В Україні зростає кількість зареєстрованих тварин

Кабінет міністрів України на своєму засіданні 3 березня затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року з доопрацюванням.

Про це повідомляє прес-служба «Урядового порталу».

Національна економічна стратегія-2030 — це амбітна візія України в майбутнє і дорожня карта, що змінить країну. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Уряду 3 березня.

Прем’єр-міністр відзначив знаковість затвердження НЕС-2030 на річницю роботи Уряду та зауважив, що це перший такий фундаментальний документ за всю історію України.

Під час засідання Уряд затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року з доопрацюванням.

«Національна економічна стратегія-2030 — це комплексний документ, який має привести України до клубу розвинених та успішних держав. Стратегія розроблена із залученням експертів, науковців, чиновників, народних депутатів. Це стане вагомим внеском у розвиток успішної, заможної європейської України», — зазначив Прем’єр-міністр.

До створення НЕС-2030 долучилися понад 500 учасників: представники більш як 20 аналітичних центрів, понад 30 бізнес-асоціацій, 40 органів виконавчої влади, експертного середовища та громадянського суспільства, народні депутати.

Документ визначає стратегічні кроки для розвитку промисловості, агросектору, видобутку, інфраструктури, транспорту, енергетичного сектору, інформаційно-комунікаційних технологій, креативних індустрій та сфери послуг. Також Стратегія враховує важливі наскрізні напрямки — діджиталізацію, «зелений» курс, розвиток підприємництва та збалансований регіональний розвиток.

Серед принципів, на яких будується Національна економічна стратегія — європейська та євроатлантична інтеграція, недоторканість приватної власності, верховенство права, нетерпимість до корупції, вільна і чесна конкуренція, рівний доступ для бізнесу.

Денис Шмигаль подякував усім, хто долучився до розробки НЕС-2030 й висловив сподівання, що всі гілки влади будуть активно залучені до досягнення спільної для країни мети.

27 вересня перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у режимі відеоконференції провів засідання робочої групи з оперативного вирішення питань, пов’язаних із оподаткуванням в аграрному секторі.

Про це йдеться на сайті Мінагро.

Серед учасників — представники державної податкової служби, Держпродспоживслужби, регіональні департаменти агропромисловго розвитку, а також керівники асоціації тваринників.

Серед розглянутих питань — зниження митної ставки на ввіз тварин та оптимізації ставки ПДВ. Також проблеми імпорту та експорту тварин, зменшення експортного мита та зростання виробництва м’яса.

За даними Державної статистики, за останні 10 років в Україні на 40% скоротилася чисельність великої та дрібної рогатої худоби. ВРХ зменшилася з 4826,7 тис. гол. до 2874,0 тис. гол., ДРХ (вівці та кози) — з 1832,5 тис. гол. до 1140,4.

Учасники робочої групи профільної галузі вважають, що дієвим виходом із цієї ситуації є скасування ввізного мита на живу ВРХ та ДРХ. Вони зауважують, що на 1 грн неотриманого мита при імпорті ВРХ до державного бюджету надходитиме 5 грн податків, у тому числі через сплату ПДВ.

Розрахунок такий: в Україну ввозиться 5000 голів ВРХ масою 200 кг, для її відгодівлі до 600 кг потрібно 260 днів. Вартість утримання однієї тварини становить 85 грн/день або 22 000 грн загалом. Враховуючи всі податки від господарської діяльності, дохід від м’яса тварин до державного бюджету становитиме понад 14 500 грн/гол. у порівнянні з близько 2800 грн, які не надходять до бюджету від сплати податків при імпорті. Тобто, за 5000 гол. до державного бюджету може надійти до 73 млн грн.

Крім того Тарас Висоцький зауважив, що на попередньому засіданні аграрного комітету це питання вже було порушено.

«Мінагрополітики повністю підтримує бачення профільних організацій тваринників щодо вирішення проблеми розвитку тваринництва, що водночас дає можливість зміцнити продовольчу безпеку, а також збільшити надходження до держбюджету в понад 5 разів. Тому ми запропонували зібрати разом усі ініціативи упродовж декількох днів, щоб на наступному засіданні Комітету обговорити це комплексно і приступити до розробки відповідного законопроекту», — сказав Тарас Висоцький.

17 квітня, Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа та представники Програми зменшення біологічної загрози Агентства зменшення загрози США обговорили підвищення рівня біобезпеки на території України стосовно інфекційних хвороб тварин.

Під час зустрічі йшлося про підвищення біобезпеки у зонах карантину АЧС, шляхи підвищення ефективності механізмів виявлення, діагностування і повідомлення про спалахи хвороб та збудників захворювання тварин, зокрема, африканської чуми свиней, заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби, ящуру, губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби.

Представники України окреслили епізоотичний стан в Україні, зокрема, щодо АЧС та механізми запобігання її поширенню, розповіли про стан діагностичної системи в країні, зокрема, обговорили становище лабораторної мережі після проведення реорганізації Держпродспоживслужби.

Учасники обговорили потреби Держпродспоживслужби щодо матеріально-технічної допомоги в рамках стратегії зменшення біологічної загрози та визначення нового механізму співпраці з Програмою зменшення біологічної загрози Агентства зменшення загрози США та Держпродспоживслужби.

Також присутні проаналізували стан сучасної науки в Україні, співпрацю в даній сфері Держпродспоживслужби, вітчизняних наукових інституцій та вищих учбових закладів та Агентства зменшення загрози США.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

За шість місяців 2021 року для українських виробників відкрито 11 експортних ринків. Це майже стільки ж, як за весь попередній 2020 рік, коли було відкрито 12 експортних ринків.

Про це повідомляється на сайті Держпродпотребслужби.

«Кожен новий ринок — це нові можливості для українського бізнесу. Сьогодні ми активно працюємо з країнами ЄС, з дуже перспективними країнами Азії та Африки. В роботі - ще близько ста експортних ринків, які планується відкрити для українських виробників», — розповіла Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Так, з початку 2021 року для українських виробників молока та молочних продуктів були відкриті ринки Лівану, Японії, Аргентини, Лівії та Кувейту. Для виробників переробленого тваринного білка відкрився ринок Сербії, для виробників столових яєць — ринок Ефіопії. Литва відкрила ринок для експорту арахнідів для потреб захисту рослин. Із Словаччиною погоджено сертифікат здоров'я для імпорту живих равликів для розведення із України, із Йорданією та Кувейтом — сертифікати на експорт дрібної рогатої худоби.

Крім того, перепогоджено 63 форми сертифікатів на продукцію тваринного походження з країнами-членами СНД у зв’язку із виходом України з Угоди про співробітництво в галузі ветеринарії. Підписано Угоду між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Міністерством сільського господарства, лісництва і водних ресурсів Республіки Північна Македонія про співробітництво у сфері карантину та захисту рослин, що має стати додатковим важелем для активізації торгівлі продуктами рослинного походження між Україною та Північною Македонією.

У березні 2021 року отримано визнання ЄС щодо зонування України до високопатогенного грипу птиці, відповідним рішенням відновлено експорт продукції птахівництва до ЄС. 28 травня відповідно до положень Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) Україна визнана вільною країною від грипу птиці.

Також за півроку забезпечено проведення двох аудитів — оцінки офіційного контролю над виробництвом та сертифікацією молока та молочних продуктів та аудиту системи державного контролю за мікробіологічним забрудненням продуктів нетваринного походження, призначених для експорту до Європейського Союзу

Нагадаємо, Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.