В Україні можуть з'явитися азербайджанські карбамідні добрива

17-січ-2019

Держнафтокомпанія Азербайджану (SOCAR) запустила єдиний в країні завод з випуску карбаміду потужністю 650 тис. т/рік, повідомляє Reuters. Підприємство планує виробляти 1,2 тис. т аміаку і 2 тис. т карбаміду на добу. Завод працюватиме на природному газі. Щорічно на його потреби буде поставлятися 450 млн куб. м газу.

За словами директора заводу Хаяла Джафарова, потреба Азербайджану в азотному добриві становить 150 тис. т/рік, і раніше республіка витрачала на покупку карбаміду близько $90 млн на рік. Основну частину продукції підприємство планує експортувати.

«Карбамідний завод SOCAR є єдиним великим підприємством регіону і 2/3 його продукції буде експортуватися в Туреччину. Крім цієї країни ми плануємо експорт в Україну і Грузію. Продукція заводу також буде виставлятися на міжнародну біржу, операції на якій буде здійснювати SOCAR Trading», — зазначив керівник.

Нове підприємство, яке знаходиться в місті Сумгаїт, обійшлося SOCAR в €780 млн. З них €500 млн були погашені за рахунок кредитної лінії корейського Eximbankа, а також UniCredit, Societe Generale і Deutche Bank.

«Повернення кредиту почнеться через 1,5 року після запуску підприємства, а на прибуток завод вийде через вісім років», — уточнив Джафаров.

milkua.info

Більше новин
Транзитне молоко: продати чи згодувати
20-квіт-2018

Кожен фермер бажає отримувати прибуток з надоїв одразу після отелення корови. Однак вчені Університету штату Мінесоти радять не бути дріб'язковими, коли мова йде про зменшення випадків проносів у телят.

Майже половина усіх антитіл, які корова продукує для свого потомства, виробляються на 2—3 день доїння.

Згодовування молозива є надзвичайно важливим, проте, якщо перевести теля на незбиране молоко чи його замінник на 2 день від народження, то втрачається половина захисних антитіл, які воно могло поглинути з молозива. Майже кожен другий новонароджений ссавець (ягнята, поросята та інші) отримує «перехідне молоко», тому телят також не варто позбавляти такої можливості.

Не можливо купити подібний захист у пляшці — лише материнське молоко містить антитіла, які допоможуть телятам боротись з проносами до тих пір, поки вони не набудуть власний імунітет. Проте, вакцинація також відіграє певну роль. Якщо корова не провакцинована проти ротавірусу, коронавірусу та інших патогенів, то вона не зможе виробити антитіла, необхідні для захисту кишечника теляти.

В США в Наказі про пастеризоване молоко зазначається, що молоко новотільної корови не можна реалізувати впродовж 72 годин, так як більшість антибіотиків мають таку ж каренцію.

Інші думки з приводу транзитного молока:

  • Основний захист лишається в кишечнику. Якщо брати до уваги імунний захист новонародженого теляти, то лише 30% антитіл з молозива циркулюють в крові. Інші 70% залишаються в кишечнику, при чому більша частина з них залишається там до 5 днів після згодовування. Саме в кишечнику живуть організми, які спричиняють проноси, а антитіла «вбиватимуть» ці віруси.
  • Відносьтесь до транзитного молока як до молозива. Очевидно, що транзитне молоко потрібно збирати, зберігати та згодовувати чистим.
  • Заморожуйте додаткові дози. Якщо практично не можливо забезпечити теля транзитним молоком на другий, третій та четвертий день після народження, то подібний ефект матиме невелика порція молозива добавлена до незбираного молока чи замінника.
  • Остерігайтесь криптоспоридій. Якщо, незважаючи на згодовування транзитного молока, проблема проносів все ще наявна, скоріш за все їх спричинює Cryptosporidium spp. Антитіла в транзитному молоці не можуть знищити криптоспоридії, але дезінфекція та прибирання фекальних залишків старших телят допоможе подолати проблему.

Вчені наголошують, що надприбутків від реалізації транзитного молока не буде, а от переваг від згодовування телятам буде багато, так як лікування проносів не дешеве.

milkUa.Info за матеріалами dairyherd.com

Детальніше
Чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти? — Андрій Ярмак
28-черв-2022

Україна та світ будуть з хлібом та м’ясом? Проблему логістики вирішили? Або чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти. Відповіді на ці питання знайдете у лонгріді від Андрія Ярмака, економіста департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

«Отже, до фактів та цифр про те, як Україна справляється з блокадою портів та низкою інших логістичних проблем? А також що це означає для майбутнього агросектору країни і глобальної продовольчої безпеки.

Я приємно вражений — майже вдвічі більше вивозити зараз, ніж попередні найоптимістичніші оцінки — тобто майже 2 млн тонн на місяць. Сюди входять зернові, олійні, рослинні олії, продукти їх переробки — тобто те, що ми називаємо #commodities.

Правду відразу додам трішки неативу до цих приємних цифр — 2 млн тонн — це те, що «випхали», тобто те, що відмітилося на митниці. Але це не означає, що ці товари так швидко потраплять до адресатів, як раніше морем, бо пробки на Дунаї і на залізницях просто шалені. Терміни очікування доставки, відповідно, теж. А чим довше йде товар, тим пізніше прийдуть кошти. Ну й про ціну поговоримо окремо, нижче.

Ще гірше те, що, навіть експорт в 2 млн тонн — це приблизно 20% від того, що нам реально було б потрібно. Якщо ви вивчали теорію обмежень, то ви знаєте, що це означає - це означає, що з часом, якщо не розширити цю пляшкову шийку, то все виробництво буде налаштовано на цей обсяг. Але про це теж пізніше.

Більшість агро-аналітиків прогнозує експорт зерна з України, без врахування олійних та олій, на рівні 22−24 млн тонн. Я вважаю, що без портів, цього обсягу досягти буде надзвичайно важко. І не тільки тому, що це майже неможливо логістично.

Навіть якщо Україна експортує протягом сезону 2021/22 років 24 млн тонн зернових, це буде рівно вдвічі менше, ніж в сезоні 2020/21 років. Отже, світ недоотримає приблизно 24 млн тонн українських зернових. Адже у рашистів не буде де їх красти тим разом.

Експорт олійних, рослинних олій, шротів знизиться ще більш різко, а соняшникова олія — це дуже важливий продукт для харової промисловості світу, а шроти та олійні - джерело білка для тваринництва (молоко, м'ясо, яйця, риба).

Світовий ринок почне відчувати зниження експорту з України лише у другій половині року, оскільки досі світ використовував запаси врожаю 2021 року, що були зібрані до війни. Також до війни було закуплено насіння та матеріали для посівної кампанії 2022 року. З урожаєм 2023 року ситуація значно погіршиться.

Але в п’ятницю я спілкувався з людьми, що працюють в Ємені та Сирії. В Ємені ситуація з доступністю продуктів харчування є критичною. В Сирії з продуктами теж все дуже скрутно, причому настільки, що місцевий кривавий диктатор, на фоні відсутності рашистської підтримки, реально боїться, що його скинуть. А ще думаєте чому турки купують у рашистів крадене в Україні зерно? (якщо не знаєте, читайте Османа Пашаєва і піднімайте цю проблему!). А тому, що у них теж диктатор, під яким хитається трон і якому буде важко на ньому втриматися без українських кормів, бо Туреччина — другий після Китаю споживач наших кормів.

Виробництво зерна та олійних в Україні 2022 році різко скоротиться. Зерна, за різними оцінками, на 35−37 млн тонн (-40%), а олійних на 6−7 млн тонн (-30−35%).

Причини зниження дві: Площі та врожайність. Площі знизиться бо дефіцит дизелю, частина площ під орками, частина з мінами, забруднення дизелем та іншими елементами війни, частина під постійними обстрілами тощо, а частина фермерів, навіть маючи дизель та насіння, приймає рішення не сіяти, через дуже низькі ціни.

Другий фактор — зниження врожайності через брак ресурсів: фінансових, людських, добрив, техніки, хімікатів тощо.

Але 2022 рік — це ще квіточки. З посівом під врожай 2023 року, який, нагадаю, почнеться вже за 2 з гаком місяці, ситуація дійсно виглядає досить критично. Критично для нашого експорту і критично для світу, а не так критично для внутрішнього ринку. Правда, нагадаю, що експорт — це джерело доходів країни і джерело стабільності нашої валюти, і джерело доходів сільського населення. Тому не варто думати, що це не якось там не важливо.

Україна найбільшим експортером кормових компонентів (білкових шротів, висівок, кукурудзи, ячменю, фуражної пшениці, а також соєвих бобів, які переробляються на соєвий шрот) в регіоні. Всі інші великі експортери знаходяться в Америках. Замінити Україну просто нічим і неможливо фізично. Фактор відсутності України на ринку почне впливати на світові ціни м’яса та молочних продуктів вже наприкінці літа — на початку осені 2022 року.

Найбільша ж проблема, часто, чомусь не згадується взагалі. Нині фермери в Україні отримують дуже низькі ціни на свою продукцію, і навіть за таку ціну її важко продати, а витрати дуже різко зросли. На даний момент витрати на вирощування зернових перевищують ціни, тобто виробництво є збитковим (див вище про пляшкову шийку).

Та логістика, яку ми такими зусиллями з підтримкою багатьох країн зараз налагоджуємо, є недостатньою і дуже дорогою. Тому цінам на зерно в світі потрібно буде ще зрости мінімум на $ 150 доларів за тону, якщо світ хоче, щоб Україна й далі вирощувала зернові.

Зауважу, що весь цей час загрози дефіциту продуктів переробки зерна та олійних в Україні немає, і дефіциту кормів також. Більше того, все це відносно доступне, порівнюючи з цінами в будь-якій іншій країні світу. Але за це доплачують власники агропідприємств з власної кишені, тому не забувайте їм за це хоча б дякувати.

А що буде з врожаєм зернових в Україні в 2023 році? Знаю, це далеко. І теж сподіваюся, що порти розблокують, але рішення про посів озимини приймати потрібно вже зараз — купувати насіння, запасати дизпаливо, і т.п. А зараз рішення буде не на користь вирощування зернових, бо ціни не покривають витрати.

Тому, якщо ЗСУ не звільнить від рашистської погані південь і не розблокує судноплавство хоча б Чорному морі, не здивуюся, якщо виробництво зернових та олійних в Україні впаде до такого рівня, коли експортувати буде практично нічого — звичайно не до нуля, але до обсягів, коли не експорт є рушійною силою агробізнесу, а внутрішній ринок.

А тепер до глобальної ситуації. Не забуваймо, що зараз весь світ платить набагато більше за добрива та хімікати для захисту рослин, а це означає, що споживання зменшується, особливо в країнах, що розвиваються.

Чудес не буває - якщо використовується менше МТР, знижується врожайність. Таким чином, зниження врожайності в багатьох інших країнах є невідворотнім. А тут ще й посухи цього року аномальні. Відповідно, ціни на зерно, після певної стабілізації влітку, коли Північна Півкуля збирає врожай, знову почнуть стрімко зростати ближче до кінця року. Можливо навіть раніше.

Отже, нинішні високі ціни на зерно, рослинне масло, м'ясо, рибу, молочні продукти зараз далекі від своїх потенційних піків. У другій половині року світ може побачити серйозне зростання цін на всі продукти харчування, яке триватиме і в 2023 році.

Відновлення агровиробництва в Україні буде досить тривалим. Але, якщо ви, як і я, не маєте жодних сумнівів в нашій перемозі, прямо зараз тримайтеся аграрних активів. Ці збиткові активи перетворяться на справжнє золото.

Ось так вимушено мені довелося повернутися до того, з чого починав кар'єру — до зернової аналітики. Тримаймося і бережіть себе!»

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Детальніше
Danisco представила технологію покращення засвоюваності крохмалю
24-січ-2022

Danisco Animal Nutrition розширила свій портфель кормових продуктів для жуйних тварин, представивши новий фермент на ринку США. Новий продукт Bovizyme GA призначений для покращення засвоєння крохмалю великою рогатою худобою, яку годують кукурудзою, що не пройшла термічну обробку парою. За словами представників компанії, велика рогата худоба не перетравлює весь крохмаль, який вона споживає, коли його годують кукурудзою.

“Щоб збільшити рівень перетравлення крохмалю в шлунково-кишковому тракті з 90% до майже 100%, більшість великих спеціалізованих відгодівельних майданчиків обробляє кукурудзу або сорго парою. Проте такий підхід потребує часу та робочої сили. Він також вимагає дорогого обладнання та палива”, - зазначають представники компанії, додаючи, що при використанні нового ферменту потреба у термічній обробці відпадає.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
УМІ в квітні 2021 року зріс на 0,8% — Андрій Ярмак
06-трав-2021

УМІ в квітні 2021 року зріс на 0,8%, іншими словами, майже не змінився.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Ми останнім часом багато бідкалися щодо низького рівня прибутковості виробництва молока, адже наш УМІ падав протягом багатьох місяців. Але з іншого боку, коли ще ціна на молоко в березні була вищою ніж в січні? Та ніколи! Адже ціни на молоко, як правило, з лютого-березня починають стрімке піке вниз. А в цьому році ціни на молоко непохитно стабільні. Більше того — вперше в березні ціни не знизилися взагалі», — розповідає він.

Незважаючи на позитив фахівець зауважує:

УМІ в квітні 2021 року зріс аж на 0,8%, іншими словами, майже не змінився. Зростання, до речі, сталося внаслідок незначного зменшення ціни кормового раціону, в той час як ціни на молоко екстраґатунку лишилися стабільними;

УМІ березня 2021 року вже не був найнижчим історично для цього місяця (ми маємо підрахунки за 10 років!), але був найнижчим з 2016 року, коли він знаходився на подібному рівні;

а от перші чотири місяці року були другими найменш прибутковими в історії підрахунку УМІ сезонів — гірше було лише в мегакризовому 2015 році. Минулого року, наприклад, за цей самий період прибуток наших професійних виробників молока був на 55% вищим!

перші чотири місяці 2021 року принесли нашим виробникам на 25% менше прибутків порівняно до середнього показника за цей самий період попередніх 5 років.

ну й про позитивне — досвід показує, що двох поспіль важких сезонів не буває… Але, в той же час, це не значить, що їх ніколи не буде.

«В травні, як правило, УМІ знижуються, бо ціни на молоко сезонно знижуються. Середнє падіння індексу УМІ за останні роки було близько 6%. Але найцікавіше питання — чи втримаються ціни на молоко на високому рівні цього разу? Світовий ринок на нас починає впливати, а там тенденції різнонаправлені — дешевші жири і дорожчі або стабільні білки», — прогнозує Андрій Ярмак.

Довідка: УМІ — це відношення ціни на сире молоко ґатунку екстра до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок