У США навчилися вирощувати м'ясо з курячого пір'я

Кабінет Міністрів України призначив Владиславу Магалецьку Головою Держпродспоживслужби. Відповідне розпорядження № 1028-р прийнято 1 вересня 2021 року.

Про це повідомляється на сайті Держпродпотребслужби. 

«Я дуже вдячна Прем'єр-міністру Денису Шмигалю, Першому віце-прем'єр-міністру — Міністру економіки Олексію Любченку та всьому Кабінету Міністрів України за підтримку реформ, які ми розпочали впроваджувати в Держпродспоживслужбі. Попереду ще дуже багато роботи для того, щоб зробити Службу більш прозорою та ефективною», — розповіла Владислава Магалецька.

За словами Владислави Магалецької, реформування Держпродспоживслужби тільки розпочато і обов’язково буде продовжено. Серед пріоритетів — створення комфортних умов для роботи бізнесу, ефективний захист споживачів, автоматизація процесів, відкриття нових ринків для українських експортерів спільно з МЗС, протидія фальсифікату, контроль реформи шкільного харчування, реформування лабораторій та багато іншого.

Кабінет Міністрів України від 3 червня вніс зміни в дві важливі для фермерів постанови уряду.

Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан на своїй сторінці в Facebook.

«Сьогодні уряд прийняв два рішення:1. Про внесення змін до Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів/глави сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування … 2. Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств», — написав Мокан.

Він зазначив, що постанова про внесення змін до порядку надання доплати ЄСВ дозволить усунути ряд правових колізій і створить правові підстави для виділення бюджетних коштів з бюджету фермерським господарствам в розмірі 4 млрд грн.

Що стосується другої постанови — про внесення змін до порядку використання коштів фінпідтримки, то в ньому передбачені:

спеціальна бюджетна дотація в розмірі 5 тис. грн за утримання корів фермерським господарством, у власності якого знаходиться не менше 5 корів (але не більше 250 тис. грн на одне господарство);

часткова компенсація витрат, пов'язаних з сертифікацією органічного виробництва, максимальний розмір якої повинен становити не більше 100 тис. грн на рік;

бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 га) для нових фермерських господарств, яка буде надаватися їм для здійснення сільськогосподарської діяльності (не більше 60 тис. грн на одне новостворене господарство);

часткова компенсація витрат, пов'язаних з наданням консультаційних послуг, шляхом компенсації 90% вартості, але не більше 10 тис. грн за надання фермерам і сільгоспкооперативам консультаційних послуг;

відшкодування сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам 70% вартості (без ПДВ) придбаної техніки та обладнання, в т. ч. профінансованих за рахунок банківського кредиту, але не більше 3 тис. грн на один кооператив.

milkua.info

Міністр розвитку економіки Ігор Петрашко провів зустріч з провідними аграрними асоціаціями та обговорив питання аграрного сектору. Про це повідомляє УНН із посиланням на прес-службу уряду.

“Сьогодні ми намагаємося, щоб усі обмеження, які дійсно потрібні для протидії COVID-19, мали мінімальний вплив на бізнес. Ми працюємо над тим, щоб не зупиняти вантажоперевезення, не зупиняти експорт. Ми моніторимо ціни, слідкуємо, що відбувається в торгових мережах. Зараз вирішуємо питання з продовольчими ринками. Одним з ключових питань для нас було і є збереження максимальної кількості робочих місць”, — зазначив Петрашко.

Важливою темою під час зустрічі стало обговорення алгоритму дій щодо імплементації земельної реформи та врахування усіх аспектів, пов’язаних, наприклад, з наданням фінансової підтримки малим фермерам для придбання земельних ділянок, створенням прозорих умов для всіх учасників та ін.

Зазначається, що з боку представників асоціацій були підняті такі питання, як важливість державної підтримки аграріїв (її збереження та удосконалення), розвиток тваринництва, необхідність прийняття законопроекту про кооперацію, підтримка фермерства, необхідність зменшення ставки податку на додану вартість для окремих продовольчих товарів, програма здешевлення кредитів, скасування соєвих правок, питання податку на гектар, вирішення логістичних проблем, питання зрошення, насінництва, с/г техніки та ін.

“Вирішуючи поточні і нагальні питання, які обговорювались, ми маємо переслідувати глобальну мету — це збільшувати виробництво продукції з високою доданою вартістю та розширювати експортні можливості для малих та середніх підприємств”, — додав міністр.

Джерело: УНН

Основним продуктом в експорті українського м’яса Халяль за підсумками 2021 р. стала курятина.

Про це розповіла директор Центру Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» Вікторія Нестеренко в колонці на AgroTimes.

«Найбільше партій халяльної курятини, виробленої сертифікованими підприємствами, було експортовано до Саудівської Аравії. Далі у рейтингу Азербайджан, Малі, Кувейт і Мальдіви. Значно збільшився імпорт української курятини В’єтнамом, а Киргизстан став новим імпортером. Цікавим є й той факт, що халяльну продукцію з України купують не лише країни арабо-мусульманського світу, а й деякі європейські, як, зокрема, Нідерланди та територія Гібралтар», — сказала вона, зазначивши, що майже 40 країн Африки і Близького Сходу купували торік українську курятину Халяль. 

Вікторія Нестеренко зауважила, що обсяги експорту минулого року у порівнянні з 2020 р., зменшилися мало не на 20%. 

«Хоча через подорожчання продукції це майже не вплинуло на фінансові показники», — додала вона, ну уточнивши суму, яку вдалося заробити українським експортерами. 

У той же час, зменшилися обсяги постачання української халяльної курятини й до Сінгапуру, Іраку, Афганістану та Лівії. Об’єднані Арабські Емірати у рейтингу на 12-му місці – туди 2021 року відвантажили вдвічі менше продукції, ніж позаторік. Разом із тим, гравців на цьому експортному напрямі побільшало, зокрема отримала реєстрацію компанія «Агро-Овен». 

За словами Нестеренко, щодо відвантажень охолодженого та замороженого м’яса яловичини Халяль, як порівняти з показниками 2020 р, обсяги виробництва й експорту 2021 року не мають вираженої динаміки. Ті виробники, що через пандемію припинили виробляти Халяль продукцію у 2019 році, на жаль, не відновилися. 

«Зупинився імпорт Халяль яловичини українських виробників до Казахстану, але натомість вдалося наростити експорт до Узбекистану. Стабільно експортувалася халяльна яловичина у Китай, а також готова продукція до Йорданії. Крім того, у четвертому кварталі 2021 р. було погоджено реєстрацію Житомирського м’ясокомбінату в ОАЕ, сертифікованого за стандартом країн Перської затоки – GSO 993:2015, завдяки чому на ринку Еміратів з’явилася халяльна українська яловичина», — підсумувала вона.