992 році учасниками комбікормової промисловості Нідерландів. Спочатку схема впроваджувалась у національному масштабі країни, згодом виросла до рівня міжнародної системи. У 2013 р. був опублікований перший стандарт по забезпеченню відповідальності за виробництво кормів. Для цих цілей були створені два модулі: забезпечення безпеки кормів GMP+ і забезпечення відповідального кормовиробництва GMP+.

Якщо підприємство планує продавати у Європу вирощене зерно для переробки, а саме для виробництва жирних кислот, олії, комбікорму чи преміксів, то сертифікат GMP+ є обов’язковим. Зараз в Україні майже 100 підприємств сертифіковані за цим стандартом, у Росії — 20, у Білорусії — 7.

Система безпеки кормових продуктів у ЄС більш жорстка, ніж харчових. Це пов’язано з тим, що досить важко виявити, чим насправді хвора тварина, і часто зоотехнік приймає рішення, що тварину легше зарізати, ніж лікувати. Тому для зменшення вірогідних захворювань продукцію перевіряють на всіх етапах.

За словами генерального директора компанії MNC Group Григорія Мазура, отримання сертифіката має важливе значення, бо за його відсутності постачальник продукції просто «вилітає» з ринку.

«GMP+ — це передусім питання безпечності продукції. Крізь правила сертифікації червоною ниткою проходять питання запобігання забрудненню, дотримання зобов'язань (складу, технології, стратегії контролю, управління змінами і т.п.). Дуже важливо, щоб власники і топ-менеджери були готові до сертифікації GMP+ і розуміли її необхідність. Ті, хто цього не зрозуміють, будуть втрачати контракти, тому що не зможуть забезпечити навіть мінімально необхідний рівень якості продукції», — вважає експерт.

Для чого потрібна система безпеки кормового виробництва?

Система виробництва по стандарту GMP+ описує порядок дій на виробництві, починаючи від вхідної сировини, повністю всі технологічні процеси, як із ними працювати і т. д., до продажу.

«Сертифікація потрібна для того, щоб коза, курка, свиня чи корова добре розвивалася, швидко росла, доїлась гарно і т. д. Якщо корм якісний і безпечний, то проблем із вирощуванням худоби не буде. Тобто ті норми, на які розраховує виробник, будуть виконані. Якщо у кормовому виробництві відбувся збій, чогось не доклали, наприклад, то що виходить: виробник купив корм, дав своїй козі, а вона не доїться. Тобто одразу йде недовиробництво», — розповідає Григорій Мазур.

Законодавство, що регулює систему кормовиробництва

У вітчизняній законодавчій базі немає вимог сертифікації по GMP+. Однак нещодавно був прийнятий закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження». Він був повністю списаний із стандарту ІSO22000, який в GMP+ складає десь, напевно, 60%. Тобто все, що є в законі, те і є в стандарті, та стандарт значно більше. Загалом вимог до системи кормового виробництва більше, ніж, наприклад, до системи сироваріння.

«Дотримання законодавства з виробництва продукції — це одна сторона. Інша частина питання — репутація і маркетинг, тобто, якщо підприємство думає про вихід на ринок супермаркетів чи експорт за кордон, то вже зараз потрібно впроваджувати систему безпеки харчових продуктів. Мінус нашого менталітету — багато хто з виробників вважає, що сертифікат можна просто купити. З іншого боку виробники, що цінують свою репутацію, мають досконалі системи менеджменту з високим рівнем безпеки харчових продуктів», — зазначає генеральний директор MNC Group.

Основні стандарти GMP+

Існують 4 основні стандарти GMP+, кожен з яких стосується конкретної сфери діяльності. Один — загальний, з широкою областю сфер дії, та три специфічні для більш вузьких сфер.

GMP+ В1 — це найширший стандарт, який поширюється на всі види діяльності від виробництва комбікормів, преміксів, кормових добавок та інгредієнтів до їх зберігання і відвантаження, крім послуг перевезення. Структура стандарту аналогічна ISO, що дозволяє легко його комбінувати з різними іншими стандартами, а також він посилений вимогами GMP+ та HACCP.

GMP+ В2 стосується лише виробництва добавок та кормових інгредієнтів.

GMP+ В3 поширюється на компанії, сфера діяльності яких включає продаж кормів та інгредієнтів, послуги зберігання і відвантаження, а також збір зернових, олійних і бобових культур.

GMP+ В4 призначений для компаній, що займаються фрахтуванням, надають послуги з перевезення.

Що потрібно для отримання сертифікату?

Для виробників, які хочуть виготовляти продукцію на основі сертифікації GMP+, найпростішим варіантом буде викликати спеціаліста, який проаналізує виробництво і розповість, що треба міняти. Що стосується виробництва, то основні моменти, які потрібно міняти, це: санітарно-пропускні пункти, місця розміщення зон для зберігання сировини. Впроваджується чіткий контроль системи гігієни співробітників: у зонах виробництва робітники ходять в халатах, шапочках і бахілах. Відповідно повинен бути дотриманий процес зберігання готових матеріалів, виробництва кормів, без відхилень.

Список акредитованих в Україні спеціалістів можна знайти на офіційному сайті GMP+ International

Де можна навчитися стандартам GMP+?

В Україні працює єдина в світі російськомовна академія GMP+ Academy при Одеській національній академії харчових технологій. Навчальний курс направлений на передачу знань про менеджмент безпеки кормів на всіх рівнях для досягнення максимальної безпеки в галузі виробництва і збуту кормової продукції.

kurkul

Більше новин
Вперше за останні 4 роки експорт аграрної продукції перевищив 1,3 млрд доларів США
20-бер-2017

У січні 2017 року експорт аграрної продукції склав 1,36 млрд доларів США, що стало рекордним показником за останні 4 роки. У порівнянні із січнем 2016 року зовнішні постачання сільгоспродукції збільшилися наполовину - на 53,7%. Зростання спостерігалося за усіма групами товарів, що свідчить про збільшення у світі попиту на українське продовольство.

У абсолютних значеннях, традиційно, найбільше було поставлено на зовнішні ринки продуктів рослинного походження – на $735,7 млн, що більше попереднього періоду на 66,6%. У тому числі, зернових культур – на $565,4 млн (166,4% до січня 2016 року).

Збільшення експорту за іншими групами сільськогосподарських товарів у січні 2017 року за даними Державної служби статистики України виглядає так: жири та олії – до $371,9 млн (131,1% до січня 2016 року), готові харчові продукти – до $204,5 млн (161,8% до січня 2016 року), живі тварини та продукти тваринного походження – до $43,8 млн (143,2% до січня 2016 року).

Завдяки збільшенню експорту сільськогосподарських товарів частка аграрної продукції у загальнонаціональному експорті сягнула рекордних 44,8%.

 Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Запуск вільної торгівлі із Україною є пріорітетним для Канади
01-серп-2017

Запуск ефективної вільної торгівлі із Україною є пріоритетом для міністерства міжнародної торгівлі Канади.

Про це розповів спеціальний асистент міністра міжнародної торгівлі Канади Марк-Андре Пурьє.

«Угода про вільну торгівлю із Україною є пріоритетом для Шампаня (міністра міжнародної торгівлі Канади — ред.) і ми дуже раді, що вона набуде чинності уже зовсім скоро», — сказав Пурьє.

Він додав, що міністр Шампань усіляко просуватиме у своїй роботі канадсько-українські інтереси.

Угода про вільну торгівлю між Канадою та Україною була підписана 11 липня минулого року під час візиту Джастіна Трюдо до Києва.

Вона вступає у дію сьогодні, 1 серпня. Після цього Канада негайно скасує мита на 99,9% українського імпорту. Своєю чергою Україна теж скасує 86% мит на імпорт з Канади, протягом 7 років привівши митну політику у паритет.

MilkUa.info за матеріалами Укрінформ

Детальніше
Хто продає найбільше м'яса за кордон
26-вер-2017

У січні - липні 2017 Українська компанії експортували м'яса на $ 299,17 млн, що в півтора рази більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Про це повідомив аналітичний департамент Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Обсяг продажів в натуральному вираженні склав 195,6 тис. тонн - пише Дело

Найбільш значними обсягами експорту традиційно відзначилися птахівники. М'яса птиці за вказаний період було експортовано 168,3 тис. тонн на $ 226,4 млн.

Ключові компанії-експортери курятини в січні - липні - це "Миронівський хлібопродукт" (81,9% від натурального обсягу експорту), "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" (3,6%), "М'ясопереробний комплекс ЛТД" (2, 6%), "АГРО-ОВЕН" (1,5%), "СМП" (1,2%).

Натуральний обсяг експортних поставок свіжої яловичини склав 6,5 тис. тонн (з яких 6,4 тис. тонн продано в Білорусь). Виручка від експорту цієї групи товарів в зазначеному періоді - $ 17,2 млн.

На першому місці за обсягами продажів свинини в натуральному вираженні перебуває компанія "Антоновський МК" (16,1%), за ним слідують "Агро-Продукт" (14,7%), "Зевс ЛТД" (7,6%), " Конотопм'ясо "(7,4%)," Свіженька "(6,9%).

Заморожена яловичина була придбана іноземними покупцями в обсязі 16,9 тис. тонн вартістю $ 47,3 млн. ТОП-5 експортерів: "Агро-Продукт" (9,1% від обсягу поставок у натуральному вираженні), "Рачінм’ясо" (7,5 %), "Лубним’ясо" (6,7%), "Зевс-ЛТД" (4,5%), "ПРОДКОМПАНІЯ" (4,3%).

Продажі свіжої, охолодженої і замороженої свинини принесли українським експортерам $ 8,3 млн. Натуральний обсяг поставок склав 3,9 тис. тонн. Найбільш значні обсяги експорту були здійснені компаніями "АПК-Інвест" (47,7%), "Ексім Фуд" (9,5%), "Кременчук м'ясо" (5,6%).

Весь експортний потенціал України по м'ясної продукції Міністерство аграрної політики і продовольства оцінює в 305 тис. тонн в 2016 році. За даними відомства, із зазначеної кількості 240 тис. тонн - м'ясо птиці.

Джерело - All Retail

Детальніше
Влада може заборонити продаж домашнього м’яса
23-січ-2018

З 1 липня 2018 року Україна має відмовитися від закупівлі молочної сировини ІІ сорту, якою здебільшого є молоко від населення. Тим часом паралельно йдуть розмови і про те, що буде заборонено продавати не лише домашнє молоко, а й м’ясо.

Про це повідомив Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, передає strana.ua.

«Відмова від використання з 1 липня 2018 року в переробці молока другого сорту, яке надходить переважно від приватних домогосподарств, викликає побоювання, що введуть заборону і на домашнє м’ясо. Ця тема обговорюється вже кілька років, але її постійно переносять як соціально гостру. Втім, цей момент все одно настане», — зазначив Денис Марчук.

Читайте також: Мінус 0,5 млн голів: в Україні поменшало свиней

Водночас він прогнозує, що заблокувати величезний ринок в один момент навряд чи можливо.

Адже люди не збираються відмовлятися від свого чи не єдиного заробітку і все ж будуть забивати худобу в домашніх умовах. Станом на 1 грудня 2017 року із 3,9 млн голів великої рогатої худоби 2,7 млн вирощено в приватних домогосподарствах, а з 6,5 млн свиней — домашніх 3,1 млн, з 1,4 млн овець і кіз — 1,2 млн домашні«, — зазначає Денис Марчук.

Він також наголошує, що заборона продажу м’яса худоби подвірного забою — це не пряма вимога Європи в рамках асоціації з ЄС, як прийнято вважати. Насправді в самому тексті угоди ні обмежень для домашнього м’яса, ні конкретних термінів, в які повинна укластися наша країна, позбавляючись від «сумнівного» продукту, немає.

Заборонено інше — прийом худоби подвірного забою на промислову переробку. Це вже була вимога СОТ і вона запроваджена з 2010 року. Що ж до продажу такого м’яса на ринках, то вона мала набрати чинності у 2014 році, але була відкладена.

В законі «Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів» (був прийнятий ще в 1997 році, але в нього постійно вносилися правки), зазначено, що «з 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, можуть використовуватися виключно для особистого споживання або реалізації на агропромисловому ринку в межах 50 км від місця забою». Причому це дозволяється лише за умови, що перед забоєм худоба підлягає обов’язковому державному контролю, як і саме м’ясо, призначене для продажу.

Однак у травні 2017 року народні депутати прийняли чергові правки до закону.

У статті 32, зокрема, сказано, що забороняється обіг м’яса без нанесених на частини туш знаків придатності. А такі знаки можуть наноситися тільки на бойні і тільки якщо в результаті предзабійного і післязабійного огляду не виявилися причини, за якими м’ясо може бути визнано непридатним для споживання людиною.

Ця норма буде введена не відразу: в перехідних положеннях до закону вказано, що вона вступить в силу через два роки з моменту опублікування — тобто з 2019 року.

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (044) 454 12 24
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 8, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок