В Україні утримання телят згідно європейським правилам вимагає часу і дотацій від держави

Виробники соціально значущих продуктів харчування за другий тиждень торгів (24—28 січня 2020 р.) на Українській енергетичній біржі (УЕБ) газом власного видобутку придбали 4,18 млн м³ газу, що в 3,4 рази менше за показник першого тижня.

Більшу частину ресурсу — 4,16 млн м³ за ціною 21,19 тис. грн/тис. м³ реалізувало на торгах у четвер, 27 січня, ПрАТ «Нафтогазвидобування» групи ДТЕК, передає «Енергореформа».

Ще 14,13 тис. м³ за ціною 16,36 тис. грн/тис. м³ на цих же торгах реалізувало ТОВ «Макком-Груп».

Запропоновані ТОВ «Трубопласт» 0,14 тис. м³ газу за ціною 25,28 тис. грн/тис. м³. залишилися нереалізованими.

Середньозважена ціна газу становила 21,17 тис. грн/тис. м³.

За тиждень торги пройшли двічі — 24 та 27 січня.

Загалом за перші два тижні торгів реалізовано 18,28 млн м³ газу.

Для довідки: на торгах у перший тиждень їх проведення 17—21 січня газовидобувні компанії реалізували 14,1 млн м³ газу.

Інтегральний показник Індексу інвестиційної привабливості України у першій половині 2022 р. впав на пів пункту та склав 2,17 балів з 5-ти можливих. Це значення — найнижче з 2013 р.

Про це свідчать результати експертного дослідження Європейської Бізнес Асоціації.

Як зазначається, пів року тому показник індексу складав 2,73 балів. Для порівняння, під час активної фази пандемії Covid-19 індекс знижувався до 2,4 балів, а за часів Євромайдану — до 1,8 балів, що досі є найнижчим значенням за увесь час проведення дослідження.

«Варто зазначити, що одразу після Революції гідності індекс показав відчутний стрибок та подальше зростання, тож маємо надію на аналогічну динаміку по завершенню війни», — уточнюють в ЄБА.

Згідно з дослідженням, оцінка генеральними директорами інвестиційного середовища в Україні очікувано погіршилась. Відсоток СЕО, які вважають його вкрай несприятливим, зріс удесятеро — з 5% до 53% за останні пів року. Ще 34% вважають його скоріше несприятливим. Нейтрально оцінюють поточний інвестклімат 9% директорів, і ще 4% вважають його сприятливим. Найбільше позитивних оцінок ділового середовища цієї хвилі було отримано від представників юридичного та консультаційного бізнесу, а також підприємств FMCG сфери.

Оцінка піврічної динаміки інвестклімату також відчутно погіршилася. Негативну динаміку спостерігають 79% інвесторів, ще 17% вважають, що діловий клімат не зазнав суттєвих змін. Дещо кращими є прогнози на наступні шість місяців. Тільки 38% очікують подальшого погіршення ситуації, тоді як 36% вважають, що інвестклімат не зазнає суттєвих змін, а 26% прогнозують його покращення до кінця року.

Попри війну 91% компаній асоціації планують продовжувати працювати на ринку України, а 55% збираються інвестувати в Україну навіть у воєнний час. Зокрема, СЕО розповідають про плани інвестицій в аграрну сферу, енергетику, ІТ та телеком, будівництво, фармацевтику, FMCG, нерухомість та інше. До того ж 12% вважають, що новим інвесторам буде вигідно заходити в Україну цього року, хоча інші 57% респондентів із цим не погоджуються.

Воєнна агресія росії проти України очікувано очолила перелік факторів, що негативно вплинули на інвестиційних клімат, на другому місці опинилась корупція, на третьому — слабка судова система. Водночас негативний вплив Соvid-19 гендиректори оцінили як мінімальний та поставили на останнє місце у цьому списку. Серед позитивних змін бізнес-лідери найвище оцінили надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, скасування мит і квот на український експорт та «транспортний безвіз» із ЄС, додають в асоціації. 

«Хоча погіршення оцінок бізнес-клімату цьогоріч було очікуваним, лишалось питання — наскільки сильно війна вдарила по настроях і планах інвесторів. З отриманих результатів ми бачимо, що стан інвестклімату опинився відкинутим до 2012-2013 рр. ще до початку будь-яких воєнних дій. І це доволі непоганий результат, як на мене, зважаючи, що в країні триває повномасштабна війна. Це свідчить і про стійкість українського бізнесу, і про мужність наших людей, а також про те, що реформи та позитивні зміни останніх восьми років дали нам певний запас міцності», — коментує результати дослідження виконавчий директор ЄБА Анна Дерев’янко.

agroportal.ua

У період з 20 до 26 січня 2018-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 88 осередків особливо небезпечних хвороб.

У Росії за минулий період зафіксували два спалахи африканської чуми свиней в Білгородській області (1) і Краснодарському краї (1).

На території раніше благополучних країн відзначені наступні захворювання:

міаз Старого Світу в Сінгапурі (1);

сап в Індонезії (1).

Африканську чуму свиней зареєстрували у Польщі (47), Україні (5), в Чеській Республіці (7) і в Замбії (3).

Ветеринарні служби 6 країн повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів: Афганістан (2), Великобританія (1), Нідерланди (3), Тайвань (6), ПАР (6), Японія (1)

Вогнища чуми дрібних жуйних були виявлені на території Бурунді (2).

За минулий період також зареєстрували збільшення захворюваності на грип коней в Чилі і низькопатогенний грип птахів у Франції (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Стратегічне значення аграрного та переробного секторів нашої економіки обумовлено як об’єктивними конкурентними перевагами, які ми маємо використовувати вже сьогодні, а також неймовірно швидким розвитком галузі на даний момент.

Таку думку висловила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України під час презентації проекту «Експортної стратегії України: Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі 2017 – 2021».

«Цей документ є важливим прикладом довгострокового планування. Більше того, він є важливим прикладом системного документу, розробленого за участі всіх зацікавлених акторів, а не лише урядом. Ми раді бачити харчову промисловість серед пріоритетних секторів експортної стратегії. А ще це не є випадковістю», - заявила Ольга Трофімцева.

Важливим елементом експортної стратегії заступник Міністра назвала її орієнтацію саме на малий та середній бізнес. «Бачення експертної спільноти і нашого міністерства в даному випадку співпадають: малий та середній бізнес сьогодні ще занадто мало задіяні в зовнішньоекономічній діяльності. Але ми працюємо над тим, щоб ця ситуація змінювалась, щоб малі та середні виробники готової продукції не боялись виходити на зовнішні ринки, не боялись самі експортувати і робити перші кроки в даному напрямку»,- зазначила Ольга Трофімцева.

На думку заступника Міністра, для спільного успіху із зони комфорту доведеться виходити всім - як бізнесу, так і уряду. Ольга Трофімцева розповіла про ключові інструменти, які можуть допомагати малому та середньому підприємцю в пошуку експортних ринків збуту. Це створення експортно-кредитної агенції, а також інституту торгових та аграрних аташе в ключових регіонах. Також проведення  регулярних торговельних місій та підтримка участі компаній у виставкових та інших заходах за кордоном.

«Я вважаю, що аграрна та переробна галузь можуть бути своєрідною серцевиною для розвитку таких суміжних галузей, як: IT-технології, зелений туризм, машинобудування для переробки та інші. Тобто розвиток цих галузей, з експортною орієнтацією, може бути імпульсом для всієї економіки», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Довідково: «Проект Експортної стратегії України- Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі 2017–2021» оприлюднено для ознайомлення на сайті МЕРТ

Прес-служба Мінагрополітики