Заборона ЄС заважає розвитку експорту української індички

Мінекономіки затвердило Порядок і спеціальні вимоги до маркування харчових продуктів, для яких обов'язковим є зазначення країни походження або місця походження. Відповідний наказ від 01.04.2021 року № 679 зареєстровано в Мін'юсті 06.05.2021.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Цей Порядок установлює правила зазначення «країни походження» або «місця походження» в маркуванні:

• м'яса великої рогатої худоби, свіжого або охолодженого;
• м'яса великої рогатої худоби, мороженого;
• свинини свіжої, охолодженої та мороженої;
• баранини і козлятини свіжої, охолодженої та мороженої;
• їстівних субпродуктів великої рогатої худоби, свіжих або охолоджених, або морожених;
• м'яса та їстівних субпродуктів свійської птиці;
• меду;
• необробленої оливкової олії (virgin olive oil) і оливкової олії екстра-класу (extra virgin olive oil).

Порядок застосовуватиметься до маркування вищезазначених харчових продуктів, вироблених в Україні або ввезених (пересланих) на митну територію України, на всіх етапах їх реалізації.

Дія Порядку не поширюватиметься на вказані вище харчові продукти, які призначені (вироблені) для особистого споживання.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та вводиться в дію через 3 роки з дня набрання ним чинності.

Харчові продукти, для яких відповідно до цього наказу обов'язковим є зазначення країни походження або місця походження, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, що діяло до введення в дію цього наказу, але не відповідають вимогам цього наказу, можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

«Наказ розроблено на основі вимог актів ЄС і він є ще одним кроком на шляху нашої євроінтеграції, а також створенні спільного ринку харчових продуктів з Європейським Союзом. Внаслідок прийняття наказу споживачі будуть отримувати більш детальну інформацію про країну або про місце походження харчових продуктів. Це також дозволить зменшити можливості для підробки і фальсифікації харчових продуктів», — зазначив заступник Міністра Сергій Глущенко.

23 лютого, Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа обговорив із представниками Європейської бізнес асоціації шляхи вирішення проблеми фальсифікації молочних продуктів, які виробляються та реалізовуються на українському ринку.

Зокрема, учасники проаналізували питання присутності в молочних продуктах немолочного білка, у тому числі — рослинних жирів, різних харчових добавок та наповнювачів, яких, згідно з вимогами до молочних продуктів, вони не повинні містити.

Також присутні проаналізували механізми покращення контролю за якістю молочної сировини, яка надходить до молочнопереробних підприємств, проблему електронної торгівлі молочними продуктами та перспективи впровадження норм Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» (№ 2042) щодо перевірок та впровадження системи НАССР.

«Згідно з нормами українського законодавства, один і той же інспектор не може перевіряти систему НАССР на підприємстві, а потім перевіряти цього ж оператора ринку щодо виконання вимог законодавства. Тут виникає конфлікт інтересів: якщо він вже перевірив чинну систему НАССР, то потім не буде зацікавлений фіксувати порушення, бо таким чином він сам засвідчує, що його попередня перевірка була виконана неякісно. Тут запроваджується взаємний контроль і він передбачений напряму вимогами закону», — наголосив Володимир Лапа.

«Ми використовуємо також можливість здійснення державного моніторингу в частині безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, для чого зразки продукції будуть вибиратися та аналізуватися на вміст немолочних жирів. Розраховуємо на те, що вже в поточному році ця робота дасть позитивний результат», — наголосив Голова Держпродспоживслужби.

consumer

14 грудня під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького проведено засідання робочої групи з питань розвитку молочної галузі.

Участь у засіданні взяли представники галузевих асоціацій з виробництва молока, переробних підприємств, наукових установ, провідних експертів галузі, а також Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, Офісу Президента України та обласних державних адміністрацій.

Представником Асоціації виробників молока було ініційовано обговорення щодо напрацювання пропозицій стосовно розроблення стратегічного документу з розвитку молочної галузі до 2030 року та відповідного плану дій.

«Наше завдання згуртувати всі галузеві об'єднання для підготовки реалістичної та дієвої програми розвитку молочного сектору та переробної галузі до 2030 року. Ми маємо активно попрацювати над цим документом, щоб це була фактично дорожня карта розвитку галузі з конкретною концепцією та планом дій», — зазначив Тарас Висоцький.

Крім того, учасниками було розглянуті питання стану молочної галузі України, світової молочної галузі та перспективи України на ринку, зниження ПДВ на молочну продукцію та інше.

За результатами засідання було домовлено опрацювати відповідні пропозиції та зауваження спрямованих на вирішення вищезазначених питань.

minagro.gov.ua

Оновлено перелік вітчизняної агротехніки, вартість якої частково компенсується за рахунок коштів державного бюджету.

Про це повідомив Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва, передає Kurkul.com.

До списку увійшло обладнання, що застосовується в процесах товарної і глибокої переробки овочів, плодів та фруктів від АТ «Каховський експерементальний механічний завод» (КЕМЗ):

перекидачі контейнерів,

прийомні бункери,

сортувальні, очисні та мийні машини,

машини для нарізання,

бланширувателі,

сушильні машини для тари тощо.