В’єтнам переорієнтовується на скотарство для компенсації дефіциту свинини

Кабінет Міністрів України створив Координаційну раду з питань логістики в сільському господарстві. Про це йдеться у Постанові КМУ від 9 квітня 2022 р. № 427.

Новий орган має опрацьовувати всі питання, пов’язані з логістичним забезпеченням функціонування транспорту та дорожнього господарства.

Головою Ради призначено Міністра аграрної політики та продовольства України Миколу Сольського.

«Сьогодні, у час війни, забезпечення ефективної логістики, створення нових логістичних зав’язків, позбавлення зайвої бюрократизації для переміщення товарів і транспортних засобів через кордон — питання, які є критично важливими для проходження посівної кампанії та збереження за Україною статусу гаранта продовольчої безпеки. Наш ворог намагається застосувати голод як зброю. Ми робимо все, щоб протидіяти йому не тільки на військовому фронті, а й на фронті продовольчої безпеки України та світу», — наголосив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Координаційна рада виконуватиме такі завдання:

• формування та реалізація державної політики у сфері транспорту, дорожнього господарства, розвитку транзитного потенціалу і логістики;
• визначення механізму підвищення якості транспортних та інформаційних технологій логістичної інфраструктури;
• вдосконалення логістики перевезень;
• підвищення ефективності процедур здійснення державного контролю під час переміщення товарів і транспортних засобів через державний кордон;
• скорочення витрат на міжнародні та внутрішні перевезення товарів;
• удосконалення моніторингу міжнародних перевезень;
• зменшення часу на транспортування товарів до пункту призначення;
• забезпечення кваліфікованим персоналом логістичної інфраструктури;
• удосконалення нормативно-правової бази з питань транспорту, дорожнього господарства, державної митної та податкової справи, здійснення державного контролю під час переміщення товарів і транспортних засобів через державний кордон тощо.

Новостворена Координаційна рада взаємодіятиме з органами центральної та місцевої виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, їх об'єднаннями, експертами, а також іншими консультативно-дорадчими органами.

minagro.gov.ua

Незважаючи на нинішні високі ціни на масло, виробництво молока продовжує залишатися в хронічно важкому стані, оскільки в Спільній сільськогосподарській політиці ЄС (CAP) відсутній механізм попередження криз.

«Частота кризових ситуацій у секторі викликає тривогу. Останнім часом багато господарств були змушені відмовитися від бізнесу. Було також сильно дестабілізовано роботу господарств, які продовжують свою діяльність», — говорить Сіта ван Кеймпема, віце-президент Європейської молочної ради (EMB).

Примусове скорочення виробництва, як правило, здійснюється за рахунок добробуту тварин — власне, тривалості їх життя, а також якості життя фермера і його сім'ї.

«Це неможлива ситуація, коли на сьогоднішній день ця ланка ланцюга виробництва молока, не отримує жодної уваги політиків. Перекоси у конкуренції на молочному ринку, що спостерігаються протягом багатьох років, призвели до того, що ціни на молоко значно нижчі, ніж коштує його виробництво», — говорить пані ван Кеймпема.

Дослідження, проведене BAL (Управління сільського господарства та сільськогосподарської соціології) та опубліковане 26 жовтня, показує розрахунки витрат на виробництво молока в п’яти ключових країнах, що виробляють молоко. Дослідження підтверджує дефіцит компенсації втрат на виробництво. Виявилося, що навіть у так звані «кращі роки» цей дефіцит неможливо було компенсувати.

За даними дослідження виявляється, що з 2012 року середньорічний дефіцит у Франції склав 21%, у Нідерландах — 23%, у Німеччині — 22%, Бельгії — 24%, а в Данії — 17%. EMB пояснює, що фермери не вимагають субсидій на виробництво молока. Чого вони потребують, так це механізму, який нарешті захистить сектор від подальших кризових ситуацій.

За інформацією Еuropean Milk Board, цей механізм повинен бути достатньо гнучким, щоб дозволити зростання в секторі при цьому забезпечивши зростання попиту. Цей механізм повинен бути легально закріплений у положеннях CAP, підкреслюють у EMB: «Було чітко показано, що відсутність таких положень в документах по аграрній політиці означає, що реакція на кризу відбувається занадто пізно, і навіть тоді вона часто не дає результату».

Спеціальна пропозиція EMB полягає в тому, щоб доповнити Milk Market Observatory постійним механізмом, який зможе тимчасово обмежувати або зменшувати виробництво у разі виникнення криз.

Експлуатація в молочному секторі може бути зупинена, а хронічно важкі, болісні часи можна скоротити, якщо правові положення САР будуть стабільно регулювати добровільне скорочення виробництва у майбутньому, вважає EMB.

ІНФАГРО за матеріалами The Dairy Site

Європейський Союз є основним партнером для виробників Чернівецької області. За 2021 рік до країн ЄС експортовано товарів на суму понад $155 млн за загального експорту $207 млн. Тобто 75% усього експорту Буковини припадає саме на країни Євросоюзу.

Про це розповів директор департаменту регіонального розвитку Чернівецької ОВА Валентин Дунаєвський.

«До переліку країн, куди ми експортуємо найбільше товарів, входять Румунія, Німеччина, Польща, Литва, Нідерланди. І, звичайно, така співпраця з ЄС буде стимулювати роботу наших підприємств, підтримувати робочі місця та давати надходження до бюджету. Крім того, відбудеться вихід нових підприємств на європейські ринки. Тому таке рішення тільки позитивно вплине на нашу економіку», — зазначає Валентин Дунаєвський, пише «Молодий Буковинець».

За словами директора департаменту соціально-економічного розвитку Чернівецької міськради Сергія Бостана, скасування мит спрямоване на стимулювання виробництва української продукції, яка зорієнтована на експорт. Це також піде на користь і релокованому бізнесу, який зараз переїхав на Буковину. Велика його частка орієнтована на експорт. 

Відзначається, що скасовано, зокрема, мита на: промислову продукцію, фрукти та овочі, що підлягають системі вхідних цін, а також сільськогосподарську продукцію та перероблену сільгосппродукцію, що підлягають тарифним квотам. 

Тож, за словами голови Асоціації виробників продуктів бджільництва «Буковинський бджоляр» Василя Паламара, це позитивно вплине на виробників продукції, хоча Чернівецька область експортує небагато меду.

Василь Паламар, голова Асоціації виробників продуктів бджільництва «Буковинський бджоляр»

Ми вважаємо, що будь-яке скасування мита позитивно вплине на експортні можливості й потенціал розвитку в цьому напрямі. Це позитивний сигнал для виробників. На жаль, досі найбільший зиск від квот із нульовими ставками мита отримували великі експортери або перекупи, які тут скуповували товар у виробників і експортували за кордон. А зараз з’явилася можливість невеликому виробнику самому ставати експортером. Це частково може спростити доступ до ринків Європи

Він додає, що кон’юнктура зовнішніх ринків сприятлива для українського експорту, ціни зростають, зокрема і на мед. 

Сергій Тимчук, власник ПП «Грандем», яке займається виготовленням макаронних виробів, зауважує: «За умов, коли море закрите, ми не можемо експортувати свої товари цим шляхом до країн Близького Сходу. Тому європейські ринки стають дуже актуальними. Вони нас рятують. Особливо позитивно це вплине на малий бізнес, який досі не мав змоги працювати на експорт, а зараз зможе це робити. Наша компанія вже багато років працює на експорт. Це допоможе нам бути більш конкурентоспроможними, виходити на нові ринки, нові країни. І європейські виробники відчують нашу більшу присутність на ринку».

agroportal.ua

Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України затвердило новий наказ, яким передбачено зміни до порядку реєстрації малої рогатої худоби. Зокрема, тепер для ідентифікації овець та кіз буде застосовуватися нова форма бирок, а для тварин, яких експортують також передбачена обов’язкова наявність бирки з електронним чипом, що містить інформацію про худобу.

Відповідний Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03 липня 2020 року № 1266 “Про затвердження Змін до Порядку ідентифікації та реєстрації овець і кіз” набув чинності з 18 вересня.

“З 18 вересня проводиться ідентифікація овець і кіз бирками нового зразка на одне вухо тварини. За наявності бирок старого зразка ідентифікація овець і кіз проводиться бирками старого зразка на обидва вуха тварини до повного їх використання. Починаючи з 01 січня 2022 року тварини старше 12-місячного віку, а також тварини, що експортуються, повинні будуть ідентифікуватися додатково за допомогою бирки з електронним ідентифікатором, яка прикріплюється на друге вухо тварини. На обох бирках тварини буде зазначатись один і той самий ідентифікаційний номер, що відповідатиме номеру електронного ідентифікатора і даватиме змогу індивідуально ідентифікувати кожну тварину та господарство, де вона була народжена”. – йдеться у повідомленні Держпродспоживслужби.

Meat-Inform