В Україні дещо «просіло» споживання свинини

Згідно з останнім звітом Євростату, обсяги забою свиней в країнах ЄС у травні були майже на 8% меншими, порівняно з аналогічним місяцем минулого року. Пропускна здатність становила 18,8 мільйона голів, що на 1,6 мільйона менше, ніж роком раніше. Однією з найвагоміших причин такої ситуації в галузі є логістичні та інші проблеми, спричинені пандемією COVID-19.

Загалом кількість свиней, загиблих в ЄС за перші п’ять місяців 2020 року, зменшилася на 3% до 100,1 млн. голів.

Найбільше від кризи постраждали виробники в Нідерландах, які повідомили про падіння виробництва свинячого м’яса на 28%. Також помітно скоротились обсяги виробництва свинини в Італії (17%), Франції (14%) та Німеччині (7%). У Данії та Іспанії, навпаки, повідомили про незначне нарощування обсягів виробництва.

"Попри суттєве зменшення кількості забитих свиней зросла середня маса туші. Таким чином виробництво свинини в ЄС за 5 місяців 2020 року зменшилося на 2,5% порівняно з таким періодом минулого року. Утім у травні обсяги виробництва були на 7% нижчими", – зауважує Бетан Вілкінс, старший аналітик Ради з питань розвитку сільського господарства та садівництва Великобританії (AHDB).

Meat-Inform

Українським виробникам харчової продукції потрібно впроваджувати норми Кодексу Аліментаріус (Codex Alimentarius), які є базовими планками безпеки та гарантування чесної практики в торгівлі.

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

Нагадаємо, що виробники тваринницької продукції мають запровадити систему HACCP до 1 січня 2019 р. Система призначена для управління ризиками у галузі виробництва харчової продукції та контролю безпечності.

За словами Ольги Трофімцевої, потрібно розуміти, що такі стандарти, як НАССР чи ISO, є базовою передумовою для підприємства, яке хоче бути цивілізованим гравцем на ринку.

Заступник міністра відзначила, що, окрім загальновідомих стандартів, мало говорять про Codex Alimentarius.  

«Якщо виробники планують почати впроваджувати міжнародні стандарти безпеки та якості, то спочатку потрібно працювати на рівні базової планки цього Кодексу, а потім добудовувати HACCP, європейські стандарти. Якщо є плани виходити на зовнішні ринки, то потрібно бути готовим до того, що імпортер дасть перелік документів, які потрібні. І тут один HACCP точно не допоможе. Загалом сьогодні у мене враження, що ми не відстаємо від графіку впровадження даної системи», — підсумувала Ольга Трофімцева.

 AgroPolit.com

Обласні організації Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) не взяли участі в зустрічі щодо розподілу дотацій фермерам у Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Повідомляється, що раніше зустріч представників обласних фермерських асоціацій у міністерстві з його керівництвом анонсував заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета.

На зустріч також не пустили головного редактора газети «Фермер України», заступника гендиректора ВГО «Союз сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України» (ССОКУ) Михайла Данкевича.

«На цю нараду прийшли тільки три голови обласних асоціацій і сам голова АФЗУ Микола Стрижак. Від фермерів, більше ніхто не прийшов», — повідомив співрозмовник агентства.

Зазначимо, що це вже не перший випадок, коли фермери ігнорують зустріч з керівництвом мінагрополітики та головою АФЗУ.

Фермерська спільнота вже просто зневірилась у керівництві Мінагрополітики та у голові асоціації, тому просто ігнорує такі зустрічі, бо вони, як правило, не дають ніяких результатів.

«Показово, що фермерська спільнота проігнорувала зустріч не лише з керівниками міністерства, але і з головою асоціації фермерів Стрижаком, який фактично став де-факто чиновником міністерства замість того, щоб захищати інтереси фермерів», — зазначило джерело.

Раніше Прем'єра Володимир Гройсман обіцяв, що у поточному році особлива увага уряду буде сконцентрована на підтримці малих сільських господарств та фермерів, однак на практиці програму держпідтримки в черговий раз було провалено. Зокрема за останніми даними Мінагрополітики, з одного мільярда гривень, передбаченого урядом на допомогу фермера у поточному році, виділено лише 12 млн гривень.

Тим часом у поточному році, схоже, знову повторюється минулорічна ситуація, коли більшість грошей з державного бюджету на підтримку аграріїв отримають великі агрохолдинги. Зокрема стало відомо, що підприємство Юрія Косюка (ТОВ «Вінницька», яка входить до складу агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП) 1 листопада отримало 618 мільйонів гривень бюджетних дотацій, а загалом за рік — 812 мільйонів гривень.

Як відомо у 2017 році підприємства холдингу МХП отримали рекордну суму дотацій — 1,4 млрд гривень, або приблизно 35% від загальної суми державної підтримки аграрної галузі. Другим найбільшим отримувачем дотацій став «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка — 517 млн гривень.

agropolit.com

5 липня відбулись слухання Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, присвячені перегляду економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на тему: «Стратегічні орієнтири поглиблення торговельно-економічних відносин України з країнами ЄС в умовах дії Угоди про асоціацію». Участь від Мінекономіки взяли заступник Міністра – Торговий представник України Тарас Качка та заступник Міністра Михайло Лев.

Тарас Качка зауважив, що на сьогоднішній день окремі частини торговельної частини Угоди про Асоціацію вже майже вичерпали свій потенціал.

«Україна виступає за якомога глибший перегляд Угоди про асоціацію, торкаючись не тільки торговельної та економічної частини. Ми зацікавлені у поглибленій торговельній лібералізації, модифікації правил СФЗ, укладанні Угоди АСАА та інших амбітних та перспективних положеннях, які сприятимуть подальшій інтеграції України до Європейського Союзу», — зазначив Тарас Качка.

Торговий представник України підкреслив, що Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі Україна-ЄС формувалась на базі торгової статистики 2000-х років, і більше не відповідає економічним реаліям сьогодення та не надає додаткових можливостей для подальшої торговельної та виробничої кооперації.

Заступник Міністра зазначив, що Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами 40,2% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України і Мінекономіки продовжує тісну взаємодію зі стороною ЄС з метою інтенсифікації торгівлі.

me.gov.ua