Запорізькі фермери отримають кошти за вирощування молодняку ВРХ

Український агропромисловий комплекс демонструє стабільну тенденцію до зростання як економічних, так і фізичних показників, тому є перспективним напрямком для інвестицій з боку американського бізнесу.

Про це заявив перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк, передає прес-служба відомства.

«Українські сільгосптоваровиробники є одними з найбільших в світі споживачів ресурсів та техніки, а також зацікавлені в залученні прогресивних агротехнологій, які дозволять ще більше підвищити ефективність сільського господарства», ― сказав Мартинюк.

Він додав, що провідне місце України на глобальному ринку продовольства, а також високий коефіцієнт ROI в українському АПК роблять привабливою реалізацію наймасштабніших інвестпроектів в Україні.

Заступник міністра запевнив, що Мінагрополітики налаштоване на максимальне сприяння залученню іноземних інвестицій у галузь та готове надавати всебічну допомогу представникам бізнесу.

Джерело: minagro.gov.ua

Згідно з останнім квартальним прогнозом Rabobank, перспективи світової птахівничої галузі продовжують поліпшуватися.

Це в основному обумовлено відкриттям економіки в міру підвищення рівня вакцинації в розвинених країнах і зростання на ринках, що розвиваються. Це допоможе відновити глобальний, регіональний попит і особливо в сфері громадського харчування, який в середньому становить одну третину світового попиту на птицю. Оскільки пропозиція зазвичай повільно реагує на таке збільшення, можливий значний ріст цін у другій половині 2021 року, особливо в зв'язку з тим, що ціни на корми залишаються високими, а пташиний грип порушив світову торгівлю племінним поголів'ям. Глобальні торговельні потоки зміщуються: менше уваги приділяється Китаю (через зростання місцевих поставок) і Близькому Сходу (через амбіції в області продовольчої безпеки), а більше уваги - Північно-Східної Азії і Європі.

Стабільне виробництво м'яса птиці очікується в США, Мексиці, Японії та Росії, в той час як в Європі і Південній Африці очікується зростання виробництва завдяки більш високому попиту а, в Європі, більш низькому виробництву в попередній період. Хвороби і раніше роблять сильний вплив на міжнародні ринки. Так, пташиний грип зробив величезний вплив на виробництво птиці в Північно-Східній Азії і Європі і призвів до падіння виробництва в Японії, Південній Кореї, Росії та ЄС. Обмеження на імпорт також вплинули на обсяги експорту з Європи (курка і інкубаційні яйця) і Росії (курка), що позначилося на постачання на Близький Схід і в Африку (MEA).

Очікується, що ціни на корми залишаться високими, хоча і трохи нижче, ніж очікувалося раніше. У звіті говориться, що високі ціни на корми сповільнять розширення виробництва на багатьох ринках через високі вимог до оборотного капіталу.

Covid-19 сильно вплинув на світову торгівлю: квартальні обсяги торгівлі знизилися на 5-10%. Поліпшення ринкових умов в Європі, Північно-Східній Азії і Мексиці допоможе відновити торговельні потоки в цих регіонах. Це повинно компенсувати більш складні умови торгівлі в Китаї і регіоні MEA, викликані відновленням після АЧС і амбіціями в області продовольчої незалежності, відповідно.

ptichki.net

В Україні близько трьох місяців тому (з 3 березня) почалося впровадження Єдиного державного реєстру ветеринарних документів (ЄДРТ). За цей час в системі зареєстрували близько 100 тис. електронних ветеринарних довідок, сертифікатів та інших офіційних паперів.

«Програмний продукт створено Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Він покликаний перевести видачу ветеринарних документів в електронний формат, забезпечити належний контроль за сплатою коштів за наданням адміністративних послуг, усунути можливості підробки (фальсифікації) ветеринарних документів, а також забезпечить оперативною інформацією відповідних державних інспекторів при виконанні своїх повноважень. За три місяці роботи системи було видано 64,2 тис. ветеринарних довідок, 25 тис. ветеринарних свідоцтв на імпорт та експорт живих тварин і 15,2 тис. ветеринарних свідоцтв на продукцію та сировину тваринного походження», — повідомляють у Держпродспоживслужбі.

Голова відомства, Володимир Лапа, зазначив, що перехід на електронний документообіг суттєво прискорить бюрократичні процедури в Україні, зробить отримання документів зручнішим і дозволить посилити систему захисту від фальсифікацій та маніпуляцій з документацією.

PigUa.info

Через військове вторгнення росії в Україну страждає гордість країни — сільське господарство, яке, за даними Держстату, спільно з сектором лісового господарства та рибництва минулого року становили 10,6% ВВП. Про це розповів Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України, передає прес-служба міністерства.

«Відсоток втрат сьогодні дуже високий, і його важко підрахувати. Війна все ще триває, і збитки, на жаль, щодня збільшуються. Наразі ми оцінюємо, що посіви зменшаться на 20−30% в порівнянні з минулим роком. Перешкоди, спричинені військовими діями, можуть призвести до зниження якості посівів та врожайності з гектара. За попередніми даними, близько 20−30% площі орних земель можуть залишитися не засіяними. Точна цифра буде відома наприкінці травня, коли посівна кампанія завершиться», — коментує міністр.

За його словами, багато фермерів фактично змінюють культуру посівів. Наприклад, ті, хто сіяв минулого року кукурудзу, у цьому році надають перевагу соняшнику. У результаті урожай кукурудзи дещо зменшиться. Разом із тим, збільшилися посіви сої, ріпаку, ячменю і пшениці.

«За попередніми даними, падіння виробництва в цілому коливається від 40 до 70% залежно від продукту та ситуації в кожному регіоні», — підкреслив Сольський.

Разом з тим, цього року Україна повинна була експортувати 20 млн тонн пшениці з торішнього врожаю на світові ринки, але зробити це складно, оскільки морські порти заблоковані. У середньому в місяць ми експортувати більше 5 млн тонн зернових, в березні — 1,4 млн тонн, серед них 200 тис. тонн продовольчої пшениці. «Найближчим часом зберігається складність експорту, яка, очевидно, також позначиться на країнах, в які мало бути спрямовано зерно», — зазначив очільник міністерства. Крім того, слід звернути увагу на суттєву активну допомогу Європейського Союзу Україні. Основною допомогою є перегляд експортних квот і їх максимальне скорочення — це найважливіша підтримка, яку український аграрний бізнес очікує від країн ЄС.

«Ми звернулися з проханням спростити умови транзиту, щоб мати можливість використовувати порти в Балтійському морі та румунські порти в Чорному морі. Війна в Україні порушила ринковий баланс, тому треба бути готовими до того, що ціни на продовольство зростатимуть. Це триватиме, поки знову не відновиться нормальний баланс попиту і пропозиції. Сьогодні пропозиція на світових ринках зерна значно впала. І не виключено, що високі ціни на зернові зберігатимуться ще 3−5 років», — підсумував Микола Сольський.

 agravery.com