На Вінниччині цьогоріч робитимуть акцент на кукурудзі

22-бер-2017

На Вінниччині в поточному році скоротилися площі озимих ― з осені посіяли менше майже на 80 тис. га. До того ж третина наявних посівів, а це 100 тис. га, вийшли із зими у слабкому і зрідженому стані.  Про це повідомила в. о. директора департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОДА Валентина Кирилюк, пише «Голос України».

За її словами, з осені аграрії не досіяли озимий клин через погоду.

«Не вистачало вологи у ґрунті. І саме в той період, коли треба було засівати поле. Окремі керівники господарств не стали ризикувати», ― зазначила Кирилюк.

Таким чином, загальна площа озимих скоротилася на 77,7 тис. га у порівнянні з попереднім роком.

«Тепер фахівці надали ще одну не зовсім втішну інформацію ― третина сходів, а це трохи більш як 100 тис. га, погано перезимували і нині перебувають у слабкому і зрідженому стані. Ще на 118 тис. га посіви оцінюють у задовільному стані. І лише на 89 тис. га (28,8% від загальної площі) озимина порадувала, бо має гарні сходи, тобто подальший розвиток рослин не викликає сумнівів, що на таких ділянках буде щедрий урожай», ― розповіла Кирилюк.

За її словами, у такій ситуації агрономи радять розширювати клин ранніх ярих зернових та кукурудзи.

«Ярих зернових та зернобобових плануємо посіяти більше від минулорічного показника майже на 60 тис. га. Однак головний акцент буде зроблено на кукурудзу. Її площі планують розширити на понад 40 тис. га. Це та культура, що забезпечує високі врожаї. Тобто можна компенсувати збіжжя, що його недоотримаємо з озимих. Так забезпечимо ту кількість зерна, що мали торік», ― уточнила Кирилюк.

Утім, за її словами, тактика залежатиме від погодних умов.

Більше новин
Агропорт і FAO обговорили проблеми клімату
21-бер-2017

20 березня 2017 року за ініціативою організаторів Всеукраїнського форуму з розвитку фермерства в Україні АГРОПОРТ 2017, за участю Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства природи України та Департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації відбувся круглий стіл: «Змінюється клімат – змінюється сільське господарство: орієнтація на Цілі сталого розвитку».

 В ході активної дискусії з представниками науки, агрохолдингів, бізнесу, громадськості, міжнародних організацій та представників ЗМІ, обговорювалися наступні теми:

  • Реальні загрози зміни клімату в Україні та шляхи їх вирішення
  • Залучення експертизи та технічної допомоги FAO в український АПК
  • Державна підтримка, соціальна відповідальність і приватно-державне партнерство в нових умовах
  • Агропорт 2017 - підтримка фермерів та їх інформаційне забезпечення в умовах зміни клімату

 Спікерами круглого столу стали:

  • Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції
  • Світлана Гринчук, директор департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Міністерства природи України
  • Михайло Малков, міжнародний консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO)
  • Наталія Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації
  • Євген Шевченко, генеральний директор Carlsberg Ukraine
  • Джон Шморгун, президент AgroGeneration
  • Олена Березовська, президент ГО «Органічна Україна»
  • Дмитро Титаренко, генеральний менеджер Агропорт Україна
  • Сергій Мирний, співзасновник Асоціації «4Блок».

Михайло Малков, міжнародний консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO):

«Зміна клімату позначається на всіх аспектах сільськогосподарської діяльності і безпосередньо впливає на продовольчу безпеку кожної країни, і Україна не є винятком. На прохання Міністерства АПК і в тісній кооперації з Мінприроди та іншими зацікавленими організаціями FAO сприятиме в розробці національної стратегії з адаптації до змін клімату. Більш того, через цілий ряд діючих і запланованих проектів будемо просувати концепцію Climate Smart Agriculture - сільського господарства, стійкого до змін клімату. Це включає в себе синергію економічних чинників з адаптаційними і пом'якшуючими заходами і зменшенням емісій парникових газів».

 Світлана Гринчук, директор департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Міністерства природи України:

«Проблема зміни клімату несе ризики для всіх без винятку життєво важливих умов, в яких знаходиться населення, в тому числі і для сільського господарства. Міністерством природи спільно з Міністерством АПК розроблено план реалізації Концепції та передбачені спеціальні дотації. Однак, в даному випадку важливо визначити роль кожного регіону України в цій роботі. Що повинні зробити самі регіони, з огляду на специфіку їх природно-географічних особливостей. Над цими питаннями працює також міжвідомча комісія з проблем зміни клімату. Варто відзначити, що важливим моментом є яка політика ведеться кожною державою по цій проблемі. У 2015 році всі країни ООН прийняли Паризьку угоду, яка передбачає збільшення спільних зусиль для попередження підвищення глобальної температури та інших показників зміни клімату на планеті. Історія не знає ще таких угод на такому рівні, які б настільки швидко вступили в силу і були підтримані всіма державами в найкоротші терміни. Україна була однією з перших, хто ратифікував цю угоду. Якщо тероризм вважається проблемою номер один у всьому світі, то проблема зміни клімату відразу за нею».

Євген Шевченко, генеральний директор Carlsberg Ukraine:

«Carlsberg – соціально відповідальна компанія, яка в своїй діяльності є прикладом раціонального використання природних ресурсів на всіх світових ринках, де веде свою діяльність. Наприклад, проект, який зараз реалізований в Китаї, дозволить використовувати до 30% сонячної енергії, як альтернативу традиційним джерелам енергії та зменшити викиди CO2 в атмосферу. На наших виробництвах в Індії впроваджено комплексну систему очищення води, що дозволяє повторно використовувати даний ресурс в технічних цілях, оскільки Індія впритул зіткнулася з проблемою нестачі води. Ці напрацювання ми в майбутньому зможемо використовувати і в інших країнах. Також, на глобальному рівні ми розробляємо пляшку, що здатна біологічно руйнуватися та повністю складається з целюлози. В Україні Carlsberg Ukraine впроваджує безліч передових технологій з енергоефективності та очищення стічних вод, використовує біогаз, зворотну скляну тару і активно підтримує роздільний збір відходів. Все виробництво в нашій компанії сертифіковане і відповідає світовим стандартам якості, безпеки праці і захисту навколишнього середовища. Для нас, як для кінцевої ланки в ланцюжку переробки і доданої вартості, від пивоварного ячменю на полі до якісного продукту в келиху споживача, украй важлива якість сільськогосподарської сировини і води, які безпосередньо залежать від кліматичних умов і стану екосистеми».

 

Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції:

«Спілкуючись безпосередньо з виробниками сільськогосподарської продукції, ми бачимо багато практичних аспектів, де можна вже зараз без реальних втрат вплинути на загальну картину і якщо не усунути її, то, принаймі, пом'якшити наслідки (не розумію речення можливо усунути їх (наслідки). Необхідний більш глобальний підхід до менеджменту, який буде відповідально підходити до кожного питання, що стосується прогнозів і тих заходів, які необхідні зараз в галузі. Проблема зміни клімату вже безпосередньо торкнулася і вітчизняних виробників меду, і рослинників, і тваринників. До систем обробки і зрошення ґрунтів зараз підвищена увага саме в силу цих проблем. Якщо ми ставимо собі за мету інтеграцію в європейський простір, то без вирішення цих викликів наш виробник далеко не піде».

Наталія Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації:

«Для нас, як для представників місцевої влади, важливо, щоб рішення, які приймаються на високому міжнародному рівні і на рівні нашого уряду, працювали в регіонах. У нас в області є багато прикладів того, як дбайливо і грамотно наші виробники вирішують проблеми, які ми сьогодні обговорюємо. В силу природно-географічної специфіки області, важливо розуміти зміни в кожному куточку нашого краю. У нас є невикористовуванні ділянки землі, які за певних умов можуть давати якісну продукцію. Це теж певний стимул, щоб впроваджувати нові технології і враховувати специфіку клімату. Підвищення середньої температури, зміна показників опадів і зміна посівного календаря - це те, з чим наш виробник сільській продукції стикається постійно. Якщо кілька років тому ще ніхто не думав у нас вирощувати соняшник або сою, то зараз обсяги вирощування цих культур ростуть з кожним роком. Не всі господарства можуть собі дозволити вести сучасні метеорологічні дослідження. У нас багато невеликих господарств, які практично вручну ведуть запис метеорологічних показників, щоб реагувати вчасно на зміни погоди і клімату. Своєчасне інформування і метеорологічна допомога – одні з найбільш актуальних проблем, які необхідно вирішувати спільно з агровиробниками».

 Олена Березовська, Президент ГО «Органічна Україна»:

«Органічне виробництво в Україні – це можливість сформувати в нашій державі адаптоване стале сільське господарство. Що стосується економіки, яка лежить в основі будь-якого господарювання, то можна сміливо стверджувати про те, що попит на нашу органічну продукцію сформований споживачем через свідоме рішення вживання здорового продукту і дозволяє Україні зайняти одну з лідируючих позицій в Європі по виробництву органіки. Я пропоную вирішувати проблеми в практичній площині, оскільки вплив клімату і адаптація виробництва продукції - це зрозумілі практичні речі, з якими кожен виробник стикається щодня. Органічне виробництво передбачає біорізноманіття, що дозволяє сформувати сильне господарство, яке саме по собі стає адаптивним. При повному збереженні природи і всіх ресурсів, органічне виробництво в Україні може давати високі врожаї, використовуючи високотехнологічні підходи».

Джон Шморгун, президент Agrogeneration:

«Ми всі: агровиробники і агрохолдинги зараз хвилюємося і про вологість грунту, і про ерозії, тому для нас зараз актуальним є проект, спільний з ФАО, який дозволяє зберігати лісосмуги. Він стартує в Харкові і ще в декількох регіонах. У зв'язку із зміною в клімату, ми також проводимо сівозміну. Якщо дотримуватися правильної сівозміни – вирощування соняшнику не завдає шкоди грунту, незважаючи на антирекламу, яка сьогодні так популярна. В Україні процеси зрошення вимагають серйозного інвестування. І залучення цих інвестицій безпосередньо залежить від договорів на оренду землі. Якщо договір оренди підписаний на 10-15 років - ці інвестиції не окупляться. Тому питання зняття мораторію на землю зараз актуальне як ніколи».

 Дмитро Титаренко, генеральний менеджер Агропорт Україна:

«Проведення подібних круглих столів і відкрите обговорення таких ключових питань, як вплив змін клімату на сільське господарство, для нас, як організаторів форуму, дає можливість ще і ще раз стимулювати і органи державної влади, і органи місцевого управління звернути увагу на нагальні проблеми фермерів. Рух від загального до конкретного, в даному випадку – виправдано. Ми тут зібралися не для того, щоб вимовляти гучні слова і обговорювати очевидні речі. Спілкуючись з дня в день з фермерами, ми розуміємо, що в наших силах підняти зараз ці питання і реально вплинути на прийняття тих чи інших рішень і в агрогалузі, і в законотворчості, яке стосується цих проблем.  За результатами зустрічі Міністерство АПК вже оцінює можливість створення внутрішньої робочої групи, а FAO підтвердило можливість участі в її роботі.

Ми ж, в свою чергу, маємо намір продовжити діалог в подібному форматі на місцях і наступна зустріч відбудеться у Львові 27-29 квітня, де зберуться в більш розширеному форматі експерти і безпосередньо виробники, і ми запрошуємо всіх до співпраці та сподіваємося отримати конкретні практичні поради, які дозволять мінімізувати вплив змін клімату.»

Сергій Мирний, співзасновник Асоціації «4Блок»:

«Виклики, про які ми сьогодні говоримо: і продовольча безпека, і зміни клімату, за своєю суттю, такі ж, як і енергетична безпека, про яку ми вже не перший рік говоримо. За допомогою дизайну ми можемо, шляхом всім зрозумілою інфографіки, спілкуватися без мовного бар'єру з усім світом Хочемо ми - чи не хочемо, але просвітницька робота несе в собі основну мету: зміна свідомості людей, яка б перешкоджала самознищенню людства. З 1991 року ми піднімаємо проблему екологічних плакатів, і на сьогоднішній день Україна має найбільшу колекцію робіт цієї тематики в світі. Це якраз те, чим ми можемо впливати на свідомість людей, щоб кожен через емоцію задумався над майбутнім своїх поколінь».


Західно-українська сесія Climate Smart Agroforum відбудеться 28 квітня 2017 в рамках другого дня Міжнародного форуму AGROPORT West Lviv на території львівського аеропорту. Детальна інформація буде опублікована на сайті: www.agroport.ua

Координатор: Дарина Щербина daria@agroport.ua / (+38 050) 301-66-47, (+38 057) 766-55-43

Детальніше
Покрокова інструкція отримання аграрної розписки
27-лют-2019

На практичному прикладі господарства ПрАТ «АТП-15 339» Landlord представляє покрокову інструкцію з оформлення аграрної розписки, починаючи від найдрібніших документів і до фінального підписання.

Аграрні розписки в Україні з кожним роком стають все більш затребуваними. Фактично для фермерів це чудова можливіть отримати матеріальний ресурс (гроші, засоби виробництва, тощо) під заставу на майбутній врожай. При чому кредитором під аграрну розписку може виступити будь-хто. Лише за 2018 рік було видано 669 аграрних розписок на загальну суму в 5,2 млрд грн. Та навіть, не зважаючи на широку доступність, для багатьох аграріїв АР залишається чимось новим і невідомим. Тож на практичному прикладі господарства ПрАТ «АТП-15 339» представляє покрокову інструкцію оформлення аграрної розписки.

Кредитором аграрної розписки для ПрАТ «АТП-15 339» виступила ТОВ Сингента.

У даному випадку підписанню аграрної товарної розписки передувало укладання форвардного конракту на поставку зерна. Документи підприємство почало готувати з початку року — у лютому-березні. У свою чергу, (кредитор за аграрною розпискою, тобто ТОВ Сингента), надає перелік документів, що має подати постачальник, зокрема:

Анкета (бланк від покупця), де постачальник має зазначити юридичні дані оранізації, культуру та її посівні площі, яка пропонується до продажу, місце та умови поставки, бажані умови оплати, контактні дані працівників організації (директора, бухгалтера, агронома).

Копії Установчих документів (статут, витяг з реєстру платників ПДВ, наказ про призначення директора, протокол зборів про призначення керівника, реквізити підприємства).

Копії фінансової звітністі за два попередні роки (форма 1 — «Баланс» та Форма 2 — «Звіт про фінансові результати»). Кредитор може додатково попросити розяснення по деяким показникам фінансової звітності.

Статистична звітність: 4- сг за поточний рік — «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур; 29-сг за останні два роки «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур». Після виконання контракту також надаємо цей звіт за поточний рік; 50-сг — за минулий рік «Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств».

Якщо форвардний контракт укладається декілька років поспіль, то перелік документів може бути скорочений.

Карта-схема полів надається з метою перевірки заявлених ділянок та моніторингу посівів

План посівів має містити планову врожайність та посівні площі по всіх культурах підприємства, у довільній табличній формі, які мають співставлятися зі стат. звітністю 4-сг, яка подається після 01 червня.

Всі документи, що надаються, мають бути завірені печаткою та підписом керівника.

Документи скануються та надсилаються покупцю у електроному вигляді, а згодом після розгляду документів та прийняття рішення, — надаються у паперовому вигляді.

Для прийняття рішення щодо аграрної розписки також необхідна додаткова інформація — таблиця з даними про земельні ділянки, з яких майбутній врожай передається у заставу.

Оскільки с/г підприємства дуже часто практикують обмін земельними ділянками для укрупнення полів і для зручності обробітку, то найбільш трудомістким процесом є вибір полів, на яких посіяна культура:

Ділянка повинна мати кадастровий номер і оренда має бути зареєстрована на підприємство у Державному Реєстрі Речових Прав на Нерухоме Майно (ДРРПНМ);

Ділянка повинна входити в межі поля, по якому оформлятиметься застава майбутнього урожаю;

За словами керівника господарства Андрія Удовиченка, підготовка документів зайняла кілька днів:

«У залежності від кількості полів цей процес може займати від одного до трьох робочих днів. Ще один день пішов на заповнення анкет, підготовку фінансової та сільськогосподарської звітності, планів посівів, карт-схем полів та інших документів згідно списку».

Після цього покупець (кредитор) перевіряє вжє надану інформацію, вносяться правки.

Наступним кроком є безпосередня (на полях) перевірка кредитором ваших посівів. При чому вона неодноразова — ревізор особисто оглядає поля після сходів та в процесі росту, дозрівання.

Коли всі документи перевірені та узгоджені, кредитор готує аграрну розписку, яка погоджується з постачальником та надсилає її нотаріусу.

Нотаріальне посвідчення аграрної розписки та реєстрацію в Реєстрі Агррарних розписок може здійснити, будь-який нотаріус, який набув статусу реєстратора Реєстру аграрних розписок. Перелік таких нотаріусів міститься на веб-сайті ДП «Аграрні реєстри».

Нотаріус самостійно перевіряє зазначені паї, адже всі вони з реквізитами перелічуються в аграрній розписці. В залежності від обсягу інформації перевірка у нотаріуса займає два — пять днів (попередньо терміни узгоджуються).

Оплату нотаріальних дій зазвичай оплачує Кредитор.

Після оформлення аграрної розписки постачальник (боржник) має право на нотаріально завірену копію, а після виконання всіх умов контракту кредитор повертає оригінал товарної аграрної розписки господарству-боржнику з поміткою «виконано».

У цьому році через високі врожаї та складнощі щодо відвантаження зерна на залізницю, елеватори деякий час не приймали зерно, тому терміни поставки були продовжені, а також змінювалось місце поставки шляхом укладання додаткових угод, до форвардних контрактів. Наприклад, у контракті був встановлений термін поставки кукрудзи до 30 листопада, але в звязку з тим що елеватор через завантаженість не зміг приймати зерно, фактична поставка була частково здіснена на інший елеватор до 20 грудня.

milkua.info

Детальніше
В Україні хочуть подвоїти кількість фермерських господарств
27-жовт-2017

Позачергова рада АФЗУ, яка відбулася 25 жовтня 2017 року, прийняла план дій на 3 роки, яким передбачено, у відповідності до прийнятої «Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів», збільшення кількості фермерських господарств до 250 тисяч.

Цим планом передбачається створення сприятливих умов для розвитку сімейних ферм та фермерських господарств, та досягнення на кінець 2018 року збільшення їх кількості у 2 рази, а саме — до понад 65 000.

Участь у позачерговій Раді АФЗУ прийняли в. о. мініста агрополітики Максим Мартинюк, заступник міністра Віктор Шеремета, директор Інституту аграрної економіки Юрій Лупенко. 

milkua.info за матеріалами farmer

Детальніше
За два роки Україна наростила імпорт свинини у 10 разів
30-вер-2019

За останні два роки Україна наростила імпорт свинини у 10 разів, у ваговому вираженні. Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

Так, у 2018 році Україна імпортувала 28,5 тис. тонн свинини, тоді як у 2016 році - 2,8 тис. тонн.

У грошовому вираженні імпорт свинини за два роки зріс у 12 разів - до 51,9 млн дол.

При цьому, експорт свинини Україною скоротився. У 2018 році Україна поставила на зовнішні ринки 1,7 тис. тонн продукту, тоді як у 2016 році - 3,1 тис. тонн.

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок