В Україні рекордно впала рентабельність скотарства

21-серп-2019

Рентабельність виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах у 2018 році зменшилась до 16,1% з рекордного за останні 25 років рівня 2017 року у 26,5%.

Про це заявив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо рівня рентабельності виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах.

За його словами, виробництво м’яса великої рогатої худоби знову стало збитковим (мінус 7,7%), тоді як у 2017 році вперше з 1994 року було рентабельним на рівні 3,4%. Проте молоко, як і у 2016−2017 роках, залишилося найбільш рентабельною продукцією у тваринництві.

«Після різкого обвалу рівня рентабельності виробництва яєць: у 2016 році він склав 0,5%, а у 2017 році — мінус 9% проти рекордного за останні 26 років рівня 60,9% у 2015 році, — торік воно знову стало прибутковим. Рівень рентабельності виробництва цієї продукції становив 5,4%», — сказав Лупенко.

Науковець додав, що рентабельним залишилося і виробництво м’яса птиці — реалізація на переробку без врахування передачі на переробку на власних потужностях, однак рівень рентабельності знизився до 5,7% з 7% у 2017 році.

Єдиним видом тваринницької продукції, рентабельність якого зросла, стало виробництво м’яса свиней. Торік рівень його рентабельності становив 6,9% проти 3,5% у 2017 році.

Традиційно збитковим стало виробництво продукції вівчарства та козівництва, хоча рівень збитковості м’яса овець та кіз зменшився до -16,6% з -39,6% у 2017 році. Рівень збитковості виробництва вовни майже не змінився і склав мінус 69,5%.

«Таким чином, у 2018 році не вдалося закріпити позитивну тенденцію 2017 року щодо зростання рівня рентабельності виробництва молочного і м’ясного скотарства та м’яса птиці у сільськогосподарських підприємствах. Проте знову стало прибутковим виробництво яєць, а рентабельність виробництва м’яса свиней навіть збільшилася», — підсумував Юрій Лупенко.

Аgropolit.com

Більше новин
Що відбуватиметься на світовому ринку м’яса у 2020-му році?
20-лист-2019

За прогнозами Rabobank, у 2020-му році глобальний ринок м’яса чекають невизначеність та нові можливості, багато з яких з’являться через поширення африканської чуми свиней.

АЧС перевершить прогнози на 2020-й рік — як це було і в 2019-му році — та призведе до зниження загального виробництва, що спровокує невизначеність на всіх ринках. Утім, інвестування для забезпечення поточних торговельних потоків може зменшити рівень невизначеності

Наступного року виробництво яловичини залишатиметься стабільним, а обсяги виробництва м’яса птиці зростуть. Утім ці зміни не зможуть повністю компенсувати втрати від зниження виробництва свинини.

Регіональні ринки

У Північній Америці виробництво всіх видів м’яса у 2020 році має збільшитись. Найбільш помітно зросте виробництво свинини, також збільшаться обсяги продукування птиці та яловичини. Внутрішнє споживання зростатиме, але США та Канада все одно потребуватимуть розширення експортних ринків для реалізації великих обсягів м’яса.

У Бразилії очікується зростання виробництва усіх видів тваринного білка. Це обумовлено можливостями розширення експорту та підвищенням внутрішнього попиту.

У ЄС виробництво птиці зросте, зокрема, через підвищення внутрішнього попиту, а свинини — через збільшення закордонних продажів. Споживання яловичини у регіоні скоротиться, тому очікується зменшення обсягів виробництва цього виду м’яса

Через АЧС у Китаї виробництво свинини продовжить скорочуватися до кінця 2020 року. Виробництво інших видів має зростати — таку тенденцію провокуватиме дефіцит свинини та високі ціни.

meat-inform.com

Детальніше
Реформа ринку землі проти виробників молока
27-бер-2017

У пошуку української моделі запуску ринку землі Міністерство аграрної політики та продовольства «загубило» інтереси виробників молока. Питання реформи ринку землі та його вплив на молочну галузь України сьогодні, 27 березня, обговорювали під час прес-конференції «Молочні ріки витікають з України, або Чому в Україні більше не буде сезону великого молока», яку організували Асоціація виробників молока та Всеукраїнська аграрна рада.

Виробники молока стурбовані можливими негативними наслідками відкриття ринку землі, зокрема спекуляцією.

«Продаж землі — це ще одна загроза тваринництву. Зрозуміло, де ділки скуповуватимуть землю. Там, де є тваринництво. Завтра прийдуть до нас і скажуть: плати стільки, або залишишся без землі. А що ми робитимемо з тваринництвом? Тому сьогодні постає питання не вкладати кошти в розвиток, а скажімо, акумулювати кошти, зменшувати поголів’я для того, щоб придбати шматок землі, щоб працювати. Для нас це тривога і ми звертаємось до АВМ та  ВАР, щоб все-таки вибудувати діалог із владою, щоб наші інтереси були враховані. Повірте, якщо це пустити на самотік, галузі тваринництва в Україні не буде, а молоко завозитимуть не зрозуміло звідки», — висловив своє бачення проблеми учасник прес-конференції директор ПСП «Пісківське» (Чернігівська обл.) Валерій Колоша.

На думку заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайла Соколова, складається враження, що галузь тваринництва цілеспрямовано знищується:

«Що ми читаємо в презентаціях Мінагро? Виявляється, коли ринок землі відкриють, її зможуть купувати лише фізичні особи, причому тільки 200 га в одні руки. Розмір рентабельної ферми — 1000 корів. Відповідно на кожну голову потрібен один гектар землі. В США економічно ефективними вважають ферми на 5 тис. голів. Відповідно це 5 тис. гектар. Яким чином можна зберегти господарство, якщо фермер не може купити для нього землю? А земля потрібна, тому що потрібно вирощувати грубі корми, причому за правильною технологією.

Фактично виробнику просто забороняють купити землю, якою він вже користується, бо він юридична особа. Зверніть увагу: та українська юридична особа, яка дає роботу тощо. Сьогодні на практиці тваринництвом займаються господарства, які обробляють від 3 до 5–10 тис. гектарів.

Реформа планується так, щоб фермери не змогли придбати землю. Їм це буде заборонено. Я не кажу про інші речі, як приміром такі, коли банки просто не даватимуть кошти під купівлю землі. Зрозуміло, що землю придбають ті, у кого гроші під матрацом. У підприємств грошей під матрацом немає. Вони в чиновників, міліціонерів, прокурорів, суддів тощо. Таке відчуття, що реформа робиться для них».

Джерело: MilkUA.info

Детальніше
Експорт агропромислової продукції за 9 місяців перевищив $ 13 млрд, - Ольга Трофімцева
31-жовт-2017

За даними офіційної статистики, експорт сільськогосподарської продукції за січень-вересень 2017 року збільшився на 24,3%, порівняно з відповідним періодом 2016 року,  і становив $ 13,07 млрд, або 41,7% від загального експорту України.

«Географія основних регіонів-імпортерів української аграрної та харчової продукції не змінилась за вказаний період. Найбільше ми експортували до країн Азії на суму $ 5,525 млрд. На другому місці – країни ЄС – $ 4,177млрд, і третю сходинку займають країни Африки – $ 1,997 млрд», - розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

За її словами, найбільш вагомими в структурі експорту стали соняшникова олія – 24,8%, кукурудза – 18%, пшениця та суміш пшениці і жита – 14,45%, соя – 4,84%, ячмінь – 4,6% та насіння ріпаку – 4,6%.

«Цікаво відмітити значне зростання експорту окремих товарних позицій порівняно з попереднім роком. Наприклад, бобових овочів, свіжих або охолоджених на суму $ 20,9 млн, масла вершкового та інших жирів, вироблених з молока – на $ 64,2 млн, яловичини мороженої – на $ 34,1 млн. Також експорт абрикос, вишень, персиків, слив збільшився майже в 8,4 рази та становив $ 6,4 млн», - зазначила Ольга Трофімцева.

Вона  додала, що за підсумком січня-вересня 2017 року імпорт сільськогосподарської продукції збільшився на 6,7%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, або на $ 201 млн. Він склав $ 3, 202 млрд. А найбільшу питому вагу в структурі імпорту основних видів продукції аграрного сектору мають наступні товари: риба, ракоподібні та молюски – 9,4%, тютюн та вироби з нього – 9,1%, плоди, горіхи та цедра – 9%, олія – 5,2%, какао боби, продукти з нього, шоколад – 4,8%, кава, чай, прянощі – 4,2%, зернові злаки – 4,1%.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Якість кормових культур в жарких країнах гірше - дослідження
11-квіт-2017

Рослини, вирощувані в жарких країнах, як правило, характеризуються більш жорстким складом і меншою поживну цінністю. А це в свою чергу дещо негативно впливає на показники виробництва, а також підвищує рівні викиду метану - до такого висновку прийшли вчені з Шотландії та Німеччини в рамках спільного дослідження.

Як відомо, легкість перетравлення кормових культур безпосередньо пов'язана з обсягом викидів метану у жуйних тварин. Дослідники склали карту, виділивши регіони, де викиди метану надмірні якраз через проблеми з кормовими культурами.

За словами фахівців, викиди метану виростуть в найближчі роки по всьому світу, в тому числі в країнах, ключових виробників м'ясо-молочної продукції, в тому числі в Північній Америці, Центральній і Східній Європі, а також Азії.

 

Джерело: All About Feed

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок