Питання на 5,2 млрд грн: втрати аграріїв через цінову кризу на ринку міндобрив майже зрівнялися з сумою держдопомоги

30-жовт-2017

Цього року українські аграрії вже втратили більше 5,2 млрд грн внаслідок штучного дефіциту мінеральних добрив напередодні весняної посівної кампанії та введення «антидемпінгових» мит на азотні добрива з Російської Федерації. Ця сума співставна із загальними видатками на державну підтримку агросектору, передбаченими в бюджеті на 2017 рік і є наслідком монопольного завищених цін на внутрішньому ринку.

Безпідставне збереження цінової кризи викликає глибоке занепокоєння ключових аграрних асоціацій країни. Додатковим приводом для стурбованості стало введення обмежень на імпорт азотних добрив з Європейського Союзу з 19 вересня.

Саме тому професійні аграрні об’єднання звернулися до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та Президента Петра Порошенка з проханням доручити Міністерству економічного розвитку і торгівлі надати детальні обґрунтування рішення про запровадження антидемпінгових мит на імпорт азотних добрив, сприяти перегляду рішень про обмеження на імпорт мінеральних добрив з РФ та ЄС і вимагати від Антимонопольного комітету оприлюднити термін ухвалення остаточного рішення в розслідуванні зловживання OstChem монопольним становищем на ринку добрив.

Відповідні звернення підписали Всеукраїнська Аграрна Рада, Асоціація виробників молока, Асоціація «Свинарі України», Національна асоціація цукровиків України «Укрцукор», Аграрний союз України, Українська аграрна конфедерація, Український клуб аграрного бізнесу та Союз птахівників України.

У своїх зверненнях аграрії детально виклали причини стурбованості ціновою політикою монополіста на ринку азотних добрив.

«Незважаючи на запуск заводів підприємств Групи компаній OstChem, що належить Дмитру Фірташу і є українським монополістом з виробництва аміачної селітри, ціни на неї не тільки не впали, але, навпаки, продовжили зростати, хоча до того представники вітчизняного хімпрому стверджували, що весняний стрибок цін на азотні добрива нібито є прямим наслідком вимушеної зупинки заводів Групи», — йдеться у зверненні.

У той же час ціни на карбамід, який виробляють і інші вітчизняні підприємства, дещо знизилися, а різниця між внутрішніми цінами і цінами експорту цього виду добрив відчутно скоротилася.

Крім того, аграрії звернули увагу, що ціни на селітру продовжували зростати навіть в період зниження в Україні цін на природний газ.

Асоціації вкотре звернули увагу влади на оприлюднені влітку попередні висновки розслідування, яке проводить АМКУ щодо зловживання монопольним становищем Групою OstChem. Згідно з матеріалами Комітету, монополіст у 2014-2015 рр. встановлював такі цини реалізації на ринку добрив, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції, а крім того, штучно підвищував собівартість продукції шляхом закупівлі газу за завищеними цінами, що означає ухилення від сплати податку на прибуток.

«Подальше безпідставне збереження негативних тенденцій на ринку добрив загрожує за підсумками 2017 року безпрецедентними збитками для вітчизняних селян. Так, за нашими розрахунками, внаслідок цінової ситуації, яка є прямим наслідком штучного дефіциту азотних добрив в Україні напередодні весняної посівної кампанії 2017 року та введення „антидемпінгових“ мит на азотні добрива із РФ, українські агротоваровиробники вже втратили більше 200 млн дол., або понад 5,2 млрд грн, що співставне із сумою державної дотації АПК, передбаченої на 2017 рік у розмірі 5,5 млрд грн», — зазначено у зверненні.

У структурі витрат рослинництва добрива вже складають близько 30%, і їхня частка зростає. Тому надвисокі ціни на добрива призводить до того, що вітчизняні аграрії ризикують втратити конкурентоспроможність в порівнянні з іншими крупними гравцями на світовому зерновому ринку, і загрожує зменшенням експорту аграрної галузі, який нині є чи не єдиним драйвером економіки України.

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.

pigua.info

Більше новин
Уряд схвалив Експортну стратегію щодо аграрної продукції до 2026 року
11-лип-2019

10 липня на засіданні Кабінету Міністру України схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України до 2026 року та затверджено план завдань та заходів з її реалізації.

Стратегію розроблено Мінагрополітики спільно з Офісом підтримки реформ міністерства. З документом можна ознайомитися за посиланням.

Метою Стратегії є визначення довгострокової державної політики, спрямованої на забезпечення стабільного нарощування обсягів експорту продукції (товарів, послуг, технологій) вітчизняного сільського господарства, харчової та переробної промисловості.

Так, стратегічними напрямками розвитку експорту аграрної продукції стане зростання обсягу виробництва та збільшення постачань такої продукції на зовнішні ринки; розширення номенклатури та зміна структури експорту в напрямку збільшення частки продукції з високою доданою вартістю; географічна диверсифікація напрямків експорту (відкриття нових ринків) і розширення експортних можливостей для малих та середніх підприємств.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Тимчасове зниження ПДВ до 0% дозволить стабілізувати ціни на продукти харчування — Кухта
11-січ-2022

У 2021 році ціни в Україні та світі зростали на енергоносії, але у 2022 році точка напруги зміститься на продукти харчування. В умовах інфляційної кризи зростання цін можна нівелювати тимчасовим зменшенням ПДВ до 0% на продукти.

Таку думку висловив екс-виконуючий обов'язків Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павло Кухта на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, наприкінці 2021 року ціни на продукти зросли на 30-50% через витрати на виробництво продовольчих товарів, які прямо залежать від вартості енергоносіїв. Торік здорожчали мінеральні добрива (80% собівартості яких становить природний газ), пальне для машин та комбайнів та переробка на заводах.

Повідомляється, що цілком очікувано наступним на черзі буде зростання цін на продовольчому ринку, адже виробники закладають в ціну дорогі добрива та паливо. Він додає, вже навесні побачимо наслідки — продуктів вироблятимуть менше, а коштуватимуть вони дорожче.

«Негативні соціальні наслідки здорожчання їжі очевидні та з ними треба боротися. На щастя, ми маємо для цього ефективні інструменти, які вже застосовуються в розвинених країнах. І які конче необхідно застосувати нам у цьому році. Насамперед це зниження ставки ПДВ на продукти харчування», — розповів Павло Кухта.

За його словами, ставку ПДВ можна тимчасово на один рік встановити на рівні 0% (замість 20%) на ключові для українців продукти харчування. Оскільки ПДВ завжди закладається в ціну, це різко знизить ціни на продукти.

Він акцентував, що продукти з ПДВ 0% коштуватимуть менше, тобто зростання цін можна нівелювати тимчасовим зменшенням податком на додану вартість. Таким чином можна полегшити життя людей в умовах інфляційної кризи та зняти соціальну напругу.

«Про намір застосувати 0% ставку ПДВ з 1 лютого для продуктів харчування вже оголосила Польща, яка наразі чекає погодження з боку ЄС. В податковому законодавстві ЄС взагалі прямо передбачена можливість встановлювати знижені ставки ПДВ для соціально важливих товарів. І європейські країни активно цю можливість використовують», — зазначає Павло Кухта.

Також він додає, що 2022 рік — ідеальний час аби запустити в Україні програми продуктових чеків для людей із низьким рівнем доходів і за допомогою цього інструменту держава напряму може підтримати тих, постраждає від здорожчання цін на харчові продукти.

latifundist

 

Детальніше
Індекс умовної прибутковості виробництва молока України в червні 2020 року виріс на 0,5% — Андрій Ярмак
09-лип-2020

Індекс умовної прибутковості виробництва молока (УМІ) України в червні 2020 року не тільки продемонстрував стабільність, але й виріс на незначні 0,5%.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

Він зауважив, що це перше зростання УМІ в червні за всю історію спостережень за ним з 2011 року, бо як правило, червень — це не найкращий місяць для виробників. Торік, наприклад, УМІ знизився в червні на 4,4%.

Не зважаючи на зниження ціни на 1,2%, воно було компенсоване здешевленням концентрованого раціону на 1,7%, переважно завдяки падінню цін на соняшниковий шріт.

«Отже, червень став першим місяцем року, коли УМІ не знижувався — до цього він падав кожного місяця 2020 року. Не зважаючи на це, сукупно перше півріччя було для професійних виробників молока не таким вже й поганим — прибутковість перевищувала минулорічну на 3,4% і була найвищою за останні шість років. Тільки в далекому 2014 році перше піврічня принесло виробникам більші прибутки», — зазначає він.

Експерт переконаний, що головна причина вищої прибутковості, не зважаючи на падіння кожного місяця, — рекордно висока прибутковість в другій половині 2019 року.

«Нагадаю, що УМІ — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше», — додає він.

В липні, як правило, відмічається початок сезонного зростання УМІ. В цьому році теж чимало підстав для зростання на зовнішньому і на внутрішньому ринках, прогнозує Андрій Ярмак. 

milkua.info

Детальніше
У МінАПК розповіли про досягнення і труднощі експорту українських продуктів в ЄС
20-трав-2019

Україна суттєво наростила експорт продукції агропромислового комплексу у країни ЄС. Про це УНН повідомили у Міністерстві аграрної політики та продовольства.

"За січень-березень 2019 року експорт української продукції до ЄС у порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшився на 24,4% (або на 368,9 млн дол. США) і склав 1 882,3 млн дол. США", - розповіли у міністерстві.

За минулий рік Україна експортувала до ЄС аграрних та харчових продуктів на 6,3 млрд дол. А частка країн ЄС у загальній структурі експорту сільськогосподарської продукції склала 33,5%, поінформували у міністерстві.

"В структурі експорту превалюють такі товари, як зернові, олійні культури та олії. Чималу питому вагу складають м'ясо птиці та субпродукти, плоди і горіхи, кондитерські вироби, яйця птиці, органічна продукція", - додали в МінАПК.

Сьогодні тваринницьку продукцію до країн ЄС експортують 310 вітчизняних виробників, 130 із них постачають європейцям м'ясо птиці, рибу, мед, яйця, молоко та молочні продукти, поінформували в міністерстві.

Європа дала "зелене світло" українським експортерам три роки тому. Тоді вступила у дію Угода про асоціацію між Україною та ЄС в частині вільної зони торгівлі. Фактично, відбулася переорієнтація України з ринку Росії на європейський ринок, нагадали в МінАПК.

"Переорієнтація з ринку Росії на ринок ЄС, на якому дуже жорстка конкуренція на ринку харчової промисловості, змушує національних виробників здійснювати модернізацію виробничого устаткування, удосконалювати виробничі процеси та впевнено ставати невід'ємною частиною великого європейського ринку", - кажуть у міністерстві.

Просування продукції українських експортерів на ринок ЄС триває. У 2017-2018 рр. вітчизняні парламентарі ухвалили низку законопроектів у сфері державного контролю, про безпечність та гігієну кормів, про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів. Ще понад 250 законодавчих актів ЄС Україна повинна адаптувати, інформують в МінАПК.

Окрім законодавчого, ведеться також фактичне просування продукції вітчизняних експортерів на ринок Європи. Цим переймаються члени Комітету асоціації Україна - ЄС.

"Під час вищезазначених засідань, серед іншого, на постійній основі піднімаються питання щодо розвитку двосторонньої торгівлі, доступу на ринок ЄС вітчизняної сільськогосподарської продукції, у тому числі продукції птахівництва", - повідомили в МінАПК.

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок