Закупівля молока в господарствах населення триватиме

15-січ-2018

На сьогоднішній день всі вимоги до молока прописані в ДСТУ 3662−97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі».

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти. Цей стандарт з першого січня 2018 року мав бути замінений ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови», який спрямований на підвищення вимог до якості молока і врегулювання використання молока другого сорту тільки в певних цілях.

Проектом наказу передбачається, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока у господарств населення буде продовжуватися.

За словами заступника міністра, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Йдеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Персонал, задіяний у роботі з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. І звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному догляду. Базові рекомендації для господарств населення з гігієни виробництва молока підготовлені Держпродспоживлужбою спільно з Швейцарсько-Українським проектом SAFOSO.

«Виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого, різниця в середньому сягає двох гривень і більше. А молоко-сировина екстра-класу користується підвищеним попитом. Зараз його частка в структурі закупівлі складає 15,5%, а рік тому — 13,8%. Більше того, саме молоко екстра-класу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт», — зазначила Олена Ковальова.

Ключовими показниками якості молока є кількість умовних одиниць мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів на один кубічний сантиметр (100 в молоці екстра ґатунку), соматичні клітини в одному кубічному сантиметрі молока (400 тисяч в молоці екстра ґатунку). 100/400 — це порогові значення, при яких молоко допускається в переробку в країнах ЄС. Норми 1997 року, встановлені чинним стандартом, передбачають в рази більше допустиме забруднення для молока другого класу.

«Разом з тим, пролонгація дії стандартів не розв’язує проблем галузі. У відповідь на виклики галузі в бюджеті цього року передбачено висока сума на розвиток тваринництва — 4 млрд грн. Разом з тим, для невеликих господарств добрим способом прийти до підвищення якості молока може стати кооперація. Адже тоді можна спільно закуповувати і використовувати обладнання, організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд. Сьогодні через кооперативи реалізується дуже мала частка молока, хоча потенціал величезний», — відмітила Олена Ковальова.

minagro

Більше новин
З техрегламенту «Про безпеку молока» потрібно прибрати все, що не є молоком
13-лют-2018

Таку думку висловив директор Центру вивчення молочного ринку (ЦВМР) Михайло Міщенко.

Нагадаємо, з 16 липня в РФ вступлять в силу зміни до технічного регламенту «Про безпеку молока і молочної продукції». Ключовою зміною влада неодноразово називала помітне маркування продукції з рослинними жирами.

«Хочу всіх привітати з ще однією довгоочікуваною зміною — введенням маркування молочної продукції в липні цього року», — сказав глава Мінсільгоспу Олександр Ткачов на минулому тижні. Нові правила посилюють вимоги до маркування молочних продуктів, що містять рослинні жири, щоб це рішення в повній мірі запрацювало, необхідно в кілька разів підвищити штрафи за порушення техрегламентів і правил маркування, підкреслив глава Мінсільгоспу.

«Широко піднімається тема маркування продукції з рослинними жирами — відволікання уваги. Головне з останніх змін технічного регламенту 033/2013 пов'язано з введенням нового поняття — молокомісткий продукт із замінником молочного жиру. Ми маємо таку ситуацію — нововведеннями забирається поняття сирний продукт, натомість на упаковці буде писатися: молокомісткий продукт із замінником молочного жиру, виготовлений за технологією сиру», — підкреслив Михайло Міщенко.

Все це зайшло надто далеко, впевнений експерт. За його словами, молочні технічні регламенти з самого початку пропонували понятійний апарат так, що можна було поставити під сумнів, чи мають право багато продуктів перебувати в ньому.

«Якщо порівнювати з Кодексом Аліментаріус, до якого прагнуть привести наше регулювання російські законодавці, то в ньому є такі поняття: молоко сире, молочні продукти, складові продукти без заміни молочного жиру і білка і відновлене молоко. Ніяких молоковмісних і молокорослинних продуктів, замінників молочного жиру там немає», — прокоментував директор ЦВМР. — «Виходячи з останніх змін техрегламенту «Про безпеку молока і молочної продукції», сьогодні, наприклад, молоковмісним продуктом із замінником молочного жиру можна назвати Нутеллу або Рафаелло. Там молока в сухій речовині не менше 20% і при цьому відбувається заміна молочного жиру. Все це фактично створювало і створює ситуацію зі зростанням фальсифікату», — підкреслив Михайло Міщенко.

Експерт висловив думку, що з одного боку по закону в РФ існують регламентовані техрегламентом поняття «молоковмісні продукти» та їх наявність на полиці не є фальсифікатом. Коли Росспоживнагляд звітує, що фальсфіката на полиці не більше 4%, то він в принципі правий. Але, при цьому кінцевий споживач сприймає всі ці продукти (незважаючи на відповідність техрегламенту), як фальсифікат. Споживач хоче купити сир, а купує продукт, виготовлений за технологією сиру, впевнений Михайло Міщенко.

«Россільгоспнагляду в принципі плювати на закон і в своїх дослідженнях він виходить з того як ситуацію розуміє кінцевий споживач. Виникає їх версія про те, яка кількість фальсифікату лежить на полиці. Відверто кажучи, Россільгоспнагляд прав, тому що розглядає ситуацію з точки зору кінцевого споживача. А споживач бачить продукти, які стоять на полиці з молочними продуктами, але не є такими. Існують кондитерські та хлібобулочні вироби, які не потрапляють під техрегламент «Про безпеку молока», але з урахуванням змін є молоковмісними продуктами. Ті, хто придумав цю термінологію — злочинці, так як це розмивання понять і введення споживачів в оману. Конфлікт Россільгоспнагляду, галузі, Росспоживнагляду пов'язаний саме з термінами і поняттями чинного техрегламенту. Сьогодні галузь і влада повинна вжити єдине правильне рішення — прибрати все з техрегламенту «Про безпеку молока», що не є молоком і молочною продукцією. Тоді ця продукція піде з молочної полки», — уклав експерт.

milkua.info за матеріалами dairynews.ru

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі
22-січ-2018

У період з 13 по 19 січня 2018-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) про 209 осередків особливо небезпечних хвороб.

Росія за минулий період повідомила про три спалахи африканської чуми свиней, виявлені на початку січня поточного року у Волгоградській (1), Бєлгородській (1) областях і в Краснодарському краї (1).

Вогнища ящура зафіксували у листопаді у Монголії (15) і влітку 2017 року у Замбії (3). Африканську чума свиней зареєстрували у Латвії (45), Румунії (2), Польщі (106), Україні (7), в Чеській Республіці (1) і в Республіці Кот-д’Івуар (1). Ветеринарні служби 7 країн повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів: Великобританія (1), Індія (1), Ірак (1), Камбоджа (1), Саудівська Аравія (8), Тайвань (6), Японія (1). Осередок блютангу 16 серотипу (катаральної лихоманки овець) зареєстрували на території Греції (1). За минулий період в МЕБ також повідомили про інфекційну анемію коней у Франції (1) і трипаносомоз великої рогатої худоби в Аргентині (5).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
Кабмін знову розширив перелік критичного імпорту, у списку – молочна сироватка
14-бер-2022

Пшениця, солод, олія кокосова та рапсова, жири та олії, маргарин, кондитерські вироби з цукру та какао-боби, паста та олія, готові харчові продукти для немовлят та дітей молодшого віку – нові позиції, включені до список товарів критичного імпорту України.

У списку також молочна сироватка код УКТЗЕД 0404 (Молочна сироватка, згущена або незгущена, з доданням чи без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин; продукти, що складаються з натуральних компонентів молока, з доданням чи без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин, в іншому місці не зазначених).

Згідно з постановою уряду №244 від 10 березня, яка оприлюднена на його сайті в п’ятницю, у переліку також азотні, фосфорні та калійні добрива, різні фарби та лаки, костюми хімзахисту, посудомийні машини, мобільний wi-fi із системами широкосмугового доступу, броньовані автомобілі, танки та їх частини, лічильники Гейгера-Мюллера, гранати, міни, ракети, і навіть холодна зброя.

Як повідомлялося, після початку військової агресії росії 24 лютого уряд того ж дня ухвалою №153 визначив перелік товарів критичного імпорту, для закупівлі якого Національний банк України дозволяє купувати валюту. Це вже дев’яте розширення цього списку за час, який минув після його початкового затвердження.

ua.interfax.com.ua

Детальніше
УМІ у вересні 2020 року зріс лише на 0,5% — Андрій Ярмак
05-жовт-2020

Вересневий УМІ ледве не зробив сенсацію — до цього 9 років поспіль він зростав досить впевнено, а в 2020 році зріс лише на піввідсотка (в середньому за останні 9 років він зростав на понад 12% в вересні).

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Вкотре вже констатуємо високий рівень стабільності УМІ влітку цього року і мінімальну поки що сезонність», — зауважує він.

На умовну прибутковість виробництва молока в професійних господарствах України у вересні вплинули:

  1. Ціни на молоко (закупівельні) — вони зросли у вересні на 4,3%.
  2. Ціни концентрованого кормового міксу — вони теж зросли на 3,7%, обмежуючи відповідно зростання прибутковості молочного виробництва.

«В 2019 році у вересні ціни на молоко зросли менш різко — лише на 3,7%, але прибутковість різко зросла, бо кормовий мікс подешевшав відразу на 12,6%. Враховуючи це, умовна прибутковість виробництва молока у вересні 2020 року була вже на 30,6% гіршою за минулорічну в цей же місяць, і вперше цього року нижчою, ніж середня за останні 5 років для цього місяця на 4%», — розповідає експерт.

Як зазначає Андрій Ярмак, кумулятивно за перші три квартали 2020 року виробники молока отримали на 5% менше прибутків, ніж протягом того же періоду 2019 року, але все ще на 15% більше, ніж середній показник прибутковості протягом п’яти останніх сезонів. Не зважаючи на те, що Україна фактично перестала бути експортером молока, слабкість місцевого ринку не дозволяє підвищити прибутковість виробництва, щоб стимулювати інвестиції в комерційне виробництво якісної сировини.

«Нагадаю, що УМІ — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, залежно від змін у рівнях ефективності в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше», — говорить він.

За словами експерта, аналіз минулих років показує, що УМІ жодного разу не знизився в жовтні. Середнє жовтневе зростання індексу перевищувало 11%, а минулого року в жовтні УМІ зріс майже на 10%.

«Це не означає, що він гарантовано зросте. Але передумови для зростання є, бо глобальні ціни укріплюються на більшість біржових товарів, крім масла, ціни на яке продовжують зближуватися з цінами на молочний білок (про імовірність такого розвитку подій я говорив ще на самому початку пандемії). Тому, можливо, цей рік стане не гіршим за минулий, який був досить прибутковим для ефективних комерційних виробників якісного молока», — підкреслює Андрій Ярмак.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок