У МінАПК розповіли про підтримку тваринників у 2018 році

14-лют-2018

Цього року на підтримку тваринництва держава виділила 4 млрд гривень. Про це під час брифінгу повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

Кошти будуть розподілені за чотирма основними програмами. Перша — розрахована на агровиробників, які купують племінне поголів'я.

«Ми будемо відшкодовувати вартість племінного молодняка, ВРХ і свиней, а також біологічний матеріал для отримання продуктів молодняка», — пояснив М. Мартинюк.

Друга програма створена для підтримки агровиробників, які будуть будувати або реконструювати тваринницькі комплекси. Компенсація буде складатися з двох частин — відшкодування 25% тіла кредиту у разі залученя кредитних коштів і 30% вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів, якщо залучалися власні кошти інвестора, без залучення кредиту.

Третя програма створена для вирішення проблеми скорочення молочного поголів'я корів, розповів М. Мартинюк. Фермери зможуть компенсувати 1,5 тис. грн за кожну голову молочного стада.

Четверта програма створена для підтримки громадян, які утримують молодняк ВРХ — людям виділятимуть дотацію у розмірі 2,5 тис. грн за те, щоб телят дотримували до однорічного віку, а не здавали через 2 тижні після народження.

Мартинюк наголосив, що суть цьогорічної програми підтримки тваринництва кардинально відрізняється від минулорічної.

«В цьому році у нас інший слоган підтримки тваринництва: хто інвестує — той отримує. І завдяки низці виставлених обмежень, ми точно уникнемо перекосів у бік двох — трьох компаній і взагалі наша мета, щоб із цих 4 млрд грн ми забезпечили найбільше охоплення отримувачів такої допомоги. В галузях, які ми підтримуємо, є і свинарство і ВРХ, і птахівництво. Хочу додати, що птахівництво це не лише курятина, це ще й індики, і інша птиця», — резюмував він.

minagro

Більше новин
Білорусь і Україна можуть створити логістичний маршрут в ЄС
03-лип-2018

Білоруська залізниця пропонує Україні організувати логістичний маршрут в ЄС через прикордонний перехід «Ізов-Грубешів».

Про це йшлося на зустрічі операційного директора ПАТ «Укрзалізниця» В’ячеслава Єрьоміна та першого заступника начальника Білоруської залізниці Ігоря Шилова, повідомляє прес-служба.

Зазначається, що у разі отримання принципової згоди білоруські колеги готові організувати тристоронню нараду з тарифних умов і технологій перевезень за цим логістичним маршрутом.

«Білоруська залізнична адміністрація запропонувала керівництву ПАТ „Укрзалізниця“ розглянути перспективи співпраці з польською залізничною компанією PKP LHS по організації нового логістичного маршруту в напрямку Європейського Союзу через прикордонний перехід „Ізов-Грубешів“», — повідомили в прес-службі.

Залізничники України та Білорусі обговорили питання обслуговування вантажного та пасажирського сполучення на прикордонних ділянках. Білоруська сторона проінформувала щодо пролонгації на друге півріччя 2018 року тарифів на транзитні перевезення поїздом комбінованого транспорту «Вікінг».

Нагадаємо, за 5 місяців 2018 року обсяги перевезених вантажів через білорусько-українські міждержавні стикові пункти склав 6,5 млн тонн, або 94,8% до аналогічного періоду 2017 року. За підсумками 2017 року обсяг перевезених вантажів між країнами склав 16,7 млн тонн, або 3,9 млн тонн (130,6%) до 2016 року.

milkua.info

Детальніше
Існуючі способи обробки гною не перешкоджають проникненню антибіотиків в ґрунт
19-квіт-2018

Щороку фермери по всьому світу використовують у ветеринарних цілях мільйони тонн антибіотиків. Разом з гноєм антибіотики проникають до грунту, незважаючи на існуючі методи обробки відходів, це призводить до збільшення числа бактерій, стійких до препаратів.

Дослідники Університету Буффало в США встановили, що будь—які з використовуваних методів видалення відходів не видаляють антибіотики з гною. Технології анаеробної обробки і фільтрації зворотного осмосу залишають у відходах значний рівень антибіотиків, які потім проникають в грунту.

Занепокоєння вчених також викликала ситуація з твердими відходами, зазвичай їх відділяють від вологого гною і залишають, щоб в подальшому використовувати як добриво. Такі відходи містять більш високу концентрацію антибіотиків, і, відповідно, при закладці речовини безперешкодно проникають в грунт.

«Ми сподівалися, що сучасні передові технології обробки відходів видаляють антибіотики з гною, як виявилося, вони не такі ефективні, як ми думали», — розповіла Діана Ага, один з професорів, що взяли участь в роботі.

Результати дослідження вчених з'явилися в журналі Chemosphere. За даними Управління з контролю за продуктами і ліками в США, понад 30 млн тонн фунтів антибіотиків, схвалених для використання в ветеринарії, були продані і поширені на території США в минулому році. Це лише мала частина того обсягу, яка постійно використовується в світі і, відповідно, потрапляє в грунти.

На думку вчених, проблема стійкості бактерій до антибіотиків не обмежується сільським господарством. Системи обробки відходів, в тому числі і спеціальні методи обробки для підприємств, які виробляють антибіотики, які не очищають навколишнє середовище від антибіотиків. В результаті, стійкість мікроорганізмів може значно зрости найближчим часом, якщо не вжити заходів.

При вивченні анаеробної обробки відходів вчені виявили, що популярні антибіотики групи тетрацикліну в продуктах розпаду мігрують в тверду частину. При використанні технології зворотного осмосу антибіотики також зберігаються в твердій частині гною.

В результаті, вчені прийшли до висновку, що обидві системи обробки відходів можуть бути тільки початковими кроками по скороченню поширення антибіотиків в навколишнє середовище. Дослідникам належить виробити новий спосіб, який в поєднанні з уже наявними, знижує резистентність.

Група вчених з Буффало вже вивчає передові способи поєднання анаеробної обробки разом з компостуванням твердих відходів для подальшого видалення антибіотиків.

milkua.info за матеріалами Daily Science

Детальніше
Квоти на безмитну поставку яєць і альбуміну в ЄС використані на 53,7%
01-жовт-2018

Як заявила заступник міністра аграрної політики Ольга Трофімцева, експортери на 100% використовували тарифні квоти на цілий ряд українських товарів для безмитного експорту в ЄС.

При цьому квоти на мед, виноградний і яблучний сік були вичерпані вже 11 січня.

«Кращим підтвердженням того, що угода про ЗВТ між Україною і ЄС працює, є постійне збільшення обсягів вітчизняного аграрного і харчового експорту на ринки країн ЄС. Уже традиційно українські експортери на 100% заповнили тарифні квоти на український мед, солод і пшеничну клейковину, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, пшеницю, кукурудзу, вершкове масло та ін. », - підкреслила заступник міністра.

За її словами, також використані додаткові торгові преференції, які були отримані в 2017 році, на кукурудзу, м'яку пшеницю, мед і оброблені томати.

«Більш ніж на 85% використані обсяги тарифних квот на український крохмаль і на 99,4% в оброблений крохмаль, м'ясо птиці - на 75%, яйця і альбуміни - 53,7%, часник - 61,2%», - додала Трофімцева .

За її словами, поки залишаються невичерпаними імпортні тарифні квоти ЄС на цукровий сироп - 2000 тонн, гриби - 500 тонн, оброблену продукцію з масла - 250 тонн та інші. Трофімцева зазначила, що деякі квоти залишаються невикористаними з об'єктивних причин, як, наприклад, в разі баранини або яловичини, для експорту яких Україна все ще чекає відкриття ринку ЄС для вітчизняних виробників.

Джерело: Птахофабрики України

Детальніше
Експорт українського молока в п'ять разів перевищує імпорт
26-трав-2017

Україна в січні-квітні 2017 експортувала молока і вершків НЕ згущених на 1,6 млн дол. Про це повідомляє Державна фіскальна служба України, передає УНН.

Так, в Республіку Молдову було експортовано молока на 761 тис. дол., до Грузії - на 478 тис. дол., в Саудівську Аравію - на 233 тис. дол.

При цьому Імпорт України молока за чотири місяці поточного року склав 343 тис. дол.

За словами експерта О.Дорошенко, українські виробники постачають в ЄС більш якісну продукцію, ніж на внутрішній ринок.

Він також зазначив, що така тенденція спостерігається через низьку платоспроможність українських споживачів, і тому на внутрішній ринок виробники здешевлюють свою продукцію.

Джерело: unn.com.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (044) 454 12 24
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 8, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок