За 10 місяців на експорт відправили понад 20 тис. тонн вітчизняного м’яса ВРХ

18-лист-2020

За січень-жовтень 2020 року Україна експортувала 20,1 тис. тонн м’яса ВРХ на суму $69,2 млн.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

Зокрема, 18,2 тис. тонн у загальних поставках вітчизняного м’яса ВРХ за кордон склала морожена яловичина — цей обсяг не змінився, як порівняти з січнем-жовтнем 2019 року. На цій продукції Україна заробила $ 63,8 млн, що на 13,3% більше проти аналогічного періоду 2019 року.

Головні імпортери українського мороженого м’яса ВРХ у січні-жовтні — Китай (26,5%), Азербайджан (23,2%), Казахстан (16,4%).

Ще 1,9 тис. тонн у структурі експорту м’яса ВРХ припадає на свіже чи охолоджене м’ясо на суму $ 5,4 млн, що на 86% менше, як порівняти з аналогічним періодом минулого року.

Основними його покупцями протягом 10 місяців цього року були Білорусь (94,7%), Азербайджан (2,8%) і Туреччина (2%).

agrotimes.ua

Більше новин
Посівна-2022: як на структуру посівів впливає лінія фронту та обмежений експорт
04-трав-2022

Війна — не привід відкладати посівну кампанію, вона активно відбувається в Україні. Проте структура посівів може дещо змінитися.

Зі слів аналітика аграрних ринків «Argus Media company» Олексія Єрьоміна, в Україні очікується скорочення посівів ярого ячменю до рекордно низьких показників. Основною причиною є військові дії в регіонах, де його сіяли найбільше.

«Ніхто не перестав сіяти. Посівна триває, але точних цифр немає. Раніше Мінагрополітики заявляло, що посіяних площ буде на 20−30% менше, ніж у попередні роки. В мирний час хід посівної визначала в основному погода, сьогодні — лінія фронту. Щодо структури посівної, зараз можна сказати, що буде мало ярого ячменю, тому що 5 областей де його сіяли найбільше потерпають від військових дій. Також, в умовах проблем з експортом, багато фермерів обирають ті культури, які можуть бути затребувані на внутрішньому ринку. Можна очікувати збільшення площ під картоплею, горохом, квасолею, гречкою», — каже Олексій Ерьомін.

аgravery.com

Детальніше
Події аграрного фронту
12-груд-2022

Виходить на фінішну пряму збирання зернових та зернобобових культур.

  • Врожай зібрано з  9,7 млн. га (87% засіяних площ), маємо наразі вже 43,6 млн т зерна., у тому числі:пшениці — 19,4 млн т;
  • кукурудзи на зерно — 17,2 млн т (по цій культурі буде ще значний приріст, наразі її зібрано з 66% засіяних площ, залишилось ще майже 1,4 млн га);
  • ячменю — 5,6 млн т;
  • гороху — 261 тис т;
  • гречки — 157 тис т;
  • проса — 99,5 тис. т.
  • Лідер серед регіонів по збору зерна — Вінницька область (3,8 млн т).

Також :
насіння соняшника — 10 млн т;
сої — 3,7 млн т;
ріпаку — 3,2 млн т;
цукрових буряків — 8,9 млн т коренів.

PigUA.info за матеріалами t.me/getmantsevdanil/3914

Детальніше
Банки зупиняють кредитування за «5-7-9%», але не всі
11-жовт-2022

Українські банки ставлять на паузу державне кредитування за пільговою програмою «5−7−9%» для бізнесу.

Як інформує Мінфін, посилаючись на власні джерела, банки посилаються на відсоткову заборгованість з боку держави, яка гарантувала виплату частини відсоткової ставки замість позичальників, але тепер не виконує своїх зобов'язань своєчасно. Сформувалися борги.

Банкіри оцінюють ситуацію по-різному: комусь Фонд розвитку підприємництва заборгував за декілька місяців, а комусь — більше.

«Компенсація відсотків за програмою «5−7−9%» має затримки в декілька місяців, і причини цього зрозумілі. Водночас банки зобов'язані самостійно фінансувати цей борг, що впливає на операційний прибуток», — прокоментував ситуацію голова правління «ОТП Банку» Володимир Мудрий.

У Фонді розвитку підприємництва не заперечують наявність проблеми та пояснюють її «дефіцитом бюджетних коштів, викликаним запровадженням воєнного стану».

«Станом на сьогодні ФРП має заборгованість з виплати компенсації відсотків за липень та серпень 2022 року», — визнав у коментарі «Мінфіну» виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон.

Поточну суму держборгу за «5−7−9%» він не уточнив, але повідомив суму, виділену з початку 2022 року на компенсацію відсотків за цією програмою, — 3,8 млрд грн.

Втім, затримки з платежами не зупинили пільгове кредитування бізнесу повністю. Ряд банків продовжують видавати нові позики — насамперед великі структури та держбанки. Вони можуть дозволити собі працювати в режимі неплатежів.

agroportal.ua

Детальніше
Ринок землі: як українському фермеру використати своє переважне право на купівлю?
07-жовт-2019

Дискусії навколо зняття мораторію на продаж земель розгораються з новою силою та залучають до активного обговорення не тільки експертів аграрної галузі, а й пересічних українців. І це не дивно. Адже, згідно проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» з 1 жовтня 2020 року ринок землі буде офіційно відкрито.

У аграріїв щодо цього багато побоювань. Зокрема — чим ближче ринок, тим частіші випадки рейдерства. Рейдерство поширюється по всій території нашої країни. Однак Генеральна прокуратура свідчить, що у 2013−2019 роках є п'ять областей, які впевнено несуть «пальму першості» в спробах рейдерських захоплень — Київська, Львівська, Дніпропетровська, Харківська та Херсонська області. За словами директора Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції Владислава Власюка, кількість скарг, які надходили у Антирейдерську комісію, із початку червня до кінця серпня поступово знизилась на 30%. Але у вересні рейдерство спалахнуло з новою силою. За словами директора ОК «Гайдамаки» Сергія Баличева, щорічно найбільші сплески рейдерської активності спостерігаємо навесні та восени, коли аграрії сіють і збирають урожай. Хоча, фермер щодня має бути готовим захистити власний бізнес.

Але зараз додалися нові ризики, зокрема втратити власну землю. Відкриття ринку землі та ажіотаж навколо нового об'єкта продажу — земельних ділянок, власниками яких є селяни, може спричинити масове розірвання договорів оренди за ініціативи власників паїв. І кожен фермер має бути до цього готовим. Згідно законопроекту про землю, орендар має переважне право на купівлю земельної ділянки. Як вітчизняному аграрію скористатися цим правом та підготуватися до ринку землі?

Акумулювати грошові кошти. Чим більше фінансових ресурсів буде у фермера, тим більше шансів придбати землю.

Перевірити правильність оформлення усієї документації щодо земельних ділянок, що знаходяться в оренді. Нагадаємо: усі земельні ділянки мають бути внесені до єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також кожна ділянка повинна мати кадастровий номер, який ідентифікує земельну ділянку та захищає від подальших махінацій з нею.
Провести роз’яснювальну роботу серед власників паїв. Зустріч з селянами, які надають землю в оренду, дозволить донести позицію фермера та висловити подальші наміри щодо придбання їхніх земельних ділянок. Також варто пояснити власникам земельних ділянок переваги придбання землі вітчизняним аграрієм перед іноземцями.

Провести перевірку наявності у власників земельних ділянок документів, які підтверджують право власності. Дані документи умовно можна поділити на 2 групи. Перша: Державний акт на право приватної власності на землю (виданий до 1 січня 2013 р.). Друга: Свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (виданий після 1 січня 2013 р.).

Провести перевірку власників паїв на дієздатність. Нотаріус має право вчиняти нотаріальні дії, в т. ч. і купівлю-продаж тільки з дієздатними особами.
Пересвідчитися у відсутності перешкод для продажу земельних ділянок. Земля, що знаходиться у власності селянина, може перебувати під арештом або ж бути предметом іпотеки. Такі земельні ділянки не можуть бути об'єктом продажу.

Провести незалежну експертну грошову оцінку 1 га землі, керуючись нормативною оцінкою. Аграрій, який обробляє землі, на підставі договору оренди-продажу, має чітко орієнтуватися у її вартості. Переважне право на купівлю земельної ділянки має реалізовуватися наступним чином. Як тільки Закон вступить в дію, власник землі зобов’язаний звернутися до фермера у письмовому вигляді та оголосити вартість ділянки, за яку він готовий її продати. В свою чергу, аграрій має місяць на роздуми. Якщо він готовий купити за вказану ціну, оформляється договір купівлі-продажу. Якщо ціна його не влаштовує, власник паю має право запропонувати свою землю іншому учаснику ринку, але за цією ж ціною. Якщо ціна змінюється, згідно переважного права, селянин знову має звернутися до фермера з пропозицією купівлі.

За словами керівника юридичного відділу ОК «Гайдамаки» Руслана Дашицького, ринок ще не готовий до того, що земля стане об'єктом продажу. Це потрібно робити поступово, крок за кроком, враховуючи досвід закордонних сусідів. Але, наш аграрій має бути готовий до всього. І. якщо ринок землі все ж запрацює найближчим часом, то найголовніше — вміти скористатися своїм переважним правом, про яке так багато говорять ініціатори проекту закону.

Agravery

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок