За утримання телят власникам буде нараховано 129 млн грн дотацій

Експорт соєвого шроту з України у вересні-червні 2020/21 МР склав 436,2 тис. т, що на 30% за аналогічний показник минулого року.

Про це йдеться в повідомленні «УкрАгроКонсалт».

Як зазначається, останні два місяці експорт тримається на високому рівні за рахунок стабільно високих закупівель з боку ключових імпортерів - Білорусі та Польщі.

«Експортний потенціал 2020/21 МР збільшений до 470 тис. т (-31% до 2019/20 МР)», - відзначають експерти.

Ключовими імпортерами залишаються країни ЄС з часткою ринку 38% і Білорусь - 34%.

Уточнюється, що вперше в 2020/21 МР соєвий шрот експортований в Данію.

Зростання обсягів експорту відзначався в напрямку таких ринків як Німеччина (+ 452%), Молдова (+ 84%) і Грузія (+ 33%).

Зниження темпів експорту зареєстровано в Туреччину (-90%), Угорщину (-57%) і Польщі (-17%).

Цього тижня приріст середньої ціни на ринку свиней забійних кондицій склав 0,7% проти 4% тижнем раніше. Уповільнення темпів приросту цін закупівлі зафіксували аналітики Асоціації «Свинарі України».

Середньозважена ціна на свиней забійних кондицій цього тижня зупинилася на рівні 57,9 грн/кг, що на 0,4 грн/кг чи 0,7% вище за позначку в середині місяця. Приріст цін закупівлі цього тижня переважно фіксували у Центрі та на Сході, де окремі виробники переглянули ціни на 0,5-2 грн/кг. Тож діапазон закупівельних цін в центральних областях підвищився до 58-61 грн/кг, а в східних товарні партії реалізували по 61-63 грн/кг. У західних регіонах ціни тяжіли до позначки 57 грн/кг.

Серед причин, що спричинила посилений тиск на ціни закупівлі у західних областях, представники м’ясопереробної галузі зазначають послаблення реалізації та часткову переорієнтацію операторів на дешевшу імпортну сировину. Зниження торгівельної активності та посилену конкуренцію серед постачальників охолодженої свинини відзначають і оператори інших регіонів. Незважаючи на це, однозначних прогнозів заготівельники не мають, оскільки донедавна потік імпорту мало впливав на цінову ситуацію, пропозиція вітчизняної свинини залишається обмеженою, а передумов для відчутного її збільшення найближчим часом немає.

Асоціація «Свинарі України»

За попередніми підрахунками Мінекономіки цьогорічний врожай зернових досягне рекордного показника 2019 року — 75 млн т.

Про це повідомив Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, на своїй сторінці у Facebook.

«Беручи до уваги теперішній стан озимих культур, кількість опадів, які випали за зиму, і наявність вологи, сьогодні ми можемо зробити наступний прогноз виробництва основних сільськогосподарських культур. За попередніми підрахунками, очікується, що цьогорічний врожай зернових досягне рекордного показника 2019 року — 75 млн т», — розповів заступник міністра.

Після лікування корови антибіотиками має пройти певний час для виведення їх з організму, перед тим, як молоко можна буде продавати. Це звична практика на багатьох молочнотоварних фермах. Але що ж робити з молоком із залишками антибіотиків?

В минулому таке молоко, аби не виливати згодовували телятам. Проте такий «збут» молока вважається не тільки застарілим, а й небезпечним.

Останні дослідження Європейського агентства з безпечності продовольства (EFSA) показали, що телята, яких годують молоком із антибіотиками мають більш високу ймовірність утворення стійких бактерії через їх фекалії, ніж ті телята, яким не згодовували таке молоко. Це у свою чергою є й загрозою для людського організму. Адже чим стійкішою є бактерія, тим менше антибіотиків можна застосовувати для лікування інфекцій.

Результати дослідження Агентства EFSA такі:

• Франція і Словенія використовували молоко від хворих корів, яких лікували антибіотиками для годівлі як бичків, так і теличок;
• у Болгарії ж молоко від хворих корів телятам взагалі не згодовували;
• в Іспанії, Кіпрі та Угорщині на всіх фермах несортовим проблемним молоком випоюють лише бичків;
• у Данії, Хорватії, Італії, Люксембурзі, Мальті та Нідерландах, Словаччині і Великобританії таке молоко використовують для відгодівлі теличок і бичків на всіх фермах (4-100%);

У Європі годівля телят молоком із залишками антибіотиків на фермах загалом не забороняється, а регулювання національних правил щодо цієї практики тут досі не погоджені.

Проте годівля несортовим проблемним молоком негативно впливає на організм теляти. Це може виявитись в утворенні стійких до антибіотиків бактерій у кишечнику. А для майбутнього успішного розвитку господарства здорове покоління телиць має надважливе значення. Ці молоді організми повинні отримувати лише найкраще молоко, утримуватись в комфортних умовах і отримувати максимальну увагу.

Іноді таке молоко не згодовують теличкам, а лише бичкам, оскільки їх все одно продають на відгодівлю. Проте утворення стійких бактерій спостерігається у всьому продуктивному ланцюжку.

На щастя, більшість фермерів розуміють, що використання проблемного молока небезпечне, а тому використовують замінники молока, які на противагу несортовому молоку взагалі не містять бактерій. Згодовування чистого молока призводить до менших затрат на ветеринарні препарати, тварини здорові та мають кращу продуктивність з першої лактації.

Отож, сподіваємось, що фермери усього світу тепер сприйматимуть годівлю несортовим молоком як неприпустиму практику. Беручи до уваги те, що телята грають важливу роль у фінансовому становищі всього господарства робимо висновок — краще позбутись несортового молока із вмістом залишків антибіотиків. Таким чином ми можемо покращити здоров’я теляти та закласти здоровий початок у майбутньому продуктивному ланцюжку.

milkUa.Info за матеріалами allaboutfeed.net