У МінАПК розповіли про підтримку тваринників у 2018 році

14-лют-2018

Цього року на підтримку тваринництва держава виділила 4 млрд гривень. Про це під час брифінгу повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

Кошти будуть розподілені за чотирма основними програмами. Перша — розрахована на агровиробників, які купують племінне поголів'я.

«Ми будемо відшкодовувати вартість племінного молодняка, ВРХ і свиней, а також біологічний матеріал для отримання продуктів молодняка», — пояснив М. Мартинюк.

Друга програма створена для підтримки агровиробників, які будуть будувати або реконструювати тваринницькі комплекси. Компенсація буде складатися з двох частин — відшкодування 25% тіла кредиту у разі залученя кредитних коштів і 30% вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів, якщо залучалися власні кошти інвестора, без залучення кредиту.

Третя програма створена для вирішення проблеми скорочення молочного поголів'я корів, розповів М. Мартинюк. Фермери зможуть компенсувати 1,5 тис. грн за кожну голову молочного стада.

Четверта програма створена для підтримки громадян, які утримують молодняк ВРХ — людям виділятимуть дотацію у розмірі 2,5 тис. грн за те, щоб телят дотримували до однорічного віку, а не здавали через 2 тижні після народження.

Мартинюк наголосив, що суть цьогорічної програми підтримки тваринництва кардинально відрізняється від минулорічної.

«В цьому році у нас інший слоган підтримки тваринництва: хто інвестує — той отримує. І завдяки низці виставлених обмежень, ми точно уникнемо перекосів у бік двох — трьох компаній і взагалі наша мета, щоб із цих 4 млрд грн ми забезпечили найбільше охоплення отримувачів такої допомоги. В галузях, які ми підтримуємо, є і свинарство і ВРХ, і птахівництво. Хочу додати, що птахівництво це не лише курятина, це ще й індики, і інша птиця», — резюмував він.

minagro

Більше новин
Чи може у телят виникати стійкість до антибіотиків?
09-лют-2018

Згодовування проблемного молока телятам є загальноприйнятою практикою. За оцінками Міністерства сільського господарства США, більше половини молочних підприємств згодовують незбиране молоко, що становить більше 70% вирощених теличок в США.

Вибракуване молоко може містити залишки ліків від корів, в яких не пройшов період каренції. Так як стійкість до антибіотиків виникає і через згодовування вибракуваного молока телятам, питання антибіотикорезистентності стоїть гостро, адже воно може мати вплив і на виробництво продуктів тваринного походження.

З огляду на дану проблему, вчені Університету Барселони провели дослідження на восьми фермах над телятами перед відлученням. На чотирьох фермах їм згодовували проблемне молоко, а на інших — замінник молока.

На кожній фермі у 20 телят віком 42 дні від народження взяли аналіз гною та мазок з носа на присутність антибіотикорезистентних бактерій. Результати:

У телят, яким згодовували проблемне молоко, в гноєві був підвищений вміст E. coli стійкої до енрофлоксацину, флорфеніколю, стрептоміцину, доксицикліну та еритроміцину. Згодовування вибракуваного молока також збільшило відсоток мультирезистентної E. coli у фекаліях.

Стійкість до певного антибіотика не обов’язково пов’язана з використанням його на фермі. Вчені пояснюють це тим, що використання окремого антибіотика могло спричинити стійкість до іншого в межах популяції бактерій. Ще одна теорія — стійкі організми могли потрапити на ферму через контакт з тваринами з іншого господарства чи через телят, які споживали забруднений корм чи воду.

До групи антибіотиків, що часто застосовуються на фермах, значної стійкості не було. Це бета-лактамні антибіотики, включаючи амоксицилін та цефтіофур. Ця відсутність стійкості була постійною, незалежно від того згодовували телятам проблемне молоко чи ні.

Мазки з носа оцінювали на присутність резистентної Pasteurella multocida. Лише 36,5% зразків містили P. multocida, а резистентність в тих зразках була мінімальною. В телят, яким згодовували проблемне молоко, була стійкість лише до колистину, хоча він застосовувався лише на одному господарстві.

Також були виявлені різні типи мутації бактерій та горизонтальна передача (від бактерії до бактерії) стійкості генів. Вчені припускали, що з цієї причини була виявлена стійкість до колистину бактерії P. multocida.

Дослідження свідчать, що згодовування проблемного молока підвищує стійкість до деяких антибіотків фекальних бактерій телят. Також, горизонтальна передача генетичної стійкості від інших бактерій з навколишнього середовища чи інших тварин може сприяти антибіотикорезистентності в молодняка.

milkUa.Info за матеріалами dairyherd.com

Детальніше
Виробництво продукції птахівництва у 2017 підтримувалося за двома напрямами — Тулуш
11-січ-2018

У 2017 році обсяги експорту м’яса птиці перевищили показники попереднього року на 13% і становили понад 272 тис. т.

Про це повідомив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, інформує прес-служба ННЦ.

 

У вартісному вимірі обсяги експорту цього виду тваринницької продукції збільшилися з $292,5 млн 2016 році до $390 млн — у 2017 році.

Експерт зазначив, що у 2015 році частка експорту від обсягів виробництва м’яса птиці становила 14,2%, у 2016 році — 20,7%, то у 2017 року вона збільшилася майже до 23%.

Експерт підкреслив, що виробництво продукції птахівництва, на відміну від інших видів сільгосппродукції, у 2017 році підтримувалося за двома напрямами.

«Постачання на зарубіжні ринки майже чверті виробленого в Україні м’яса птиці обумовило необхідність відшкодування з бюджету понад 1,5 млрд грн. експортного ПДВ. Більша частина зазначеної суми є прямими бюджетними втратами, оскільки переважна частка сплаченого птахівничими підприємствами ПДВ до бюджету вже поверталась їм у вигляді бюджетної дотації в режимі квазіакумуляції ПДВ», — наголосив Леонід Тулуш.

Він зауважив, що таким чином загальна сумма підтримки склала понад 3,6 млрд грн. При цьому виробництво інших видів сільгосппродукції стимулювалось лише за рахунок бюджетної дотації.

«При цьому частка «зарезервованих» за птахівничими підприємствами бюджетних ресурсів — 50% від виділених за програмою 4 млрд грн — була явно завищеною», — підкреслив експерт.

Так, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2016 року частка птахівничих підприємств у доходах від вирощування дотаційних видів сільгосппродукції становила близько 45%. Приблизно таку ж величину склала частка суми ПДВ-акумуляції по продукції птахівництва у загальній сумі ПДВ-акумуляції від здійснення усіх дотаційних — відповідно до пункту 16-1.3 статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 №1877-IV – видів діяльності у 2015 році, коли ще повноцінно функціонував спеціальний режим акумуляції сум ПДВ.

«Як наслідок, рівень повернення сплачених від ведення дотаційної діяльності сум ПДВ у вигляді бюджетних дотацій в режимі квазіакумуляції ПДВ для птахівничих підприємств щомісяця був вищим, ніж для інших сільгосппідприємств — отримувачів таких бюджетних дотацій», — зазначив Леонід Тулуш.

Крім того, формула розподілу бюджетних дотацій за окремими напрямами, визначена пунктом 10 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 08.02.2017 №83, була сформована таким чином, що частка птахівничих підприємств у загальному обсязі виплачених дотацій по факту склала майже на 2 відсоткові пункти більше встановленого нормативу — внаслідок перерозподілу невикористаних залишків дотацій попередніх місяців.

До того ж, Тулуш зауважив, переваги птахівничих підприємств полягали і у специфіці їх діяльності, а саме — ритмічності відвантаження продукції протягом року. Внаслідок цього значна частина птахівничих підприємств взяла участь не менш, як у дев’яти розподілах бюджетних дотацій. При цьому майже 35% учасників даної програми підтримки отримали не більш двох дотаційних виплат.

«Загалом 2017 року за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» птахівничі підприємства отримали понад 2,07 млрд грн держпідтримки, що становить майже 5% від загального рівня їх доходів від реалізації продукції птахівництва», — зазначив Леонід Тулуш.

Слід також взяти до уваги, що експортери продукції птахівництва — як правило, структури, пов’язані із виробниками птиці, — у 2017 році змогли скористатись можливістю отримання експортного бюджетного відшкодування ПДВ. При цьому виплата бюджетних дотацій в режимі акумуляції ПДВ запроваджувалася лише для галузей, орієнтованих на внутрішній ринок, частка експорту продукції яких по відношенню до обсягів виробництва є незначною, підкреслив експерт.

«У 2018 році при формуванні порядків використання бюджетних коштів, в першу чергу, за бюджетною програмою "Державна підтримка галузі тваринництва", за якою сконцентровано майже дві третини — 4 млрд грн з 6,3 млрд грн — ресурсів підтримки, необхідно забезпечити більш рівномірний розподіл ресурсів бюджетної підтримки між галузями сільського господарства та суб’єктами аграрного бізнесу», — підсумував Леонід Тулуш.

agravery.com

Детальніше
Для боротьби з АЧС тваринницьким господарствам доцільно працювати за принципом компартменталізації
26-лип-2017

Запровадження в Україні принципу компартменталізації тваринницьких господарств дозволить підвищити ефективність національних заходів із профілактики африканської чуми свиней.

Про це повідомляє Держпродспоживслужба

Наразі це питання Держпродспоживслужба відпрацьовує з профільними асоціаціями та FAO шляхом розробки змін до Інструкції щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней та нових Ветеринарно-санітарних вимог до утримання свиней.

Про це йшлося під час зустрічі Голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи з представниками FAO.

В ході зустрічі наголосили, що компартменталізація є інструментом збереження міжнародної та внутрішньої торгівлі в умовах епізоотичного неблагополуччя через заходи підвищення рівня біобезпеки у свиногосподарствах різної форми власності. Процедура компартментизації передбачена законодавством Європейського Союзу, а механізми запровадження викладені в Кодексі здоров’я наземних тварин Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ).

Такий підхід дозволить зробити заходи біобезпеки тваринницьких об’єктів ефективнішими. Так, це гарантує забезпечення біологічної безпеки на свинокомплексах, запровадивши чіткий поділ тваринницьких господарств за ступенем їх біологічного захисту. Це відбувається шляхом напрацювання регламентованої процедури надання свинарського господарства статусу компартменту із АЧС. Заходи із компартментизації можуть стосуватися будь-якої інфекційної хвороби.

Передбачається, що компартменталізація проводитиметься на основі аналізу та якісної оцінки ризиків, пов’язаних із поширенням збудника АЧС, і характеризуватиме ступінь захищеності компартменту. За результатами аналізу та якісної оцінки ризиків господарство із високим рівнем біобезпеки може отримати компартмент з АЧС.

Слід зазначити, що компартменталізація є добровільною та здійснюватиметься виключно за бажанням оператора ринку.

Також в Інструкції з АЧС та Вимогах до утримання свиней пропонується закріпити, що відповідальний від компартменту зобов’язаний розробити, впровадити і слідувати плану біологічної безпеки у відповідності до Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ. При цьому визнання компартменту з АЧС здійснюватиме компетентний орган на підставі конкретних критеріїв, які будуть викладені у інструкції.

Представники FAO під час зустрічі також зазначили, що готові провести серію навчань у регіонах України, під час яких, у тому числі, висвітлюватимуться питання компартменталізації, особливостей її впровадження в Україні тощо.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) націлена на зниження рівня бідності та голоду у світі шляхом розвитку сільського господарства, поліпшенню харчування і вирішення проблеми продовольчої безпеки (доступності продуктів харчування всім і завжди). Заснована у Квебеку 16 жовтня 1945-го. Девіз — «Допомагаємо побудувати світ без голоду». 

pigua.info

Детальніше
На SMART AGRO FORUM презентували першу в Україні автоматизовану систему моніторингу свинокомплексу
18-груд-2017

13 грудня 2017 року Київ в UNIT.City відбувся SMART AGRO FORUM, де взяли участь 12 провідних компаній, які працюють у сферах інформаційно-комунікаційних технологій, приладобудування та smart-комплексів.

Серед них - група компаній "АгроВет Атлантик", де генеральний директор Максим Шевчук виступив з доповіддю про інновації у галузі тваринництва, які розроблені фахівцями компанії.

SMART AGRO FORUM – це професійний спеціалізований майданчик, який збирає широку аудиторію топ-менеджерів, директорів та фахівців агропідприємств, холдингів та фермерських господарств для знайомства з високотехнологічними новинками для АПК.

 Генеральний директор ГК Максим Шевчук представив інноваційну розробку для фермерських господарств, яка дозволить інвестору отримати ту маржинальність, які закладалася в проект при попередніх підрахунках, не зазнаючи немотивованих збитків.

«На сьогоднішній день в Україні, особливо на великих господарствах, ми спостерігаємо наступну картину: прибутковість від проекту на виходу буває зовсім не такою, як вона закладалася при попередніх розрахунках на початку інвестування, - зазначив Максим Шевчук. – Чому так відбувається? Головною проблемою є людський фактор. Зазвичай інформація щодо показників підприємства, яка доходить до інвестора від менеджменту ферми (переважно від головного технолога, який керує всіма процесами), не відповідає реальності. Тобто, технолог демонструє інвестору ті показники, які він хотів би бачити, а не ті, що є насправді. Приховується реальна кількість поголів'я, вага тварин, показники народжуваності і смертності, прирости, витрати кормів тощо. У зв'язку із цим у менеджменту з'являється можливість утримувати необлікованих тварин, які потім виходять невідому куди, і невідомо хто має з цього прибуток. А інвестор втрачає реальні гроші»

Спікер розповів про рішення, які пропонує ГК «АгроВет Атлантик», які б дозволили українському бізнесу багато заощаджувати з точки зору інвестицій.

Першим етапом є так звана система обліку due diligence. Ця система передбачає оцінку біологічного активу, який є на господарстві з погляду його кількісних та якісних характеристик. Тобто, фахівці АВА протягом певного періоду вивчають ситуацію на господарстві, документацію, яка подається інвестору від менеджменту, виявляти невідповідності між задокументованою.

«На тих підприємствах, де проводиться такий облік, виявляється дуже велика різниця між реальним станом речей на господарстві та декларованим в документах, - розповів Максим Шевчук. -  За нашими підрахунками, на великому підприємстві, наприклад, з поголів'ям 50-60 тисяч, інвестор втрачає до 50-60 млн грн на рік».

Рішенням цієї ситуації фахівці АВА бачать створення  інноваційної так званої автоматизованої системи обліку замкнутого циклу.

Система мінімізує втручання людського фактору у процес обліку, який головним чином негативно впливає на ситуацію з обліком біологічного активу.

Тобто, усі процеси обліковуються автоматично: зважується зерно, яке потрапляє на господарство, корми (саме вони складають 70% собівартості, тому махінації менеджменту з витратами кормів дуже б'ють по прибутковості); також біркується кожна тварина, і коли вона переміщується з однієї вікової групи до іншої, вона також автоматично зважується і дані про неї заносяться у програму в автоматичному режимі, а не в ручному, коли можна «приписати» зайві кілограми до реальної ваги, або зважити тварину не з тієї вікової групи для запису бажаних показників тощо.

Всі переміщення кожної тварини чітко фіксуються, таким чином жодна не може залишити господарство не облікованою.

Також дана система дозволяє автоматично обраховувати енерговитрати: воду, електрику, тепло.

А завдяки спеціальному програмному забезпеченню фахівці АВА можуть слідкувати за всіма процесами через інтернет, надавати щомісячний звіт власнику, постійно бути на зв'язку із власником та технологом, обговорювати і чи інші питання.

«Такі системи вже давно впроваджуються в Європі, але, на жаль, в Україні їх поки що немає, - зазначив Максим Шевчук. – Проте саме за такими сучасними підходами майбутнє. Ми повинні переймати і упроваджувати в себе позитивний.         

ГК "АгроВет Атлантик"

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (044) 454 12 24
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 8, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок