В Україні можуть запровадити страхування щодо ризиків АЧС

Програма державної підтримки фермерів, яка була започаткована цього року, має бути продовжена на наступні роки. 

Про це заявив  прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на Часі запитань до уряду в парламенті.

«Ми дійсно вперше почали робити цільову програму підтримки фермерства. Яка є у мене мета? Я би хотів, щоб ми створили реальні механізми підтримки українського фермерства», — сказав він.

Гройсман повідомив, що програма дотацій повинна працювати і в наступному році, і далі. «І люди мають знати і планувати на декілька років вперед, на три-п’ять років свої інвестиції і по садам, і по худобі, і по фермам, і по молочно-товарним комплексам, і в тому, що стосується посадкового матеріалу».

Прем’єр також висловив бажання, щоб в Україні кількість фермерів збільшилася на «десятки і десятки тисяч».

Нагадаємо, у держбюджеті-2018 року уряд на підтримку сільгоспвиробників заклав 6,3 млрд грн.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Відповідно до договору про асоціацію з ЄС наша держава зобов'язалася привести вітчизняні стандарти на молоко до європейських аналогів. Зміни почали діяти з 1 липня 2018 року. Найбільш відчутно вони відіб'ються на українських домогосподарствах, які здають молоко на переробку. В основному таке молоко відноситься до другого сорту, а його в новому стандарті немає. У виробників залишилося час до початку 2020 роки для того, щоб поліпшити якість свого продукту, тому що після цього часу молоко другого сорту вже не буде використовуватися для випуску продуктів харчування, пише pro-consulting.ua.

В таких умовах додаткову конкурентну перевагу отримують сучасні молочні господарства, технологія виробництва на яких відповідає європейським вимогам. Розуміючи це, багато вітчизняних фермерів зайнялися вдосконаленням ефективності своїх підприємств. В Україні активно проводиться підвищення продуктивності молочного стада. У його процесі скорочується загальне поголів'я корів. Так, протягом 2016 року воно зменшилося на 57,7 тис. голів. Разом з тим, таке скорочення супроводжується зростанням надоїв. У тому ж 2016 році валовий надій збільшився на 1,63%.

Статистика свідчить про те, що середній надій з однієї корови також має стійку висхідну тенденцію.

Однак, незважаючи на зростання надоїв, швидко замістити молоко, що виробляється в підсобних господарствах більш якісним продуктом буде важко, і на ринку може виникнути дефіцит сировини. Уникнути цього допоможе створення нових молочних ферм. Фінансування таких проектів можливе із залученням коштів Міжнародної фінансової корпорації (IFC), але для цього необхідний бізнес-план, що відповідає міжнародним стандартам.

Аналітиками Pro-Consulting розроблений такий бізнес-план. Він передбачає виведення на ринок сучасної молочної ферми на 560 корів.

Проект розрахований на сім років, з яких перші півроку займуть підготовчі заходи. Вони включають підготовку проектної документації та замовлення необхідного обладнання (1-й - 2-й місяць), будівництво комплексу і закупівлю корів голштинської породи (3-й - 6-й місяць). У загальній структурі витрат найбільші частки займають вартість корів - 35,7%, біогазової установки - 21,4% та іншого необхідного обладнання - 21,2%.

Період окупності проекту з урахуванням дисконту становить 71,9 місяців, тобто приблизно за шість років внесені кошти повністю повернуться до інвестора у вигляді прибутку.

pro-consulting.ua

У Верховній Раді України чекають на прийняття (один — на підписі у Президента) чотири важливі законопроекти, на виконання угоди з ЄС, які є важливими для агросектору. Про це ідеться у блозі на АgroРolit.com Марини Нікітіної, голови парламентського підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права ЄС.

Перший — законопроект № 4568 «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами», який парламент проголосував 3 листопада 2022 року. Наразі він чекає підписання Президентом України.

Законопроект спрямований на комплексне врегулювання вимог до безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами та спрямований на забезпечення захисту здоров’я громадян та інтересів споживачів відповідно до вимог ЄС.

Другий — законопроект № 6480 «Про географічні зазначення спиртних напоїв».

Він готується до 2-го читання в залі парламенту.

Проект розроблено з метою забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони в частині правової охорони географічних зазначень спиртних напоїв.

Третій — законопроект № 4558 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами».

Документ готується до повторного 2-го читання.

Ним запроваджуються вимоги щодо упакування та маркування пестицидів і агрохімікатів таким чином, щоб мінімізувати ймовірності їх помилкового прийняття за харчовий продукт, напій, лікарський засіб або корм, а також уточнюються вимоги до змісту етикетки, якою мають супроводжуватися пестициди і агрохімікати які повністю будуть відповідати вимогам ЄС.

Четвертий — законопроект № 5839 «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки».

Проект закону розглянуто до першого читання в комітеті Ради.

Законопроект стосується зміни двох згаданих законіву частині, де йдеться про дерегуляцію бюрократичних процесів щодо отримання реєстрації сертифікатів. Ним передбачається оптимізація документообігу щодо реєстраційних процедур між учасниками процесу.

Україна в січні-вересні 2017 року в рамках ЗВТ збільшила імпорт з країн Європейського союзу свинини і молочних продуктів, проте скоротила — овочів і ВРХ.

Як наголошується, в цілому імпорт живої ВРХ в Україні знизився на 51%, однак поставки з основних країн ЄС зросли в 3,2 рази. Імпорт замороженої яловичини скоротився на 13%, при цьому з основних країн ЄС імпорт знизився на 16%. Половину мороженого м'яса ВРХ з ЄС в Україну завозять з Польщі (52%), третина — з Литви (33%).

Разом з тим, загальний імпорт свинини виріс на 64%, а імпорт з трійки основних постачальників з ЄС — на 60%. Зараз 28% імпортованої свинини з ЄС припадає на Німеччину, ще 21% — на Нідерланди та 16% — на Данію.

За січень-вересень 2017 року в Україну імпортовано м'яса птиці на $32 млн, з них частка основних постачальників з ЄС (Польщі, Німеччини та Угорщини) становить 86%.

У той же час, зросли закупівлі Україною кисломолочної продукції. Трійкою основних постачальників з ЄС — Бельгією, Польщею та Грецією — було продано в Україні продукції на 41% більше, ніж за січень-вересень 2016 р.

Обсяг імпорту сирів з трійки основних постачальників ЄС (Польщі, Німеччини та Франції) виріс на 57% (на $11,1 млн до $31,1 млн) у порівнянні з січнем-вереснем 2016 р. Головним постачальником сиру в Україні залишається Польща, з часткою в 33% всіх закуплених Україною сирів.

Загальний імпорт овочів скоротився в порівнянні з показниками минулого року, проте зросли поставки з деяких країн Європи. Зокрема поставки цибулі з Польщі зросли майже в 3 рази, а імпорт капусти з Італії в 2 рази.

milkua.info за матеріалами sfs