Земля, оподаткування, логістика і держпідтримка — аграрії окреслили основні аграрні питання на наступний рік

23-лист-2018

22 листопада, були проведені загальні збори учасників ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР), у ході яких сільгоспвиробники обговорювали основні проблеми аграрного сектору та можливі шляхи їх вирішення.

Однією з найважливіших тем для обговорення стали земельні питання. Аграрії підкреслили неготовність України до негайного відкриття ринку землі з 1 січня 2019 року.

Іншою важливою темою став пошук справедливого механізму оподаткування аграрної галузі.

Поговорили про боротьбу ВАР за повернення відшкодування ПДВ при експорті олійних та наслідки від прийняття сумнозвісних «олійних правок» наприкінці минулого року. Також мова зайшла за зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції.

Крім того, учасники ВАР висловили стурбованість поширенням тіньового ринку сільгосппродукції в Україні через зростання частки «одноосібників», які не сплачують податків до бюджету. Податкове навантаження на легально оброблювальний 1 га товарної сільгоспземлі становить понад 2000 грн, в той час як «тіньові фермери» платять до 100 грн з 1 га. В результаті аграрії, які працюють офіційно, втрачають свою конкурентоспроможність на ринку прав оренди.

Для того, аби сприяти максимальній легалізації аграрного ринку ВАР розробила відповідний законопроект, який покликаний сприяти рівномірній сплаті податків сільгоспвиробниками.

Іншим не менш важливим питанням для обговорення стали проблеми в роботі «Укрзалізниці», через які аграрії по всій країні не можуть забезпечити планове відвантаження вантажів та нерідко зривають зовнішньоекономічні контракти. Це у свою чергу призводить до значних збитків як самих аграріїв, так і негативно відображається на об'ємах експорту української аграрної продукції.

Також учасники ВАР поговорили про недосконалий механізм державної підтримки аграрної галузі, за якого дотації отримують або найбільші агрохолдинги, або лишаються невикористаними у бюджеті. Так, станом на 1 листопада 2018 року програми держпідтримки були виконані лише на 25,7% — з виділених 6,354 млрд грн фактично виплачено 1,638 млн грн.

Аграрії поговорили про проблеми завищених цін на добрива на вітчизняному ринку та механізми захисту від рейдерства. Зокрема, ВАР розповіла про результати роботи охоронної компанії «Гайдамаки», створеної у листопаді 2017 року задля захисту членів ВАР від рейдерських нападів.

За результатами проведених зборів було прийнято рішення щодо спрямування офіційних звернень від українських обласних рад до голів держави з приводу усіх обговорених питань, в яких буде висвітлена позиція вітчизняного аграрного сектору.

uacouncil

Більше новин
Черговий спалах АЧС зареєстрували на Тернопільщині
29-лип-2019

23 липня 2019-го року зареєстрували новий спалах АЧС в особистому селянському господарстві в смт. Велика Березовиця Тернопільської області. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Випадок підтвердили за результатами Звіту про результати дослідження Івано-Франківської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби № 002066 п.м./19 від 23.07.2019.

При Тернопільській районній державній адміністрації провели позачергове засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії з метою локалізації та ліквідації спалахів АЧС.

Ситуація знаходиться на контролі Держпродспоживслужби області та району. Вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Детальніше
В Україні очікується скорочення виробництва агропродукції на 40-70%
22-квіт-2022

Через військове вторгнення росії в Україну страждає гордість країни — сільське господарство, яке, за даними Держстату, спільно з сектором лісового господарства та рибництва минулого року давало 10,6% ВВП.

Про це італійському інтернет-виданню Аdnkronos розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

«Відсоток втрат сьогодні дуже високий, і його важко підрахувати. Війна все ще триває, і збитки, на жаль, щодня збільшуються. Наразі ми оцінюємо, що посіви зменшаться на 20−30% в порівнянні з минулим роком. Перешкоди, спричинені військовими діями, можуть призвести до зниження якості посівів та врожайності з гектара. За попередніми даними, близько 20−30% площі орних земель можуть залишитися не засіяними. Точна цифра буде відома наприкінці травня, коли посівна кампанія завершиться», — повідомив міністр.

Микола Сольський зауважив, що багато фермерів фактично змінюють культуру посівів. Наприклад, ті, хто сіяв минулого року кукурудзу, у цьому році надають перевагу соняшнику. У результаті урожай кукурудзи дещо зменшиться. Разом із тим, збільшилися посіви сої, ріпаку, ячменю і пшениці.

«За попередніми даними, падіння виробництва в цілому коливається від 40 до 70% залежно від продукту та ситуації в кожному регіоні», — додав Микола Сольський.

Щодо експорту, то цього року Україна повинна була експортувати 20 млн тонн пшениці з торішнього врожаю на світові ринки, але зробити це складно, оскільки морські порти заблоковані. У середньому в місяць ми експортувати більше 5 млн тонн зернових, в березні - 1,4 млн тонн, серед них 200 тис. тонн продовольчої пшениці.

«Найближчим часом зберігається складність експорту, яка, очевидно, також позначиться на країнах, в які мало бути спрямовано зерно», — додав міністр.

Микола Сольський зауважив суттєву активну допомогу Європейського Союзу Україні.

«Основною допомогою є перегляд експортних квот і їх максимальне скорочення — це найважливіша підтримка, яку український аграрний бізнес очікує від країн ЄС. Крім того, ми звернулися з проханням спростити умови транзиту, щоб мати можливість використовувати порти в Балтійському морі та румунські порти в Чорному морі», — зазначив очільник Мінагрополітики.

«Війна в Україні порушила ринковий баланс, тому треба бути готовими до того, що ціни на продовольство зростатимуть. Це триватиме, поки знову не відновиться нормальний баланс попиту і пропозиції. Сьогодні пропозиція на світових ринках зерна значно впала. І не виключено, що високі ціни на зернові зберігатимуться ще 3−5 років», — резюмував міністр.

agroreview.com

Детальніше
ВАР закликає народних депутатів ухвалити важливі закони для агросектору
08-вер-2022

Всеукраїнська Аграрна Рада вітає відкриття 8 сесії Верховної Ради України 9 скликання. У надскладних умовах повномасштабної війни країна продовжує жити, розвиватись, забезпечувати продовольством себе та навіть інші країни. Для полегшення роботи аграріїв, які кожен день стикаються із новими викликами у податковій, логістичній, воєнних сферах народні депутати мають оперативно прийняти нові закони. ВАР звертає увагу парламентарів на важливі для агросектору законопроєкти:

  1. РОБОТА В ОКУПАЦІЇ

Законопроєкт № 7646 «Про внесення змін до Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України“ щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України» та № 7647 Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність».

Аграрії, чиї господарства знаходяться на тимчасово окупованих територіях, опинилися у складному стані через невизначеність законодавства. З одного боку, їх господарська діяльність може вважатися злочином з боку українського права, з іншого — власник наражає себе на небезпеку у разі відмови від, наприклад, виконання незаконних вимог щодо «перереєстрації» на окупованій території. Тому ВАР закликає ухвалити вказанізаконопроєкти, які чітко розмежують поняття «колабораціонізм» від звичайного ведення господарської діяльності у випадку якщо це не є пособництвом державі агресору.

  1. ПОДАТКОВІ ЗМІНИ.

А) Закон, який відмінить єдиний податок 4 групи, підприємства яких знаходяться на окупованих територіях.

Сьогодні фермери 4-ї групи оподаткуванні, які втратили можливість обробляти свої землі та отримувати дохід, вимушені сплачувати власні кошти у бюджет. Це прямо дискримінує платників єдиного податку порівняно із іншими платниками податків і змушує їх до невиправданих витрат.

Б) Відтермінувати введення механізму мінімального податкового зобов’язання до 2023 року. Існуюче законодавство України в цій сфері робить 2022 рік першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання. Тобто, на початку 2023 року українські аграрії повинні подавати відповідні звіти та розрахунки по МПЗ.

Проте, у зв’язку з повномасштабною війною з російською федерацією, запровадження і використання механізму МПЗ, може мати негативні наслідки для аграрного бізнесу.

Тому важливо ініціювати внесення змін до Податкового кодексу України для відтермінування введення механізму мінімального податкового зобов’язання і встановити, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2023 рік замість 2022 року;

  1. ЗРОШЕННЯ.

Законопроєкт № 7577 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об'єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності».

Прийняття цього документу буде продовженням реформи у сфері зрошення та дренажу. Зокрема законопроєкт передбачає створення операторів меліоративних систем. Завдяки цій реформі держава з свого боку створює гравця, що матиме бажання збільшувати власні потужності, а також матиме фінансові можливості яких на сьогодні позбавлені існуючи балансоутримувачі меліоративних систем. В свою чергу аграрії отримають реальний механізм контроля за тими фінансами, які сплачують.

  1. ПЕСТИЦИДИ ТА АГРОХІМІКАТИ.

Ухвалити в другому читанні законопроєкт 4558 щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами.

Головні норми документу:

  • деталізують вимоги до маркування пестицидів і агрохімікатів,
  • наближають законодавство України до законодавства ЄС,
  • приводять визначення термінів у відповідність до визначень, передбачених законодавством ЄС,
  • посилюють боротьбу з фальсифікованими препаратами.
  1. ЗБЕРІГАННЯ ПАЛЬНОГО

Під постійним прицілом в країни-агресора знаходяться нафтобази та склади зі зберіганням пального компаній-постачальників та господарствах. Аграрії, в період активних бойових дій були вимушені вивозити пальне із небезпечних районів та розливати у будь-які придатні для зберігання ємності. В той час, податковий кодекс вважає такі дії - реалізацією, яка може відбуватись тільки в межах сертифікованих складів. Проти в умовах війни зареєструвати нові склади майже не можливо. Тому ВАР закликає розглянути порушену проблематику комплексно та ініціювати зміни, направлені на лібералізацію регулювання обігу пального у аграріїв на період воєнного стану.

  1. ВІДНОСИНИ МІЖ ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ТОРГІВЕЛЬНИМИ МЕРЕЖАМИ

Українські торгівельні мережі, користуючись монопольним становищем виставляють жорсткі та необґрунтовані вимоги постачальникам та виробникам. Чисельні факти несправедливої націнки, коли велику частку доходу від продажу товару забирає саме рітейл. Часто власники великих торгівельних мереж розраховуються із постачальниками невчасно, терміни виплат за проданий товар може становити до 120 днів, що фактично паралізує роботу виробника.

ВАР закликає імплементувати Директиву 2019/633 Європейського Парламенту та Ради від 17 квітня 2019 року про заборону недобросовісних торгових практик та ухвалити законопроєкт, який чітко розмежує відносини між рітейлом та постачальниками.

  1. ПАТРОНАЖНІ ДИВІДЕНДИ

Ефективна робота кооперативів стане можливою тільки після ухвалення норми про «Патронажні дивіденди». Цей термін врегульовує питання оподаткування виплати доходу його членам від кооперативної діяльності (платникам фіксованого податку). Тобто фізична особа вже сплачує податки, від своєї діяльності. Але кооператив теж сплачує податок від реалізації цієї ж продукції.

Тому пропонується ухвалити законопроєкт № 4457−1, який ставить на меті не оподатковувати суму доходів фізичної особи від реалізації власної с\г продукції, а запроваджує виплати патронажних дивідендів кооперативом, якщо вони не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

uacouncil.org

Детальніше
Принципи безпеки аграрного бізнесу
28-січ-2019

Аграрний бізнес є однією з найбільш прибуткових сфер діяльності. Саме тому цікавість рейдерів до сільськогосподарських підприємств зростає з кожним роком. Через недосконалість законодавчої системи держава не може надати аграріям повноцінний захист від «недобросовісних загарбників». Тому кожен, дбаючи про свій бізнес, має дотримуватися принципів економічної безпеки господарства.

Принцип прозорості. Передбачає ведення бухгалтерського обліку згідно законів України, положень (стандартів) та відповідних наказів Міністерства фінансів. Дотримання даного принципу унеможливлює ведення «чорної бухгалтерії». Всі робітники мають бути працевлаштовані згідно чинного законодавства та отримувати офіційну заробітну плату. В результаті, увесь свій дохід господарство формує офіційно та сплачує до державного бюджету податки у повному розмірі.

Які «плюси» ведення «білої» бухгалтерії для аграрія? Це практично унеможливлює створення «неіснуючої» кредиторської заборгованості за підробленими документами; зменшує вірогідність підроблення судових рішень проти підприємства; не дає можливості рейдерам захопити господарство через надсилання перевірок від державних структур (податкової, інспекції праці тощо); у разі рейдерського захоплення аграрій може швидко довести що майно і врожай належить саме йому.

Принцип законності. Окреслює правове поле орендних відносин як для фермера, так і власника земельної ділянки. Договори оренди землі мають бути укладені згідно законодавчих актів з реальними підписами пайовиків та чітко вказаними строками дії, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Це зводить до мінімуму можливість їхньої фальсифікації та незаконної перереєстрації. Також необхідно слідкувати, щоб усі договори оренди земельних ділянок, були укладені вчасно. Звертаємо увагу на 2 важливих факти: аграрій, з яким укладений діючий договір, має переважне право оренди на наступний термін; пайовик має бути повідомлений про закінчення строку дії договору не пізніше, ніж за місяць до закінчення оренди (згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).

Принцип конфіденційності. Під час прийому на роботу працівникові пропонують підписати Зобов’язання про нерозголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію підприємства. Підписання даного документу підвищує рівень захищеності внутрішньої документації та робить господарство «закритим» для рейдерів. Ще однією перевагою є те, що у документі чітко вказані види відповідальності, за якими може притягуватися працівник в разі порушення конфіденційності інформації. Рішення про підписання Зобов’язання всіма чи деякими працівниками приймає керівник господарської структури.

Дотримання даних принципів сприятиме підвищенню рівня економічної безпеки. Це, в свою чергу, буде потужним щитом при боротьбі з рейдерством.

agravery

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок