В Україні запрацюють обласні робочі групи з вирішення податкових питань фермерів

Антимонопольний комітет України розпочав вивчення причин збільшення цін на яйця курячі в шкаралупі в червні-вересні 2022 року.

Як говориться у повідомленні АМКУ, вартість курячих яєць в Україні знижувалася впродовж лютого-травня цього року, проте з червня по вересень зросла майже на 54%, тоді як споживча інфляція у вересні в річному обчисленні прискорилася до 24,6% (у серпні — 23,8%).

Зазначається, що ціна яєць значною мірою залежить від собівартості їх виробництва, яку визначає вартість кормів, витрати на енергоносії, витрати з оплати праці, вартість ветпрепаратів тощо. Крім того, ця галузь залежить від наявного поголів'я курей-несучок у країні, що безпосередньо пов'язано з виробничою діяльністю.

АМКУ наголосив, що повномасштабна агресія рф в Україні справила значний вплив на глобальну економічну ситуацію в країні: прискорилася інфляція, зріс курс долара і євро відносно гривні, сталося руйнування багатьох виробництв, порушилися ланцюги постачань і логістики, і, як наслідок, збільшилися виробничі витрати бізнесу, знизилася пропозиція товарів і послуг.

Так, на початку повномасштабного вторгнення рф один із найбільших виробників курячих яєць в Україні ГК «Авангард» повідомила про втрату поголів'я курей і виробничих потужностей у Донецькій, Харківській, Київській і Херсонській областях, унаслідок чого первинна пропозиція яєць на ринку могла істотно знизитися. Інші учасники ринку поки що не надали відомству такої інформації.

Крім того, окремі профільні експерти відзначають досить низькі ціни на ринку кормів через надлишок зерна в Україні, що залишилося внаслідок блокади морських портів. Отже, головні складові кормів для курей значно подешевшали порівняно з минулим роком.

«Наразі в комітеті відсутня інформація, що підтверджує наявність об'єктивних чинників для подорожчання яєць відразу на 54%. Під час дослідження АМКУ має намір здійснити широкий аналіз усіх чинників впливу на цінову поведінку суб'єктів господарювання і вже направив їм вимоги про надання інформації», — зазначено в повідомленні.

agroportal.ua

До країн Європейського Союзу мають право експорту 333 українських підприємства, з яких 153 підприємств-виробників продукції для споживання людиною, 180 — підприємств-виробників нехарчової продукції.

Про це повідомила т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко під час презентації результатів роботи у 2019 році, яка відбулась 20 лютого 2020 року, йдеться на сайті відомства. 

За її словами, із зазначеної кількості підприємств-виробників продукції для споживання людиною більшість (72 підприємства) мають право експорту до ЄС меду, 27 — рибних продуктів, 22 — молочних продуктів, 17 — равликів живи охолоджених, 8 — м'яса птиці та м’ясних продуктів, 4 — яєць та яєчних продуктів, по одному — кишкової сировини та колагену.

«Україна на сьогодні є однією із найбільших виробників та експортерів сільськогосподарської продукції. Ми виробляємо практично всі товарні позиції тваринницької та рослинницької продукції, яка експортується на міжнародні ринки, і вона викликає довіру у закордонних споживачів», — повідомила Ольга Шевченко.

milkua.info

У 2020 р. збережено державну підтримку АПК для подальшого стимулювання галузі та досягнення соціально-економічного ефекту.

Про це розповів міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко, пише прес-служба міністерства.

Зокрема, в бюджеті закладено втрати в сумі в 4 млрд грн за ключовими напрямами: тваринництво, фермерство, садівництво, компенсація вартості с/г техніки та компенсація відсотків кредитів. Таке рішення прийнято 13 квітня на позачерговому засіданні Верховної Ради України. За внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» проголосували 249 народних депутатів.

«При активній позиції аграрного комітету ми повністю зберегли державну підтримку аграрної галузі. Основні програми орієнтовані на підтримку, в першу чергу, малих сільгоспвиробників та фермерів, розвиток локальних ринків збуту і відкриття нових експортних ринків. Ми очікуємо, що нинішня підтримка дозволить залучити близько 14,7 млрд грн інвестицій в економіку України і створити більше 85 тис. нових робочих місць", — зазначив Ігор Петрашко.

Він вважає, що закладені внутрішні інвестиції в агросектор матимуть мультиплікативний ефект і позитивно вплинуть на розвиток суміжних галузей економіки.

Так, на підтримку шляхом здешевлення кредитів, згідно з повідомленням, закладена сума в розмірі 1,2 млрд грн. За словами Ігоря Петрашко, це надасть доступ с/г виробникам до пільгових кредитів і зменшить їх вартість до 5%. Очікується, що сукупний обсяг залучених кредитних ресурсів складе 16,4 млрд грн.

На підтримку галузі тваринництва виділено 1 млрд грн. За результатами програми очікується введення в експлуатацію понад 100 тваринницьких ферм і комплексів, створення 1700 додаткових робочих місць.

У повідомленні наголошується, що 1 млрд грн залишився на компенсації із закупівлі техніки та обладнання вітчизняного виробництва Це збільшить обсяги реалізації вітчизняної техніки мінімум на 15% в 2020 році. Очікувані надходження податків і зборів у 2020 році від учасників програми і суміжних виробництв складуть близько 2 342,3 млн грн, з яких понад 550 млн грн — це податки на фонд оплати праці.

У свою чергу на програму розвитку фермерства та кооперативів заплановано направити 400 млн грн. Підтримка цього сегмента спрямована на збільшення кількості об'єктів місцевої переробки сільськогосподарської продукції, збільшення рівня зайнятості сільського населення, підвищення рівня знань і умінь сільського населення у виробництві сільськогосподарської діяльності.

На підтримку галузі садівництва, виноградарства та хмелярства виділено 400 млн грн. Очікується збільшення нових насаджень інтенсивного типу на площі понад 4,0 тис. га, збільшення продукції з високою доданою вартістю за рахунок будівництва об'єктів зі зберігання та переробки, нарощування експортного потенціалу, скорочення обсягів імпорту та створення нових робочих місць.

У Головному управлінні Держпродспоживслужби в м. Києві за участю депутатів Київради, представників КП «Київреклама», «Спілки споживачів України», Інституту споживчого права, «Спілки споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення» та інших учасників заходу відбулася розширена нарада з питань контролю за дотриманням законодавства про рекламу.

Як зазначив начальник Головного управління Держпродспоживслужби Олег Рубан, порушення законодавства в сфері реклами виявляється уже «пост фактум», що зумовлено прямою законодавчою забороною втручатися в зміст рекламного матеріалу під час надання дозволу на його розміщення. Це фактично створює умови, при яких кожен з нас певний час (до встановлення порушень) може бути споживачем цієї неправомірної реклами.

«Ринок зовнішньої реклами в м. Києві у великій кількості не відповідає діючому законодавству України. Причиною цього є той факт, що передбачена сьогодні відповідальність за замовлення та розповсюдження недобросовісної реклами не є мотивуючим фактором для рекламодавців та рекламістів дотримуватись норм Закону України «Про рекламу». Ми маємо врешті-решт не реагувати на появу недобросовісних сюжетів пост-фактум, а взагалі викоренити із-підсвідомості навіть думки про розміщення такої реклами. Я радий, що владі не байдуже обличчя нашого міста», – зауважив Олег Рубан.

У свою чергу в.о. начальника відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби у м.Києві Дмитро Лавриненко поінформував, що за період із 24 березня 2017 по теперішній час відділ контролю за рекламою та дотримання антитютюнового законодавства досліджено 66 носіїв зовнішньої реклами, зміст яких містить порушення.

«Декілька років тому, коли була введена норма обмеження по рекламі заборони тютюну, у віконцях був просто фон, ніякого зображення, слоганів.  і максимум що вони могли собі дозволити це підсвічування», - зазначив  начальник відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Департамент захисту споживачів Держпродспоживслужби Олег Кобельков.

За результатами наради прийнято рішення:

• створити єдину інформаційну базу, для визначення недобросовісних рекламодавців зовнішньої реклами в м. Києві;
• створити робочу групу з метою врегулювання спірних та проблемних питань при здійсненні державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами на території м. Києва;
• започаткувати проведення масових, профілактично-роз’яснювальних заходів щодо дотримання законодавства про рекламу з рекламодавцями, рекламістами та іншими учасниками ринку в м. Києві;
• ініціювати перед Київрадою створення Комісії з питань захисту суспільної моралі в сфері реклами, до складу якої включити фахівців ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві, функцією яких буде дослідження законності змісту рекламних проектів із метою запобігання потрапляння недобросовісної зовнішньої реклами на вулиці м. Києва.

Прес-служба Держпродспоживслужби