В Україні хочуть подвоїти кількість фермерських господарств

У галузі птахівництва і тваринництва можна взяти за основу поширену в ЄС шотландську модель кластерної економіки.

Зазначив генеральний директор Міжрегіонального союзу птахівників і кормовиробників України Вадим Шиян.

«Ця модель передбачає існування центрального ядра - великої компанії або декількох компаній, - зазначив він. - У нашому випадку це - виробник кормів комбікормовий завод, який об'єднує навколо себе малі і середні ферми».

За словами Вадима Шияна, така модель допускає активне залучення іноземного капіталу, який і є основою формування центру кластера у вигляді підприємств з іноземними інвестиціями.

«Фермерські і особисті господарства населення, якщо вони хочуть отримувати прибуток від своєї праці, повинні навчитися вести бізнес, і кооперація - не виняток, - підкреслив Вадим Шиян. - Вони повинні розуміти, для чого об'єднуються. Конкретні переваги повинні бути передумовою для об'єднання людей. Як то кажуть, кожен хоче золоту медаль, але тренуємося разом».

Джерело: AgroTimes

З 5 жовтня генеральний директорат з питань безпечності харчових продуктів та охорони здоров’я DG SANTE почав перевірку системи державного контролю за виробництвом м’яса птиці, а також продуктів з м’яса птиці, які експортуються з України до ЄС. Керівництво Держпродспоживслужби за допомогою відеозв’язку зустрілось з представниками DG SANTE і обговорили поточну ситуацію щодо контролю галузі.

Аудит директорату в України триватиме протягом двох тижнів.

“У ході обговорення тимчасова виконувачка обов’язків голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко доповіла присутнім про структуру служби, а також про поточну ситуацію в Україні щодо здійснення Держпродспоживслужбою перевірок підконтрольних суб’єктів господарювання. Окрім того, були обговорені питання роботи системи контролю в Україні, в тому числі ризико-орієнтовний підхід. Також фахівці Держпродспоживслужби та аудитори обговорили алгоритм роботи робочої групи, яка буде проводити дистанційну перевірку системи державного контролю за виробництвом м’яса птиці, а також продукції з м’яса птиці в Україні. Планується, що даний аудит буде проведено в найближчі два тижні, після чого аудитори DG SANTE зможуть надати попередні висновки щодо ефективності такої системи контролю”, – повідомили у відомстві.

Meat-Inform

Із головних новацій: 
 1.  На законодавчому рівні впроваджується ввезення генераторів, іншого обладнання , Starlink без мита та ПДВ. У тому числі для фізичних осіб. Норма буде діяти до травня 2023.

2. Врахували мою правку щодо розповсюдження такого звільнення і для поштових та експрес-відправлень. 
    3. Підтримали надання можливості зберігати пальне без ліцензії.  За наполяганням Уряду до 2000 літрів. Про більші обсяги треба буде повідомити по декларативному принципу податкову. 
    4. Звільнили технічну допомогу Energy Community від ПДВ та мита ввезення обладнання для відновлення постачання енергії.

PigUA.info за матеріалами t.me/yzheleznyak/3088

Згідно оприлюднених попередніх даних ДССУ, загальна чисельність корів в Україні станом на 1 січня 2022 року зменшилася на 6,6% — до 1 млн 563,3 тис. голів.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

В тому числі, в промислових господарствах утримували 422,1 тис. голів корів, що на 0,4%, або 1,8 тис. менше, ніж на відповідну дату минулого року.

Експертка зазначає, що суттєве падіння, яке вже на сьогодні нікого не дивує, відзначають у господарствах населення. Там утримують 1 млн 141,2 тис. голів корів, що на 8,6%, або 107,9 тис. менше, ніж торік. Загалом таких підсумків очікував весь ринок, і Асоціація виробників молока прогнозувала річне скорочення поголів'я корів в промисловому секторі в межах 1%, а в населення — в межах 9%.

Загалом сили розподілилися наступним чином: 27% всього поголів'я сконцентровано в промислових господарствах, а 73% — в домогосподарствах. П’ять років до того картина мала наступний вигляд — 22,8% до 77,2%. Як бачимо, галузь проходить еволюційну трансформацію на шляху переходу до більш якісного виробництва молока — чисельність корів в промисловому секторі росте, а в господарствах населення скорочується. В наступні декілька років така тенденція буде лише посилюватися.

Найбільше поголів'я корів, за підсумками року, утримували промислові господарства: Полтавської (54,2 тис.), Черкаської (42,6 тис.) та Чернігівської (39,6 тис.) областей. При цьому, спромоглися найбільше наростити поголів'я корів, порівняно із минулим роком, молочнотоварні ферми у Херсонській (6,6 тис.; +11,9%), Миколаївській (6,5 тис.; +6,6%) та Волинській (18,5 тис.; +5,7%) областях.

Разом із тим, лідерами утримання корів в присадибній ланці були такі області: Хмельницька (95,7 тис.), Одеська (77,5 тис.) та Закарпатська (77,1 тис.). Жодна з областей не наростила поголів'я за аналізований період.

«2022 рік має стати переломним у визначенні подальшого вектора руху розвитку молочної галузі. Чи зможе вона продовжити якісну трансформацію надалі чи зупиниться на півдороги — буде видно вже в першому півріччі цього року. Найбільшу роль тут покладають на основного рефері — державу. Чи буде достаньо підтримки з її боку (прямої та непрямої) для розвитку молочної галузі, чи будуть ефективними екстрені заходи на період світвої енергетичної кризи та інфляції, чи буде збалансованоо торгівельні практики в ланцюжку виробник-переробник-мережа збуту, чи буде політична воля для захисту внутрішнього ринку через контроль за неконкурентним молочним імпортом? — цілий комплекс заходів, їх оперативність і збалансованість будуть визначати подальшу долю молочного скотарства», — підсумовує Яна Лінецька.

milkua.info