В Україні представлять новий дрон для АПК

За останні 4,5 роки українські фермери та «присадибники» отримали 22,6 млн грн компенсацій за свиней, вилучених внаслідок проведення карантинних заходів з АЧС. Про це повідомили у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Так, компенсації отримали:

у 2015-му році особисті селянські господарства — 2,6 млн грн, спеціалізовані свинарські господарства — 236 тис. грн;

у 2016-му особисті селянські господарства — 7,0 млн грн, спеціалізовані свинарські господарства — 1,01 млн грн;

у 2017-му особисті селянські господарства — 5,5 млн грн, спеціалізовані свинарські господарства — 1,07 млн грн;

у 2018-му особисті селянські господарства — 5,2 млн грн (спеціалізовані свинарські господарства компенсації не отримували);

з 1 січня по 1 серпня 2019-го року особисті селянські господарства —45,3 тис. грн (спеціалізовані свинарські господарства компенсації не отримували).

Всього особисті селянські господарства отримали 20,4 млн грн, а спеціалізовані свинарські господарства — 2,2 млн грн.

PigUA.info за матеріалами unn.com.ua

Внесений до Верховної Ради України групою народних депутатів проект Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» (реєстр. № 6527-д від 25.06.2018) містить положення, які суперечать ключовим принципам Міжнародного Кооперативного Альянсу, зауважив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи ситуацію, що склалася навколо даного законопроекту.

З огляду на це, наголосив він, прийняття проекту документу яким пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» та внести зміни до Цивільного і Господарського кодексів України, законів України «Про кооперацію», «Про особисте селянське господарство», «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», значно ускладнить процес розвитку сільськогосподарських кооперативів в Україні.

Запропоновані законопроектом новації передбачають внесення до чинного кооперативного законодавства норми, що не відповідають ідеям і змісту сільськогосподарської кооперації, зауважив академік.

Причому, це стосується фундаментальних основ сільськогосподарської кооперації, застеріг Юрій Лупенко.

Перш за все, йдеться про виключення з чинного законодавства понять «пай» та «пайовий фонд» для кооперативів, що не мають на меті одержання прибутку. Нині в Україні більшість існуючих кооперативів є обслуговуючими, які функціонують саме на неприбутковій основі, розподіляючи доходи між своїми членами. Тим самим члени таких кооперативів позбавляються можливості одержувати виплати на паї, пояснив науковець.

Крім того, законопроектом пропонується збільшити частки прибутку кооперативу, що розподіляється на паї, до 80%. При тому що фундаментальні принципи сільськогосподарської кооперації мають за пріоритет розподіл між членами кооперативу пропорційно до обсягу роботи, виконаної через кооператив, і обмеження виплат на капітал, якщо вони сплачуються. Такий розподіл характерний для господарських товариств і незрозуміло, чому його потрібно привносити до кооперативів, а не створювати товариство, зазначив Юрій Лупенко.

Законопроектом також пропонується наділити окремих членів кооперативу додатковою кількістю голосів залежно від їх участі у діяльності. Фундаментальним же принципом кооперації, який вигідно відрізняє її від інших форм господарської діяльності, є голосування за принципом «один член — один голос», нагадав академік.

Проект закону містить чимало інших спірних та суперечливих норм, спільною рисою яких є або привнесення до кооперації норм, характерних для корпоративного законодавства, або вихолощення найдемократичніших кооперативних принципів, наприклад, щодо компетенції загальних зборів в частині кооперативних виплат.

Зважаючи на згадані суперечності законопроекту № 6527-д, його ухвалення ускладнить процес формування сільськогосподарських кооперативів в Україні в інтересах фермерів відповідно до загальновизнаних принципів, а також їх ідентифікацію зарубіжними партнерами. Крім того, цілком вірогідним є сценарій використання кооперативної ідеї в інтересах великого аграрного бізнесу, підсумував Юрій Лупенко.

milkua.info

20 жовтня в м. Умань відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності, в якому взяв участь голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун. Депутати погодилися з головою ВАР, що державна фінансова допомога для аграрного сектору є питанням економічного розвитку всієї держави, тому комітет вирішив створити спеціальну робочу групу, яка працюватиме над оптимізацією фіндопомоги та відповідними пропозиціями до держбюджету 2018 року.

Під час засідання Андрій Дикун наголосив на необхідності зберегти суму державних дотацій для агросектору, як мінімум, на рівні 2017 року — 4 млрд грн, та ознайомив народних депутатів з пропозиціями ВАР та ключових аграрних асоціацій країни виділити на державну допомогу тваринницькій галузі 700 млн грн, а на програму часткової компенсації закупівлі вітчизняної сільськогосподарської техніки — 500 млн грн.

Нагадаємо, Кабінет міністрів пропонує виділити в державному бюджеті на дотації 2 млрд грн, на програму допомоги тваринництву — 2,3 млрд грн, а на компенсацію закупівлі сільськогосподарської техніки — 945 млн грн. Аграрні асоціації пропонують оптимізувати цей проект бюджету. Зокрема, переспрямувати на програму дотацій 1,6 млрд грн з фіндопомоги тваринництву (компенсації будівництва тваринницьких комплексів) та 400 млн грн з компенсацій на аграрну техніку.

За розрахунками профільних аграрних асоціацій, за згаданою спеціальною програмою держдопомоги із запропонованих урядом 2,3 млрд грн тваринники зможуть освоїти не більше 700 млн грн, а, щоб повністю вибрати 945 млн грн на компенсацію закупівлі аграрної техніки, її вітчизняне виробництво має зрости мінімум у 2,5 рази, що неможливо.

Таким чином оптимально було б спрямувати кошти цих програм, що не будуть освоєні у 2018 році, на бюджетні дотації. Вони в першу чергу направлені на допомогу тваринництву, і, за умови приведення формули їхнього нарахування у відповідність до закону та обмеження в 150 млн грн на одну компанію, всі 4 млрд грн зможуть бути освоєні.

Крім того, нарахування та виплата дотацій відбувається без втручання в процес чиновників, що усуває корупційні ризики, які залишаються присутніми для інших форм державної допомоги, в тому числі на компенсацію будівництва тваринницьких комплексів та купівлі сільськогосподарської техніки.

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.

pigua.info

Активний попит на свиней забійних кондицій у передвеликодній тиждень підштовхнув ринок до поступової консолідації цін.

Як говориться у повідомленні асоціації «Свинарі України», у другій половині квітня зменшуються міжрегіональні розбіжності цін закупівлі.

«У ході торгів тиждень тому виробники свинини відзначили істотне підвищення попиту з боку заготівельників, чиї запити часто перевищували фактичну пропозицію товарних партій до реалізації. Ажіотажна активність викликала традиційне передвеликоднє підвищення закупівельних ціни на свинину живою масою, тож постачальники живця цього тижня реалізовували свиней забійних кондицій на 1-3 грн/кг дорожче, ніж тижнем раніше», — пояснюють експерти. 

Підвищення котирувань дозволило дещо скоротити міжрегіональний розрив цін. Так, на сході України ціни закупівлі коливалися в межах 45-48 грн/кг, в центрі — зросли до 47-49 грн/кг, а в західних областях передсвятковий діапазон становив 48-50 грн/кг.

«Післясвяткова споживча активність, на думку переробників, залежатиме від платоспроможності населення та погодних умов. З іншого боку, вони відзначають, що кілька тижнів «військових» раціонів дещо вплинули на пропозицію свинини (подекуди тварини надходять на забій у меншій масі за стандартні забійні кондиції), а динаміка цін на м’ясо наразі помітно відстає від руху цін на інші продукти харчування, що не може тривати безкінечно», — вважають в асоціації. 

agroportal.ua