Питання аграрної торгівлі та доступу до ринків — серед головних тем Міністерської Конференції СОТ

14-груд-2017

Цього тижня заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева у складі урядової делегації бере участь в роботі 11 Міністерської конференції СОТ (найвищим органом ухвалення рішень в рамках СОТ) в м. Буенос-Айрес (Аргентина).

«СОТ на сьогодні є основною рамковою світовою системою регулювання багатосторонніх торговельних відносин в різних сферах, починаючи з сільського господарства та закінчуючи електронною комерцією. При цьому, все більшим викликом для СОТ є необхідність пошуку компромісних рішень між розвинутими країнами, тими, що розвиваються, або країнами з перехідною економікою, як Україна, та найменш розвинутими країнами. Ми розуміємо виклики, які існують в міжнародній аграрній торгівлі сьогодні і намагаємось займати конструктивну переговорну позицію як країна нетто-експортер аграрної та харчової продукції», — зазначила заступник Міністра Ольга Трофімцева.

Вона додала, що Україна має відстоювати інтереси своїх фермерів та сільськогосподарських виробників, використовуючи наявні цивілізовані інструменти підтримки агросектору та регулювання торгівлі в рамках СОТ.

За словами заступника Міністра, основними наріжними темами дискусій щодо аграрного сектору в рамках Міністерської Конференції цього року є формування державних резервів з метою продовольчої безпеки, експортні обмеження та внутрішня підтримка сектору, застосування спеціальних захисних механізмів та субсидування рибної галузі.

«Участь в багатосторонніх торговельних перемовинах з аграрної тематики дозволяє більш ефективно відстоювати інтереси нашої країни на міжнародній арені, зважаючи на експортну орієнтованість нашого аграрного експорту. Активна робота в рамках СОТ паралельно з формуванням низки двосторонніх та регіональних торговельних угод є запорукою реалізації нашої основної цілі — становлення України, як глобального впливового гравця на аграрних та продовольчих ринках. Саме тому ми разом з МЕРТ використали дану Конференцію для проведення низки двосторонніх зустрічей з країнами — важливими торговельними партнерами України, такими як Туреччина та Єгипет», — підкреслила заступник Міністра.

Прес-служба Мінагрополітики

Більше новин
Баланс зовнішньої торгівлі буде від’ємним кілька років
09-груд-2020

Грошовий оборот зовнішньої торгівлі молочною продукцією за 11 місяців склав 485,3 млн. дол. При цьому 56,7% цієї суми приходиться на імпорт, а це 275,1 млн. дол.; експортній частці відповідає 43,3% ― 210,1 млн. дол.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць, посилаючись на дані ДССУ та Державної митної служби.

«Як наслідок, баланс зовнішньої торгівлі є від'ємним, і з кожним місяцем він тільки посилюється, досягнувши вже мінус 65 млн. дол. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі є незвичною цьогорічною особливістю для національної молочної галузі, але реалії такі, що з цим у перспективі найближчих років доведеться змиритися. Попри різку зміну торгового балансу, показники торгівлі в натуральних величинах все ще вселяють невеликий оптимізм. Адже у фактичному вираженні у цей період було експортовано 101,3 тис. т., а імпортовано 83,9 тис. т. молочних продуктів», — підкреслює Володимир Андрієць.

Зміна балансу відбулася за рахунок ввезення значних об'ємів високовартісної молочної продукції, зокрема сирів, імпорт яких наразі перевищує у два рази минулорічні показники ― більше 42 тис. т. за одинадцять місяців, при цьому їх масова частка в імпорті складає 50,3%. На друге місце у структурі імпорту по фізичних об'ємах вийшла група продукції молока та вершків незгущених ― 14,1%. Ситуація тут закономірна, адже ця група у поточному році демонструвала найбільші темпи нарощування. Наразі молока та вершків рідких імпортовано 11,9 тис. т., що на 310% більше, ніж торік. На третьому місці у ваговій структурі імпорту знаходиться масло з часткою в 11,5% та загальним об'ємом 9,6 тис. т., що майже в чотири рази перевищує його кількість минулорічних показників. Разом з тим, за рахунок високої його вартості масло займає другу позицію у грошових витратах імпорту.

Нарощування імпорту інших молочних товарів є також буденним явищем у цьому році, відтак крім вище зазначеної продукції нарощуються поставки молока та вершків незгущених ― до 5,7 тис. т. (+165%), морозива ― до 1 тис. т. (+164%), сироватки ― до 4,4 тис. т. (+79%), казеїну ― до 0,13 тис. т. (+82%), кисломолочної продукції ― до 8,9 тис. т. (+62%).

Фахівець зазначає, що після значного просідання експортної активності у першому півріччі, друга половина року пожвавішала, що дало можливість скоротити відставання від минулорічних показників. Проте торгівля все ж була недостатньою і підсумки року однозначно будуть зі знаком мінус.

Суттєвий вклад у відновлення експорту в загальному забезпечили сироватка та казеїн, які з «мінусів» близько 40% на початку року вийшли в «плюс» на даний момент. Зокрема, сироватки імпортовано 24,7 тис. т., що на 11% більше, ніж торік, а казеїну ― 5,6 тис. т., +0,9%. В грошовому еквіваленті зростання є ще більш суттєвим, так сироватка додала 23%, а казеїн 11%. Третя і остання молочна позиція, яка демонструє нарощування експорту за підсумками одинадцяти місяців є морозиво. Це один єдиний молочний товар, який показав стабільність зростання протягом року. Його експортовано 6,6 тис. т., а це на 6,2% більше, ніж за відповідний період минулого року, при цьому зростання валютної виручки від нього склало 8,9%.

Решта експортних позицій зазнавали падіння, в тому числі і ключові. Зокрема, продажі масла скоротилися на 40,5%, до 10,2 тис. т., групи сухого молока ― на 23%, до 25,9 тис. т., молока та вершків незгущених ― на 25,2%, до 17,4 тис. т.; сирів ― на 14,2%, до 5,5 тис. т., кисломолочних продуктів ―на 5%, до 5,2 тис. т.

У структурі експорту у грошовому вираженні перше місце належить сухому молоку (25%), друге ― маслу (21%), а третє ― казеїну (17%)

«Нинішній рік є найбільш смутним у зовнішній торгівлі молочним рядом. Вперше в історії незалежності торговий баланс молочною продукцією увійшов у від'ємну зону. При цьому перспектива виходу з нього виглядає довжиною у кілька років, і це в кращому випадку та за умови, що темпи скорочення поголів'я корів у присадибному секторі не будуть такими високими, а кількість корів серед МТФ почне поступово відновлюватися» — зазначає Володимир Андрієць.

Аналітичний відділ АВМ

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі
04-бер-2019

У період з 1 по 28 лютого 2019-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 1036 осередків особливо небезпечних хвороб.

На території раніше благополучних країн відзначили наступні захворювання:

африканська чума свиней у В'єтнамі (11) і Зімбабве (1);

блютанг в Швейцарії (15);

хвороба Ньюкасла в Мексиці (6);

високопатогенний грип птахів в Намібії (2).

Нові вогнища африканської чуми свиней зареєстрували в Бельгії (158), Болгарії (2), Угорщині (156), Латвії (39), Польщі (359), Румунії (119) і Україні (7), а також у Китайській Народній Республіці (6) і Монголії (1). Класичну чуму свиней виявляли в Японії (66 вогнищ).

Вогнища ящура виявили в Зімбабве (2), Ізраїлі (3), Китайській Народній Республіці (1), Марокко (19), ПАР (1) і в Південній Кореї (1). У Німеччині (4) виявили вогнища блютангу. В Іспанії (1 осередок) і Польщі (1 осередок) зареєстрували осередки губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби.

Ветеринарні служби Індії (4), Пакистану (2), Ірану (3), Китаю (1) і Тайваню (4), Кувейту (1), Нігерії (3) і ПАР (1) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів. У США (4 вогнища), Болгарії (1 осередок) та Ізраїлі (6 осередків) відзначили хвороба Ньюкасла.

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про вогнища сказу в Малайзії (14); геморагічної хвороби кроликів в Норвегії (1), грип коней в Нігерії (3 вогнища), інфекційної анемії коней в Болгарії (2 вогнища); низькопатогенного грипі птахів в ПАР (1 осередок), репродуктивно-респіраторному синдромі свиней в Лаосі (2), сибірку в Румунії (1) і туберкульозі великої рогатої худоби в Ізраїлі (1 осередок).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
ЄС і Китай підписали угоду про взаємне визнання та захист традиційних продуктів
14-вер-2020

Євросоюз і Китай оголосили про підписання Угоди про взаємний захист географічних зазначень — тобто про взаємне визнання та захисту на ринках традиційних продуктів — по 100 найменувань з кожної сторони. Про це йдеться в поширеній у понеділок заяві Єврокомісії, пише TheDairyNews.

«Євросоюз і Китай підписали двосторонню угоду про захист 100 європейських і 100 китайських географічних зазначень в Китаї і в Євросоюзі, відповідно проти присвоєння назв або фальсифікації продуктів. Ця угода, переговори по якій завершилися в листопаді 2019 року, має принести взаємні торговельні вигоди і надати споживачам гарантовано якісну продукцію з обох сторін», — йдеться в документі.

З боку ЄС в Китаї будуть захищені такі найменування, як шампанське, ірландське віскі, польська горілка, пармська шинка, грецький сир «Фета» та інші. З китайської сторони в список увійшли такі традиційні продукти, як Pixian Dou Ban (паста з квасолевої піксі), Anji Bai Cha (білий чай Анжі), Panjin Da Mi (рис Panjin) та Anqiu Da Jiang (імбир Anqiu).

У перспективі угода передбачає розширення списку найменувань до 175 з кожного боку. Її підписання приурочено до планового саміту ЄС-КНР, який пройде в понеділок в відеоформаті. Система географічних зазначень активно розвивається і просувається Євросоюзом для захисту від імітацій сільськогосподарської продукції, історично виробленої в конкретних регіонах держав співтовариства.

Брюссель активно працює над її визнанням у всьому світі, оскільки цей факт виключає можливість легального виробництва за межами Євросоюзу товарів з назвами,  які вже стали загальними і які захищені цією системою. Найяскравішим прикладом такого продукту є шампанське — ігристе вино, вироблене за строго визначеними правилами у французькій Шампані.

Детальніше
Птиця потребує додаткового введення в корм вітаміну В5
25-жовт-2018

Клітини тварин і птиці не здатні синтезувати пантотенову кислоту самостійно. Тому їм в корми вводять препарати вітаміну В5.

В цілому потреба тварин і птиці в пантотеновій кислоті може варіювати від 8 до 20 мг/кг комбікорму.

Але, як правило, наявної в складі кормів природньої пантотенової кислоти організму не вистачає. Птиця з урахуванням сучасних методів годування і вимог до її продуктивності однозначно вимагає добавок пантотенової кислоти.

Дефіцит пантотенової кислоти / пантотената може призводити до різних захворювань. В основному через брак пантотенової кислоти спостерігаються такі симптоми:

- нездорові зміни шкіри і слизових оболонок, депігментація і випадання пір'я, рідке оперення, коричневий ексудат навколо очей. У птиці утворюються корки на дзьобі і навколо очей;

- захворювання шлунково-кишкового тракту і зміни органів, утворення виразок в шлунку і кишечнику, кровотечі в кишечнику і проноси, зміни в печінці. Це призводить до втрати апетиту, погіршення засвоюваності поживних речовин, депресії зростання і втрати ваги;

- гормональні зміни: незавершене формування статевих органів у молодняка, знижена несучість у курей і погіршення інкубаційних показників;

- порушення нервової системи: судоми і паралічеобразними симптоми, висока схильність до стресів.

ptichki.net

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок